Рішення № 25709713, 20.08.2012, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 серпня 2012 р. Справа № 5010/729/2012-2/46

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Круглової О.М., при секретарі судового засідання Кошилович М. П., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Державного підприємства "Делятинське лісове господарство", вул. 16-Липня, 11, смт. Делятин, Надвірнянський район, Івано-Франківська область, 78442

до відповідача: Фізичної особи - підприємця Дожука Миколи Миколайовича с. Микуличин Яремчанської міської ради, Івано-Франківська область,78590

про стягнення боргу у сумі 7426,17 грн.

за участю представників сторін:

Від позивача: Куций Олександр Степанович - юрист, (довіреність №43 від 25.01.2012р.)

Від відповідача: не з"явилися

Державне підприємство "Делятинське лісове господарство" (далі Позивач) звернулося в суд з вимогою до Фізичної особи - підприємця Дожука Миколи Миколайовича (далі Відповідач) про стягнення боргу у сумі 7426,17 грн.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав. На виконання вимог ухвали від 07.08.2012р. подав суду клопотання, яким просив долучити до матеріалів справи: довідку №457 від 07.08.12, тобто власне письмове підтвердження того, що в провадженні господарського суду або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішує господарський спір, не має справи між тими ж сторонами, про той же предмет та з тих же підстав, а також не має рішення цих органів з такого спору; витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (на відповідача); наряд №706 на відпуск лісопродукції від 20.08.2008р.; специфікації-накладні на відпуск лісоматеріалів необроблених №005517 та №005518 (отримані докази судом оглянуто та долучено до матеріалів справи). Надав оригінали всіх документів по суті спору, доданих до позовної заяви (для огляду) за наслідками чого встановлено, що наявні в матеріалах справи копії документів відповідають представленим оригіналам.

Щодо вимоги суду про проведення звірки взаєморозрахунків пояснив, що акт звірки взаєморозрахунків з відповідачем не підписано, у зв"язку із відсутністю його на місці. Уточнив, що відповідачем не здійснено розрахунок за отриману лісопродукцію саме у червні 2009р.

Відповідач в судове засідання повторно не з"явився, про причини неявки суд не повідомив, вимоги суду не виконав, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином (а.с.94).

Відповідно до ч.3 ст.22 ГПК сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходи до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Відповідно до п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 року № 475/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів №2, 4, 7 та 11 до Конвенції»визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов"язків цивільного характеру.

Враховуючи те, що відповідач належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача за наявними в ній матеріалами, відповідно до ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши зібрані докази відповідно до приписів ст.43 ГПК України, з"ясувавши обставини, на яких грунтуються позовні вимоги, суд

ВСТАНОВИВ:

15.08.2008р. між Державним підприємством "Делятинське лісове господарство" (продавцем) та Фізичною особою - підприємцем Дожуком Миколою Миколайовичем (покупцем) укладено Договір №220 купівлі-продажу лісопродукції (а. с. 9), відповідно до п. 1.1 якого, продавець продає, а покупець приймає і оплачує на умовах передбачених цим Договором лісопродукцію згідно Додатку до цього Договору у кількості 859 м3 на загальну суму 194 880,00 грн.

Згідно умов п. 4.2 Договору, товар вважається зданий (реалізований) "Продавцем" і прийнятим "Покупцем" по кількості та якості і асортименту (згідно ГОСТ 9463-88) після огляду лісопродукції під час завантаження та підписання представниками обох сторін документів на відпуск лісопродукції (товарно-транспортної накладної).

На виконання своїх договірних зобов'язань, позивач відпустив відповідачу лісопродукцію у кількості 859,07 м3 на загальну суму 196 435,60 грн., що підтверджується відповідними довіреностями (а. с. 11-17), товарно-транспортними накладними (а. с. 18-67), нарядом №706 на відпуск лісопродукції від 20.08.2008р. (а. с.98-99). Однак, в порушення взятих на себе договірних зобов'язань, відповідач за отриману лісопродукцію розрахувався частково, на суму 189 009,43 грн., з яких: грошовими коштами в сумі 132 920,00грн., про що свідчать банківські виписки (а. с. 68-76), та виконаними роботами на суму 56 089,43 грн., що підтверджується актами виконаних робіт (а.с.77-83).

Відповідно до п.3.1 Договору відповідач повинен здійснити попередню оплату за продукцію, а у разі продажу лісопродукції без попередньої оплати, відповідач зобов"язаний оплатити вартість даної продукції до кінця поточного місяця, в якому було її відпущено (п.8.2 Договору).

Як вбачається із матеріалів справи, остання поставка відповідачу лісопродукції здійснювалась 29.06.2009р. і підтверджується товарно-транспортними накладними №0090640 та №0090641 від 29.06.2009р. (а.с.67-68). Відповідно до специфікацій - накладних на відпуск лісоматеріалів необроблених №005517 та №005518 (а.с.100-101), поставлена лісопродукція відповідає сортименту, кількості, ціні та сумі визначених в Додатку №1 до Договору (а.с.10), а отже, і здійснювалась на його виконання. Як уточнив у судовому засіданні представник позивача, і вказане підтверджується матеріалами справи, саме по вищеназваних накладних відповідачем не здійснено розрахунок за отриману лісопродукцію.

Таким чином, неналежне виконання відповідачем своїх договірних зобов'язань в частині оплати отриманої від позивача лісопродукції згідно товарно-транспортних накладних №0090640 та №0090641 від 29.06.2009р. спричинило утворення заборгованості відповідача перед позивачем на загальну суму 7426,17 грн.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст.34 ГПК України).

Згідно положень ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами, що встановлено ст. 629 ЦК України.

Відповідно до ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

В ст. 692 ЦК України визначено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Якщо ж покупець прийняв більшу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, то згідно зазначених у ч. 3 ст. 670 ЦК України положень, він зобов'язаний оплатити додатково прийнятий товар за ціною, встановленою для товару, прийнятого відповідно до договору, якщо інша ціна не встановлена за домовленістю сторін.

Згідно положень статей 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

За наведених обставин, суд прийшов до висновку, що відповідач, не виконавши в повному обсязі своїх договірних зобов'язань по оплаті поставленої йому позивачем лісопродукції, допустив порушення договору, яке спричинило виникнення заборгованості відповідача перед позивачем на загальну суму 7426,17 грн.

Розмір цієї заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, встановленим у ході її розгляду, а тому, вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості на зазначену суму - підлягає задоволенню.

Також позивач в позовній заяві просить стягнути з відповідача 1000 грн. витрат на правову допомогу.

Відповідно до ст.44 ГПК України, до складу судових витрат входить, зокрема, оплата послуг адвоката. В контексті цієї норми, судові витрати за участю адвоката при розгляді справи підлягають відшкодуванню за наявності документального підтвердження витрат, як-от угоди про надання послуг щодо ведення справи в суді, платіжного доручення або іншого фінансового документа, який підтверджує сплату відповідних послуг.

Для того, щоб витрати позивача на правову допомогу вважались судовими витратами в розумінні ст.44 ГПК України, повноваження адвоката повинні бути підтвердженні відповідними документами.

За приписом ст.2 Закону України „Про адвокатуру", адвокатом може бути особа, яка має вищу юридичну освіту, підтверджену дипломом України або відповідно до міжнародних договорів України дипломом іншої країни, стаж роботи у галузі права не менше двох років, володіє державною мовою, склала кваліфікаційні іспити, одержала в Україні свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю та прийняла Присягу адвоката України.

Таким чином, належним підтвердженням повноважень адвоката є свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджується, що 24.05.2012р. між позивачем (замовником) та фізичною особою Куцим Олександром Степановичем (виконавцем) укладено Договір №28 про надання правової допомоги (а.с.86). На виконання вказаного Договору фізичною особою Куцим Олександром Степановичем (виконавцем) надані позивачу послуги щодо оформлення позовної заяви, яка є предметом розгляду. Вказане підтверджується актом прийняття-передачі наданих послуг від 30.05.2012р.(а.с.87). Вартість послуг складає 1000 грн. Однак, як свідчать вищезазначені документи, правова допомога надавалась позивачу не адвокатом, а фізичною особою.

Отже, витрати позивача на правову допомогу в сумі 1000,00 грн. не можуть вважатись судовими витратами в розумінні ст.44 ГПК України, оскільки вони надані не адвокатом, а фізичною особою, так як в матеріалах справи відсутня копія свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю Куцим Олександром Степановичем. А тому, вимога позивача про стягнення з відповідача 1000 грн. витрат на правову допомогу не підлягає до задоволення.

Згідно із ч.1, 2 ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Таким чином, до стягнення підлягають 7426,17 грн. заборгованості за отриману лісопродукцію.

Оскільки спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, на нього відповідно до приписів, встановлених ст. 49 ГПК України, слід покласти судові витрати, а саме: 1609,50 грн. судового збору.

Відповідно до ст.ст.124,129 Конституції України, ст.193 Господарського кодексу України, ст.ст. 525, 526, 629, 655, 670, 692 Цивільного кодексу України, ст.2 Закону України „Про адвокатуру" та керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 75, ст. ст. 82 -85Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов Державного підприємства "Делятинське лісове господарство" до Фізичної особи - підприємця Дожука Миколи Миколайовича про стягнення боргу за отриману лісопродукцію у сумі 7426,17 грн. - задовольнити.

Стягнути з Фізичної особи - підприємця Дожука Миколи Миколайовича, с. Микуличин Яремчанської міської ради, Івано-Франківська область,78590, (і.к.2474613015) на користь Державного підприємства "Делятинське лісове господарство", вул. 16-Липня, 11, смт. Делятин, Надвірнянський район, Івано-Франківська область, 78442, (код 22189570) 7426 (сім тисяч чотириста двадцять шість) грн. 17 коп. заборгованості за отриману лісопродукцію та 1609 (тисяча шістсот дев"ять) грн. 00 коп. судового збору.

Видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

В частині стягнення 1000 грн. витрат на правову допомогу відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 23.08.12

Суддя Круглова О. М.

Виготовлено в КП "Діловодство спеціалізованого суду"

______ Кошилович М. П. 23.08.12