Рішення № 25677460, 15.08.2012, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"15" серпня 2012 р.Справа № 5017/1028/2012

Господарський суд Одеської області у складі судді Невінгловської Ю.М.

при секретарі судового засідання: Чумаченко І.І.

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явились;

від відповідачів: Яцук Є.В. (представник діючий на підставі довіреності);

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

а позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Ровенькиантрацит";

до відповідача: Державного підприємства "Одеська залізниця";

про стягнення 2764,48 грн.

ВСТАНОВИВ:

СУТЬ СПОРУ: Позивач -Товариство з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Ровенькиантрацит" звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою до відповідача -Державного підприємства "Одеська залізниця", згідно якої просить суд стягнути з відповідача вартість нестачі вантажу у розмірі 2764,48 грн. та покласти на відповідача судові витрати.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що у відповідності до контракту №510 гп від 05.05.2010р. та специфікації №61 від 12.09.2011р. по залізничній накладній №49590755 від 28.09.2011 року ТОВ "ДТЕК Ровенькиантрацит" відправило на адресу ДП „Ізмаїльський морський торгівельний порт" в вагоні №67678128 Пв вугілля антрацит марки АШ к-т вагою нетто 69000 кг. При цьому, позивач зазначає, що в путі руху вагону до станції призначення було виявлено недостачу вантажу у розмірі 5100 кг (згідно складеного Одеською залізницею комерційного акту), в зв'язку з чим позивачу було завдано збитки у розмірі 2764,48 грн. При цьому, на залізничні накладній №49590755 від 28.09.2011р. міститься переуступний підпис засвідчений печаткою вантажоодержувача - ДП „Ізмаїльський морський торгівельний порт" про передачу права на пред'явлення претензії та звернення з позовом вантажовідправнику ДП "Ровенькиантрацит", що не суперечить положенням ст. 133 Статуту залізниць України. Згідно укладеного між Міністерством енергетики та вугільної промисловості України (концесієдавець) та ТОВ "ДТЕК Ровенькиантрацит" (концесіонер, позивач) договору концесії від 01.12.2011р., концесіодавець надав концесіонеру на платній та строковій основі право на управління (експлуатацію) цілісним майновим комплексом ДП "Ровенькиантрацит" та відповідно до умов якого ТОВ "ДТЕК Ровенькиантрацит" є правонаступником ДП „Ровенькиантрацит" за майновими та немайновими правами та обов'язками, які сформувалися у ДП "Ровенькиантрацит" станом на дату укладення між сторонами цього договору та передані ТОВ "ДТЕК Ровенькиантрацит" за зведеним актом приймання-передачі майна, передбаченим підпунктом 33.4 договору, з моменту його укладення між сторонами (п. 33.8 договору концесії), що засвідчує належні повноваження ТОВ "ДТЕК Ровенькиантрацит" для звернення з даним позовом.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 05.04.2012 року суддею Невінгловською Ю.М. за даним позовом було порушено провадження у справі №5017/1028/2012 та призначено розгляд справи в засіданні суду.

Ухвалою господарського суду від 16.05.2012р., в порядку ч. 3 ст. 69 Господарського процесуального кодексу України, за клопотанням представника відповідача строк розгляду було продовжено на 15 днів до 18.06.2012р. Крім того, даною ухвалою суду, приймаючи до уваги нез'явлення представника позивача у судове засідання, невиконання повністю позивачем та частково відповідачем вимог ухвали суду, відповідно до ст.77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи відкладено на 18.06.2012р.

Згідно розпорядження голови господарського суду від 18.06.2012р., враховуючи знаходження судді Невінгловської Ю.М. на лікарняному, з метою дотримання процесуальних строків, керуючись рішенням зборів суддів господарського суду Одеської області від 29.11.2011р. (протокол №17-24/11 від 29.11.2011р.) справу №5017/1028/2012 було передано на розгляд судді господарського суду Одеської області Оборотовій О.Ю.

Враховуючи викладене, ухвалою суду від 18.06.2012р. суддею Оборотовою О.Ю. справу №5017/1028/2012 було прийнято до свого провадження. При цьому. зазначеною ухвалою суду розгляд справи було відкладено на 30.07.2012р.

Розпорядженням голови господарського суду Одеської області від 22.06.2012р., в зв`язку із виходом судді Невінгловської Ю.М. з лікарняного, справу №5017/1028/2012 передано на розгляд судді господарського суду Одеської області Невінгловській Ю.М., в звязку з чим дана справа ухвалою суду від 22.06.2012р. була прийнята до провадження суддею Невінгловською Ю.М.

У судовому засіданні 30.07.2012р. представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав та просив суд позов задовольнити в повному обсязі. Крім того, у судовому засіданні від 30.07.2012р., відповідно до ч. 3 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено перерву до 15.08.2012 року.

У судове засідання 15.08.2012р. представник позивача не з'явився, між тим, про дату та час проведення засідання суду повідомлений безпосередньо під розпис у попередньому судовому засіданні.

Відповідач надавши відзив на позов, проти позовних вимог заперечує, з підстав викладених у відзиві на позов (вх. ГСОО № 13984/2012 від 08.05.2012р.). При цьому, зазначає, що залізниця прийняла вантаж масою, у стані, у якому він був переданий до перевезення вантажовідправником та саме вантажовідправник мав визначити придатність рухомого складу для перевезення вантажу у комерційному відношенні - усунути щілини та конструктивні зазори вагонів, крім того, вжити заходи щодо розрівнення та укатування вантажу для збереження його при перевезенні, між тим, вантажовідправником зазначених дій не було здійснено, в зв'язку з чим, позовні вимоги заявлені ТОВ "ДТЕК Ровенькиантрацит" на підставі ст.ст. 31, 32 Статуту залізниць України не підлягають задоволенню.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив:

05 травня 2010 р. між ДП "Ровенькиантрацит" (надалі -продавець) та DTEK TRADING LIMITED (надалі - покупець) укладено контракт №510-3 gp (надалі контракт), згідно умов якого продавець зобов'язався поставити у власність покупця камяне вугілля походженням з вугільних басейнів України, далі -вугілля.

Пунктом 1.3 контракту встановлено, асортимент, якісні характеристики, ціна і кількість товару, що поставляється, узгоджуються сторонами в специфікаціях, які є невід'ємною частиною цього контракту.

28.09.2011р. зі станції відправлення Фащівка Донецької залізниці ДП "Ровенькиантрацит" (відправник) у вагоні №67678128 Пв відправило на адресу ДП „Ізмаїльський морський торгівельний порт" (одержувач) для відправки на експорт, на станцію призначення, м. Ізмаїл Одеської залізниці вантаж -антрацит марки АШ у кількості нетто 69000 кг, що підтверджується залізничною накладною №49590755 (а.с.9).

Відповідні відмітки у вказаній залізничній накладній свідчать, що антрацит завантажений у вагон навалом засобами вантажовідправника, нижче бортів, у вологому стані. Вантаж розміщено й закріплено згідно з п. 3, 4, 8 гл. 1 дод. 14 до СМГС Експорт.

Згідно акту загальної форми станції Знам'янка Одеської залізниці №27981 від 28.08.2011р. після огляду вагону №67678128 встановлено, що за документами значиться вантаж завантажено навалом, розмір завантаження відносно висоти бурту не зазначено, фактично -вантаж завантажено навалом нижче бортів 600 мм. На поверхні вантажу наявне воронкоподібне поглиблення з права за ходом над 4-5 люками довжиною 3000 мм шириною 1500 мм, глибиною до полу. При цьому, теча вантажу відсутня, каток не застосовувався. Наявне маркування бороздами, у місці поглиблення маркування відсутнє. Об'єм кузова вагону не зазначено. Вагон відчеплений на ваги перевірку.

Відповідно до акту загальної форми станції Знам'янка Одеської залізниці №27978 від 28.09.2011р. після зважання на тензовагах системи відеонагляду у вагоні № 67678128 Пв виявлена різниця у вазі за протоколом брутто 88400 кг по натурному листу -92200 кг, різниця у вазі -3900 кг. На поверхні вантажу наявне поглиблення та старі сліди течі вантажу. В момент прибуття теча відсутня. Деформована кришка 4 люку, з права за ходом потягу наявний зазор між кришкою люка та поперечною балкою шириною 50 мм довжиною -по всій довжині кришки люку. При цьому, деформація люка старого пошкодження та покрита ржею. Зазор між кришкою люка та поперчною балкою закладено у парку за допомогою дошок та паклі. Інші люка щільно закриті. Згідно висновку вагонного майстра: після усунення зазору вагон може слідувати за призначенням про, що складено акт про технічний стан вагону.

У відповідності до акту про технічний стан вагону (контейнера) за формою ГУ-106, складеного станцією Знам'янка Одеської залізниці, вагон №67678128 технічно несправний - деформована кришка 4 люку, з права за ходом потягу наявний зазор між кришкою люка та поперечною балкою шириною 50 мм довжиною -по всій довжині кришки люку. Висновок -втрата, псування вантажу внаслідок зазначеної несправності можлива, деформація люка старого походження - покрита ржею. При цьому, вантажовідправник нещільне прилягання люку бачити міг, але заходів щодо усунення не прийняв.

Із змісту комерційного акту серія АА № 057773/964/342 від 28.09.2011р. вбачається, що на станції Знам'янка Одеської залізниці було здійснено зважання вагону № 67678128 Пв на 150-тонних вагонних вагах, що пройшли державну перевірку 16.05.2011р, в наслідок чого виявилось, що брутто 87400 кг, тара з бруса 23500 кг, нетто 63900 кг, що складає різницю ваги у сторону зменшення на 5100 кг. Крім того, зважування здійснювалось двічі, недостача підтвердилась, нестача маси вантажу в вагоні вміститись могла.

В зв'язку з вказаними обставинами, керівництвом станції Знам'янка Одеської залізниці 28.09.2011р. було внесено відомості щодо недостачі вугілля до накладної №49590755 від 28.09.2011р. та щодо складання досилочної накладної №42805010.

Отже, виявлена при перевезенні вантажу недостача на 5100 кг, обумовила звернення ТОВ "ДТЕК Ровенькиантрацит" з даним позовом, з метою стягнення вартості втраченого товару.

Суд, розглянувши матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства, дійшов наступних висновків:

Відповідно до ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Положеннями п.1 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договір, а в силу вимог ч.1 ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

У відповідності до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ч.1 ст. 909 Цивільного кодексу України, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. При цьому, в силу вимог ч.3 ст.909 Цивільного кодексу України, ч.2 ст.307 Господарського кодексу України, ст.6 Статуту залізниць України наявна у матеріалах справи залізнична накладна свідчить про укладення між ДП "Ровенькиантрацит" (відправник), правонаступником прав та обов'язків якого є ТОВ "ДТЕК Ровенькиантрацит" і ДП "Одеська залізниця" (перевізник) договору перевезення вантажу на користь ДП „Ізмаїльський морський торгівельний порт" (вантажоодержувач).

Також, вказана залізнична накладна свідчить, що завантаження вантажу у вагон здійснювалося відправником, а відповідно до вимог ч.3 ст.308 Господарського кодексу України, які кореспондуються з вимогами ч.2 ст.917 Цивільного кодексу України, вантажовідправник зобов'язаний підготувати вантаж до перевезення з урахуванням необхідності забезпечення транспортабельності та збереження його в процесі перевезення. Аналогічні вимоги щодо обов'язку вантажовідправника підготувати вантаж до перевезення містяться і у п.4 Правил приймання вантажів до перевезення, затверджених Наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000р. №644 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000р. за №861/5082.

При цьому, в силу вимог ч.1 ст.918 Цивільного кодексу України, завантаження вантажу здійснюється відправником у порядку, встановленому договором, із додержанням правил, встановлених транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Згідно до ст. 31 Статуту залізниць України, придатність рухомого складу для перевезення вантажу в комерційному відношенні визначається: вагонів - відправником, якщо завантаження здійснюється його засобами, або залізницею, якщо завантаження здійснюється засобами залізниці; контейнерів, цистерн та бункерних напіввагонів - відправником.

Відповідно до ст.32 Статуту залізниць України, відправник зобов'язаний підготувати вантаж з урахуванням його схоронності під час транспортування і здійснювати навантаження з виконанням Технічних умов.

Із залізничної накладної вбачається, що вантаж розміщувався і закріплювався вантажовідправником відповідно до п. 3, 4, 8 глави 1 Додатку 14 СМГС.

Параграфи 3-5 розділу ІІ Технічних умов містять умови щодо вжиття заходів з розрівняння та ущільнення вантажів дрібних фракцій та умови щодо захисту сипучих вантажів від просипання у зазори кузову піввагону. Поряд з цим, вжиття заходів щодо маркування вантажу передбачено положеннями параграфу 9 розділу 2 ТУ, згідно з яким, при завантаженні вантажів мілких фракцій на відкритий рухомий склад відправник зобов'язаний прийняти міри, які запобігають видуванню мілких частин вантажу в процесі перевезення, а також вимогами п.6 Правил перевезення вантажів у вагонах відкритого типу, затверджених Наказом Мінтрансу України 20.08.2001р. №542 та зареєстрованих в Мінюсті України 10.09.2001р. за №796/5987, згідно з яким, з метою забезпечення збереженості всіх вантажів, що перевозяться у вагонах відкритого типу, на їх поверхню відправником наноситься захисне маркування або застосовується покриття плівкою (емульсією) чи інше закріплення верхнього шару вантажу. При цьому, згідно п. 5 вказаних Правил, поверхня вантажу у всіх випадках розрівнюється і ущільнюється. Для розрівнювання і ущільнення вантажу відправник може використовувати механізовані установки та інші пристрої.

Як вбачається із матеріалів справи, в комерційному акті серія АА № 057773/964/342, зазначено, що на поверхні вантажу мається захисне маркування бороздами, в місцях заглиблення маркування відсутнє, між тим, коток не застосовувався.

Водночас, однією з умов забезпечення транспортабельності та збереження вантажу під час його перевезення є також технічна справність вагону. Відповідно до ст.32 Статуту залізниць України, відправник зобов'язаний підготувати вантаж з урахуванням його схоронності під час транспортування і здійснювати навантаження з виконанням Технічних умов.

При цьому ч.1 ст. 917 Цивільного кодексу України передбачено, що відправник вантажу має право відмовитися від наданого транспортного засобу, якщо він є непридатним для перевезення цього вантажу.

Як встановлено матеріалами справи, а саме, актом про технічний стан вагона (а.с.56) вагон № 67678128 Пв у технічному стані був несправний та відправник міг бачити зазначені несправності до навантаження вантажу, але заходів з усунення не прийняв, разом з тим, від використання несправного вагону не відмовився.

Статтею 31 Статуту залізниць України встановлено обов'язок залізниці подавати під завантаження справні, придатні для перевезення відповідного вантажу, очищені від залишків вантажу, сміття, реквізиту, а у необхідних випадках - продезінфіковані вагони та контейнери.

Відповідно до ст.110 Статуту залізниць України, залізниця несе відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі одержувачу.

Між тим, згідно Роз'яснень президії Вищого господарського суду України від 29.05.2002р. №04-5/601 „Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею" параграф 3 „Відповідальність за втрату, недостачу, псування або пошкодження вантажу" п.3.9 (з усіма змінами та доповненнями), у випадках, коли під завантаженням поданий несправний за своїм технічним станом вагон або контейнер, відправник повинен відмовитись від їх використання. Якщо він цього не зробив, відповідальність за втрату, недостачу, псування або пошкодження вантажу, що сталися внаслідок технічної несправності рухомого складу, покладається на відправника. Якщо незбереження вантажу сталося внаслідок того, що вагон чи контейнер поряд з прихованими несправностями або з несправностями, які виникли під час транспортування, мали ще й такі, які могли бути виявлені до завантаження, господарський суд може вирішити питання про покладення відповідальності як на залізницю, так і на відправника.

Як свідчать матеріали справи, при перевезенні вантажу залізницею складені комерційні акти та акти про технічний стан вагону, в яких встановлені обставини щодо недостачі вантажу у кількості 5100 кг, а також обставини щодо наявності воронкоподібних поглиблень у вантажі та наявності несправностей вагона № 67678128 Пв, які могли бути причиною втрати вантажу.

Відповідно до ст. 111 Статуту залізниць України, залізниця звільняється від відповідальності за втрату, недостачу, псування або пошкодження вантажу у разі, зокрема, коли вантаж надійшов у непошкодженому вагоні (контейнері) з непошкодженими пломбами відправника чи без пломб, коли таке перевезення дозволено Правилами, а також якщо вантаж прибув у непошкодженому відкритому рухомому складі, завантаженому засобами відправника, якщо немає ознак втрати, псування або пошкодження вантажу під час перевезення.

При цьому, посилання відповідача на відсутність вини залізниці у недостачі вантажу судом до уваги не приймаються, оскільки матеріалами справи встановлені обставини, які в силу вимог ст.111 Статуту залізниць України не можуть бути підставою для звільнення залізниці від відповідальності за недостачу вантажу, а саме, обставини щодо подачі під завантаження вагону у технічно несправному стані та щодо наявності ознак втрати вантажу при його перевезенні.

Згідно зі ст.ст. 114, 115 Статуту, залізниця відповідає за незбереження прийнятого до перевезення вантажу у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу. Вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунку або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу, зокрема договору або контракту купівлі-продажу, специфікації на вантаж, довідки відправника про кількість, ціну, вартість відправленого вантажу, підписаної головним (старшим) бухгалтером.

Загальна кількість вугілля, що була прийнята Одеською залізницею складає нетто 69000кг, про що зазначено у накладній № 49590755, яка по суті є договором перевезення вантажу та згідно умов якої відправником є ТОВ "ДТЕК Ровенькиантрацит".

Як встановлено судом, розрахунок вартості відповідальної нестачі вантажу здійснений позивачем виходячи із вартості вантажу 743,14 грн. за 1 тону (без ПДВ), яка підтверджується наявними в матеріалах справи документами.

Розрахунок вартості недостачі вантажу в сумі 2764,48 грн. (без урахування ПДВ) здійснено позивачем правильно, з урахуванням суми норми природної втрати та граничного розходження при визначені маси нетто у розмірі 2 відсотків від маси, оскільки навантаження здійснювалось у вологому стані, згідно з яким маса відповідальної недостачі становить 3720кг, а її вартість 2764,48 грн.

З огляду на встановлені обставини справи, суд дійшов висновку про наявності порушень з боку вантажовідправника так і перевізника при здійсненні перевезення спірного вантажу та про покладення відповідальності за нестачу вантажу як на залізницю так і на вантажовідправника у рівних частинах, оскільки встановлені несправності вагону не мали прихований характер, могли бути виявлені як залізницею при подачі вагона під завантаження, так і відправником при завантаженні вантажу, який не відмовився від використання цього вагону та не вжив додаткових заходів щодо розрівняння та ущільнення вантажу (коток не застосовувався).

Приймаючи до уваги вищевикладене, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог ТОВ "ДТЕК Ровенькиантрацит" з покладенням відповідальності за нестачу вугілля у розмірі 1382,24 грн. на ДП "Одеська залізниця".

На підставі ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору у сумі 1609,50 грн. покладаються на позивача та відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Державного підприємства "Одеська залізниця" (65023 м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, 19, код ЄДРПОУ 01071315, п/р 26003000001 в АБ "Експрес-банк" Одеська філія, МФО 328801) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Ровенькиантрацит" (94700, м. Ровеньки, Луганської обл., вул. Леніна, 82, код ЄДРПОУ 37713861) 1382/одна тисяча триста вісімдесят дві/грн. 24 коп. вартості нестачі вугілля.

3.В решті позову відмовити.

4.Стягнути з Державного підприємства "Одеська залізниця" (65023 м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, 19, код ЄДРПОУ 01071315, п/р 26003000001 в АБ "Експрес-банк" Одеська філія, МФО 328801) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Ровенькиантрацит" (94700, м. Ровеньки, Луганської обл., вул. Леніна, 82, код ЄДРПОУ 37713861) 804/вісімсот чотири/грн. 75 коп. судового збору.

Рішення суду може бути оскаржено протягом 10-денного строку з моменту складання повного тексту.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи Одеським апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено 17.08.2012р.

Суддя Невінгловська Ю.М.