Рішення № 25677458, 20.08.2012, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013 , м. Рівне, вул. Набережна, 26А

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" серпня 2012 р. Справа № 5019/1266/12

за позовом Державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом"в особі відокремленого підрозділу "Рівненська атомна електрична станція"

до відповідача Кузнецовського міського комунального підприємства

про стягнення в сумі 318 254 грн. 68 коп.

Суддя Гудзенко Я.О.

Представники:

Від позивача: Стрілець В.В. (дов. від 15.06.2012 р.)

Від відповідача: Прохорович О.М. (дов. від 28.05.12 № 848)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Державне підприємство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Рівненська атомна електрична станція" звернулося до господарського суду Рівненської області з позовом до Кузнецовського міського комунального підприємства про стягнення заборгованості за надані послуги постачання теплової енергії в сумі 318 254 грн. 68 коп., з яких: 312 715 грн. 54 коп. - основний борг, 4 613 грн. 84 коп. - пеня та 925 грн. 30 коп. - 3% річних.

Ухвалою господарського суду від 01.08.2012 року позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі № 5019/1266/12, розгляд якої призначено на 08.08.2012 р.

Ухвалою господарського суду від 08.08.2012 року розгляд справи відкладено на 20.08.2012 р. у зв'язку з неявкою представника відповідача.

В судовому засіданні 20.08.2012р. представник позивача підтримав позовні вимоги.

20.08.2012 року в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення представників позивача та відповідача, вивчивши подані письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

01.10.2002 року між Кузнецовським міським комунальним підприємством (Споживач) та ВП "Рівненська АЕС" (Енергопостачальна організація) укладено Договір №3 про постачання теплової енергії в гарячій воді (далі - Договір) (арк.с. 7-9). Згідно предмету Договору Енергопостачальна організація (позивач) бере на себе зобов'язання постачати Споживачеві (відповідачу) теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах, а Споживач зобов'язується оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим Договором.

Відповідно до п.3.2.2 Договору Споживач теплової енергії зобов'язується виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах і в терміни, які передбачені Договором.

За умовами розділу 6 Договору "Порядок розрахунків" розрахунок за теплову енергію, яка відпускається споживачеві, проводиться на основі рахунків шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок ВП "Рівненська АЕС" щомісячно до 25-го числа наступного за розрахунковим. Розрахунки за теплову енергію Споживача з Енергопостачальною організацією можуть проводитися в порядку авансових платежів. Споживачі, що не мають приладів обліку, кількість фактично спожитої теплової енергії визначають згідно з договірними навантаженнями з урахуванням середньомісячної фактичної температури теплоносія від теплових джерел Енергопостачальної організації та кількості годин (діб) роботи теплоспоживального обладнання Споживача в розрахунковому періоді. Різниця між заявленою та фактично спожитою енергією сплачується не пізніше 25-го числа місяця, наступного за розрахунковим.

Відповідно до п.7.2.2.Договору (Зміни до якого були внесені додатковою угодою № 1 від 06.07.2010 р.) за несвоєчасне здійснення розрахунків за теплову енергію Споживач сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на час виникнення заборгованості за кожний день прострочення.

Згідно п. 10.1. цей Договір набуває чинності з 01.10.2002 р. та діє до 01.10.2003р. Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про його припинення не буде письмово заявлено однією із сторін (п. 10.4. Договору).

Договір підписано уповноваженими представниками позивача та відповідача та скріплено відбитками печаток сторін.

На виконання умов Договору №3 позивач здійснив постачання теплової енергії в гарячій воді за травень 2012 року на загальну суму 312 715 грн. 54 коп. Для оплати відповідачем спожитої теплової енергії в гарячій воді позивачем було виставлено рахунок: №СП000395-тв від 31.05.2012 року на суму 312 715 грн. 54 коп.(а.с.11).

Відповідач в свою чергу не здійснив оплату вчасно та у повному обсязі, внаслідок чого за останнім за травень 2012 року утворилася заборгованість, яка станом на день звернення позивача до суду становила 312 715 грн. 54 коп. Зазначена обставина підтверджується розрахунком розміру заборгованості, який визнаний судом правильним (а.с.4).

Крім того, 06.07.2012 р. позивачем на адресу відповідача було надіслано претензію №001-15/7606 (а.с.13). У відповідь на дану претензію Кузнецовське міське комунальне підприємство листом від 17.07.2012 р. № 1126 заперечень щодо якості та об'єму отриманої послуги не має, однак оплатити заборгованість не може (а.с. 13).

Покликаючись на ст. 625 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) з огляду на прострочення виконання зобов'язання, позивач нарахував відповідачу 925 грн. 30 коп. - 3% річних. Наданий суду розрахунок перевірено та визнано правильним.

Керуючись п.7.2.2 Договору (зміни до якого були внесені додатковою угодою №1 від 06.07.2010 року), за несвоєчасне здійснення розрахунків за теплову енергію, позивач нарахував відповідачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ в сумі 4 613 грн. 84 коп. (а.с. 4).

Розглянувши матеріали справи, встановивши обставини справи і давши їм оцінку, господарський суд вважає, що позов підлягає задоволенню повністю, виходячи з наступного.

У відповідності до ст.11 ЦК України та ст. 174 Господарського кодексу України (далі - ГК України) договір є підставою для виникнення цивільних прав і обов'язків (господарських зобов'язань).

Згідно з приписами ст. 509 ЦК України зобов'язання є правовідношенням, у якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь іншої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші), чи утриматися від виконання певних дій, а інша сторона має право вимагати виконання такого обов'язку.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином, згідно із умовами договору та вимогами ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що зазвичай ставляться.

Аналогічна норма міститься в ГК України. Так, ч. 1 ст. 193 ГК України зазначає, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частина 1 ст. 612 ЦК України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ч. 3 ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Стаття 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Частина 2 ст. 625 ЦК України передбачає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

В силу статей 43, 47, 33, 38 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, коли кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, а суд, оцінивши подані по справі докази за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, повинен прийняти рішення за результатами обговорення усіх цих обставин.

Отже, враховуючи викладене вище, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача 312 715 грн. 54 коп. основного боргу, 4 613 грн. 84 коп. - пені та 925 грн. 30 коп. - 3% річних є обгрунтованими, підтвердженими матеріалами справи, а тому підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судовий збір при задоволенні позову покладається на відповідача.

Керуючись ст. ст. 49, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Кузнецовського міського комунального підприємства (34400, Рівненська область, м.Кузнецовськ, майдан Незалежності 2, код ЄДРПОУ 30536302) на користь Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Рівненська атомна електрична станція" (34400, Рівненська область, м.Кузнецовськ, код ЄДРПОУ 05425046) - 312 715 грн. 54 коп. - основного боргу, 4 613 грн. 84 коп. пені, 925 грн. 30 коп. - 3% річних та 6 365 грн. 09 коп. судового збору.

3. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Повний текст рішення підписано 21.08.2012 року.

Суддя Гудзенко Я.О.