Ухвала суду № 25684131, 15.08.2012, Львівський апеляційний адміністративний суд

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 серпня 2012 р. Справа № 44558/11

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді: Дяковича В.П.,

суддів: Носа С.П., Клюби В.В.,

з участю секретаря судового засідання: Патлевіч Н.М.

розглянувши в відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Золочівському районі Львівської області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 13 квітня 2011 року у справі за позовом Золочівського міського виробничого житлово-комунального підприємства до Державної податкової інспекції у Золочівському районі Львівської області про скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

05.01.2011 року представник Золочівського міського виробничого житлово-комунального підприємства звернувся до суду із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Золочівському районі Львівської області про скасування податкового повідомлення-рішення від 29.12.2010 року № 0000631600/1, № 0000621600/1.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач не погоджується із вказаними податковими повідомленнями-рішеннями ДПІ у Золочівському районі Львівської області, оскільки відповідачем безпідставно було змінено призначення платіжних документів, а саме ПДВ за червень 2010 року та зараховано сплату податку на погашення податкового боргу по штрафних санкціях, які не являються узгодженим податковим зобов'язанням. В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав викладених в позовній заяві, просив позов задоволити.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 13 квітня 2011 року адміністративний позов задоволено повністю. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення - рішення від 29.12.2010 року № 0000621600/1 та від 29.12.2010 року № 0000631600/1.

Представник Державної податкової інспекції у Золочівському районі Львівської області постанову суду першої інстанції оскаржив, подав апеляційну скаргу, зазначивши, що оскаржувана постанова винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, не відповідає фактичним обставинам справи, просить її скасувати та прийняти нову, якою в позові відмовити повністю.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає те, що чинне на день вчинення правопорушення законодавство чітко визначає повноваження органу державної податкової служби по контролю за своєчасністю та повнотою нарахування та сплати податків, а також щодо обліку таких платежів. Законом України «Про систему оподаткування» передбачено, що облік платників податків і зборів (обов'язкових платежів) здійснюється органами державної податкової служби та іншими державними органами відповідно до законодавства. Пунктом 5.1. Інструкції «Про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби України», затвердженої Наказом Державної податкової адміністрації України від 18.07.2005р. № 276, передбачено, що для забезпечення контролю за повнотою та своєчасністю розрахунків платників з бюджетом за податками, зборами (обов'язковими платежами) органи державної податкової служби проводять оперативний облік надходжень платежів згідно з кодами бюджетної класифікації за доходами на підставі документів, перелічених у розділі 2 цієї Інструкції. Суми нарахованих (сплачених) платежів за результатами документальних та/або камеральних перевірок, пені та штрафних (фінансових) санкцій обліковуються за тими самими кодами бюджетної класифікації, що й податки, збори (обов'язкові платежі), за яким здійснено такі нарахування (сплата). Відповідно до п.3.7 Інструкції «Про порядок нарахування та погашення пені за платежами, що контролюються органами ДПС»: «якщо платник податків не сплачує пеню разом із сплатою податкового боргу (його частини) або не визначає її окремо у платіжному документі, то податковий орган у день надходження від органу державного казначейства інформації про зарахування коштів до бюджету, яка надається відповідно до вимог Порядку взаємодії між органами Державного казначейства України та державної податкової служби України в процесі виконання державного та місцевих бюджетів за доходами, затвердженого наказом Державного казначейства України та Державної податкової адміністрації України від 25.04.2002р. № 74/194 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.05.2002 за № 436/6724, самостійно здійснює розподіл такої сплаченої суми на суму, що спрямовується на погашення такого податкового боргу (його частини), та суму, що спрямовується на погашення пені, нарахованої на суму такого погашеного податкового боргу (його частини)...». Згідно із п.7.7 ст.7 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»: «Податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) - у рівних пропорціях».

В судовому засіданні представник позивача надав пояснення та заперечив проти доводів апеляційної скарги.

Інші особи, які беруть участь у справі, в судове засідання на виклик суду не з'явилися, що не перешкоджає розгляду справи в їх відсутності згідно з ч.4 ст. 196 КАС України.

Суд, дослідивши матеріали цієї справи, перевіривши доводи апелянта у їх сукупності, приходить до переконання, що апеляційну скаргу необхідно відхилити з наступних підстав.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу чи постанову без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З матеріалів справи вбачається те, що ДПІ у Золочівському районі Львівської області проведено перевірку комунального підприємства «Золочівське міське виробниче житлово-комунальне підприємство»з питань дотримання вимог пп.5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», за результатами перевірки складено акт за № 23/15-213/03348703 від 16.12.2010 року.

На підставі акта перевірки ДПІ у Золочівському районі винесено податкові повідомлення - рішення від 16.12.2010 року № 0000621600/0 та № 0000631600/0, яким визначено штрафні санкції відповідно в розмірі 50 % в сумі 5858, 43 грн., та 20 % в сумі 684, 63 грн. за затримку на 122 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання в розмірі 11716, 86 грн., з податку на додану вартість та за затримку на 74 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання в розмірі 3423, 14 грн., з податку на додану вартість.

Золочівське МВЖКП не погодилося з нарахуванням штрафних санкцій подало відповідачу скаргу № 829 від 22.12.2010 р. відповідно до прийнятого рішення про результати розгляду первинної скарги від 29.12.2010 р. № 14647/10/25-0006/75, позивачу відмовлено в задоволенні скарги та винесено нові податкові повідомлення-рішення від 29.12.2010 року № 0000621600/1 та від 29.12.2010 року № 0000631600/1.

Як вбачається з акту перевірки позивачем задекларовано суму ПДВ, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет (р. 27 декларації) в таких розмірах: червень 2010 року -15140 грн.; п.5.3.1 п.5.3. ст.5 Закону України «Про порядок погашення податкових зобов'язань платниками податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»граничний термін сплати узгодженої суми податкового зобов'язання становить відповідно : червень 2010 року -30.07.2010 року. Як встановлено перевіркою, згідно даних картки особового рахунку платника КП «Золочівське міське виробниче житлово -комунальне підприємство» проводило сплату узгодженої суми податкового зобов'язання за платежем податок на додану вартість з порушенням граничного терміну встановленого п.п. п.5.3.1 п.5.3. ст.5 Закону України «Про порядок погашення податкових зобов'язань платниками податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»та ст. 9 Закону України «Про систему оподаткування», п. 7.7. ст. 7 Закону України «Про порядок погашення податкових зобов'язань платниками податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»передбачено, що податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення. А саме, станом на 01.08.2010 року податковий борг по ПДВ становив разом з пенею 46291, 24 грн. КП «Золочівське міське виробниче житлово -комунальне підприємство»проводило сплату узгодженої суми податкового зобов'язання відповідно платіжних доручень: № 718 від 02.08.10 року -1500, 00 грн.; № 733 від 10.08.10 року -1500, 00 грн.; № 746 від 12.08.10 року -300, 00 грн.; № 747 від 13.08.10 року -900, 00 грн.; № 748 від 16.08.10 року -500, 00 грн.; № 753 від 18.08.10 року -1000, 00 грн.; № 762 від 20.08.10 року -1000, 00 грн.; № 77 від 25.08.10 року -800, 00 грн.; № 773 від 26.08.10 року - 1000, 00 грн.; № 776 від 27.08.10 року -900, 00 грн.; № 783 від 27.08.10 року -800, 00 грн.; № 794 від 01.09.10 року -500, 00 грн.; № 796 від 01.09.10 року -1000, 00 грн.; № 802 від 02.09.10 року -1000, 00 грн.; № 809 від 08.09.10 року -1000, 00 грн.; № 815 від 13.09.10 року -500, 00 грн.; № 819 від 14.09.10 року -500, 00 грн.; № 821 від 15.09.10 року -1000, 00 грн. Станом на 01.09.2010 року податковий борг по ПДВ разом з пенею становив 52729, 95 грн., КП «Золочівське міське виробниче житлово -комунальне підприємство»сплатило узгоджену суму податкового зобов'язання, визначеного у вказаній вище декларації, із затримкою: що є від 30 до 90 календарних днів в сумі 3423, 14 грн., понад 90 календарних днів в сумі 11716, 86 грн.

Як передбачено п.п. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 року за № 2181-ІІІ, (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації (що має місце в даному випадку), крім випадків, передбачених підпунктом "г" підпункту 4.2.2 пункту 4.2, а також пунктом 4.3 цієї статті.

Податкова декларація, у відповідності до п.п. „а" підп.4.1.4 п.4.1 ст.4 цього ж Закону, подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює, у даній ситуації, календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

20.07.2010 року позивачем подана до ДПІ у Золочівському районі Львівської області податкова декларація з податку на додану вартість за червень 2010 року.

Пунктом 7.7 статті 7 згаданого Закону передбачено, що податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) - у рівних пропорціях.

У відповідності до вимог підп.7.1.1 п.7.1 зазначеної статті джерелами самостійної сплати податкових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна і немайнових цінностей, випуску цінних паперів, у тому числі корпоративних прав, отримані у позику (кредит), а також з інших джерел з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Таким чином, грошовий платіж є єдиною формою сплати податкових зобов'язань і погашення податкового боргу.

Згідно п.6 ст.7 Закону України «Про Національний банк України»від 20.05.1999 року за № 679-ХІV, з наступними змінами та доповненнями, Національний банк України визначає систему, порядок і форми платежів, у тому числі між банками.

Пунктом 1.7 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 року №22, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 29 березня 2004 року за №377/8976, з наступними змінами та доповненнями, передбачено, що кошти з рахунків клієнтів банки списують лише за дорученнями власників цих рахунків (включаючи договірне списання коштів згідно з главою 6 цієї Інструкції) або на підставі платіжних вимог стягувачів у разі примусового списання коштів згідно з главою 5 цієї Інструкції.

Згідно пункту 3.8 даної Інструкції Реквізит "Призначення платежу" платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення "Призначення платежу". Банк перевіряє заповнення цього реквізиту на відповідність вимогам, викладеним у цій главі, лише за зовнішніми ознаками.

Таким чином, право визначати призначення платежу відповідно до чинного законодавства України належить виключно платнику, а тому суми податкових зобов'язань або податкового боргу з урахуванням підп.16.5.2 п.16.5 ст.16 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» слід вважати сплаченими у день реєстрації банківською установою платіжного документа із зазначеним у ньому призначенням платежу на сплату відповідних податкових зобов'язань або податкового боргу, визначених платником податків.

Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», який є спеціальним законом з питань оподаткування і встановлює порядок погашення зобов'язань юридичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначено вичерпний перелік заходів, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу.

Серед таких заходів немає зміни призначення платежу, самостійно визначеного платником податків. Не передбачено таких повноважень і згідно вимог Закону України «Про державну податкову службу»від 04.12.1990 року за №509-ХІІ, (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Отже, у разі недотримання платником податків порядку погашення податкового боргу та виконання податкових зобов'язань, передбачено пунктом 7.7. статті 7 згаданого Закону, податковий орган не наділений правом чи обов'язком змінювати призначення платежу, визначене платником податків.

Таким чином, самостійне зарахування податковим органом сплачених платником податку сум у рахунок податкового боргу або тих податкових зобов'язань, які не вказані в призначенні платежу під час перерахування платником податків коштів до бюджету, є неправомірним.

Частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади, до яких належать органи державної податкової служби та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дір бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На підставі вищенаведеного суд першої інстанції дійшов до вірного висновку, про те, що оскільки чинним законодавством не передбачено застосування спеціальних заходів відповідальності за порушення платником податків вимог щодо першочергового погашення податкового боргу та виконання податкових зобов'язань у порядку календарної черговості їх виникнення, орган державної податкової служби без достатніх на те правових підстав, самостійно змінивши призначення платежу, визначене платником податків у платіжних дорученнях, застосував до останнього відповідальність передбачену підп.17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Суд вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст.160, 195, 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. ст. 206, 254 КАС України,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Золочівському районі Львівської області залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 13 квітня 2011 року у справі № 2а-243/11/1370- без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

ГОЛОВУЮЧИЙ: В.П. ДЯКОВИЧ

СУДДІ С.П. НОС

В.В. КЛЮБА