Постанова № 25710758, 13.08.2012, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.08.2012 № 5011-14/5400-2012

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Кропивної Л.В.

суддів: Пашкіної С.А.

Дідиченко М.А.

при секретарі Помаз І.А.

за участю представників:

від прокуратури: Приходько К.О. - представник за дов. № 37-4355

від 13.06.2012р.

від позивача: Рог О.В., - представник за довір. № 225-КР-1300 від 13.08.2012р.;

від відповідача: Кудін С.П.- представник за довір. б/н від 22.06.2012р.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Об'єднаного кооперативу по будівництву та

експлуатації колективних автостоянок

на рішення господарського суду м. Києва

від 13.06.2012р. (дата підписання - 18.06.2012р.)

у справі №5011-14/5400-2012 (суддя - Мельник С.М..)

за позовом Заступника прокурор Дніпровського району міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради

до Об'єднаного кооперативу по будівництву та експлуатації колективних автостоянок

про стягнення 114 538,00 грн.

встановив:

У квітні 2012р. заступник прокурора Дніпровського району міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради звернувся до господарського суду м. Києва з позовом до відповідача - Об'єднаного кооперативу по будівництву та експлуатації колективних автостоянок "Дніпровський", про звільнення земельної ділянки, площею 0,46 га, грошовою оцінкою 6 176 246,15 грн., що розташована за адресою перетин просп. Ватутіна та вул. Бальзака в Дніпровському районі м. Києва, кадастровий номер 66:010:016 та зобов'язання повернути її Київській міській раді, привівши у придатний для використання стан. Вимоги умотивовані встановленою у ході перевірки відсутністю у відповідача правовстановлювальних документів на землю, яку він використовує для відкритої огородженої автостоянки для паркування автомобілів. Як зазначав прокурор, рішення про відвід відповідачу земельної ділянки для цілей її використання під автостоянку Київська міська рада, як єдиний орган по розпорядженню землями територіальної громади м. Києва, не приймала. Посилаючись на правові позиції Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" від 17.05.2011 №3, ст.1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" та ст. 212 ЗК України, прокурор просив про задоволення позову.

Відповідач позов не визнав, просив припинити провадження у справі, мотивуючи свої доводи наявністю рішення господарського суду від 05.11.2009 у справі №16/310р., яке набрало 31.08.2010р. законної сили, і яким , на вирішений господарський спір між тими ж сторонами , про той же предмет і з тих же підстав.

Рішенням господарського суду м. Києва від 13.06.2012 у справі № 5011-14/5400-2012 позов заступника прокурора, поданий ним в інтересах Київської міської ради, задоволений повністю. Зобов'язано Об'єднаний кооператив по будівництву та експлуатації колективних автостоянок "Дніпровський" (02183, м. Київ, просп. Стальського, 29-А, код ЄДРПОУ 22870782) звільнити земельну ділянку площею близько 0,46 га, розташовану за адресою: перетин просп. Генерала Ватутіна та вул. Бальзака в Дніпровському районі міста Києва, кадастровий номер 66:010:016, та повернути її Київській міській раді, привівши її у придатний для використання стан. Стягнуто з Об'єднаного кооперативу по будівництву та експлуатації колективних автостоянок "Дніпровський" в доход Державного бюджету України 1 073 грн. 00 коп. судового збору.

Задовольняючи позов, місцевий господарський суд виходив з того, що Київською міською радою не приймалось рішень щодо передачі спірної земельної ділянки у власність чи у користування відповідача, тоді як згідно зі ст. 116 Земельного кодексу України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень. Аналогічним чином ч.1 ст.124 ЗК України, передбачає, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Поряд з цим, місцевий господарський суд визнав преюдиційними факти, встановлені Київським апеляційним господарським судом (постанова від 31.08.2010р. у справі № 16/310) при розгляді справи №16/310 за участю тих же сторін, про вжиття відповідачем заходів по належному оформленню права користування спірною земельною ділянкою, шляхом направлення звернень до Київської міської ради.

Однак, зауважив місцевий господарський суд, встановлені апеляційним господарським судом обставини, не є достатніми для відмови у задоволенні позову заступника прокурора, адже у матеріалах справи відсутні докази оскарження бездіяльності Київської міської ради щодо прийняття рішення про передачу земельної ділянки в оренду та укладання відповідного договору.

Разом з тим, відхиляючи доводи відповідача про припинення провадження у справі, суд першої інстанції послався на ту обставину, що позовні вимоги у справі №16/310 були заявлені заступником прокурора в інтересах Київської міської ради з інших, ніж у справі № 5011-14/5400-2012, підстав.

Не погодившись із висновками та мотивами прийнятого господарським судом рішення, відповідач звернувся з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду і просив скасувати незаконний судовий акт, як такий, що суперечить правовим позиціям Вищого господарського суду України викладеним ним у рекомендаціях від 02.02.2010 за № 04-06/15 „Про практику застосування господарськими судами земельного законодавства", згідно з якими "у питанні про застосування відповідальності за самовільне зайняття земельної ділянки слід враховувати, що саме по собі встановлення судом наявності фактичного користування земельною ділянкою без правовстановлюючих документів на неї не є достатньою підставою для кваліфікації такого використання земельної ділянки як самовільного її зайняття. Господарським судам у вирішенні таких спорів необхідно досліджувати, чи передбачено спеціальним законом отримання правовстановлюючих документів на земельну ділянку для розміщення певних об'єктів, причини відсутності таких документів у особи, що використовує земельну ділянку, наявність у особи права на отримання земельної ділянки у власність чи користування, вжиття нею заходів до оформлення права на земельну ділянку, тощо "( пункт 4.1.1. Рекомендацій Президії Вищого господарського суду України).

На думку апелянта, прокурором та позивачем належними та допустимими доказами не доведено факту самовільного зайняття відповідачем спірної земельної ділянки, наявність його вини та протиправності поведінки у самовільному зайнятті спірної земельної ділянки. До того ж спір між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав вже розглядався господарськими судами у справі № 16/310 і з цього приводу є рішення, яке набрало законної сили. За таких обставин справи, апелянт просив скасувати рішення першої інстанції у справі № 5011-14/5400-2012, а провадження у справі - припинити.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 13.07.2012 у справі № 5011-14/5400-2012 (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Кропивна Л.В. (доповідач), судді: Тищенко О.В., Рудченко С.Г.) апеляційну скаргу прийнято до провадження, судовий розгляд справи призначено на 01.08.2012р.

Розпорядженням голови Київського апеляційного господарського суду №5011-14/5400-2012 від 01.08.2012 у зв'язку з перебуванням судді Рудченка С.Г. у відпустці та зайнятістю судді Тищенко О.В. у іншому судовому процесі, доручено розгляд справи № 5011-14/5400-2012 у складі головуючої судді Кропивної Л.В., суддів Пашкіної С.А. та Дідиченко М.А.

До початку судового засідання через канцелярію Київського апеляційного господарського суду від апелянта надійшло клопотання про зупинення провадження у справі до розгляду Київським окружним адміністративним судом адміністративного позову Об'єднаного кооперативу по будівництву та експлуатації колективних автостоянок "Дніпровський" до Головного управління земельних ресурсів КМДА та Головного спеціаліста Головного управління земельних ресурсів Київської міської державної адміністрації про визнання неправомірними дій посадової особи Головного управління земельних ресурсів КМДА щодо обстеження земельної ділянки, проведення перевірки дотримання вимог земельного законодавства Об'єднаним кооперативом по будівництву та експлуатації колективних автостоянок "Дніпровський" та складання за її результатами актів, у т.ч. від 31.01.2012 № 163/04, та про скасування останнього (справа з адміністративного позову № 2а-8977/12/2670).

У зв'язку з відсутністю прокурора та відповідача у судовому процесі, розгляд справи відкладено до 13.08.2012 р.

13.08.2012р. у судовому засіданні за участю прокурора, позивача та відповідача судом апеляційної інстанції розглянуто клопотання представника відповідача про зупинення провадження у справі до розгляду Київським окружним апеляційним адміністративним судом міста Києва та відмовлено у його задоволенні, виходячи з наступного.

Обставини, які виникли чи змінилися після ухвалення судом першої інстанції рішення, є новими обставинами, які не могли бути враховані судом першої інстанції.

Ці обставини можуть бути підставою для пред'явлення нової вимоги у встановленому законом порядку, однак, не можуть бути прийняті до уваги та оцінені судом апеляційної інстанції при здійсненні ним перегляду справи в силу ст.ст. 22 та 101 ГПК України. За змістом цих норм процесуального закону нові обставини, які виникли чи змінилися після ухвалення судом першої інстанції рішення, судом апеляційної інстанції не розглядаються і не приймаються.

У судовому засіданні прокурор та позивач просили залишити без змін та скасування рішення господарського суду м. Києва у справі № 5011-14/5400-2012, а відповідача наполягав на задоволенні його апеляційної скарги та припиненні провадження у справі.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Підставою позову прокурора в інтересах Київської міської ради до відповідача є відновлення права територіальної громади в особі Київської міської ради на розпорядження землями міста, шляхом звільнення земельної ділянки, площею приблизно 0,46 га, яка розташована на перетині просп. Ватутіна та вул. Бальзака у Дніпровському р-ні міста Києва, кадастровий номер 66:010:016, і використовується відповідачем в якості облаштованої та огородженої відкритої автостоянки з кіоском охорони, для паркування автомобілів, без отримання документів, що посвідчують право власності чи користування земельною ділянкою, у т.ч. на умовах оренди.

Відсутність правового титулу на земельну ділянку у відповідача, на думку прокурора та позивача, є самовільним зайняттям земельної ділянки відповідачем, який фактично використовує її за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання відповідачу у користування.

Ці обставини були встановлені прокуратурою Дніпровського району міста Києва під час перевірки дотримання вимог земельного законодавства України та встановлення порядку набуття і реалізації права на землю при використанні Об'єднаним кооперативом по будівництву та експлуатації колективних автостоянок "Дніпровський" земельної ділянки площею приблизно 0,46 га, яка розташована на перетині просп. Ватутіна та вул. Бальзака у Дніпровському р-ні міста Києва, кадастровий номер 66:010:016. і відображені у акті обстеження земельної ділянки №163/04 від 31.01.12, проведеного посадовою особою Головного управління земельних ресурсів КМДА.

Заперечуючи доводи прокурора, відповідач зазначав, що між тими ж сторонами і з тих же підстав господарським судом першої та апеляційної інстанції м. Києва у 2009-2010р був розглянутий спір(справа № 16/310 ), прийнято рішення, яке скасоване постановою Київського апеляційного господарського суду 31.08.2010р. На думку апелянта, факти відсутності у діях відповідача ознак самовільного використання земельної ділянки під облаштування відкритої автостоянки, які були встановлені судами, Прокурор не спростував, натомість звернувся до суду першої інстанції за вирішенням того ж спору між тими ж сторонами , про той же предмет і з тих же підстав.

Утім, з такими доводами відповідача погодитися не можна.

Як випливає з наданих відповідачем копій рішення та постанови господарського суду м. Києва та Київського апеляційного господарського суду відповідно, прийнятих у 2010р. по справі № 16/310 (а.с.34-43), спір, що вирішувався господарським судом м. Києва за позовом, поданим заступником прокурора Дніпровського району м. Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради до Об'єднаного кооперативу по будівництву та експлуатації колективних автостоянок „Дніпровський", стосувався звільнення зайнятої відповідачем земельної ділянки, розташованої на вул. П. Вершигори, 5 у м. Києві, кадастровий номер 66:010:001.

У даній справі, №5011-14/5400-2012, спірною земельною ділянкою є ділянка, площею 0,46 га, що розташована за адресою перетин просп. Ватутіна та вул. Бальзака в Дніпровському районі м. Києва, кадастровий номер 66: 010:016.

Доводи відповідача з приводу того, що фактично господарськими судами у справі № 16/310 і у справі №5011-14/5400-2012 розглядався спір з приводу однієї земельної ділянки, яка використовується відповідачем для автостоянки але розділена естакадою на дві частини, відхиляються апеляційним господарським судом за неспроможністю, адже єдине цільове використання землі користувачем не є ідентифікуючою земельну ділянку ознакою.

Земельна ділянка має ідентифікаційні характеристики із зазначенням просторових координат та її номеру у системі земельно-кадастрової інформації державного земельного кадастру, призначенням якого, у першу чергу, є забезпечення необхідною інформацією органів державної влади, органів місцевого самоврядування, заінтересованих підприємств, установ та організацій, громадян у сфері земельних відносин.

Враховуючи, що спір у справі № 16/310 та у справі №5011-14/5400-2012 стосувався різних предметів, немає підстав для припинення провадження у справі №5011-14/5400-2012 за п. 2 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

За цих же мотивів, факти, встановлені Київським апеляційним господарським судом у мотивувальній частині постанови від 31.08.2010р. при розгляді господарського спору у справі № 16/310 стосовно вжиття заходів Об'єднаним кооперативом по будівництву та експлуатації колективних автостоянок "Дніпровський" по оформленню права користування земельною ділянкою, шляхом направлення звернень до Київської міської ради не є встановленим судом фактом , який не підлягає повторному доведенню при розгляді іншого спору за участю тих же сторін.

Відповідна правова позиція Верховного Суду України з приводу того, що факти , встановлені у мотивувальній частині рішення, не мають преюдиціального значення, викладена у постанові від 05.10.2004 р. по справі № 6/408. У цьому зв'язку Верховний Суд України зазначив, що "відповідно до ч. 2 ст. 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони. Всупереч положенню зазначеної статті суди апеляційної та касаційної інстанції помилково надали преюдиціального значення оціночним судженням, зробленим судом при вирішенні іншої справи, ототожнивши факти, встановлені цим судом, з їх юридичною оцінкою".

Отже, посилання місцевого господарського суду при розгляді спору у справі №5011-14/5400-2012 на факти, викладені у мотивувальній частині постанови Київського апеляційного господарського суду при розгляді спору № 16/310 , як на преюдиціальні , є помилковим, і підлягають виключенню з мотивувальної части судового рішення , яке оскаржується .

Одними із основних засад судочинства в Україні є рівність всіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність та свобода у наданні ними судом своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд обґрунтовує своє рішення лише тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.

Відповідно до ст.1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" самовільне зайняття земельної ділянки - будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Невірне уявлення відповідача про факти, які не підлягають повторному доведенню, не звільняло відповідача від обов'язку доведення перед судом переконливості своїх доводів про наявність у відповідача законних підстав (правового титулу) для користування земельною ділянкою площею 0,46 га, що розташована за адресою перетин просп. Ватутіна та вул. Бальзака в Дніпровському районі м. Києва, кадастровий номер 66: 010:016.

Утім, таких доказів Об'єднаний кооператив по будівництву та експлуатації колективних автостоянок "Дніпровський" суду не подав і не спростував доводів прокурора про наявність у діях відповідача складу земельного правопорушення, у формі самовільного зайняття земельної ділянки площею 0,46 га, що розташована за адресою перетин просп. Ватутіна та вул. Бальзака в Дніпровському районі м. Києва, кадастровий номер 66: 010:016. , правовим наслідком якого (правопорушення) є звільнення земельної ділянки за позовом власника з приведення її у стан, який існував до порушення.

Зважаючи на неподання відповідачем в обґрунтування його заперечень належних та допустимих доказів ,а також відсутність у матеріалах справи його клопотання про витребування таких доказів судом (частина перша статті 38 ГПК) , у разі неможливості самостійно надати докази , суду першої інстанції правомірно вирішив спір на підставі наявних у справі документів .

У цьому зв'язку твердження апелянта про допущені формальні порушення посадовими особами Головного управління земельних ресурсів Київської міської державної адміністрації під час здійснення перевірки щодо дотримання вимог земельного законодавства України та встановлення порядку набуття і реалізації права на землю при використанні Об'єднаним кооперативом по будівництву та експлуатації колективних автостоянок "Дніпровський" земельної ділянки для розгляду спору суттєвого не вплинули на розгляд справи і вирішення спору по суті.

Враховуючи встановлене, судова колегія вважає, що апеляційна скарга Об'єднаного кооперативу по будівництву та експлуатації колективних автостоянок "Дніпровський" на рішення господарського суду м. Києва від 13.06.2012 у справі №5011-14/5400-2012 до задоволення не підлягає; рішення господарського суду слід залишити без змін та скасування .

Судові витрати, понесені апелентом за подання апеляційної скарги, покладаються в силу ст. 49 ГПК України на апелянта.

Керуючись ст.ст. 12, 33, 34, 43, 49, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Об'єднаного кооперативу по будівництву та експлуатації колективних автостоянок "Дніпровський" на рішення господарського суду м. Києва від 13.06.2012 у справі № 5011-14/5400-2012 залишити без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін.

2. Матеріали справи 5011-14/5400-2012 повернути до місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом 20 днів.

Головуючий суддя Кропивна Л.В.

Судді Пашкіна С.А.

Дідиченко М.А.