Ухвала суду № 25678567, 02.08.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"02" серпня 2012 р. м. Київ К-48357/09

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Федорова М.О.

суддів: Островича С.Е.

Степашка О.І.

секретар судового засідання Сесемко А.О.

за участю представників згідно журналу судового засіданні від 02.08.2012 (в матеріалах справи)

розглянувши касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька на постанову господарського суду Донецької області від 11.02.2009 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 24.09.2009

у справі № 26/348а

за позовом Відкритого акціонерного товариства „Укренерговугілля"

до Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі

м. Донецька

про визнання недійсним податкового рішення-повідомлення

ВСТАНОВИВ:

Відкрите акціонерне товариство „Укренерговугілля" звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька про визнання недійсним податкового повідомлення -рішення.

Постановою господарського суду Донецької області від 11.02.2009 позовні вимоги задоволено.

Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 24.09.2009 постанову господарського суду Донецької області від 11.02.2009 залишено без змін.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції та ухвалою суду апеляційної інстанції відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалою суду апеляційної інстанції, прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Касаційна скарга вмотивована тим, що судом першої та апеляційної інстанцій при вирішенні спору по даній справі порушено норми матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права, юридичної оцінки обставин справи, розглянувши надані письмові докази в їх сукупності, Вищий адміністративний суд України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачем проведено комплексну документальну перевірку позивача за період з 01.04.2002 по 31.12.2002 з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства та складено акт перевірки № 250-23-112/23976962 від 24.05.2003.

За результатами перевірки відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення № 0004102340/0 від 25.06.2003, яким визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток у сумі 4186069, 21 грн. та застосовано фінансові санкції у сумі 3049037, 57 грн., № 0000532650/0 від 25.06.2003, яким визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 1061573, 90 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 1061573, 90 грн.

В порядку адміністративного оскарження рішенням Державної податкової адміністрації України № 10152/6/25-1215 від 10.12.2003 податкове повідомлення - рішення № 0000532650/0 було скасовано в частині застосування фінансових санкції.

Державною податковою інспекцією у Ворошиловському районі м. Донецька прийняте податкове повідомлення - рішення № 0004102340/3 від 15.12.2003, яким визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток у сумі 4186069, 21 грн. та застосовано штрафні санкції у сумі 3049037, 57 грн., податкове повідомлення - рішення № 0000532650/3/140, яким було донараховане позивачу податкове зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 1061573, 90 грн. та застосовано фінансові санкції у сумі 530786, 95 грн.

Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог пп. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств", занижено валовий дохід на суму 3376929, 48 грн., що дані бухгалтерського обліку позивача не відповідають даним податкового обліку.

Порушення пп. 11.3.1 п. 11.3 ст. 11 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств", позивачем занижена сума валових доходів на суму 985052 грн. авансових платежів від покупців за товари, роботи і послуги.

Вказане порушення згідно акту перевірки встановлено при перевірці кредитових залишків рахунка 361, оборотно-сальдової відомості по рахунку 361 „Розрахунки з покупцями та замовниками" та кредиту рахунка 681 „Розрахунки за авансами одержаними" згідно з Головною книгою за 2 квартал 2002 року.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що висновки перевірки, стосовно даних бухгалтерського обліку (дані головної книги), які відображені у складі дебетового обороту по рахунках бухгалтерського обліку 70 „Доходи від реалізації", 71 „Інший операційнийдохід", 73 „Інші фінансові доходи", 74 „Інші доходи" у кореспонденції з кредитомрахунку 79 „Фінансові результати", в результаті чого підприємством занижені валові доходи від здійснення діяльності у сумі 3376929 грн., у тому числі: у ІІ кварталі 2002 року на 47193 грн.; у ІІІ кварталі 2002 року у сумі 3138065 грн.; у IV кварталі 2002 року у сумі 191671 грн.

Згідно ст. 11 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" датою збільшення валового доходу вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), що підлягають продажу, у разі продажу товарів (робіт, послуг) за готівку - дата її оприбуткування в касі платника податку, а за відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного надання результатів робіт (послуг) платником податку".

Відповідно до ст. 9 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку.

Колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновком суду першої та апеляційної інстанції стосовно того, що підставою для бухгалтерського і податкового обліку підприємства є його первинні документи і облікові регістри.

Дані відображені в бухгалтерському та податковому обліку ВАТ „Донецькобленерго" не є підставою для виключення зі складу валових витрат, сум витрат ДП ПСЕМ ВО „Донецьквугілля", з урахуванням того, що факт понесення позивачем витрат відповідач не спростовує.

Стосовно понаднормативних втрат електроенергії у власній господарській діяльності.

До складу валових витрат за період з 01.04.2002 по 31.12.2002 у розмірі 1288130, 985 тиск Втх. на загальну суму 155267971,44 грн., у тому числі податок на додану вартість 25877995,24 грн.

Сума податку на додану вартість у розмірі 25877995, 24 грн., по отриманій електроенергії, віднесена до складу податкового кредиту.

Придбана електроенергія, з урахуванням нормативних технологічних витрат, використову ється підприємством на власні виробничі потреби та реалізовується споживачам.

За період з 01.04.2002 по 31.12.2002 понаднормативні втрати склали 53727,5 тиск Вт.г.

Згідно відомості податкового обліку валових витрат підприємством за 4 квартал 2002 р. до складу валових витрат включена сума 4988665, 30 грн.

Крім вищевказаних документів відсутні будь-які підтверджуючи документи про отримання електроенергії (акти прийому-передачі виконаних робіт).

Витрати ДП ПСЕМ ВО „Донецьквугілля", що підлягають нарахуванню у зв'язку з транспортуванням електроенергії підприємством ВАТ „Донецькобленерго" в 4 кварталі 2002 року в сумі 4988665, 30 грн. підтверджені належним чином оформленими первинними документами.

Проведеною експертизою у справі встановлено, що позивачем в 4 кварталі 2002 року обґрунтовано включено до складу валових витрат суму кредиторської заборгованості у розмірі 4988665, 30 грн. за транспортування електроенергії.

В акті перевірки вказано про завищення позивачем в порушення п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємства»валових витрат на суму 5 307 870,02 грн. (у тому числі за 2 квартал 2002 р. на суму 1369305,01 грн., за 3 квартал 2002 р. на суму 748229,14 грн., за 4 квартал 2002 року на суму 3 190 335,87 грн.) за рахунок віднесення до складу валових витрат вартості технічних втрат електроенергії на передачу по мережах понад встановлений ліміт (т. 1 а. с. 17-22).

Відповідно до ст. 5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" валові витрати виробництва та обігу - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. Згідно п. 1.32 ст. 1 вказаного Закону, господарська діяльність - це будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

Статтею 7 Закону України „Про податок на додану вартість" визначено, що податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Оскільки, відповідно до проведених експертом досліджень, позивачем обґрунтовано включені витрати з придбання електроенергії до складу валових витрат, то відповідно податок на додану вартість за цими господарськими операціями згідно до вимог пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість" обґрунтовано включений до складу податкового кредиту.

Стосовно списаної безнадійної дебіторської заборгованості на суму 2365031, 92 грн. у 4-м кварталі 2002 року (по шахті „Центральна", „шахта ім. Стаханова", шахта „Родинська".

Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивачем була списана дебіторська заборгованість по шахтам: „Центральна", ім. Стаханова та „Родинська", яка виникла у 1999 році за договорами на постачання електроенергії.

Відповідно до ст. 5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" до складу валових витрат включаються суми безнадійної заборгованості в частині, що не була віднесена до валових витрат, у разі коли відповідні заходи щодо стягнення таких боргів не привели до позитивного наслідку, а також суми заборгованості, стосовно яких закінчився строк позовної давності.

Пунктом 1.25 ст. 1 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств", безнадійна заборгованість це, у тому числі, заборгованість по зобов'язаннях, за якою минув строк позовної давності.

ДП ПСЕМ ВО „Донецьквугілля" не була стягнута заборгованість з підприємств шахта „Центральна", „шахта ім. Стаханова", шахта „Родинська", а відповідачем не доведено, що припинено строку позовної давності.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, але при цьому може встановлювати порушення норм матеріального чи процесуального права, на які не було посилання в касаційній скарзі.

З огляду на вищевикладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька на постанову господарського суду Донецької області від 11.02.2009 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 24.09.2009 у справі № 26/348а залишити без задоволення, а оскаржувані рішення залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька залишити без задоволення.

Постанову господарського суду Донецької області від 11.02.2009 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 24.09.2009 у справі № 26/348а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та порядку, передбачених статтями 236-2392 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий М.О. ФедоровСудді С.Е. Острович О.І. Степашко

Суддя М.О. Федоров