Ухвала суду № 25672013, 13.08.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2-а-8669/11/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Амельохін В.В.

Суддя-доповідач: Межевич М.В.

У Х В А Л А

Іменем України

"13" серпня 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого -судді Межевича М.В., суддів Земляної Г.В., Сорочка Є.О., за участю секретаря Галай Т.О., представника позивача Кизенка Д.О., представника відповідача Оксентюка О.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва Державної податкової служби на постанову окружного адміністративного суду м. Києва від 11.06.2012 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фактор Нафтогаз» до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва Державної податкової служби про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення від 14.06.2011р. №0000762304,-

В С Т А Н О В И В:

Постановою окружного адміністративного суду м. Києва від 11.06.2012 року адміністративний позов задоволено повністю.

Не погоджуючись із зазначеною постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просить суд скасувати постанову, посилаючись на невідповідність дійсним обставинам справи та нормам законодавства.

Свої вимоги апелянт мотивує тим, що ним правомірно прийнято податкове-повідомлення рішення, оскільки при здійсненні перевірки контрагента позивача - ТОВ «Укройлпродукт», було виявлено, що ним не сплачені податкові зобов'язання з податку на додану вартість, які, в свою чергу, позивач включив до податкового кредиту. Окрім того, відповідач зазначає, що укладені договори з контрагентом ТОВ «Укройлпродукт» є нікчемними та не створюють юридичних наслідків, а тому не можуть бути взяті до уваги податкові накладні, які виписані на підставі договору.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу відповідача та заперечення на неї, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як свідчать обставини справи та встановлено судом першої інстанції, ДПІ у Голосіївському районі м. Києва ДПС проведено документальну невиїзну перевірку ТОВ «Фактор Нафтогаз» з питань правових відносин з ТОВ „Укройлпродукт" за період з 01.12.2010 року по 31.12.2010 року, 01.02.2011 по 28.02.2011; за результатами якої складено акт № №284/1-23-40-36134497 від 07.06.2011 року.

Перевіркою встановлене порушення позивачем вимог п.п. 7.4.1, 7.4.5 п. 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», п. 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 статті 198, стаття 201 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість за період, що перевірявся, всього у розмірі 3 022 245 грн., у тому числі: грудень 2010 року в сумі 526 987 грн., лютий 2011 року в сумі 2 495 258 грн.

Такий висновок податкового органу зроблений на основі того, що під час проведення аналізу діяльності TOB „Укройлпродукт" (контрагента позивача), з питань дотримання вимог податкового законодавства щодо правомірності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту декларацій з податку на додану вартість за період з 01.01.2011 по 31.01.2011 року, здійсненого ДПІ у Подільському районі м. Києва, господарські операції між TOB «Укройлпродукт»та контрагентами - постачальниками, не підтверджуються, виходячи з врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень, засобів для транспортування та іншого майна, які економічно необхідні для здійснення господарських операцій у зазначених обсягах, що свідчить про відсутність необхідних умов для реального настання результатів відповідної господарської діяльності.

Суд першої інстанції задовольняючи позов взяв до уваги практику вирішення спорів, що стосуються платників податків, в Європейському суді з прав людини. Окрім того, суд ухвалою від 12.01.2012р. зобов'язав податкову інспекцію провести позапланову документальну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Укройлпродукт" щодо правових взаємовідносин з Товариством з обмеженою відповідальністю "Фактор Нафтогаз" за період з 01.12.2010р. по 31.12.2010р., 01.02.2011р. по 28.02.2011р. За результатами перевірки складено Довідку №160/22-708/37036907, якою порушень не встановлено, а тому підстав для визнання правомірності прийнятих податкових-повідомлень рішень немає.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на таке.

Основними нормативними актами, які регулюють спірні правовідносини є: Закон України «Про податок на додану вартість», Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств», Податковий кодекс України, Цивільний кодекс України, Господарський кодекс України .

Відповідно до п.п. 7.4.1. п.7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг) у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Вимогами п. 9.1, п.9.2, ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п. 2.4. Положення «Про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку» первинні документи для надання їм юридичної сили та доказовості повинні мати обов'язкові реквізити, у тому числі «посада, прізвище і підписи осіб, відповідальних за дозвіл на здійснення господарських операцій і складання первинногодокумента».

Відповідно до п. п. 7.2.3. п. 7.2. Закону України «Про податок на додану вартість» податкова накладна є звітним податковим документом.

Порядок заповнення податкової накладної визначений п.п. 7.2.1 п.7.2 ст. 7 Закону У країни «Про податок на додану вартість».

Пунктом 18 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженої наказом ДПАУкраїни від 30 травня 1997 року, визначено: усі складені примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювати продаж товарів (робіт, послуг) та скріплюються печаткою такого платника податку -продавця.

Згідно п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну

територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому

числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням

па або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі

таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів

спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в

разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами

оперативного або фінансового лізингу.

Згідно п. 198.2 cт. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.3 cт. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п. 201.10 cт. 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкові накладні, що містяться в матеріалах справи містять усі реквізити та заповнені згідно вимог законодавства України.

Варто зауважити, що на встановлення дійсних обставин у справі, як зазначено вище, суд першої інстанції постановив ухвалу від 12.01.2012р. про проведення позапланової документальної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Укройлпродукт" щодо правових взаємовідносин позивачем за період з 01.12.2010р. по 31.12.2010р.,та з 01.02.2011р. по 28.02.2011р., за результатами якої 09.04.2012р. складено Довідку №160/22-708/37036907, якою порушень не встановлено.

На вимогу суду від 16.05.2012р. щодо проведення ДПС у м. Києві службового розслідування з приводу наявності розбіжностей у Висновку №15/23-404/37036907 від 12.03.2011р. та Довідці від 09.04.2012р. №160/22-708/37036907 ДПІ у Подільському районі м. Києва та надання з приводу зазначеного інформацію, ДПС у м. Києві повідомила, що за результатами перевірки встановлені окремі недоліки та порушення з боку посадових осіб ДПІ під час організації і проведення перевірки ТОВ "Укройлпродукт", на даний час розглядається питання щодо притягнення до відповідальності посадових осіб, з вини яких допущені недоліки та порушення.

Крім того, ДПС у м. Києві надано копію Висновку від 12.03.2011р. №15/23-404/37036907 про проведення аналізу діяльності ТОВ "Укройлпродукт" з питань дотримання вимог податкового законодавства щодо правомірності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту декларацій з податку на додану вартість за період з 01.12.2010 по 31.12.2010р., з якого вбачається, що перевірка ТОВ "Укройлпродукт" проведена за період з 01.12.2010 по 31.12.2010р., а не за період з 01.12.2010р. по 31.12.2010р., 01.02.2011 по 28.02.2011р., як зазначено в Акті перевірки ДПІ у Голосіївському районі м. Києва від 07.06.2011р. №284/1-23-40-36134497.

Таким чином, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про безпідставність прийняття податковим органом податкового повідомлення-рішення від 14.06.2011р. №0000762304.

Згідно зі ст.ст. 198, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 195,196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд -

УХВАЛИВ :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва залишити без задоволення, а постанову окружного адміністративного суду м. Києва від 11.06.2012 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

.

Головуючий суддя Межевич М.В.

Судді: Земляна Г.В.

Сорочко Є.О.