Постанова № 25676702, 14.08.2012, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" серпня 2012 р. Справа № 5021/3004/2011 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддів:Запорощенко М.Д. Акулової Н.В., Владимиренко С.В.розглянувши касаційні скарги 1) прокуратури Сумської області, м. Суми, 2) Управління освіти і науки Сумської міської ради, м. Сумина постанову Харківського апеляційного господарського суду від 11.06.2012 рокута рішеннягосподарського суду Сумської області від 19.03.2012 року у справі№ 5021/3004/2011 господарського суду Сумської областіза позовом товариства з обмеженою відповідальністю "СКД", м. СумидоУправління освіти і науки Сумської міської ради, м. Сумиза участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача1) Головного управління Державного казначейства у сумській області, м. Суми, 2) Сумської міської ради, м. Суми, 3) Головного управління економіки сумської обласної державної адміністрації, м. Суми за участю прокуратури Сумської області, м. Сумипростягнення 1 236 996,71 та визнання недійсним додаткових угод,за участю представників:

Прокуратури: Ходаківський М.П. (пов.№000607 від 01.08.2012 року);

Позивача: Цимбал Б.П. (дов.№ б/н від 03.01.2012 року);

Рязанов О.В. (директор - витяг з наказу №17 від 01.07.2006 року);

Відповідача:Литвиненко В.О. (дов.№01-18/735 від 01.06.2012 року);

Харченко О.О. (дов. №01-18/712 від 01.06.2012 року);

Третьої особи-1: не з'явився;

Третьої особи-2: Харченко О.О. (дов.№872/02.02.02-17 від 24.04.2012 року);

Третьої особи-3: не з'явився;

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Сумської області від 19.03.2012 року по справі № 5021/3004/2011 (судді: Котельницька Л.В., Резніченко О.Ю., Заєць С.В.) позовні вимоги задоволено частково; визнано недійсними додаткові угоди №1 до Договорів на закупівлю продуктів харчування №№ 154, 155, 156, 157, 160, 162, 169 від 25.02.2009 року, укладених між Управлінням освіти і науки Сумської міської ради та товариством з обмеженою відповідальністю "СКД"; стягнуто з Управління освіти і науки Сумської міської ради на користь товариства з обмеженою відповідальністю "СКД" 848 265,49 грн. заборгованості та 17 507,08 грн. судового збору; відмовлено в стягненні інфляційних збитків в розмірі 169 843 грн. 29 коп. та 3% річних в розмірі 73 007 грн. 34 коп.; в іншій частині позовні вимоги залишено без розгляду.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 11.06.2012 року (судді:Здоровко Л.М., Плахов О.В.,Шутенко І.А.) апеляційні скарги Управління освіти та науки Сумської міської ради та Прокуратури Сумської області залишено без задоволення, рішення господарського суду Сумської області від 19.03.2012 року по справі № 5021/3004/2011 залишено без змін.

Оскаржені судові акти мотивовані наявністю та обґрунтованістю правових підстав для визнання спірних додаткових угод недійсними; задовольняючи позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача суми боргу у розмірі 848 265,49 грн., суди виходили з того, що заборгованість у вказаному розмірі підтверджується матеріалами справи; залишаючи позов без розгляду в іншій частині суди попередніх інстанцій виходили з того, що позивач не виконав вимог суду про подання відповідного розрахунку на підтвердження заборгованості у вказаній сумі; відмовляючи у задоволенні позову в частині стягнення інфляційних та річних суди зазначили про неправомірність їх нарахування.

Не погодившись з прийнятими судовими актами, прокуратура Сумської області та Управління освіти і науки Сумської міської ради звернулися з касаційними скаргами до Вищого господарського суду України, в яких просили скасувати постанову Харківського апеляційного господарського суду від 11.06.2012 року та рішення господарського суду Сумської області від 19.03.2012 року по справі №5021/3004/2011 та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Товариство з обмеженою відповідальністю "СКД" подало до суду касаційної інстанції заперечення на касаційну скаргу, в якому зазначає, що суди попередніх інстанцій правомірно задовольнили позовні вимоги про визнання недійсними додаткових угод №1 до договорів на закупівлю продуктів харчування №№154, 155, 156, 157, 160, 162, 169 від 25.02.2009 року та стягнення заборгованості в розмірі 848 265, 49 грн.; в частині відмови в задоволенні позовних вимог про стягнення інфляційних збитків в розмірі 169 843,29 грн. та 3% річних в розмірі 73 007,34 грн. та залишенні без розгляду позовних вимог про стягнення 378 649,23 грн. заперечує, вважає, що в цій частині рішення підлягає скасуванню та направленню на новий розгляд.

У судовому засіданні представники прокуратури, Управління освіти і науки Сумської міської ради та Сумської міської ради підтримали вимоги та доводи касаційних скарг, просили їх задовольнити, прийняті у справі судові акти скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Представник позивача, у судовому засіданні, проти вимог та доводів касаційних скарг заперечував, просив залишити їх без задоволення.

Заслухавши представників сторін, які з'явилися в судове засідання, обговоривши доводи касаційних скарг, перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційні скарги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, товариство з обмеженою відповідальністю "СКД" звернулося до господарського суду Сумської області з позовною заявою в якій просив суд стягнути з Управління освіти та науки Сумської міської ради 1 236 996 грн. 71 коп. заборгованості, в тому числі 1 034 165 грн. 92 коп. заборгованості за отримані продукти харчування за договорами № № 153, 154, 155, 156, 157, 158, 159, 160, 161, 162, 169 від 25.02.2009 р., 143 160 грн. 84 коп. інфляційних нарахувань, 3% річних в сумі 59669 грн. 95 коп.; визнати недійсними додаткові угоди № 1 до вищезазначених договорів про закупівлю продуктів харчування укладених 25.02.2009 року між позивачем та відповідачем.

25.02.2009 року між Управлінням освіти і науки Сумської міської ради (покупець) та товариством з обмеженою відповідальністю "СКД" (постачальник) на підставі акцептів тендерних пропозицій від 17.02.2009 року були укладені договори № № 154, 155, 156, 157, 160, 162, 169 про закупівлю продуктів харчування, предметом яких є зобов'язання постачальника поставити, а зобов'язанням покупця прийняти і оплатити вартість продуктів харчування, згідно зі специфікацією, яка є невід'ємною частиною договору. (п.1.2. Договорів) До вищезазначених договорів підписані додаткові угоди №1 з протоколами розбіжностей, які підписані в односторонньому порядку.

Додатковими угодами до договорів № № 154, 155, 156, 157, 160, 162, 169 про закупівлю продуктів харчування підписаних між позивачем та відповідачем, сторони змінили умови договорів в частині ціни на товар.

Судами попередніх інстанцій також встановлено, що позивач не обґрунтував належними та допустимими доказами позовну вимогу в частині стягнення боргу в сумі 1 226 914,72 грн. в повному обсязі.

Задовольняючи позовні вимоги в частині визнання недійсними додаткових угод №1 до Договорів на закупівлю продуктів харчування №№ 154, 155, 156, 157, 160, 162, 169 від 25.02.2009 року, укладених між Управлінням освіти і науки Сумської міської ради та товариством з обмеженою відповідальністю "СКД" суд першої інстанції, з яким погодився і апеляційний господарський суд, виходили з того, що чинне на момент укладення спірних додаткових угод, законодавство не дозволяло можливості зміни істотних умов договору, зокрема ціни договору, після його підписання, як в сторону збільшення так і в сторону зменшення, оскільки відповідно до пункту 84 положення "Про затвердження Положення про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2008 року № 921, якою на момент підписання договорів від 25.02.2009 року та додаткових угод до них регулювались відносини закупівлі, передбачалося, що договір про закупівлю укладається у письмовій формі відповідно до положень Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України.

Проте колегія суддів Вищого господарського суду України, вважає висновки судів попередніх інстанцій, щодо задоволення позовних вимог в цій частині передчасними, з огляду на наступне.

Стаття 181 Господарського кодексу України передбачає загальних порядок укладення господарських договорів.

Проект договору та протокол розбіжностей є доказами щодо вжиття заходів досудового врегулювання господарських спорів, вони є свідченням існування спору, котрий виник при укладенні договору і який сторони передають на вирішення господарського суду.

Якщо сторонами самостійно врегульовано всі розбіжності, що виникли при укладенні договору, це має бути підтверджено у письмовій формі. У цьому разі умови договору фіксуються у комплекті документів: протоколу узгодження розбіжностей, інших письмових документах.

Господарськими судами встановлено та матеріалами справи підтверджується, що між позивачем та Управлінням освіти і науки Сумської міської ради підписані договори №154, 155, 156, 157, 160, 162, 169 про закупівлю продуктів харчування, з відміткою позивача, що договори підписані з протоколом розбіжностей до додаткових угод №1 від 25.02.2009 року.

Додаткові угоди до вищезазначених договорів підписані з протоколом розбіжностей, в яких позивач виклав свою редакцію пунктів №1 додаткової угоди №1 до договорів про закупівлю, зазначивши, що: "постачальник зобов'язується постачати, а покупець прийняти та оплатити вартість продуктів харчування, далі товар, які необхідні користувачам, згідно зі специфікацією, яка є невід'ємною частиною додаткової угоди (додаток №1). Ціна на товар, що відпускається згідно додаткової угоди відкоригована на виконання вимог доручення голови Сумської обласної державної адміністрації №31 від 19.12.2008 року, наказу Головного управління економіки Сумської обласної держаної адміністрації №37-од від 22.12.2008 року та вказана з урахуванням всіх витрат та податків, що повинні бути сплачені, згідно з вимогами законодавства України, включаючи витрати на транспортування до місця призначення на день укладення цієї угоди, але може бути збільшена постачальником до ціни визначеної в специфікації до основного договору."

Всі протоколи розбіжностей до додаткових угод №1 підписані в односторонньому порядку.

Тому судова колегія вважає, що суди помилково дійшли висновку про підписання сторонами додаткових угод до договорів про закупівлю, оскільки відсутні протоколи узгодження розбіжностей або врегулювання господарського спору.

Задовольняючи позовні вимоги в частині стягнення з Управління освіти і науки Сумської міської ради на користь товариства з обмеженою відповідальністю "СКД" 848 265, 49 грн. заборгованості, суди попередніх інстанцій зазначили, що позивач не обґрунтував належними та допустимими доказами позовну вимогу в частині стягнення боргу в повному розмірі 1 226 914, 72 грн., тому суд першої інстанції самостійно здійснив розрахунок суми заборгованості, апеляційний господарський суд підтримав дану позицію суду першої інстанції.

Проте суд касаційної інстанції зазначає, що статтею 43 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів; поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі.

Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу

Отже, чинним господарсько-процесуальним законодавством України обов'язок доведення факту порушення або оспорювання прав та охоронюваних законом інтересів покладено на позивача, натомість позивачем не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження обставин, викладених в позові.

Посилання судів попередніх інстанцій на акт звірки (т.2, а.с.27) який підписаний представником ТОВ "СКД" Рязановим О.В. та представником Управління освіти і науки СМР Гол.бухгалтером Усенко Т.Ф., не приймається до уваги, оскільки акт звірки є тільки документом, по якому бухгалтерії підприємств звіряють бухгалтерський облік операцій, а наявність чи відсутність будь-яких зобов'язань сторін підтверджується первинними документами -договором, накладними, рахунками тощо.

Враховуючи вище викладене, судова колегія касаційної інстанції вважає, що суди попередніх інстанцій припустилися неправильного застосування приписів ч.1 статті 47 Господарського процесуального кодексу України, щодо прийняття судового рішення суддею за результатами обговорення усіх обставин справи та ч.1 статті 43 цього кодексу стосовно всебічного, повного та об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, що відповідно до ч.1 статті 11110 Господарського процесуального кодексу України є підставою для скасування судових рішень.

За таких обставин рішення господарського суду Сумської області від 19.03.2012 року та постанова Харківського апеляційного господарського суду від 11.06.2012 року у справі №5021/3004/2011 підлягають скасуванню з прийняттям нового рішення по справі про відмову у позові товариству з обмеженою відповідальністю "СКД" до Управління освіти і науки Сумської міської ради за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Головного управління Державного казначейства у сумській області, Сумської міської ради, Головного управління економіки сумської обласної державної адміністрації, за участю прокуратури Сумської області про стягнення 1 236 996, 71 грн. та визнання недійсними додаткових угод № 1 до Договорів на закупівлю продуктів харчування №№ 154, 155, 156, 157, 160, 162, 169 від 25.02.2009 року.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання позову; по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги; по сплаті судового збору за подання касаційної скарги покладаються на позивача - товариство з обмеженою відповідальністю "СКД".

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 - 11111, Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Касаційні скарги прокуратури Сумської області, м. Суми, Управління освіти і науки Сумської міської ради, м. Суми задовольнити.

2. Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 11.06.2012 року та рішення господарського суду Сумської області від 19.03.2012 року у справі №5021/3004/2011 скасувати.

3. В позові товариству з обмеженою відповідальністю "СКД", м.Суми до Управління освіти і науки Сумської міської ради, м. Суми за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Головного управління Державного казначейства у Сумській області, Сумської міської ради, Головного управління економіки Сумської обласної державної адміністрації, за участю прокуратури Сумської області про стягнення 1 236 996, 71 грн. та визнання недійсними додаткових угод № 1 до Договорів на закупівлю продуктів харчування №№ 154, 155, 156, 157, 160, 162, 169 від 25.02.2009 року відмовити.

Головуючий суддя М.Д. Запорощенко

Судді: Н.В. Акулова

С.В. Владимиренко