Рішення № 25709731, 21.08.2012, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 серпня 2012 р. Справа № 5010/314/2012-12/5

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Матуляк П. Я. , при секретарі судового засідання Михалевич А. Д., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Публічне акціонерне товариство "Івано-Франківськ-Авто", вул. Юності, 41А,м.Івано-Франківськ,76000

до відповідача: фізичної особи-підприємця Савчука Володимира Зіновійовича вул. Д.Галицького,15, с.Завій Калуського району

про стягнення заборгованості з плати за користування майном (орендної плати) та пені, з яких 12 000,00грн. основної заборгованості та 932,55грн. пені.

за участю представників сторін:

Від позивача: Стецюк І.В., (довіреність №2 від 21.02.12р. - представник)

Від відповідача: не з"явився.

встановив, що Публічне акціонерне товариство "Івано-Франківськ-Авто" звернулося до господарського суду з позовом до Фізичної особи підприємця Ошуст Сергія Євгеновича про стягнення заборгованості з плати за користування майном (орендної плати) та пені, з яких 12 000,00грн. основної заборгованості та 932,55грн. пені.

Позовні вимоги мотивовані невиконанням відповідачем прийнятих на себе зобов"янь по договору оренди №23 від 01.04.12р.

Ухвалою суду від 22.03.12 порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду в судовому засіданні на 05.04.12.

У зв"язку з неявкою в судове засідання представника відповідача ухвалою суду від 05.04.12 відкладено розгляд справи на 24.04.12.

За клопотанням відповідача та у зв"язку з неявкою позивача в судове засідання ухвалою суду від 24.04.12 відкладено розгляд справи на 15.05.12.

Ухвалою суду від 24.05.12 призначено розгляд справи на 12.06.12.

В судовому засіданні 12.06.12р. оголошувалася перерва до 19.06.12р.

19.06.12 позивачем та відповідачем подано клопотання вх.№4178 від 19.06.12р. та вх.№4173/12свх від 19.06.12р. про заміну первісного відповідача належним відповідачем , мотивовані укладенням між фізичними особами-підприємцями Ошуст С.Є. та Савчук В.З. договору від 18.06.12р. про переведення боргу, згідно умов якого до ФОП Савчук В.З. перейшли всі зобов"язання за договором №23 від 01.04.12р.

Відповідно до ст. 24 ГПК України господарський суд, встановивши до прийняття рішення, що позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, може за згодою позивача, не припиняючи провадження у справі, допустити заміну первісного відповідача належним відповідачем. Про залучення іншого відповідача чи заміну неналежного відповідача виноситься ухвала, і розгляд справи починається заново.

Ухвалою суду від 19.06.12 допущено заміну первісного відповідача належним та призначено розгляд справи на 14.08.12р.

Ухвалою суду від 14.08.12 за клопотаннями сторін та у відповідності до приписів статті 69 ГПК України продовжено строк розгляду спору до 04.09.12 та відкладено розгляд справи на 21.08.12.

В судовому засіданні 21.08.12 представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі на підставі викладеного в позовній заяві.

Представник відповідача в судове засідання не з"явився, заяв та клопотань не подавав, відомості про повідомлення відповідача належним чином про час та дату судового засідання у суду відсутні.

Частиною 3 статті 22 ГПК України встановлено обов"язок сторін добросовісно користуватися належними їм процесуальним правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходи до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Згідно п.3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 N 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції (із змінами, внесеними згідно з Постановою Вищого господарського суду N 3 від 23.03.2012) якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

За таких обставин, згідно ст.75 Господарського процесуального кодексу України та ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача за наявними в ній матеріалами, запобігаючи, одночасно, безпідставному затягуванню розгляду спору та сприяючи своєчасному поновленню порушеного права.

Розглянувши матеріали справи, із врахуванням вимог Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод стосовно розгляду справи упродовж розумного строку, вислухавши представника позивача, всебічно і повно з"ясувавши всі обставини, на яких грунтуються вимоги, давши оцінку доказам, які мають значення для справи, суд вважає за правильне взяти до уваги наступне.

01.04.12 між Публічним акціонерним товариством "Івано-Франківськ-Авто" та фізичною особою Ошустом Сергієм Євгеновичем укладено договір оренди нежитлових приміщень будівель СТО №23(а.с.7-10). Згідно розділу 1 даного договору орендодавець зобов"язався передати, а орендар - прийняти в строкове платне користування для здійснення підприємницької діяльності нежитлові приміщення - будівлі станції технічного обслуговування загальною площею 825 кв. м у м.Калуш по вул.Об"їздна (промзона).

Розділом 4 даного договору сторони погодили, що плата за користування орендарем об"єктом оренди встановлена в розмірі 500 грн. за один місяць, яку орендар зобов"язався сплачувати не пізніше 5 числа кожного місяця за попередній місяць.

Пунктом 3.2 даного договору визначено обов"язок орендаря своєчасно вносити орендну плату.

В порушення прийнятих на себе договірних зобов"язань відповідачем з квітня 2010 року не сплачувалася орендна плата, внаслідок чого заборгованість фізичної особи-підприємця Ошуста Сергія Євгеновича перед позивачем за договором оренди нежитлових приміщень будівель СТО №23 станом на 13.03.12 складає 12 000 грн.

06.10.11 позивачем на адресу орендаря направлено претензію №1437 з вимогою погасити існуючу заборгованість (а.с.12). Факт направлення фізичній особі-підприємцю зазначеної претензії та її отримання останнім підтверджується копією повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.14), проте відповіді на дану претензію позивачем не отримано, заборгованість орендарем не погашено.

Крім того, у зв"язку з порушенням орендарем прийнятих на себе договірних зобов"язань в частині сплати орендної плати , позивачем , на підставі п.5.10 договору оренди нараховано орендареві пеню в розмірі 932грн.55коп.

18.06.12 між фізичними особами - підприємцями Ошустом Сергієм Євгеновичем та Савчуком Володимиром Зіновійовичем укладено договір про переведення боргу, згідно з п.1.1 якого фізична особа-підприємець Ошуст С.Є. переводить борг за договором оренди №23 від 01.04.09 , а фізична особа-підприємець Савчук Володимир Зіновійович приймає на себе зобов"язання за цим договором .

Згідно п.3.2 договору про переведення боргу ФОП Савчук В.З. зобов"язався виконати зобов"язання ФОП Ошуста С.Є. перед Публічним акціонерним товариством "Івано-Франківськ-Авто" на умовах договору оренди нежитлових приміщень будівель СТО №23.

Ухвалою суду від 19.06.12 за клопотаннями сторін та на підставі ст.24 ГПК України та ст.520 Цивільного кодексу допущено заміну первісного відповідача належним. Таким чином, належним відповідачем у даній справі є фізична особа - підприємець Савчук Володимир Зіновійович, заборгованість якого перед позивачем складає 12932грн.55коп. , з яких 12 000 грн. основного боргу та 932грн.55коп. пені.

Доказів погашення даної суми заборгованості відповідачем суду не подано .

За змістом ст.11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договір .

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов"язання виникають з підстав, передбачених ст.11 цього кодексу , зокрема , із договорів .

Згідно приписів статті 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

В силу статті 762 цього ж кодексу за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Відповідно до вимог ст. 629 ЦК України договір є обов'язковий для виконання сторонами.

В контексті ст.9 Цивільного кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.ст.525,526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 530 ЦК України передбачено, що у разі, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Порядок та строк сплати орендної плати визначено розділом 4 даного договору : плата за користування орендарем об"єктом оренди встановлена в розмірі 500 грн. за один місяць, яку орендар зобов"язався сплачувати не пізніше 5 числа кожного місяця за попередній місяць.

Факт порушення орендарем договірних зобов"язань підтверджується матеріалами справи, тому суд вважає позовну вимогу щодо стягнення 12 000 грн. заборгованості з орендної плати обгрунтованою. При цьому суд не приймає до уваги заперечення відповідача щодо позовних вимог у зв"язку з форс-мажорними обставинами , що грунтуються на листі Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Івано-Франківській області №54-2/12 від 14.05.12, з огляду на наступне.

В силу приписів Цивільного кодексу України зобов'язання виникають, зокрема, з договорів та інших правочинів (статті 1, 509) та мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу; одностороння відмова від зобов'язання не допускається (стаття 525, 526). Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події (частина перша статті 530) .У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (стаття 611), тобто грошової суми, яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання (стаття 549). Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (стаття 625). Згідно із статтею 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору (частина перша). Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу; порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором (частина друга).

За приписами статті 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом; особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання; при цьому відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Згідно з частиною першою статті 617 цього ж Кодексу особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Господарським процесуальним кодексом України встановлено, що сторони у справі обґрунтовують свої заперечення поданими суду доказами (частина друга статті 43), кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (стаття 34).

Всупереч наведеним законодавчим приписам відповідачем у даній справі не доведено в суду належними і допустимими доказами відсутність своєї вини у порушенні зобов'язання, і що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили, а також те, що орендарем вжито всіх залежних від нього заходів щодо належного виконання зобов'язання (як-от повідомлено позивача неможливість користування об"єктом оренди у період з 27.09.10 по 22.12.10, з 10.09.11 по січень 2012 року, коли виконувалися природоохоронні заходи і роботи на території, де знаходиться об"єкт оренди) .

В силу статті 520 Цивільного кодексу України боржник у зобов'язанні може бути замінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора, якщо інше не передбачено законом. Листом №732 від 19.06.12 (а.с.36) підтверджується згода позивача на заміну боржника у зобов"язанні.

З урахуванням вищенаведених законодавчих приписів та з'ясувавши факт невиконання орендарем своїх грошових зобов'язань за Договором, а також виходячи з умов останнього, за яким не передбачено звільнення орендаря від обов"язку розрахунків за користування об"єктом оренди у разі виникнення форс-мажорних обставин , суд приходить до висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача суми заборгованості , передбаченої договором за користування об"єктом оренди. При цьому суд констатує, що заборгованість орендаря з орендної плати виникла у період з квітня 2010 року по 13.03.12, а згідно листа Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Івано-Франківській області №54-2/12 від 14.05.12 природоохоронні роботи на території, що охоплює об"єкт оренди проводилися пізніше - з вересня 2010 року і періодично - з 27.09.10 по 22.12.10, з 10.09.11 по січень 2012 року .

Крім того, згідно приписів статті 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Статтею 549 Цивільного кодексу України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

У відповідності до ст. 547 Цивільного кодексу України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Згідно п. 5.10 спірного договору у випадку прострочення терміну внесення орендної плати орендар сплачує орендодавцю пеню у розмірі 1% від суми заборгованості за кожний день прострочення. З вищенаведеного випливає, що, укладаючи Договір, сторони дійшли згоди відносно забезпечення виконання відповідачем грошових зобов'язань пенею та погодили строк її нарахування.

Згідно зі ст.230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частиною 6 ст.232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

За змістом ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Суд, перевіривши правильність нарахування позивачем пені, приходить до висновку про її стягнення з відповідача у сумі 932 грн.55 коп. згідно поданого позивачем розрахунку (а.с.11) .

В контексті вищенаведеного позов підлягає до задоволення. При цьому судом враховано практику Вищого господарського суду України з розгляду аналогічних спорів , викладену, зокрема, у постанові від 07.02.12 у справі №20/149-10/19.

Судові витрати у відповідності до ст.49 ГПК України покласти на відповідача .

Керуючись ст.8,124 Конституції України, Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, ст.ст. 9, 509, 520, 525, 526, 530, 547, 549, 611, 614, 617, 629, 759,762 Цивільного кодексу України , ст.3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", ст.193, 216, 230, 232 Господарського кодексу України , ст.ст.33, 49, 75, ст. 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов Публічного акціонерного товариства "Івано-Франківськ-Авто" до Фізичної особи підприємця Савчука Володимира Зіновійовича про стягнення 12 932грн.55коп. заборгованості задовольнити .

Стягнути з Фізичної особи підприємця Савчука Володимира Зіновійовича (с.Завій Калуського району Івано-Франківської області, вул.Д.Галицького, 15, інд. код 2750402373) 12 000 грн. (дванадцять тисяч гривень) основного боргу, 932грн.55коп. ( дев"ятсот тридцять дві гривні п"ятдесят п"ять копійок) пені та 1073 грн. (одну тисячу сімдесят три гривні) судового збору на користь Публічного акціонерного товариства "Івано-Франківськ-Авто"(м.Івано-Франківськ, вул.Юності, 41 А, код ЄДРПОУ 05495466).

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 23.08.12

Суддя Матуляк П. Я.

Виготовлено в КП "Діловодство спеціалізованого суду"

______ Легінь О. В. 23.08.12