Постанова № 25668343, 10.08.2012, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Шинкарьова І.В.

Суддя-доповідач - Гаврищук Т.Г.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 серпня 2012 року справа №2а/0570/22786/2011

приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Гаврищук Т.Г.

суддів: Сухарька М.Г.

Білак С.В.

розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 30 січня 2012р. по справі №2а/0570/22786/2011 (головуючий І інстанції Шинкарьова І.В.) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Донбудматеріали» до Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України у Донецькій області про визнання протиправним (незаконним) та скасування рішення про застосування фінансових санкцій від 10.06.11 №0516620162-32161,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Регіонального управління департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів державної податкової адміністрації України у Донецькій області про визнання протиправним (незаконним) та скасування рішення про застосування фінансових санкцій від 10.06.11 №0516620162-32161.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 30 січня 2012р. позов задоволено частково, внаслідок чого визнано протиправним рішення про застосування фінансових санкцій від 10.06.11 №0516620162-32161 у сумі 9400 грн. В іншій частині позовних вимог відмовити.

В апеляційній скарзі Регіональне управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України у Донецькій області просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Відповідач вважає, що ним правомірно прийнято спірне рішення, оскільки при здійсненні перевірки було встановлено порушення позивачем вимог ст.15-2,15-3 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів". Крім того, відповідач вважає, що позивачем порушені строки звернення до суду, встановлені ст.99 КАС України.

Сторони в судове засідання суду апеляційної інстанції не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. За приписами п.2 ч.1 ст.197 КАС України розгляд справи колегією суддів здійснюється в письмовому провадженні за наявними у справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.

Судом першої інстанції та під час апеляційного провадження встановлено, що відповідачем було проведено фактичну перевірку з питань додержання суб'єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов'язковими до виконання при здійсненні оптової та роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами, за результатами якої складено акт від 20.04.11 № 266/03/24806995 та прийнято рішення від 10.06.11 №0516620162-32/161 про застосування до позивача фінансових санкцій згідно з абз.9,10,15 ч.2 ст.17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" №481/95-ВР ( надалі Закон №481/95-ВР), а саме: за реалізацію алкогольних напоїв без марок акцизного податку встановленого зразка в розмірі 1700 грн.; реалізацію тютюнових виробів без марок акцизного податку встановленого зразка - 1700 грн.; порушення вимог ст..15-3 Закону №481/95-ВР відсутність у позивача статусу підприємства громадського харчування - 6800 грн; нерозміщення наочної інформації, передбаченої ст.. 15-2 Закону №481/95- 3400 грн.

Судом першої інстанції було відмовлено у задоволенні позовних вимог в частині застосування штрафних санкцій за реалізацію алкогольних напоїв без марок акцизного податку встановленого зразка в розмірі 1700 грн. та реалізацію тютюнових виробів без марок акцизного податку встановленого зразка в розмірі 1700 грн.. Апеляційна скарга на рішення суду в цій частині Товариством з обмеженою відповідальністю «Донбудматеріали» не подавалась.

Підставою для застосування штрафу в розмірі 6800 грн. послужив встановлений актом перевірки факт продажу алкогольних напоїв на розлив для споживання на місці.

Спірним є питання щодо наявності у позивача статусу суб'єкта господарювання громадського харчування.

Відповідно до ч.6 ст. 15-3 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" продаж алкогольних напоїв на розлив для споживання на місці дозволяється тільки суб'єктам господарювання громадського харчування та спеціалізованим відділам, що мають статус суб'єктів господарювання громадського харчування, підприємств з універсальним асортиментом товарів.

Зазначеним законом поняття "суб'єкт господарювання громадського харчування" не визначено.

У п.3 Правил обов'язкової сертифікації послуг харчування, затверджених наказом Держстандарту України від 27 січня 1999 р. N 37, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 15 квітня 1999 р. за N 235/3528, визначено, що послуга громадського харчування це - результат діяльності підприємств та громадян-підприємців з задовільнення потреб споживача в харчуванні та проведенні дозвілля.

Відповідно до Правил роботи закладів (підприємств) ресторанного господарства, затверджених наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України від 24.07.2002р. N 219, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 20 серпня 2002 р. за N 680/6968 ( в редакції до 11.11.2006р.) громадське харчування - сфера виробничо-торговельної діяльності, в якій виробляють і продають продукцію власного виробництва та закупні товари, як правило, призначені для споживання на місці, з організацією дозвілля або без нього; підприємство громадського харчування - заклад /сукупність закладів/, який є самостійним статутним суб'єктом господарської діяльності, має права юридичної особи і здійснює свою діяльність з метою одержання прибутку.

Пунктом 1.3 наказу Міністерства економіки N 309 від 09.10.2006ро "Про внесення змін до деяких наказів" у назві та тексті наказу Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України від 24.07.2002 N 219 "Про затвердження Правил роботи закладів (підприємств) громадського харчування", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.08.2002 за N 680/6968, слова "громадське харчування" в усіх відмінках замінити словами "ресторанне господарство".

Згідно до п.1.6 наведених Правил відкриття закладу (підприємства) ресторанного господарства узгоджується з органами місцевого самоврядування, установами державної санітарно-епідеміологічної служби в установленому законодавством порядку.

Як вбачається з матеріалів справи, наказом Управління торгівлі та побутового обслуговування населення Донецької обласної державної адміністрації від 26.06.01р. №502 «Про затвердження типа та класу підприємству ТОВ «Донбудматеріал» м. Донецька»? позивачу, як підприємству громадського харчування, затверджено тип бар, клас перший, та видане відповідне свідоцтво. Вказаний наказ було прийнято та свідоцтво було видано позивачу до прийняття відповідної норми законодавцем.

Колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції про те, що норми чинного законодавства не містять обов'язку позивача у якомусь особливому порядку узгоджувати свій статус як підприємство громадського харчування, та й зв'язку з цим отримувати який-небудь документ.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що відповідачем не доведено порушення позивачем вимог ст.15-3 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів ", а тому судом першої інстанції правомірно скасовано рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 10.06.11 №0516620162-32/161 в сумі 6800 грн..

Стосовно застосування штрафних санкцій в розмірі 3400 грн. за нерозміщення наочної інформації, передбаченої ст.. 15-2 Закону №481/95, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції безпідставно задоволено позов в цій частині виходячи з наступного.

Статтею 15-2 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів " забороняється, крім спеціально відведених для цього місць, куріння тютюнових виробів у закладах громадського харчування. За приписами наведеної норми у місцях та закладах, де куріння заборонено, має бути розміщена наочна інформація, яка складається із прямокутного графічного знаку із текстом такого змісту: "Місце для куріння" та інформація про шкоду, яку завдає здоров'ю людини куріння тютюнових виробів,із текстом такого змісту: "Куріння шкодить Вашому здоров'ю!"

Відповідно до статті 17 Закону №481/95 за нерозміщення наочної інформації, передбаченої статтею 15-2 цього Закону, до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу в розмірі 3400 грн.

При здійсненні перевірки було встановлено, що у відведеному місці для куріння не розміщено відповідну наочну інформацію про розташування такого місця та про шкоду, яку завдає здоров'ю людини.

З акту від 20.04.11р. № 266/03/24806995 вбачається, що перевірка була проведена за участю директора підприємства, який підписав акт без заперечень, у графі «зауваження до акту перевірки» зазначив, що зауваження відсутні, претензій до перевіряючих немає.

Порядок застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 2 червня 2003 р. N 790 , за приписами п.5 якого підставою для прийняття рішення про застосування фінансових санкцій є, зокрема, акт перевірки додержання суб'єктом підприємницької діяльності встановлених законодавством вимог, обов'язкових для виконання під час здійснення оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами, складений органом, що видав ліцензію, у якому зазначається зміст порушення і конкретні порушені норми законодавства.

За змістом наведеної норми фіксація в акті перевірки порушень законодавства є належним засобом доказування наявних результатів перевірки. Тому, колегія суддів вважає, що відповідачем під час перевірки належним засобом зафіксовано факт порушення позивачем вимог ст.. 15-2 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів».

Додані позивачем до суду першої інстанції фотографії колегією суддів не прийнято в якості належних доказів на спростування встановленого актом перевірки порушення ст.. 15-2 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», оскільки не містять в собі відомостей щодо існування наочної інформації на дату проведення перевірки.

Враховуючи, що факт порушення позивачем вимог ст.. 15-2 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" підтверджено належними доказами, колегія суддів вважає, що відповідачем правомірно було застосовано до позивача фінансові санкції у розмірі 3400 грн..

На підставі вищенаведеного, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції постанова прийнята з порушенням норм матеріального права, що є підставою для часткового скасування постанови .

Керуючись статтями 24, 160, 167, 184, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 30 січня 2012р. по справі №2а/0570/22786/2011 - задовольнити частково.

Скасувати постанову Донецького окружного адміністративного суду від 30 січня 2012р. по справі №2а/0570/22786/2011 в частині задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Донбудматеріали» до Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України у Донецькій області про визнання протиправним (незаконним) та скасування рішення про застосування фінансових санкцій від 10.06.11р. №0516620162-32161 в розмірі 3400 грн. за нерозміщення наочної інформації, передбаченої ст.. 15-2 Закону №481/95.

Відмовити в задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Донбудматеріали» до Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України у Донецькій області про визнання протиправним (незаконним) та скасування рішення про застосування фінансових санкцій від 10.06.11 №0516620162-32161 в розмірі 3400 грн. за нерозміщення наочної інформації, передбаченої ст.. 15-2 Закону №481/95.

В інший частині постанову Донецького окружного адміністративного суду від 30 січня 2012р. по справі №2а/0570/22786/2011 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: Т.Г. Гаврищук

Судді: М.Г. Сухарьок

С.В. Білак