Ухвала суду № 25702971, 20.08.2012, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 0203/3186/2012 Провадження № 22-ц/0290/2494/2012Головуючий в суді першої інстанції:Ганкіна І.А.Категорія: 46 Доповідач: Матківська М. В.

У Х В А Л А

Апеляційного суду Вінницької області

від 20 серпня 2012 року

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Вінницької області в складі :

Головуючого: Матківської М.В.

Суддів: Сопруна В.В., Денишенко Т.О.

При секретарі: Чернаті В.С.

За участю: позивача ОСОБА_2 і її представника -адвоката ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці апеляційну скаргу представника відповідача ОСОБА_4 -ОСОБА_5

на ухвалу Вінницького районного суду Вінницької області від 20 червня 2012 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору -Сосонської сільської ради Вінницького району і області, про розподіл майна подружжя, -

В с т а н о в и л а :

В травні 2012 року ОСОБА_2 звернулася з суд з позовом до ОСОБА_4, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору -Сосонської сільської ради Вінницького району про розподіл майна подружжя.

В червні 2012 року ОСОБА_2 подала заяву про зміну позовних вимог, в якій просила визнати незавершений будівництвом житловий будинок, літню кухню, сарай, вбиральню, фруктовий сад, що знаходяться на земельній ділянці по АДРЕСА_1 спільною сумісною власністю подружжя та виділити їй ? частину в натурі в порядку розподілу спільного майна подружжя у вигляді незавершеного будівництва з подальшим прийняттям в експлуатацію.

В червні 2012 року позивач ОСОБА_2 подала заяву про забезпечення позову, якою просила заборонити органам місцевого самоврядування с. Сосонка Вінницького району приймати будь-яке рішення про передачу у власність ОСОБА_4 земельної ділянки по АДРЕСА_1 до вирішення справи в суді.

Ухвалою Вінницького районного суду Вінницької області від 20 червня 2012 року заборонено органам місцевого самоврядування с. Сосонки приймати будь-яке рішення про передачу у власність ОСОБА_4 земельної ділянки по АДРЕСА_1 і яка є предметом спору у суді, до вирішення даної справи по суті.

В апеляційній скарзі представник відповідача ОСОБА_4 -ОСОБА_5 просить скасувати ухвалу суду першої інстанції і відмовити позивачу у задоволенні заяви про забезпечення позову.

Зазначила, що ухвала суду є незаконною, оскільки постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_2 та її адвокат ОСОБА_3 заперечили апеляційну скаргу, просять залишити її без задоволення, а ухвалу суду -без змін.

Відповідач ОСОБА_4 і його представник ОСОБА_5, будучи належним чином повідомленими про час і місце судового розгляду справи, в судове засідання не з'явилися.

Представник третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору -Сосонської сільської ради Вінницького району, будучи належним чином повідомленим про час і місце судового розгляду справи, в судове засідання не з'явився й не подав заперечення на апеляційну скаргу.

Колегія суддів, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції, заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали заяви про забезпечення позову, виділені із цивільної справи, прийшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення за таких підстав.

За змістом ст. 151 ЦПК України підставою для забезпечення позову є відповідне клопотання у формі мотивованої письмової заяви будь-кого із осіб, котрі беруть участь у справі. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 152 ЦПК України одним із видів забезпечення позову є заборона вчиняти певні дії.

Згідно роз'яснення Пленуму Верховного Суду України у п. 4 постанови № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляду заяв про забезпечення позову»розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.

Як вбачається зі змісту позовних вимог, викладених позивачем у своїй заяві про зміну позовних вимог, спір між нею та відповідачем виник з приводу незавершеного будівництвом житлового будинку з господарськими будівлями, що знаходяться на земельній ділянці по вул. Новоселів, 24 в с. Сосонці Вінницького району та області, які позивач просила визнати спільною сумісною власністю подружжя та виділити їй ? частину в порядку розподілу спільного майна подружжя у вигляді незавершеного будівництва з подальшим прийняттям в експлуатацію.

Згідно роз'яснення наданого у п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок» від 4 жовтня 1991 року № 7 (в редакції із змінами, внесеними постановою Пленуму Верховного Суду України від 25 грудня 1992 року № 13) суди мають враховувати, що право власності на жилий будинок, збудований громадянином на відведеній йому в установленому порядку земельній ділянці і прийнятий в експлуатацію, виникає з часу його реєстрації у виконкомі місцевої Ради. За позовом дружини, членів сім'ї забудовника, які спільно будували будинок, а також спадкоємців суд вправі провести поділ незакінченого будівництвом будинку, якщо враховуючи ступінь його готовності, можна визначити окремі частини, що підлягають виділу, і технічно можливо довести до кінця будівництво зазначеними особами. При неможливості поділу незакінченого будівництвом будинку суд може визнати право за цими особами на будівельні матеріали і конструктивні елементи будинку або з врахуванням конкретних обставин залишити його одній із сторін, а іншій присудити грошову компенсацію.

Згідно положень ст. 120 ЗК України у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення (ч. 1). Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача (ч. 2). У разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду кількома особами право на земельну ділянку визначається пропорційно до часток осіб у праві власності жилого будинку, будівлі або споруди (а. с. 4).

Оскільки предметом спору є незавершений будівництвом житловий будинок з господарськими будівлями, що розташований на земельній ділянці по вул. Новоселів, 24 в с. Сосонці Вінницького району, тому передача зазначеної земельної ділянки у приватну власність відповідачу до вирішення даної цивільної справи по суті утруднить виконання можливого рішення суду про задоволення позову.

За наведених обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції постановив ухвалу з додержанням вимог процесуального закону, а тому згідно з п. 1 ч. 1 ст. 312 ЦПК України апеляційна скарга не підлягає до задоволення, а ухвала суду підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 307, 312, 313- 315 ЦПК України, колегія суддів, -

У х в а л и л а :

Апеляційну скаргу представника відповідача ОСОБА_4 -ОСОБА_5 відхилити.

Ухвалу Вінницького районного суду Вінницької області від 20 червня 2012 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

На ухвалу може бути подана касаційна скарга до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий : /підпис/

Судді : /підписи/

Копія вірна :