Ухвала суду № 25672124, 16.08.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а/2370/8417/11 Головуючий у 1-й інстанції: Мишенко В.В.

Суддя-доповідач: Літвіна Н. М.

У Х В А Л А

Іменем України

"16" серпня 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого -судді Літвіної Н.М.,

суддів Коротких А.Ю.

Хрімлі О.Г.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Черкаси на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 28 грудня 2011 року у справі за адміністративним позовом Дочірнього підприємства «Черкаський облавтодор»Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України»до Державної податкової інспекції у м. Черкаси про визнання незаконними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В :

В листопаді 2011 року позивач звернувся до суду з позовом до Дочірнього підприємства «Черкаський облавтодор»Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України»до Державної податкової інспекції у м. Черкаси про визнання незаконними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 28 грудня 2011 року позов було задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкові повідомлення - рішення, прийняті Державною податковою інспекцією у м. Черкаси № 0002732301 та № 0002722301 від 22 липня 2011 року.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач - Державна податкова інспекція у м. Черкаси, звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

У зв'язку з неприбуттям жодної з осіб, які беруть участь у справі у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, Державною податковою інспекцією у м. Черкаси в період з 16 травня 2011 року по 30 червня 2011 року проведено планову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 січня 2010 року по 31 березня 2011 року.

За результатами вказаної перевірки був складений акт № 1776/23-2/31141625 від 14 липня 2011 року яким встановлено порушення позивачем п. п. 5.2.1 п. 5.2. п. п. 5.3.9. п. 5.3, п. п. 5.4.6. п. 5.4 ст. 5, п. 6.1 ст. 6. п. п. 8.1.4. п. 8.1 ст. 8, п. п. 11.2.1, 11.2.3, п. 11.2 ст. 11 вимог Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»№ 334/94-ВР від 28 грудня 1994 року, в результаті чого занижено об'єкт оподаткування з податку на прибуток за 1 квартал 2011 року в сумі 1 567 267, 00 грн.

Крім того, перевіркою встановлено, що в порушення вимог п. п. 7.2.3, 7.2.6 п. 7.2, п. п. 7.4.1, 7.4.4, 7.4.5, п. 7.4, п. п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»№ 168/97-ВР від 03 квітня 1997 року, п. 198.3 ст. 198 ПК України, п. 18 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30 травня 1997 року №165, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 313 640, 00 грн., в тому числі за травень 2010 року на суму 178 347, 00 грн., червень 2010 року на суму 94 420, 00 грн., листопад 2010 року на суму 5 633, 00 грн.. грудень 2010 року на суму 35 233, 00 грн., лютий 2011 року на суму 7, 00 грн.

На підставі акту перевірки Державною податковою інспекцією у м. Черкаси 22 липня 2011 року було прийняте податкове повідомлення-рішення № 0002732301, яким зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток на суму 1 567 268, 00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 1, 00 грн., а також прийняте податкове повідомлення-рішення № 0002722301 від 22 липня 2010 року, яким позивачу було визначено суму податкового зобов'язання по податку на додану вартість за основним платежем 313 640, 00 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 78 409, 00 грн.

Не погоджуючись з вказаними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач оскаржив їх в адміністративному порядку, однак, вони були залишені без змін.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, згідно договорів купівлі-продажу товарів № 0601-1 від 06 січня 2006 року, № 0601-2 від 06 січня 2006 року, № 0601-3 від 06 січня 2006 року та № 0601-4 від 06 січня 2006 року позивачем придбав у ПП «Універсалцентр»товарно-матеріальні цінності, а саме світлі нафтопродукти, чорнов'яжучі дорожні матеріали, фарби для дорожньої розмітки, розчинники для фарби, світлоповертаючі плівки для дорожніх знаків та інше на загальну суму 4 368 083, 77 грн., в тому числі ПДВ на суму 728 013, 96 грн. ,

Вартість отриманих позивачем від ПП «Універсалцентр»товарно-матеріальних цінностей включено підприємством до складу валових витрат, а сума податку на додану вартість відображена у складі податкового кредиту.

Придбані позивачем матеріали, використані у власній господарській діяльності під час виконання робіт по будівництву і ремонту автомобільних доріг загального користування згідно до їх основних видів діяльності, а саме будівництво, ремонт та утримання автомобільних доріг загального користування.

На підтвердження розрахунків між сторонами та сплати сум податку на додану вартість у складі ціни товару за вказаними господарськими операціями позивач отримав від ПП «Універсалцентр»податкові накладні, оформлені належним чином, що відображено у реєстрі отриманих податкових накладних.

Що стосується господарських операцій позивача з контрагентом TOB «Євротрейд Холдінг», ПП «Шлях-2»та ПП «Агрі-Ком», колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що їх виконання підтверджується договорами, податковими та видатковими накладними, товарно-транспортними накладними та іншими документами, згідно яких у податковому обліку відображені валові витрати.

Крім того, зазначені контрагенти зареєстровані як юридичні особи та включені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців і на час здійснення господарських операцій з філіями позивача не перебували у стані припинення.

Згідно до п. п. 7.4.1 п. 7.4 ст.7 3акону України «Про податок на додану вартість»- податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації .

Відповідно до абз. 4 п. п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»- не належить до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Згідно до п. п. 7.4.5 п.7.4 ст. 7 3акону України «Про податок на додану вартість»- не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт ( послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт( послуг).

Зі змісту п. п. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 даного Закону вбачається, що податкова накладна (первинний документ у розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом і має містити зазначені окремими рядками відомості, визначені п. п. 7.2.1 Закону України «Про податку на додану вартість», зокрема, ставку податку, відповідну суму податку в цифровому значенні та загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Відповідно ж до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»- підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Господарська операція згідно зі ст. 1 названого Закону -це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Отже, з наведених законодавчих приписів вбачається, що наслідки в податковому обліку створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто ті, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника податків. При цьому господарські операції мають бути відображені в податковому обліку відповідно до їх реального змісту.

Зокрема, не може визнаватися право платника ПДВ на податковий кредит у тому разі, якщо відповідні товари ним реально не придбавалися, або якщо витрати на таке придбання реально не понесені тощо.

Отже, з наведених законодавчих приписів вбачається, що наслідки в податковому обліку створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто ті, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника податків. При цьому господарські операції мають бути відображені в податковому обліку відповідно до їх реального змісту.

Зокрема, не може визнаватися право платника ПДВ на податковий кредит у тому разі, якщо відповідні товари ним реально не придбавалися, або якщо витрати на таке придбання реально не понесені тощо.

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції належним чином дослідив реальність господарських операцій, що є підставою для виникнення права на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування, добросовісність дій платника податку, яка полягає у відповідності вчинених ним дій господарській меті, а також реальність усіх даних, наведених у документах, що надають право на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування.

Виходячи із вимог ст. 71 КАС України - кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 200 КАС України - суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України суд,

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Черкаси - залишити без задоволення, а постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 28 грудня 2011 року -без змін.

Ухвала набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 КАС України та може бути оскаржена безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції в порядку і строки, встановлені статтею 212 КАС України.

Головуючий суддя Літвіна Н. М.

Судді: Коротких А. Ю.

Хрімлі О.Г.