Ухвала суду № 25671967, 07.08.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-10378/11/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Добрянська Я.І.

Суддя-доповідач: Пилипенко О.Є.

У Х В А Л А

Іменем України

"07" серпня 2012 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Пилипенко О.Є.

суддів - Глущенко Я.Б. та Шелест С.Б.,

при секретарі - Гончар Н.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві апеляційної скарги Приватного підприємства "Велена" на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 серпня 2011 року у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства "Велена" до Державної податкової інспекції у Подільському районі міста Києва про скасування податкового повідомлення - рішення № 0001092360/0 від 24.12.2010 року, -

В С Т А Н О В И Л А:

У липні 2011 року позивач -Приватне підприємство «Велена»звернувся до Окружного адміністративного суду м.Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Подільському районі міста Києва про скасування податкового повідомлення - рішення № 0001092360/0 від 24.12.2010 року, в якому просив скасувати податкове повідомлення -рішення ДПІ у Подільському районі м. Києва № 0001092360/0 від 24.12.2010 року в повному обсязі.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 серпня 2011 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись із судовим рішенням, позивач звернувся із апеляційною скаргою, в якій просив скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 серпня 2011 року та прийняти нову, якою позовні вимоги ПП «Велена» задовольнити в повному обсязі. В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилався на те, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до постановлення незаконного рішення.

У судове засідання сторони та їх представники не з'явилися, причини неявки суду невідомі, про розгляд справи були повідомлені належним чином.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні -не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 серпня 2011 року -без змін, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

У відповідності до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог в повному обсязі, суд першої інстанції виходив з того, що порушення позивачем вимог п. 4.1. ст.. 4 та п.п. 11.3.1. п. 11.3 ст. 11 та п. 5.9 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»підтверджується наявними в матеріалах справи оборотно-сальдовими відомостями за період з 01.01.2009 року по 31.12.2009 року, а також рахунками 20, 22, 28 та бухгалтерськими проводками ДТ 20, 22, 28, Кт 63, 37; доводи апелянта щодо того, що ним не було отримано Акта перевірки № 403/23-611/32251552 від 10.12.2010 року спростовуються матеріалами справи, адже в них міститься Акт про відмову позивача від підписання Акта перевірки.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено колегією суддів, на підставі направлень від 10.11.2010 р. № 1203 та 24.11.2010 р. № 1289, виданих ДПІ у Подільському районі м. Києва та згідно із ч.8 ст.11 Закону України від 4 грудня 1990 року № 509-ХІІ «Про державну податкову службу в Україні», у відповідності до наказів ДПІ у Подільському районі м. Києва від № 1177 від 10.11.2010 р. та № 1261 від 24.11.2010 р. щодо виконання постанови Богунського районного суду м. Житомира від 20.10.2010 р. по справі № 10/089001, співробітниками ДПІ у Подільському районі м. Києва була проведена позапланова виїзна перевірка Приватного підприємства «Велена»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2009 р. по 31.12.2009 р., валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2009 р. по 31.12.2009 р.

Зазначеною перевіркою було встановлено порушення ПП «Велена»пп.4.1.6 п.4.1 ст.4, п.5.9 ст.5, пп.11.2.1 п.11.2 ст.11, пп.11.3.1 п.1.3 ст.11Закону України № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств», щодо заниження податку на прибуток у сумі 10 753 грн., у тому числі за 1 квартал 2009 року в сумі 50 283 грн., 2009 рік у сумі 10 753 грн. (4 квартал 2009 р. у сумі 10 753 грн.) та завищення податку на прибуток у загальній сумі 5 221 грн., в т.ч. півріччя 2009 року у сумі 3 939 грн. (2 квартал 3 939 грн.), 3 квартали 2009 року у сумі 5 221 грн. (3 квартал 2009 р. 1 282 грн.).

За результатами вище зазначеної перевірки податковим органом було складено Акт перевірки від 10.12.2010 р. № 403/23-611/32251552 та винесено податкове повідомлення-рішення від 24.12.2010 р. за №0001092360/0, яким позивачу нараховано податкове зобов'язання по податку на прибуток на загальну суму 40 196 грн., в тому числі за основним платежем 10753 грн. та штрафні (фінансові) санкції 29443 грн.

Як було встановлено в суді першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, перевіркою повноти визначення валових витрат за період з 01.01.2009 р. по 31.12.2009 р. було встановлено їх завищення у сумі 43 030 грн., в тому числі за 2009 рік у сумі 43 030 грн. (4 квартал 2009 року 43030 грн.) та занижено у сумі 23 246 грн., в тому числі за 9 місяців 2009 року (III квартал 2009 р.- 23 246 грн.)

Також, перевіркою відображених у рядку 04.2 Декларацій «убуток балансової вартості запасів»показників за період з 01.01.2009 р. по 31.12.2009 р. у загальній сумі 859 342 грн. встановлено, що при визначенні приросту/убутку запасів ПП «Велена»застосовувався метод середньозваженої вартості однорідних запасів, які обліковуються на бухгалтерських рахунках: 20 - виробничі запаси, 22 - малоцінні та швидкозношувані предмети, 28 - товари.

Проведеною перевіркою відображеного показника за період з 01.01.2009 р. по 31.12.2009 р. в сумі 859342 грн. на підставі таких документів: оборотно-сальдові відомості по рахунках 20, 22, 28, актів проведених інвентаризацій, встановлено заниження задекларованих ПП «Велена»показників у рядку 04.2 Декларацій «убуток балансової вартості запасів»у сумі 23246 грн., в тому числі за період 3 квартал 2009 року у сумі 23246 грн. та завищення убутку балансової вартості у сумі 43030 грн., в т.ч. за 4 квартал 2009 року у сумі 43030 грн.

Зазначеною перевіркою встановлено, що ПП «Велена»у періоді, який перевірявся (з 01.01.2009 р. по 31.12.2009 р.), здійснювало оптову торгівлю скляними банками, кришками, цементом.

Відповідно до п. 4.1 ст. 4 Закону «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28 грудня 1994 року № 334/94-ВР до складу валового доходу включається загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за її межами.

Згідно з п.11.3.1 вищевказаного Закону України, датою збільшення валового доходу вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

- або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), що підлягають продажу, у разі продажу товарів (робіт, послуг) за готівку - дата її оприбуткування в касі платника податку, а за відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

- або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного надання результатів робіт (послуг) платником податку.

Згідно п.5.9 ст.5 вищевказаного Закону України, платник податку веде податковий облік приросту (убутку) балансової вартості товарів (крім тих, що підлягають амортизації, та цінних паперів), сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, напівфабрикатів, малоцінних предметів (далі - запасів) на складах, у незавершеному виробництві та залишках готової продукції, витрати на придбання та поліпшення (перетворення, зберігання) яких включаються до складу валових витрат згідно з цим Законом (за винятком тих, що отримані безкоштовно).

Вартість запасів оплачених, але не отриманих (не оприбуткованих) платником податку -покупцем, до приросту запасів не включається.

Вартість запасів оплачених, але не відвантажених (не знятих з обліку) платником податку - продавцем, до убутку запасів не включається.

У разі коли балансова вартість таких запасів на кінець звітного періоду перевищує їх балансову вартість на початок того ж звітного періоду, різниця включається до складу валових доходів платника податку у такому звітному періоді.

У разі коли балансова вартість таких запасів на кінець звітного періоду є меншою за їх балансову вартість на початок того ж звітного періоду, різниця включається до складу валових витрат платника податку у такому звітному періоді.

Підставою для включення певних сум до складу валового доходу/ валових витрат є дані бухгалтерського обліку.

Так, згідно п.2 ст.3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»від 16.07.1999 року за № 996-ХІV, бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Пунктом 4 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 9 «Запаси», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 20.10.1999 року за № 246 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 02.11.1999 року за № 751/4044) передбачено, що «запаси»- активи, які: утримуються для подальшого продажу за умов звичайної господарської діяльності; перебувають у процесі виробництва з метою подальшого продажу продукту виробництва; утримуються для споживання під час виробництва продукції, виконання робіт та надання послуг, а також управління підприємством.

Відповідно до п.5, 6 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 9 «Запаси», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 20.10.1999 року за № 246, запаси визнаються активом, якщо існує імовірність того, що підприємство отримає в майбутньому економічні вигоди, пов'язані з їх використанням, та їх вартість може бути достовірно визначена.

Для цілей бухгалтерського обліку запаси включають:

- сировину, основні й допоміжні матеріали, комплектуючі вироби та інші матеріальні цінності, що призначені для виробництва продукції, виконання робіт, надання послуг, обслуговування виробництва й адміністративних потреб;

- незавершене виробництво у вигляді не закінчених обробкою і складанням деталей, вузлів, виробів та незакінчених технологічних процесів;

- незавершене виробництво на підприємствах, що виконують роботи та надають послуги, складається з витрат на виконання незакінчених робіт (послуг), щодо яких підприємством ще не визнано доходу; відповідає технічним та якісним характеристикам, передбаченим договором або іншим нормативно-правовим актом;

- товари у вигляді матеріальних цінностей, що придбані (отримані) та утримуються підприємством з метою подальшого продажу;

- малоцінні та швидкозношувані предмети, що використовуються протягом не більше одного року або нормального операційного циклу, якщо він більше одного року.

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»від 16.07.1999 року за № 996-ХІV, Стандартів бухгалтерського обліку в Україні, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 31.03.1999 року № 87 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 21.06.1999 р. за № 391/3684), Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», бухгалтерський і податковий облік базується на даних первинних документів (акти виконаних робіт, видаткові накладні, кошториси, акти приймання-передачі, податкові накладні та інші первинні документи, якими оформляються операції з проектування, будівництва, розширення, технічного переоснащення, тощо), тобто на документах, які містять відомості про господарську операцію та підтверджують її здійснення.

Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку.

Дані аналітичних рахунків повинні бути тотожні відповідним рахункам синтетичного обліку на перше число кожного місяця.

Як правомірно зазначено судом першої інстанції, та встановлено в Акті перевірки, позивачем для визначення убутку балансової вартості запасів (рядок 04.2 Декларації) при проведенні перевірки було використано дані кореспонденції бухгалтерських рахунків 20 «виробничі запаси», 22 «Малоцінні та швидкозношувальні предмети», 281 «Товари на складі»(оборот по дебету) з бухгалтерськими рахунками 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками», 15 «капітальні інвестиції. 949 «Інші витрати операційної діяльності».

Сума приросту балансової вартості запасів, визначеного таким чином та сума убутку балансової вартості запасів, яку вказано у рядку 01.2 Декларації та рядку А додатку К1/1 до рядка 01.2 декларації з податку на прибуток підприємства була відображена відповідачем в таблиці Акту перевірки, що містить рядок «11»- «відхилення»з якого вбачається різниця між даними підприємства та даними перевірки в графах «приріст «-»убуток (3-4-5)»в розмірі: - 23246 (балансова вартість запасів усього), - 249 (малоцінні та швидкозношувальні предмети на складах), - 22181 (на оптових складах), -816 (матеріальні цінності, що використовуються у господарській діяльності), 43030 (балансова вартість за 2009 рік) та 43030 (на оптових складах за 2009 рік).

З наведеного вбачається порушення позивачем норм чинного законодавства в частині заниження приросту балансової вартості запасів на суму 67564 грн., заниження задекларованих показників у рядку 04.2 Декларації «убуток балансової вартості запасів»на суму 23246,0 грн. та завищення убутку балансової вартості на суму 43030,0 грн.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що порушення, відображені відповідачем в Акті перевірки знайшли своє документальне підтвердження.

Доводи апелянта щодо неотримання Акту перевірки та несвоєчасне отримання оскаржуваного повідомлення-рішення не можуть братися судом апеляційної інстанції до уваги, оскільки спростовується наявними в матеріалах доказами, а саме -в матеріалах справи міститься Акт про відмову ПП «Велена»від підписання Акта перевірки за № 13 від 10.12.2010 року, окрім того з матеріалів справи вбачається, що ДПІ у Подільському районі м. Києва оскаржуване податкове повідомлення-рішення було направлено позивачу 24.12.2010 року, про що свідчить запис на накладній кур'єрської служби (а.с.37).

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам. В зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Приватного підприємства "Велена" - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 серпня 2011 року -без змін.

Керуючись ст. ст. 41, 71, 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 207, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Велена" на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 серпня 2011 року -залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 серпня 2011 року -без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Пилипенко О.Є.

Судді: Глущенко Я.Б.

Шелест С.Б.