Ухвала суду № 25707200, 21.08.2012, Апеляційний суд Сумської області

Справа №1815/209/2012 Головуючий у суді у 1 інстанції - ШульгаНомер провадження 11/1890/509/12 Суддя-доповідач - Демченко Категорія - 42

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 серпня 2012 року колегія суддів з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого-судді - Демченка М. О.,

суддів - Безверхого О. М., Філонової Ю. О.,

з участю прокурора - Кононової Л.Ф.

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Суми кримінальну справу за апеляціями прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, потерпілої ОСОБА_2, засудженого ОСОБА_3, захисника засудженого на вирок Роменського міськрайонного суду Сумської області від 18 червня 2012 року, яким

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянин України, зареєстрований за адресою АДРЕСА_1, раніше не судимий, -

засуджений за ч. 2 ст. 286 КК України до 3 років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 3 роки.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 20 000 грн. у рахунок відшкодування моральної шкоди.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь НДЕКЦ при УМВС в Сумській області витрати на проведення транспортно - трасологічної та авто технічної експертизи 3 867 грн. 60 коп.

Доля речових доказів вирішена в порядку ст. 81 КПК України.

ВСТАНОВИЛА:

За вироком суду ОСОБА_3 визнаний винним і засуджений за те, що він 29 жовтня 2011 року близько 19 години, керував належним йому автомобілем марки «ВАЗ» 21043 р.н. НОМЕР_3 з причепом ГКБ - 8160 р.н. НОМЕР_2, рухаючись по автодорозі Кролевець - Конотоп - Пирятин (Р-60) в напрямку м. Пирятин. Проїжджаючи через с. Перекопівка Роменського р-н, ОСОБА_3 порушуючи п. 12.4 Посанови КМУ «Правил дорожнього руху України» обрав для себе швидкість руху, яка складала 82,4 км/год в результаті чого водій не зміг своєчасно зменшити швидкість аж до зупинки транспортного засобу

або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди, що призвело до наїзду на пішохода ОСОБА_4 в межах своєї смуги руху. Дорожньо - транспортна пригода відбулася на ділянці 145 км + 400 м автодороги Кролевець - Конотоп - Ромни - Пирятин (Р- 60), напроти господарства № 110 по вул. Роменська в с. Перекопівка, в районі лінії горизонтальної дорожньої розмітки, що поділяє транспортні потоки протилежних напрямків, з велосипедом в руках, стояли пішоходи ОСОБА_5 і ОСОБА_4 При наближенні керованого ОСОБА_3, автомобіля пішохід ОСОБА_4 відновила рух і почала перетинати його смугу в напрямку з ліва на право відносно напрямку руху автомобіля, а пішохід ОСОБА_5 залишився стояти. На момент початку руху пішохода водій мав можливість, але своєчасно не вжив належних заходів щодо зменшення швидкості, що призвело до наїзду на пішохода. Внаслідок наїзду пішохід ОСОБА_4 отримала тілесні ушкодження, від яких загинула на місці події.

В поданих апеляціях:

- засуджений вважає вирок районного суду в частині призначення покарання за вчинений злочин занадто суворим, а тому вважає, що вирок підлягає скасуванню. При визначенні міри покарання судом першої інстанції не було враховано, що він працює водієм в державній установі де позитивно характеризується і колектив якої звернувся до суду з письмовим клопотанням, в якому колектив установи просив суд не позбавляти волі ОСОБА_3 Судом не було взято до уваги, що ОСОБА_3 має на утриманні двох малолітніх дітей та немічну стару матір, яка потребує постійного догляду, також моральну шкоду він відшкодував в повному обсязі.

- захисник засудженого вважає вирок суду занадто суворим та таки, що не відповідає фактичним обставинам справи, а тому він підлягає скасуванню. При постановленні вироку суд не звернув увагу, на той факт, що ОСОБА_3 працює водієм в державній установі, де позитивно характеризується. Також судом не було наведено жодної обставини, що виправлення засудженого не можливе без застосування такої суворої міри покарання як позбавлення волі.

- прокурор, який приймав участь у розгляді справи судом першої інстанції вважає, що вироку суду першої інстанції підлягає скасуванню у зв'язку з невідповідністю висновків суду, викладеним у вироку, фактичним обставинам справи та м'якістю призначеного покарання, а справу просить направити на новий судовий розгляд в іншому складі суду. Свої вимоги обґрунтовує, тим що при призначенні покарання суд не в повній мірі врахував тяжкі наслідки, які настали від злочину, всі пом'якшуючі обставини є незаконними та надуманими.

- потерпіла не оскаржує призначену міру покарання та правильність кваліфікації дій засудженого ОСОБА_3 за ст. 286 ч. 2 КК України проте вважає безпідставним вирок суду в частині часткового задоволення цивільного позову. Так судом не було враховано всю глибину страждань потерпілої пов'язаних з втратою єдиної близької людини та при частковому задоволенні цивільного позову суд не врахував вимоги розумності і справедливості. Тому просить вирок суду першої інстанції змінити в частині задоволення цивільного позову та просить стягнути з ОСОБА_3 10 075 грн. - матеріальної шкоди та 200 000 грн. - моральної шкоди.

Заслухавши доповідь судді, міркування прокурора ______ про залишення вироку суду без зміни та апеляції засудженого, захисника засудженого, потерпілої без задоволення, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи викладені в апеляціях, колегія суддів вважає, що апеляції засудженого та захисника засудженого, потерпілої, прокурора задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

В поданій апеляції засудженого висновки суду про доведеність вини засудженого ОСОБА_3 у вчиненні злочинів за обставин, викладених у вироку, та правильність кваліфікації його дій за ст. 286 ч.2 КК України під сумнів не ставляться.

Що стосується призначеного ОСОБА_3 покарання, то таке покарання призначене йому судом у відповідності з вимогами ст.ст. 65, 66 КК України з урахуванням ступені тяжкості вчинених злочинів, особи засудженого, обставин справи, що пом`якшують і обтяжують покарання. Тому з врахуванням всього вище зазначеного суд прийшов до обґрунтованого висновку, що необхідним та достатнім покаранням в даному випадку є саме покарання, яке пов'язане з позбавленням волі засудженого в межах санкції статті.

Стосовно посилань захисника засудженого в апеляції на те, що вирок суду є занадто суворим а тому підлягає скасуванню не знаходить свого підтвердження, адже у винесеному вироку суд здійснив призначення покарання у відповідності до вимог ст.ст. 65,66 КК України. Що стосується доводів захисника з приводу того, що судом не враховано і не включено до вироку відомості про засудженого, а саме, що він працює водієм в державній установі, колектив якої звертався до суду з клопотанням не позбавляти волі засудженого, то відповідно до вимог ст.ст. 67, 323 ч. 3, 324 КПК України суд оцінює докази у справі на підставі свого внутрішнього переконання, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, тому суд сам визначає докази та обставини він які він бере за основу при винесенні вироку у конкретній справі.

Не заслуговують на увагу і мотиви апеляції прокурора стосовно обставин які бралися до уваги судом при призначенні ОСОБА_3 покарання. Адже вироком суду першої інстанції було визначено вид та міру покарання, яке призначалося згідно вимог ст. 65 КК України. Що стосується доводів прокурора з приводу надуманості пом'якшуючих обставин, які були встановлені судом, то вони також не знаходять підтвердження, адже суд наводячи перелік пом'якшуючих обставин врахував положення ст. 66 КК України.

Стосовно посилань потерпілої в апеляції про те, що суд не в повному обсязі стягнув з засудженого ОСОБА_3 завдану їй матеріальну та моральну шкоду, то вони є необґрунтованими, оскільки, суд вирішуючи цивільний позов ОСОБА_2 про відшкодування на її користь заподіяної моральної та матеріальної шкоди, дотримався вимог ст.ст. 1166, 1167, 1187 ЦК України та обґрунтовано дійшов до висновку про стягнення саме такого розміру моральної та матеріальної шкоди, яка підтверджувалась наданими до суду доказами.

Істотних порушень кримінально-процесуального закону, які б тягли скасування чи зміну вироку, колегією суддів не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 362, 365, 366, 377 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Вирок Роменського міськрайонного суду Сумської області від 18 червня 2012 року відносно ОСОБА_3 залишити без зміни, а апеляції засудженого, захисника засудженого, прокурора та потерпілої - без задоволення.

СУДДІ:

Демченко М. О. Безверхий О. М. Філонова Ю. О.