Постанова № 25714418, 21.08.2012, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" серпня 2012 р. Справа № 5023/1349/12

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Ткаченко Н.Г. -головуючого, Катеринчук Л.Й., Коробенка Г.П., розглянувши матеріали касаційної скарги публічного акціонерного товариства "Мегабанк", м. Харківна постановуХарківського апеляційного господарського суду від 20.06.2012р.у справігосподарського суду Харківської областіза позовомфізичної особи - підприємця ОСОБА_4, м. Харківдопублічного акціонерного товариства "Мегабанк", м. Харків третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_5, м. Харківпростягнення коштів

за участю представників:

позивача: не з'явився,

відповідача: Дребот І.А. (представник за дов. від 11.01.2011р. № 13-58/11д),

третьої особи: не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа -підприємець ОСОБА_4 звернулася до господарського суду Харківської області із уточненою позовною заявою щодо стягнення з Публічного акціонерного товариства "Мегабанк" 133400,00 грн. заборгованості по орендній платі, 7 629, 96 грн. індексу інфляції, 4 954,44 грн. 3% річних, 6 453,46 грн. пені та судовий збір.

Рішенням господарського суду Харківської області від 18.04.2012р. у справі № 5023/1349/12 у позові відмовлено повністю.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 20.06.2012р. рішення господарського суду Харківської області від 18.04.2012 р. у справі № 5023/1349/12 скасовано, та прийнято нове рішення про задоволення позову.

Не погоджуючись з постановою, Публічне акціонерне товариство "Мегабанк" звернулось з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України, в якій просить її скасувати та залишити рішення господарського суду Харківської області від 18.04.2012 р. в силі, мотивуючи скаргу неправильним застосуванням судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права при винесенні оспорюваного судового акту, знаходить необхідним задовольнити касаційну скаргу частково, враховуючи наступне.

З матеріалів справи слідує, що відповідно до умов договору найму (оренди) від 25.10.2007 р., укладеного між позивачем, відповідачем та третьою особою, відповідач прийняв від позивача та третьої особи для розміщення свого офісу та здійснення його діяльності у користування нежитлове приміщення за адресою: АДРЕСА_1 (на 1 поверсі в літ "А-5". а саме: №№ 19-1-:-19-4) за плату на визначений цим договором строк (5 років) (пункти 1.1., 9.1.), яка відповідно до абзацу третього пункту 4.3. Основного договору за місяць за все приміщення розраховується шляхом помноження площі приміщення на розмір орендної плати за один квадратний метр, зазначеної в цьому пункті (151,50 грн.), і складає 10620,15 грн.

Відповідно до п. 4.7. Основного договору оренда сплачується не пізніше 25 числа поточного місяця шляхом перерахування коштів в сумі 10100,00 грн. позивачу, та 520,15 грн. третій особі, отримувачем коштів за яку є позивач.

В подальшому договором про зміну Основного договору, пункти 4.3., 4.7. Основного договору були доповнені новими абзацами, згідно з якими у визначений період з 01.04.2009 р. по 01.10.2009 р. плата за місяць за все приміщення складала 6000,00 грн., які повинні були сплачуватися не пізніше 25 числа поточного місяця шляхом перерахування коштів в сумі 5500,00 грн. позивачу, та 500,00 грн. третій особі, отримувачем коштів за яку є позивач.

Згідно уточнених позовних вимог ПАТ "Мегабанк" заборгував ФОП ОСОБА_4 133400,00 грн. орендної плати, на які остання нарахувала 7 629, 96 грн. інфляційних втрат, 4 954,44 грн. - 3% річних та 6 453,46 грн. пені.

Рішення місцевого господарського суду про відмову в позові обґрунтовано тим, що договір оренди було укладено ОСОБА_4 як фізичною особою, а не як суб'єктом підприємницької діяльності, що свідчить про існування між сторонами цивільно-правових, а не господарських відносин.

Скасовуючи рішення місцевого господарського суду та задовольняючи позов, апеляційний господарський суд виходив з того, що статус позивача, як суб'єкта підприємницької діяльності підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, оцінці яким суд присвятив всю мотивувальну частину оскаржуваної постанови, залишивши поза увагою сам предмет позову, яким є стягнення заборгованості з орендної плати, інфляційних та річних, що в свою чергу передбачає дослідження обставин, пов'язаних з виникненням боргу, наведення доводів, за яким апеляційна інстанція відхиляє чи приймає ті чи інші докази, мотиви застосування законів та інших нормативно-правових актів.

Судове рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних відносин. Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні. Мотивувальна частина рішення повинна містити встановлені судом обставини, які мають значення для справи, їх юридичну оцінку, а також оцінку всіх доказів, посилання на закон та інші нормативні акти матеріального права, на підставі яких визначено права й обов'язки сторін у спірних правовідносинах.

Постанова суду апеляційної інстанції у даній справі цим вимогам не відповідає.

Отже, враховуючи, що судом апеляційної інстанції не встановлено усю сукупність обставин, які мають значення для справи, не з'ясовано дійсні правовідносини сторін та не застосовано законодавство, яке регулює спірні правовідносини, оскаржувану постанову не можна визнати законною та обґрунтованою, у зв'язку з чим вона підлягає скасуванню, а справа - передачі на новий перегляд до суду другої інстанції.

Керуючись ст. 1115, 1117, 1118, 1119 - 11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу задовольнити частково.

Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 20.06.2012р. у справі № 5023/1349/12 скасувати.

Справу направити до Харківського апеляційного господарського суду на перегляд.

Головуючий суддя : Н.Г. Ткаченко

Судді: Л.Й. Катеринчук

Г.П. Коробенко