Ухвала суду № 25711379, 15.08.2012, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 серпня 2012 р.Справа № 2-а-3484/11/1470

Категорія: 8.2.1Головуючий в 1 інстанції: Желєзний І.В.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого - судді Бойка А.В.,

суддів: Романішина В.Л.,

Яковлєва О.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 02.06.2011 року по справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Металбуд»до державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000922301 від 13.04.2011 року, -

В С Т А Н О В И В:

26.04.2011 року товариство з обмеженою відповідальністю «Металбуд»звернулось до суду першої інстанції з позовом до державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва (правонаступником якої є державна податкова інспекція у Ленінському районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000922301 від 13.04.2011 року, яким позивачу збільшено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 48720 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 12180 грн.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 02.06.2011 року адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Металбуд»задоволено в повному обсязі.

14.06.2011 року державна податкова інспекція у Ленінському районі м. Миколаєва подала апеляційну скаргу на вказану постанову Миколаївського окружного адміністративного суду.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, апелянт зазначає, що вказана постанова ухвалена з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

В своїй апеляційній скарзі державна податкова інспекція у Ленінському районі м. Миколаєва зазначила, що в ході перевірки було виявлено неправомірне включення позивачем до складу податкового кредиту суму податку на додану вартість по операціям з ТОВ Фірма «САТ ІМПЕКС», ТОВ «Юрторгпак», зважаючи на те, що взаємовідносини цих підприємств носять протиправний характер, не мають на меті реальне настання правових наслідків та направлені на ухилення від сплати податків.

Зважаючи на зазначене, апелянт вважає, що податкове повідомлення-рішення про збільшення ТОВ «Металбуд»суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість прийнято обґрунтовано та скасуванню не підлягає.

На підставі викладеного в апеляційній скарзі ставиться питання про скасування постанови Миколаївського окружного адміністративного суду від 02.06.2011 року та ухвалення нового рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ТОВ «Металбуд».

Відповідно до вимог п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які

беруть учать у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав:

Судом першої інстанції встановлено, що у період з 16.03.2011 року по 22.03.2011 року державною податковою інспекцією у Ленінському районі м. Миколаєва була проведена невиїзна документальна перевірка ТОВ «Металбуд»з питань формування податкового кредиту та податкових зобов'язань за період з 01.12.2010 року по 31.12.2010 року.

За результатами вказаної перевірки складено акт № 1095/23-200/32283034 від 29.03.2011 року, на підставі якого державною податковою інспекцією у Ленінському районі м. Миколаєва винесено податкове повідомлення-рішення № 0000922301 від 13.04.2011 року, яким позивачу збільшено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 48720 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 12180 грн..

В ході зазначеної перевірки органами податкової служби встановлено порушення ТОВ «Металбуд»вимог Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого, на думку податкового органу, підприємством було занижено податок на додану вартість на суму 48720 грн.

В акті про результати невиїзної документальної перевірки ТОВ «Металбуд»податковим органом зазначено, що в ході перевірки встановлено, що позивачем віднесено до складу податкового кредиту суми ПДВ по взаємовідносинам з ТОВ Фірма «САТ ІМПЕКС», ТОВ «Юрторгпак». які не мають на меті реальне настання правових наслідків.

ДПІ у Ленінському районі м. Одеси посилалось на те, що за результатами невиїзної документальної перевірки ТОВ «Юрторгпак», яке є контрагентом позивача, встановлено, що у вказаного товариства відсутні необхідні для здійснення господарської діяльності трудові ресурси та основні засоби, у зв'язку з чим, на думку апелянта, угоди вказаного товариства з контрагентами мають протиправний характер. Крім того, податковим органом зазначено, що постачальники ТОВ Фірма «САТ ІМПЕКС»також не мають відповідних трудових ресурсів та основних засобів, що ставить під сумнів виконання ними господарських операцій.

Також у зв'язку зі зменшенням податкових зобов'язань ТОВ «Юрторгпак», в т.ч. по покупцю ТОВ «Металбуд»на підставі ненадання підтверджуючих документів щодо виникнення податкових зобов'язань з ПДВ по операціям продажу товарів, робіт та послуг, позивачеві зменшено податкові зобов'язання по ПДВ по ТОВ «Азовська кабельна компанія»на суму 1583,33 грн. та зменшено податкові зобов'язання по операціям з ПП «Світ Кассандри-350», оскільки операції з приймання-передачі товарів не були підтверджені відповідними первинними документами.

Колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно протиправності податкового повідомлення-рішення № 0000922301 від 13.04.2011 року, зважаючи на наступне:

Згідно п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 ст. 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: - придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; - придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій в межах господарської діяльності платника податку.

Як вбачається з матеріалів справи та акту перевірки в грудні 2010 року ТОВ «Металбуд» було задекларовано податковий кредит на суму 189403 грн.

Основними постачальниками ТОВ «Металбуд»були ТОВ Фірма «САТ ІМПЕКС», ТОВ «Юрторгпак».

В підтвердження правомірності формування сум податкового кредиту ТОВ «Металбуд»надало первинні документи про здійснення господарських операцій, а саме: податкові накладні, видаткові накладні, акти здачі-приймання робіт (надання послуг), виписки по рахунку.

Збільшуючи товариству з обмеженою відповідальністю «Металбуд»за результатами проведеної перевірки суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість, ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва посилалась на відсутність підтвердження поставки товарів.

В свою чергу, юридичним фактом, який породжує право платника на податкову вигоду (зокрема, у вигляді права на зменшення об'єкта оподаткування ПДВ на суму податкового кредиту), є реальність господарської операції.

Так, відповідно до п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: 1) або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; 2) або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Згідно п.п. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Колегія суддів, приходить до висновку, що в даному випадку відсутні підстави вважати, що позивачем був завищений податковий кредит та відповідно занижено податкове зобов'язання з податку на додану вартість, зважаючи на наступне:

Дослідивши подані товариством документи, колегія суддів вважає, що первинні документи оформлені належним чином та містять достатню інформацію відносно змісту та вартості господарської операції, яка була опосередкована складенням цих документів, та дають змогу вважати, що господарська операція реально відбулася і тягне настання реальних правових наслідків.

Слід відмітити, що посилання податкової інспекції на те, що в ланцюгу постачальників контрагентів позивача є підприємства у яких відсутні відповідні трудові та матеріальні ресурси для здійснення господарської діяльності, та щодо яких неможливо встановити фактичне виконання господарських операцій, є необґрунтованим та не може прийматися до уваги, зважаючи на те, що господарська діяльність інших підприємств не може впливати на формування податкового кредиту та валових витрат підприємства, якщо останнє виконало всі передбачені законом умови щодо правомірного їх формування та має всі документальні підтвердження здійснюваних господарських операцій.

Зважаючи на зазначене, колегія суддів вважає, що товариством було правомірно сформовано податковий кредит за рахунок сум податку по операціям з ТОВ Фірма «САТ ІМПЕКС», ТОВ «Юрторгпак».

В акті перевірки податкова інспекція посилалась також на те, що угоди, укладені ПП «ДАНА-ДАБЛЪЮ»з ТОВ «Вилайн»мають ознаки нікчемності, оскільки у Фірма «САТ ІМПЕКС», ТОВ «Юрторгпак»відсутні матеріальні, технічні та трудові ресурси.

Колегія суддів суду апеляційної інстанції вважає, що висновки ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва щодо нікчемності правочинів, вчинених позивачем є передчасними, оскільки для визнання зобов'язання таким, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, закон вимагає наявність таких умов: вина фізичних осіб, які підписували договір, що проявляється у формі умислу, який спрямований на приховування доходів від оподаткування; такий умисел повинен виникнути до моменту укладення договору; мета укладення такого договору приховування доходів від оподаткування. Відсутність хоча б однієї з них, не дає підстав стверджувати, що зобов'язання вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави.

Встановлення таких обставин може міститись у вироку суду по притягненню винних осіб до кримінальної відповідальності, якого в даному випадку не має.

Крім того, чинне на час виникнення спірних правовідносин податкове законодавство не ставить в залежність право платника податку на включення сум до складу податкового кредиту з

податку на додану вартість від господарських, технічних та виробничих можливостей своїх постачальників.

Державною податковою інспекцією у Ленінському районі м. Миколаєва відповідно до вимог частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України не було доведено того, що сторони, укладаючи спірні правочини, мали умисел на укладення угод з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, такою, як несплата податків та штучне формування податкового кредиту.

В свою чергу, згідно пункту 1.32 ст. 1 Закону України Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

В підтвердження здійснення господарської діяльності, а саме поставки товарів, ТОВ «Металбуд»надало оформлені належним чином первинні документи, які підтверджують товарність здійснюваних позивачем операцій, у зв'язку з чим колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції стосовно правомірності формування позивачем сум податкового кредиту по операціям з ТОВ Фірма «САТ ІМПЕКС», ТОВ «Юрторгпак».

Зважаючи на викладене, колегія суддів суду апеляційної інстанції вважає, що ТОВ «Металбуд»не допущено порушень вимог Закону України "Про податок на додану вартість", у зв'язку з чим у позивача на законних підставах виникло право на податковий кредит, а тому податкове повідомлення-рішення № 0000922301 від 13.04.2011 року, згідно якого позивачу збільшено податкове зобов'язання з податку на додану вартість та застосовано штрафні (фінансові) санкції на загальну суму 60900 грн. прийнято необґрунтовано, є протиправним та підлягає скасуванню.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та постановлено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим, відповідно до ст. 200 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Керуючись ст. ст. 184, 185, 197, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 02.06.2011 року - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили відповідно до ст.. 254 КАС України та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий суддя: Бойко А.В.

Судді: Романішин В.Л.

Яковлєв О.В.