Ухвала суду № 25672200, 16.08.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-4865/11/1070 Головуючий у 1-й інстанції: Волков А.С.

Суддя-доповідач: Літвіна Н. М.

У Х В А Л А

Іменем України

"16" серпня 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого -судді Літвіної Н.М.,

суддів Коротких А.Ю.

Хрімлі О.Г.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Миронівському районі Київської області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 05 грудня 2011 року у справі за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства «Миронівський завод по виготовленню круп і комбікормів»до Державної податкової інспекції у Миронівському районі Київської області про скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В :

В жовтні 2011 року позивач звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Миронівському районі Київської області про скасування податкових повідомлень-рішень.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 05 грудня 2011 року позов було задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкові повідомлення - рішення, прийняті Державною податковою інспекцією у Миронівському районі Київської області: №0000972353від 23 вересня 2011року, згідно з яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобовязань наступних періодів) з податку на додану вартість за лютий 2011 року в розмірі 180 060, 00 грн.; №0000982353 від 23 вересня 2011 року, згідно з яким позивачу збільшено грошове зобовязання за платежем «Податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг)»на суму 13 950, 00 грн., з яких: 13 949, 00 грн. за основним платежем; 1,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач - Державна податкова інспекція у Миронівському районі Київської області, звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

У зв'язку з неприбуттям жодної з осіб, які беруть участь у справі у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, Державною податковою інспекцією у Миронівському районі Київської області проведено виїзну перевірку ПАТ «Миронівський завод по виготовленню круп і комбікормів»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01 жовтня 2009 року по 31 березня 2011 року та валютного та іншого законодавства за період з 01 жовтня 2009 року по 31 березня 2011 року.

За результатами перевірки складено №328/23-011/00951770 від 06 вересня 2011 року відповідно до якого встановлено порушення позивачем вимог п. п. 7.2.1, 7.2.3, 7.2.6 п. 7.2, п. п. 7.4.1, 7.4.5 п. 7.4, п. п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»№168/97-ВР від 03 квітня 1997 року, ст. ст. 228, 662, 655, 656 Цивільного кодексу України, що виявилось у завищенні суми бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобовязань наступних періодів) з податку на додану вартість у розмірі 180 060, 00 грн., а також завищенні податкового кредиту з податку на додану вартість у сумі 13 948, 67 грн.

Вказані порушення пов»язуються з придбанням позивачем у ТОВ «Влада Інк»товару (олії соняшникової) впродовж січня - березня 2011 року. Податковий орган посилається на те, що ТОВ «Влада Інк» не мало фактичної можливості здійснювати господарські операції з поставки товару, оскільки за даними Каховської обєднаної державної податкової інспекції Херсонської області, одержаними під час перевірки (акт перевірки №353/23-8/36922673 від 03 червня 2011 року) він придбавав олію соняшникову в інших контрагентів ТОВ «Євротрейд Холдинг», ПП «Ногайська олія», ТОВ «Фінансова акваторія», ТОВ «ШерК», ТОВ «Пека», ТОВ «Інтерсервісплюс»без мети реального настання правових наслідків, тобто за нікчемними правочинами.

Відповідно до акту перевірки №353/23-8/36922673 від 03 червня 2011 року, складеному посадовими особами Каховської обєднаної державної податкової інспекції Херсонської області, ТОВ «Євротрейд Холдинг», ПП «Ногайська олія», ТОВ «Фінансова акваторія», ТОВ «ШерК», ТОВ «Пека», ТОВ «Інтерсервісплюс» не мали фактичної можливості здійснювати господарські операції з поставки товару на користь ТОВ «Влада Інк»у зв»язку з відсутністю трудових ресурсів та основних фондів, виробничого обладнання, відсутність окремих первинних господарських документів, які підтверджують переміщення товару від постачальника до покупця, розбіжності у податковій звітності тощо.

Виходячи з вищевикладеного, податковий орган вважає, що діяльність ТОВ «Влада Інк»була спрямована на здійснення операцій, пов'язаних з незаконним отриманням податкової вигоди, а угоди на поставку товару (олії соняшникової), що укладені між ним і ТОВ «ЄвротрейдХолдинг», ПП «Ногайська олія», ТОВ «Фінансова акваторія», ТОВ «ШерК», ТОВ «Пека», ТОВ «Інтерсервісплюс», суперечать інтересам держави і суспільства, а тому є нікчемними. А на підставі вказаного висновку посадові особи Державної податкової інспекції у Миронівському районі Київської області, також зробили висновок про нікчемність усіх угод з поставки олії соняшникової, що були укладені між ТОВ «Влада Інк»(постачальник) і ПАТ «Миронівський завод по виготовленню круп і комбікормів».

За результатами перевірки Державною податковою інспекцією у Миронівському районі Київської області прийнято податкові повідомлення-рішення: №0000972353від 23 вересня 2011року, згідно з яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобовязань наступних періодів) з податку на додану вартість у розмірі 180 060, 00 грн.; №0000982353 від 23 вересня 2011 року, згідно з яким позивачу збільшено грошове зобовязання за платежем «Податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 20 924, 00 грн., з яких: 13 949, 00 грн. за основним платежем та 6 975, 00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, впродовж січня - березня 2011 року позивач придбавав у ТОВ «Влада Інк»товар олію соняшникову. Придбання товарів здійснювалось на підставі договору поставки №31/10 від 14 січня 2011 року та на підставі рахунків-фактур, що виписувались ТОВ «Влада Інк». Оплата за придбаний товар здійснювалась позивачем у безготівковій формі шляхом перерахування коштів на рахунки постачальника.

В період з січня по березень 2011 року ТОВ «Влада Інк»виставило позивачу для оплати рахунки-фактури на загальну суму 2 159 273, 00 грн. Згідно з банківськими виписками позивач впродовж лютого - квітня 2011 року в оплату за поставлений товар перерахував на рахунок ТОВ «Влада Інк»кошти на загальну суму 2 159 273, 00 грн., у тому числі й суми податку на додану вартість у складі ціни придбання товару.

Поставка і транспортування товарів здійснювалась за рахунок ТОВ «Влада Інк»на склади позивача, що розташовані за місцезнаходженням відокремленого підрозділу позивача Миронівський мясопереробний завод «Легко»ПАТ «Миронівський завод по виготовленню круп і комбікормів», факт поставки товару оформлювався видатковими накладними, що підписувались уповноваженими особами позивача та постачальника.

Відповідно до видаткових накладних, ТОВ «Влада Інк»поставило товар (олію соняшникову дезодоровану) на загальну суму 2 159 273, 00 грн.

Факт поставки товару підтверджується копіями товарно-транспортних накладних, складених уповноваженими особами автотранспортних підприємств, постачальника ТОВ «Влада Інк»та позивача, журналом зважування вантажів на автомобільних вагах за період з 01 січня 2011 року по 31 березня 2011 року, накладними на внутрішнє переміщення сировини (олії соняшникової) зі складу позивача у виробництво, а також актами списання придбаної сировини, яка прийшла у непридатність для використання.

На підтвердження розрахунків між сторонами та сплати сум податку на додану вартість у складі ціни товару за вказаними господарськими операціями позивач отримав від ТОВ «Влада Інк»шість податкових накладних на загальну суму 2 159 273, 00 грн., у тому числі ПДВ у сумі 359 878, 83 грн., що відображено у реєстрі отриманих податкових накладних та відповідає даним додатку 5 до Податкових декларацій з податку на додану вартість.

Згідно до п. п. 7.4.1 п. 7.4 ст.7 3акону України «Про податок на додану вартість»- податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації .

Відповідно до абз. 4 п. п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»- не належить до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Згідно до п. п. 7.4.5 п.7.4 ст. 7 3акону України «Про податок на додану вартість»- не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт ( послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт( послуг).

Зі змісту п. п. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 даного Закону вбачається, що податкова накладна (первинний документ у розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом і має містити зазначені окремими рядками відомості, визначені п. п. 7.2.1 Закону України «Про податку на додану вартість», зокрема, ставку податку, відповідну суму податку в цифровому значенні та загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Апелянт посилаються на те, що контрагенти ТОВ «Влада Інк», постачальника позивача, ТОВ «ЄвротрейдХолдинг», ПП «Ногайська олія», ТОВ «Фінансова акваторія», ТОВ «ШерК», ТОВ «Пека», ТОВ «Інтерсервісплюс» не мали фактичної можливості здійснювати господарські операції з поставки товару на його користь, а тому угоди з поставки товару є нікчемними.

Між тим, колегія суддів з висновком апелянта не погоджується, оскільки позивач не може нести відповідальність за дії контрагентів TOB «Влада Інк».

Відповідно ж до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»- підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Господарська операція згідно зі ст. 1 названого Закону -це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Отже, з наведених законодавчих приписів вбачається, що наслідки в податковому обліку створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто ті, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника податків. При цьому господарські операції мають бути відображені в податковому обліку відповідно до їх реального змісту.

Зокрема, не може визнаватися право платника ПДВ на податковий кредит у тому разі, якщо відповідні товари ним реально не придбавалися, або якщо витрати на таке придбання реально не понесені тощо.

Отже, з наведених законодавчих приписів вбачається, що наслідки в податковому обліку створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто ті, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника податків. При цьому господарські операції мають бути відображені в податковому обліку відповідно до їх реального змісту.

Зокрема, не може визнаватися право платника ПДВ на податковий кредит у тому разі, якщо відповідні товари ним реально не придбавалися, або якщо витрати на таке придбання реально не понесені тощо.

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції належним чином дослідив реальність господарських операцій, що є підставою для виникнення права на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування, добросовісність дій платника податку, яка полягає у відповідності вчинених ним дій господарській меті, а також реальність усіх даних, наведених у документах, що надають право на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування.

Виходячи із вимог ст. 71 КАС України - кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 200 КАС України - суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України суд,

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Миронівському районі Київської області - залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 05 грудня 2011 року -без змін.

Ухвала набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 КАС України та може бути оскаржена безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції в порядку і строки, встановлені статтею 212 КАС України.

Головуючий суддя Літвіна Н. М.

Судді: Коротких А. Ю.

Хрімлі О.Г.