Ухвала суду № 25713150, 16.08.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-16730/11/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Аблов Є.В.

Суддя-доповідач: Твердохліб В.А.

У Х В А Л А

Іменем України

"16" серпня 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Твердохліб В.А.,

суддів Троян Н.М., Бужак Н.П.,

за участю секретаря Стоцького О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Агроеко-Сервіс»на постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 27 грудня 2011 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агроеко-Сервіс»до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м.Києва про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Агроеко-Сервіс»(далі -Позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду м.Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м.Києва (далі - Відповідач) про скасування податкового повідомлення-рішення №0008622303 від 25.10.2011 року.

Постановою Окружного адміністративного суду м.Києва від 25 грудня 2011року в задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням, Позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та постановити нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

В апеляційній скарзі апелянт посилається на неповне з»ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що з 27.09.2011 року по 03.10.2011 року Відповідачем проведено позапланову документальну виїзну перевірку Позивача з питань повноти нарахування та сплати податку на додану вартість по взаємовідносинах з ПП «Авітас», ТОВ «ТД «Діаніт», ТОВ «КПТ Міг», ТОВ «ІБК «Талан» за період з квітня по червень 2011 року, за результатами якої складено акт № 6188/23-322-37203351 від 10.10.2011 року.

В ході перевірки встановлено порушення Позивачем п.198.1, п.198.2, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), що призвело до заниження податку на додану вартість за квітень-червень 2011 року на загальну суму 3 052 906,00 грн.; ч.ч.1, 5 ст. 203, п.1, п.2 ст.215, ст. 228, ст.234 Цивільного кодексу України щодо недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків та вбачаються нікчемні правочини між Позивачем та ТОВ «КПТ Міг».

На підставі вказаного акту Відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення №0008622303 від 25.10.2011 року з податку на додану вартість на суму 3 052 907,00 грн.

З документів, які містяться в матеріалах справи, вбачається, що Позивач поставляв на адресу ТОВ «КЗРКС «Комутатор»обладнання до військових літаків, придбане Позивачем у ТОВ «ТД «Діаніт», ТОВ «КПТ Міг», ТОВ «ІБК «Талан».

Відповідач, приймаючи оскаржуване рішення, посилався на покази директора ПП «Авітас» ОСОБА_2 про те, що він займав цю посаду номінально, без наміру займатися господарською діяльністю на вказаній посаді, а з метою прикриття незаконної діяльності третіх осіб. Вказані дії вчинені ним за обіцяну винагороду у розмірі 400 доларів США, яку йому сплачували треті особи кожного разу відразу після прийняття податковою інспекцією податкових декларацій з ПДВ ПП «Авітас». З особою директора ТОВ «Агроеко-Сервіс» на ім'я ОСОБА_3 він раніше не знайомий, з представниками вказаного підприємства чи підприємства ТОВ «КЗРКС «Комутатор»жодних переговорів не проводив, договорів поставки на адресу ТОВ «Агроеко-Сервіс» чи ТОВ «КЗРКС «Комутатор»обладнання для військових літаків ніколи не укладав, товарів їм не постачав. Хто міг вчинити вказані дії від його імені та за яких обставин відбулися поставки обладнання до військових літаків не пояснив.

Згідно показів колишнього директора ТОВ «Агроеко-Сервіс» ОСОБА_3 поставками обладнання до військових літаків він не займався, хоча договори та податкові накладні підписував, виконуючи вказівки громадянки ОСОБА_4, яка згодом змінила його на вказаній посаді директора підприємства, жодних переговорів з приводу укладення договорів з представниками ПП «Авітас», ТОВ «КПТ Міг» та ТОВ «ІБК «Талан» на здійснення ними поставки обладнання до літаків він не проводив, вказані господарські операції з постачання обладнання на адресу ТОВ «КЗРКС «Коммутатор»не супроводжував. Вказаними питаннями займалася ОСОБА_4 від його імені.

Колегія суддів вважає, що дії Відповідача по винесенню оскаржуваного податкового повідомлення-рішення вчинені ним на підставі та у відповідності до норм чинного цивільного та податкового законодавства з наступних підстав.

Згідно акту перевірки Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва від 28.07.2011 року №1742/23-04/37270370 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «КПТ Міг»з питань правильності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту за лютий - травень 2011 року, за результатами якого встановлено нікчемність правочинів, а саме: неможливість фактичного здійснення ТОВ «КПТ МІГ»господарських операцій через відсутність майна та інших матеріальних ресурсів, економічно необхідних для здійснення операцій з купівлі-продажу, відсутність необхідних умов для досягнення результатів економічної діяльності у зв»язку з відсутністю трудових ресурсів, основних фондів, складських приміщень, транспортних засобів, порушення ч.1 ст.203, ч.1 ст.207, ст.215, п.1 ст.216, ст.228 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ТОВ «КПТ МІГ»з контрагентами-постачальниками тощо.

Згідно висновку спеціаліста від ГВПМ у Шевченківському районі м.Києва встановлено, що досліджені експертом звітні документи ТОВ «КПТ МІГ»за період з лютого по травень 2011 року підписані невідомою особою, про що складено висновок спеціаліста № 229 від 18.07.2011 року.

Акт від 28.07.2011 року №1742/23-04/37270370 Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Києва вказує на неможливість фактичного здійснення ТОВ «КПТ Міг» господарських операцій через відсутність майна та інших матеріальних ресурсів, економічно необхідних для здійснення операцій з купівлі-продажу; відсутність необхідних умов для досягнення результатів економічної діяльності у зв'язку з відсутністю трудових ресурсів основних фондів, складських приміщень, транспортних засобів.

Згідно ст.202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним (ст.203 ЦК України).

Відповідно до п.1. ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно п.2. ст. 215 ЦК України, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин).

Відповідно до ч. 1 ст.216 ЦК України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. Нікчемний правочин є недійсним в силу закону, а тому також не створює інших наслідків, крім тих, що пов'язані із його недійсністю.

За приписами частини 1 статті 234 ЦК України фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином.

Згідно визначення п.1.2 ст.1, п.2.1 ст.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 року за №168/704, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Пунктом 2.4 вказаного Положення встановлено, що первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву підприємства, установи, від імені яких складений документ, назву документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

За пунктом 2 статті 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

За правилами ч.ч.1, 2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми), дату і місце складання, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції, посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Проте, частина первинних документів, складених від імені ПП «Авітас», ТОВ «КПТ Міг», ТОВ «ІБК «Талан»за період з квітня по червень 2011 року щодо постачання обладнання до літаків для Позивача не містить підписів службових осіб зазначених постачальників, в договорах №1/04-11 від 04.04.2011 року, укладеного між ТОВ «Агроеко-Сервіс»та «КПТ Міг», №4/04-12 від 04.04.2011 року, укладеного між ПП «Авітас»та ТОВ «Агроеко-Сервіс»відсутні підписи службових осіб та відбитки печаток, у податкових накладних №105, №77, №28, №26 відсутні відбитки печаток підприємства.

Згідно статті 17 Господарського кодексу України система оподаткування в Україні, податки і збори встановлюються виключно законами України. Система оподаткування будується за принципами економічної доцільності, соціальної справедливості, поєднання інтересів суспільства, держави, територіальних громад, суб'єктів господарювання та громадян. Система оподаткування в Україні повинна передбачати граничні розміри податків і зборів, які можуть справлятись з суб'єктів господарювання. При цьому податки та інші обов'язкові платежі, що відповідно до закону включаються до ціни товарів (робіт, послуг) або відносяться на їх собівартість, сплачуються суб'єктами господарювання незалежно від результатів їх господарської діяльності.

За визначенням п.п. 14.1.181 п.14.1 ст.14 Кодексу податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку (п. 198.3 ст.198 Кодексу).

Суд першої інстанції дійшов вірного висновку про невідповідність первинних документів контрагентів Позивача за період з квітня по червень 2011 року нормам чинного законодавства, що спричинило неналежне визначення контрагентом Позивача податкового зобовязання по правовідносинах із останнім для сплати до державного бюджету.

Згідно ч.2 ст.215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Правильність формування платником податків валових витрат та податкового кредиту вимагає наявності зв'язку витрат платника податків на придбання послуг з його господарською діяльністю, що полягає у намірі платника податку отримати користь від придбаних послуг. За відсутності ж останнього, відсутні підстави для зменшення бази оподаткування податком на прибуток та податком на додану вартість за рахунок валових витрат та податкового кредиту.

Позивачем не надано належних та допустимих доказів, які б спростували правильність висновків Відповідача, викладених ним в акті № 6188/23-322-37203351 від 10.10.2011 року, та, відповідно, не обґрунтовано заявлені позовні вимоги.

Колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції щодо дотримання контролюючим органом положень чинного законодавства при винесенні оскаржуваного податкового повідомлення - рішення.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які передбачені ст.ст. 201, 202 КАС України.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Агроеко-Сервіс»залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 27 грудня 2011 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, передбачені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя Твердохліб В.А.

Судді: Троян Н.М.

Бужак Н.П.

Ухвала складена в повному обсязі 21 серпня 2012 року.