Ухвала суду № 25693201, 16.08.2012, Вінницький апеляційний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2а/0270/2568/12

Головуючий у 1-й інстанції: Бошкова Ю.М.

Суддя-доповідач: Курко О. П.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 серпня 2012 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Курка О. П.

суддів: Білоуса О.В. Совгири Д. І.

при секретарі: Грищук С.Д.

за участю представників сторін:

представників позивача: Насадюк Ірини Володимирівни, Бойка Дмитра Дмитровича,

представника відповідача: Непийводи Інни Андріївни,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 10 липня 2012 року у справі за адміністративним позовом приватного підприємства "Фірма "Бершадь-Агроплюс" до Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень , -

В С Т А Н О В И В :

В червні 2012 року приватне підприємство "Фірма "Бершадь-Агроплюс" звернулась до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом до Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0000752310 та №0000762310 від 21 травня 2012 року.

Вінницький окружний адміністративний суд постановою від 10 липня 2012 року позов задовольнив.

Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Вінницького окружного адміністративного суду прийняти нову, якою в задоволенні позову відмовити.

Представники позивача в судовому засіданні заперечили проти доводів апеляційної скарги у зв'язку з чим просили залишити її без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримала вимоги апеляційної скарги та просила її задовольнити.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін, виходячи з наступного.

Так, Вінницьким окружним адміністративним судом встановлено, що в квітні 2011 року посадовими особами Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби проведено планову виїзну перевірку ПП "Фірма "Бершадь - Агроплюс" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2010 року по 31.12.2011 року.

За результатами проведеної перевірки Вінницькою ОДПІ складено акт перевірки № 602/22/13339958 від 26.04.2012р. (а.с.8-25)

Висновки проведеної перевірки знайшли своє відображення у прийнятому податковому повідомленні-рішенні форми "Р" № 0000752310 від 21.05.2012р., яким позивачу нараховано грошове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 268 323,00 грн. із них: 236 564,00 грн. основний платіж, 31 759,00 грн. штрафні санкції, а також повідомленні-рішенні форми "Р" № 0000762310 від 21.05.2012р., яким позивачу нараховано грошове зобов'язання з податку на прибуток в сумі 272 765,00 грн. із них: 272 764,00 грн. основний платіж, 1,00 грн. штрафні санкції. (а. с. 29-30).

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що товарно-транспортні накладні підтверджують рух товару у часі і просторі та оформлені належним чином.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції по суті спору, виходячи з наступного.

Відповідно до п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

П. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Водночас статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Між товариством з обмеженою відповідальністю "Фірма "Бершадь Агроплюс" (Відправник) та товариством з обмеженою відповідальністю "МетаКомп" (Перевізник) було укладено договір перевезення вантажу №БАП-04012011 від 04 січня 2011 року. Відповідно до п. 1.1 вказаного договору в порядку та умовах, визначених цим Договором, Перевізник бере на себе зобов'язання за дорученням Відправника здійснювати перевезення автомобільним транспортом довірені йому Відправником вантажі з місця відправлення, до пункту призначення, і передати вантаж уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а Відправник бере на себе зобов'язання сплатити плату за перевезення вантажу.

На підтвердження реальності господарських операцій зі здійснення перевезень вантажів позивачем надано суду копії актів приймання-передачі робіт (послуг) (а. с. 34-55), товарно-транспортних накладних, видаткових накладних, довіреностей на отримання товару (а. с. 70-114).

Вказаними первинними документами підтверджується реальність операцій позивача щодо придбання послуг, оскільки ці операції призвели до зміни майнового стану платника податків, їх придбання пов'язано з господарською діяльністю позивача.

Згідно з актом перевірки висновок податкового органу щодо завищення валових витрат та податкового кредиту ґрунтується на тому, що відповідно до актів виконаних робіт та товарно-транспортних накладних ТОВ "Метакомп" позивачу надано транспортні послуги, які, на думку податкового органу, неможливо виконати в часі та просторі.

В акті перевірки податковий орган посилається на неможливість здійснення господарських операцій з перевезення вантажів 06 та 07 травня 2011 року. При цьому податковим органом встановлено завищення витрат всього на суму 1182816 грн. та податкового кредиту на суму 236564 грн. за І-IV квартали 2011 року, тобто, в тому числі, за періоди, за які податковим органом не було встановлено порушень.

Вінницьким окружним адміністративним судом були досліджені товарно-транспортні накладні та встановлено, що на зворотному боці в графі "Вантажно-розвантажувальні операції" в частині колонок 18 та 19 зазначено час прибуття та вибуття транспортного засобу; в графі " Інші відомості " в частині колонок 24 -28 - зазначено відстань перевезення.

Враховуючи відомості, що зазначені на зворотному боці товарно-транспортних накладних щодо часу прибуття та вибуття транспортного засобу та наданого позивачем розрахунку відстані, на яку було здійснено вантажні перевезення за період 05-06 травня 2011 року, апеляційний суд вважає необґрунтованими висновки податкового органу щодо неможливості господарських операцій в часі та просторі.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що за даних обставин суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0000752310 та №0000762310 від 21 травня 2012 року.

Згідно зі п. 1 ч. 1 ст. 198 , ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 10 липня 2012 року - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст. 212 КАС України.

Ухвала суду складена в повному обсязі 21 серпня 2012 року .

Головуючий Курко О. П.

Судді Білоус О.В.

Совгира Д. І.