Рішення № 25678264, 20.08.2012, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013 , м. Рівне, вул. Набережна, 26А

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" серпня 2012 р. Справа № 5019/1250/12

За позовом фізичної особи Безушко Віри Миколаївни

до товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма Амур Сервіс"

про зобов'язання товариства до державної реєстрації змін в установчих документах товариства

Суддя Гудзенко Я.О.

За участю представників:

Від позивача: Безушко В.М. паспорт СР № 094003 від 25.06.96р, представник Щербяк Ю.В. довіреність від 10.07.2012 р.

Від відповідача: не з'явився

В судовому засіданні 20.08.2012 р. відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Безушко Віра Миколаївна (далі-позивач) звернулася до господарського суду Рівненської області з позовом до ТОВ "Фірма Амур Сервіс" (далі-відповідач) про зобов'язання товариства до державної реєстрації змін в установчих документах товариства.

Ухвалою господарського суду від 30.07.2012 року позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі № 5019/1250/12, розгляд якої призначено на 08.08.2012 року.

Через канцелярію господарського суду 08.08.12 р. позивачем подано клопотання про долучення додаткових доказів по справі.

08.08.12 р. відповідачем подано клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату.

В судове засідання 08.08.12 р. представник відповідача не з'явився.

08.08.2012 року розгляд справи було відкладено на 20.08.2012 року.

17.08.2012 року представник відповідача подав клопотання про ознайомлення з матеріалами справи, яке судом задоволене.

20.08.2012 року відповідачем подано клопотання про відкладення розгляду справи з підстав необхідності направлення представника відповідача для участі у розгляді іншої справи. Клопотання залишене судом без задоволення.

Господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може не брати до уваги доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи, у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т.п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з ч.ч. 1-4 ст. 28 ГПК України, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах. В даному випадку до клопотання про відкладення розгляду справи не долучено доказів на підтвердження викладеного в ньому.

Враховуючи вищезазначені обставини, належне повідомлення відповідача про дату та час судового засідання, ненадання суду представником відповідача доказів у підтвердження вказаної в клопотанні причини неможливості з'явитись у судове засідання, згідно вимог Господарського процесуального кодексу України суд вбачає за можливе розглянути спір за наявними у справі матеріалами без участі відповідача.

Відповідно до ст. 75 ГПК України якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до ст. 82 ГПК України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази надані позивачем на підтвердження вимог, господарський суд Рівненської області, -

ВСТАНОВИВ:

29 листопада 2004 року державним реєстратором виконавчого комітету Рівненської міської ради Рівненської області зареєстровано товариство з обмеженою відповідальністю «ФІРМА «АМУР СЕРВІС».

Позивач згідно з п. 2.1 Статуту відповідача та договору купівлі-продажу від 27.04.2009 року, є учасником останнього з часткою у статутному фонді у розмірі 20%. Статут надано суду для огляду в судовому засіданні 20.08.2012 року.

22 червня 2012 року позивачем складено заяву до зборів учасників відповідача, в якій повідомлялось про вихід зі складу учасників (засновників) відповідача. Вказана заява нотаріально посвідчена, справжність підпису позивача на заяві засвідчено нотаріусом Рівненського районного нотаріального округу Олинець В.П. 22.06.2012 року та зареєстровано в реєстрі за № 927. Копія даної заяви міститься в матеріалах справи (а.с. 10).

23 червня 2012 року позивач, рекомендованим листом № 3300108575624, надіслав на юридичну адресу відповідача заяву про вихід з товариства, що підтверджується фіскальним чеком та описом вкладення у цінний лист (а.с. 10 зворот-11). Крім того, вказану заяву позивачем також передано відповідачу шляхом подання заперечень на апеляційну скаргу у справі № 5019/176/12, що підтверджується додатком до заперечень та описом вкладення на ім'я відповідача від 04.07.2012 року (а.с. 12-13 зворот).

Проте відповідачем не було вжито дій щодо скликання позачергових загальних зборів з метою внесення змін до установчих документів товариства та їх державної реєстрації у зв'язку зі зміною складу учасників товариства, тоді як опубліковано оголошення про проведення загальних зборів учасників товариства 30.07.2012 року для вирішення питання про обрання голови та секретаря зборів, збільшення розміру статутного фонду товариства, внесення змін до установчих документів.

Позивач вказує, що відповідачем порушено його права на вихід зі складу учасників товариства, що стало підставою спору та просить суд прийняти рішення, яким зобов'язати відповідача здійснити державну реєстрацію змін до статуту товариства у зв'язку з виходом позивача зі складу його учасників.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 80 Цивільного кодексу України (далі-ЦК України) юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку.

Згідно з ч. 1 ст. 83 ЦК України юридичні особи можуть створюватися у формі товариств, установ та в інших формах, встановлених законом.

Товариство з обмеженою відповідальністю належить до господарських товариств (ч. 1 ст. 113 ЦК України, ч. 1 ст. 80 Господарського кодексу України (далі-ГК України).

Положенням ч. 2 ст. 83 ЦК України визначено, що товариством є організація, створена шляхом об'єднання осіб (учасників), які мають право участі у цьому товаристві.

Згідно з ч. 1 ст. 140 ЦК України товариством з обмеженою відповідальністю є засноване одним або кількома особами товариство, статутний капітал якого поділений на частки, розмір яких встановлюється статутом.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 100 ЦК України право участі у товаристві є особистим немайновим правом і не може окремо передаватися іншій особі. Учасники товариства мають право вийти з товариства, якщо установчими документами не встановлений обов'язок учасника письмово попередити про свій вихід з товариства у визначений строк, який не може перевищувати одного року.

Згідно зі ст. 148 ЦК України учасник товариства з обмеженою відповідальністю має право вийти з товариства, повідомивши товариство про свій вихід не пізніше ніж за три місяці до виходу, якщо інший строк не встановлений статутом.

В силу п. 4 ч. 1 ст. 88 ГК України учасники господарського товариства мають право вийти в передбаченому установчими документами порядку зі складу товариства. Аналогічні положення містяться в ст. 10 Закону України "Про господарські товариства".

Пунктом п. 6.3 Статуту відповідача передбачено, що учасник має право вийти з товариства, повідомивши про свій вихід не пізніше ніж за один місяць до виходу.

Таким чином, право на вихід є безумовним правом учасника товариства з обмеженою відповідальністю, а відтак, учасник має право у будь-який час вийти з товариства з обмеженою відповідальністю незалежно від згоди інших учасників чи самого товариства з обмеженою відповідальністю.

Підставою для виходу з товариства з обмеженою відповідальністю є заява учасника, подана відповідній посадовій особі товариства або за наявності доказів вручення заяви цим особам органами зв'язку.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного суду України "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" від 24 жовтня 2008 року № 13 (далі-Постанова Пленуму ВСУ) учасник товариства з обмеженою відповідальністю вправі у будь-який час вийти з товариства незалежно від згоди інших учасників та самого товариства. Вихід зі складу учасників товариства не пов'язується ні з рішенням зборів учасників, ні з внесенням змін до установчих документів товариства. У зв'язку з цим моментом виходу учасника з товариства є дата подачі ним заяви про вихід відповідній посадовій особі товариства або вручення заяви цим особам органами зв'язку. Положення установчих документів, які обмежують чи забороняють право на вихід учасника з товариства, є незаконними.

Як встановлено судом, 23.06.2012 року та 10.07.2012 року позивач звернувся до відповідача з заявою, в якій повідомив про свій вихід зі складу учасників (засновників) відповідача.

Листом від 31.07.2012 року № 213 Центр поштового зв'язку № 1-Поштамт Рівненської дирекції Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" на адвокатський запит позивача повідомив останнього про те, що рекомендовані листи №№ 3300108575608, 3300108575616, направлені на адресу відповідача, вручені 26.06.2012 року Мухомеджанову Ю.Х. (який є також засновником товариства згідно статуту) за дорученням товариства від 25.06.2012 року, рекомендований лист № 3300108575624 на адресу відповідача та рекомендований лист № 3300108575632 на ім'я вказаного вище учасника товариства 25.07.2012 року за закінченням терміну зберігання повернуті на зворотну адресу. Працівники пошти доставили 5 повідомлень адресатам про необхідність з'явитись у поштове відділення № 28 та забрати вказані листи, адресати не з'явились (а.с. 25, 26).

Отже, з 23.06.2012 року позивач є таким, що вийшов зі складу учасників відповідача. З цього дня корпоративні права позивача як учасника товариства припиняються.

Стаття 13 Конституції України закріплює обов'язок держави забезпечувати захист прав усіх суб'єктів права власності і господарювання.

Статтею 55 Конституції України визначено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Зазначені положення Конституції України реалізовані у статті 15 ЦК України відповідно до якої кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також у статті 20 ГК України згідно з якою держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів. Кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 12 ГПК України господарським судам підвідомчі справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин у спорах між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), у тому числі учасником, який вибув.

Відповідно до ч. 1 ст. 143 ЦК України установчим документом товариства з обмеженою відповідальністю є статут.

Відповідно до ст. ст. 41, 59 Закону України "Про господарські товариства" до компетенції загальних зборів належить внесення змін до статуту товариства.

Відповідно до ч. 1 п. 16 Постанови Пленуму ВСУ суди не вправі вносити зміни до статуту товариства у зв'язку з тим, що це належить до виключної компетенції загальних зборів товариства (статті 41, 42, 59 Закону про господарські товариства). Підвідомчими судам є спори щодо недійсності внесених змін до установчих документів товариства або визнання недійсними рішень загальних зборів стосовно внесення змін до установчих документів. Положенням ч. 2 п.16 Постанови Пленуму ВСУ на підставі ч. 2 ст. 7 Закону про господарські товариства підвідомчими судам, зокрема, є справи про зобов'язання внести зміни до установчих документів товариства у випадку виходу учасника з товариства.

Згідно зі ст. 7 Закону України "Про господарські товариства" зміни, які сталися в установчих документах товариства і які вносяться до державного реєстру, підлягають державній реєстрації за тими ж правилами, що встановлені для державної реєстрації товариства. Частина 2 статті 7 цього ж Закону визначає, що товариство зобов'язане у п'ятиденний строк повідомити орган, що провів реєстрацію, про зміни, які сталися в установчих документах, для внесення необхідних змін до державного реєстру.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" державна реєстрація юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців - це засвідчення факту створення або припинення юридичної особи, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, а також вчинення інших реєстраційних дій, які передбачені цим Законом, шляхом внесення відповідних записів до Єдиного державного реєстру.

Згідно із ч. 3 ст. 29 вказаного Закону нотаріально засвідчена копія заяви фізичної особи про вихід зі складу засновників (учасників), поряд із іншими документами, подання яких вимагається, є підставою для державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи, які пов'язані із зміною складу засновників (учасників) цієї юридичної особи. При цьому, державна реєстрація змін до установчих документів, в т. ч. і зв'язку із зміною складу засновників (учасників), здійснюється протягом трьох робочих днів з моменту подання документів.

Положенням ч. 2 п. 28 Постанови Пленуму ВСУ визначено, що у разі, якщо товариство не вчиняє дії у зв'язку з поданням учасником заяви про вихід з товариства (не вирішується питання про внесення змін до установчих документів товариства, про їх державну реєстрацію), учасник товариства вправі звернутися до господарського суду з позовом про зобов'язання товариства до державної реєстрації змін в установчих документах товариства у зв'язку зі зміною у складі учасників товариства на підставі ст. 7 Закону про господарські товариства.

Оскільки відповідач не виконав своїх зобов'язань щодо проведення реєстрації змін до установчих документів, що відбулися у зв'язку з виходом одного з учасників, то дані ЄДРПОУ містять відомості про те, що позивач є учасником товариства, чим порушується безумовне право учасника товариства на вихід зі складу учасників.

За таких обставин бездіяльність відповідача в частині здійснення державної реєстрації змін до установчих документів, пов'язаних із зміною складу учасників відповідача, порушує права позивача.

Отже, вимоги позивача про зобов'язання відповідача провести державну реєстрацію змін до установчих документів, пов'язаних із зміною складу учасників відповідача є обґрунтованими, підтверджуються матеріалами справи та підлягають задоволенню.

Згідно з положеннями ст. 4-3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Статтею 32 ГПК України визначено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги чи заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач заявлених до нього вимог не спростував, доказів вчинення дій щодо проведення державної реєстрації змін у зв'язку з виходом позивача зі складу учасників товариства не надав.

Судовий збір відповідно до ст. 49 ГПК України покладається на відповідача.

Керуючись ст. ст. 32-34, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Рівненської області, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Зобов'язати товариство з обмеженою відповідальністю "ФІРМА АМУР СЕРВІС" (33018, м. Рівне, вул. Соборна, 264, код 33276845) провести державну реєстрацію змін до Статуту товариства з обмеженою відповідальністю "ФІРМА АМУР СЕРВІС" у зв'язку з виходом фізичної особи Безушко Віри Миколаївни (33004, м. Рівне, вул. В. Сальського, 3, ідентифікаційний код 2223804245) зі складу учасників товариства з обмеженою відповідальністю "ФІРМА АМУР СЕРВІС" (код 33276845).

3. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "ФІРМА АМУР СЕРВІС" (33018, м. Рівне, вул. Соборна, 264, код 33276845) на користь фізичної особи Безушко Віри Миколаївни (33004, м. Рівне, вул. В. Сальського, 3, ідентифікаційний код 2223804245) 1 073 грн. судового збору.

4. Повернути фізичній особі Безушко Вірі Миколаївні з державного бюджету України зайво сплачений платіжним дорученням від 22.02.2012 року № 1000371184, оригінал якого міститься в матеріалах справи, судовий збір у розмірі 536 грн. 50 коп.

5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 21.08.2012 року.

Суддя Гудзенко Я.О.