Ухвала суду № 25667267, 09.08.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2-а-6788/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Пащенко К.С.

Суддя-доповідач: Хрімлі О.Г.

У Х В А Л А

Іменем України

"09" серпня 2012 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого суддів при секретарі Хрімлі О.Г., Ганечко О.М., Літвіної Н.М., Архіповій Л.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 11 червня 2012 року в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Спекл»до Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И Л А :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Спекл»звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва про скасування податкового повідомлення-рішення від 08.05.2012 року № 0001372250.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 11 червня 2012 року адміністративний позов задоволений.

Не погоджуючись з ухваленою постановою, Державною податковою інспекцією у Подільському районі м. Києва подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою у задоволенні адміністративного позову відмовити.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явились.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні -не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга необґрунтована та задоволенню не підлягає.

Суд першої інстанції всебічно, повно та об'єктивно розглянув справу, правильно встановив обставини, яким дав правильну правову оцінку і прийшов до обґрунтованого висновку про задоволення адміністративного позову.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 19.04.2012 року за результатами документальної виїзної позапланової перевірки ТОВ «Спекл»ДПІ у Подільському районі міста Києва було складено акт № 129/22-511/25397547, яким встановлено порушення позивачем, зокрема, п.п.п.п. 198.1, 198.2, 198.6 ст. 198 ПК України та, як наслідок, заниження податку на додану вартість на загальну суму 1 244 150 грн.

08.05.2012 на підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0001372250, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 1 244 150 грн. та застосовані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 311 038 грн.

Перевіряючи обґрунтованість позовних вимог та їх відповідність чинному законодавству, колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Колегією суддів встановлено, що позивачем укладено договір поставки з ПП «Енерго Комплекс»від 12.08.2010 року № 12/08-10 та договір підряду з ПП «ВКФ Ніколь Плюс»від 16.08.2010 року № 16/08-10.

На підставі вказаних договорів ПП «Енерго Комплекс» поставило позивачу товар (картон 310 г/м) на загальну суму 3 039 600 грн. (в тому числі ПДВ у розмірі 506 600 грн.), а ПП «ВКФ Ніколь Плюс» виконало відповідні роботи (друк на картоні) на загальну суму 4 425 300 (в тому числі ПДВ у розмірі 737 550 грн.), що підтверджується актами здачі-прийняття робіт (надання послуг), актами прийому-передачі давальницьких матеріалів (картону 310 г/м), видатковими та податковими накладними. Позивач відповідні товари і роботи оплатив частково, в тому числі сплативши у їх ціні податок на додану вартість у розмірі 381 212,17 грн., що підтверджується виписками по рахунку з відмітками банку.

Підставою для висновку відповідача про заниження ТОВ «Спекл» податкових зобов'язань з податку на додану вартість на 1 244 150 грн. стала встановлена ним нікчемність договорів між ТОВ «Спекл» та ПП «Енерго Комплекс», ПП «ВКФ Ніколь Плюс» внаслідок відсутності ПП «Енерго Комплекс» та ПП «ВКФ Ніколь Плюс» за місцезнаходженням, відсутності у ПП «Енерго Комплекс» та ПП «ВКФ Ніколь Плюс» необхідних умов для ведення господарської діяльності, відсутні основні фонди, технічний персонал, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби.

У відповідності до ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до ст. 228 ЦК України, правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Колегія суддів вважає вірним посилання суду першої інстанції на те, що вчинення платником податків дій, що мають своїм результатом одержання податкової вигоди (звільнення від оподаткування, зменшення бази або ставки оподаткування, одержання права на залік або відшкодування податку на додану вартість тощо), саме по собі по собі не означає, що відповідні правочини були вчинені з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства.

Право на податковий кредит не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами. Тобто якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи, а тому сама по собі несплата податку продавцем (у тому числі внаслідок ухилення від сплати) не може бути підставою для відмови у праві платника податку на податковий кредит за наявності факту здійснення господарської операції.

Рішеннями Європейського суду з прав людини у справах Інтерсплав проти України (2007 рік, заява № 803/02), «Булвес» АД проти Болгарії (2009 рік, заява № 3991/03) і Бізнес Супорт Центр проти Болгарії (2010 рік, заява № 6689/03), які відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» підлягають застосуванню судами як джерела права, визначено, що платника податку не може бути позбавлено права на бюджетне відшкодування ПДВ за відсутності доказів того, що його було залучено до протиправної діяльності, пов'язаної з незаконним отриманням бюджетного відшкодування; при цьому платник ПДВ не повинен нести відповідальність за зловживання, вчинені його постачальниками, якщо платник ПДВ не знав про такі зловживання і не міг про них знати.

Зобов'язання за договорами між ТОВ «Спекл» та ПП «Енерго Комплекс», ПП «ВКФ Ніколь Плюс» виконувались сторонами у повному обсязі, що підтверджується належним чином оформленими замовленнями, актами здачі-прийняття робіт (надання послуг), актами прийому-передачі давальницьких матеріалів (картону 310 г/м), видатковими та податковими накладними.

Реальність спірних господарських операцій підтверджується договором оренди нежитлових приміщень № 363 від 01.06.2009 року, додатковими угодами до нього та актом приймання-передачі, за яким ТОВ «Спекл» отримало від ВАТ «Есмаш» нежитлове приміщення, а також договором оренди від 02.06.2011 року № 0206/1 та актом про прийняття приміщення до нього, за яким ТОВ «Спекл» прийняло в строкове платне користування виробниче та офісне приміщення від ТОВ «Укрполіс», які позивач використовував у своїй господарській діяльності для зберігання та виготовлення відповідних матеріалів та продукції, договором поставки від 03.12.2010 року № 0312/2010, замовленнями до нього та видатковими накладними, за якими позивач поставив ТОВ «ССТ-Україна» продукцію (стартові пакети МТС, зокрема, картонна коробочка, довідник абонента тощо), для виготовлення якої був використаний поставлений ПП «Енерго Комплекс» товар (картон 310 г/м), який, в свою чергу, позивач, за актами прийому-передачі давальницьких матеріалів (картону 310 г/м), передав ПП «ВКФ Ніколь Плюс» для виконання відповідних робіт (друк на картоні).

Відповідно до ч. 2 ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців», якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.

Колегія суддів встановила, що на момент підписання договорів та додатків до них, актів здачі-прийняття робіт (надання послуг), актів прийому-передачі давальницьких матеріалів (картону 310 г/м), видаткових та податкових накладних, юридичні особи ПП «Енерго Комплекс» та ПП «ВКФ Ніколь Плюс» не були припинені.

За тких обставин, колегія суддів вважає, що договори ТОВ «Спекл»та ПП «Енерго Комплекс», ПП «ВКФ Ніколь Плюс»були укладені з метою здійснення передбаченої законодавством підприємницької діяльності, наявності у ТОВ «Спекл»та ПП «Енерго Комплекс», ПП «ВКФ Ніколь Плюс»умислу на укладення вказаних договорів з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, не встановлена.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно о п. 198.6 ст. 198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Підпунктами 201.4. та 201.8 ст. 201 ПК України визначено, що податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Згідно з п. 184.1 ст. 184 ПК України, реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку.

Відповідно до п. 2 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України № 969 від 21.12.2010 року, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29.12.2010 за № 1401/18696 (далі -Порядок заповнення податкової накладної), податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі та якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.

З матеріалів справи вбачається, що на момент складання податкових накладних ПП «Енерго Комплекс» та ПП «ВКФ Ніколь Плюс» були зареєстровані в якості платників податку на додану вартість, а тому мали право на складання податкових накладних.

З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку про правомірність формування позивачем податкового кредиту з податку на додану вартість на підставі виписаних ПП «Енерго Комплекс» та ПП «ВКФ Ніколь Плюс» податкових накладних, у зв'язку з чим спірне податкове повідомлення-рішення № 0001372250 від 08.05.2012 року є протиправним.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо обґрунтованості адміністративного позову, постанова прийнята із повним дотриманням норм процесуального та матеріального права.

Доводи апелянта спростовуються вищенаведеним, матеріалами справи та не відповідають вимогам чинного законодавства.

Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку про те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 41, 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И ЛА :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва - залишити без задоволення, постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 11 червня 2012 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Хрімлі О.Г.

Судді: Ганечко О.М.

Літвіна Н. М.