Постанова № 25659324, 03.08.2012, Донецький окружний адміністративний суд

Україна ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 серпня 2012 р. Справа № 2а/0570/5094/2012

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови:

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді

при секретарі Гришиній М.М.

за позовом Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби

до Державного підприємства «Шахта № 17-17 «БІС»

про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу у розмірі

3062135,53 грн. за рахунок майна відповідача, що перебуває у

податковій заставі відповідно до акту опису активів від 19.10.2011 року

№ 18/24 та акту опису майна від 18.06.2012 року

за участі представників позивача Турти В.В., Пантіної М.В.

представника відповідача Пономарьової Е.П.

В С Т А Н О В И В:

Державна податкова інспекція у Кіровському районі м. Донецька звернулася до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Державного підприємства «Шахта № 17-17 «БІС» про надання дозволу на погашення суми податкового боргу у розмірі 3062135,53 грн. за рахунок майна відповідача, що перебуває у податковій заставі.

У подальшому позивач заявами від 17.07.2012р. та 02.08.2012 року уточнив позовні вимоги та остаточно просив надати дозвіл на погашення усієї суми податкового боргу у розмірі 3 126 900,93 грн. за рахунок майна відповідача, що перебуває у податковій заставі відповідно до акту опису активів від 19.10.2011 року № 18/24 та акту опису майна від 18.06.2012 року № 2/19-113/30701383.

Ухвалою від 03.08.2012 року здійснено процесуальне правонаступництво позивача у справі шляхом заміни Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Донецька його правонаступником Державною податковою інспекцією у Кіровському районі м.Донецька Донецької області Державної податкової служби.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на наявність податкового боргу у відповідача, що виник внаслідок нездійснення підприємством своєчасної сплати податкових зобов'язань:

- з податку на прибуток у розмірі 1528418,12 грн. у т.ч. пеня 12759,64 грн. (з урахуванням надходжень 20196,45 грн. відповідно до постанови Донецького окружного адміністративного суду від 12.12.2011 року № 2а/0570/21925/2011);

- з частини чистого прибутку (доходу) господарських організацій (держаних унітарних підприємств та їх об'єднань) у розмірі 1326090 грн. у т.ч. пеня 6979,59 грн.;

- з земельного податку юридичних осіб у розмірі 202862,56 грн. у т.ч. пеня 1153,71 грн.;

- зі збору за спеціальне використання води у розмірі 1499,91 грн. у т.ч. пеня 24,34 грн.;

- з екологічного податку у сумі 46727,01 грн. у т.ч. пеня 386,05 грн.

Загальна сума податкового боргу складає 3126900,93 грн.

На підставі ст. 59 Податкового кодексу України на адресу відповідача була надіслана податкова вимога від 18.05.2011 року №393. 22.07.2011р., прийняте рішення № 3/24-013-4 про опис майна у податкову заставу. Позивачем був проведений такий опис, про що складені акти від 19.10.2011 року № 18/24 та від 18.06.2012 року № 2/19-113/30701383. Крім того, позивач звертався до суду з позовом про стягнення податкового боргу з рахунків відповідача, відкритих у банківських установах. Платіжні документи, направлені до банків на виконання даної постанови залишені без виконання. На теперішній час податковий борг не сплачений.

Посилаючись на нездійснення відповідачем будь-яких дій, направлених на погашення податкового боргу та приписи пункту 95.3 статті 95 Податкового кодексу України позивач просив суд надати дозвіл на погашення податкового боргу підприємства за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі відповідно до акту опису активів від 19.10.2011 року №18/24 та акту опису майна від 18.06.2012 року № 2/19-113/30701383.

В судовому засіданні представники позивача підтримали заявлені позовні вимоги в повному обсязі та просили суд їх задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позову заперечував з посиланням на те що, підприємство є цілісним майновим комплексом, який заснований на державній власності. Міністерством вугільної промисловості щодо нього прийняте рішення про ліквідацію, згідно з яким майно підприємства частково планується використовувати у режимі водовідливу. Примусовий продаж задіяного у цьому майна може призвести до техногенної катастрофи.

Також зазначає, що одним з активів, що включені до податкової застави, є будівля гуртожитку, на примусовий продаж якого накладений мораторій згідно із Законом України «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків».

Крім того, вказує на наявність від'ємного значення об'єкта оподаткування з ПДВ у сумі більш ніж 4 млн. грн., за рахунок якої можливо було б погасити податковий борг.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, суд встановив:

Відповідач - Державне підприємство «Шахта 317-17 БІС» зареєстрований виконавчим комітетом Донецької міської ради від 29.05.2001 року, ЄДРПОУ 30701383, перебуває на обліку як платник податків у позивача.

Як вбачається з матеріалів справи, станом на 01.08.2012 року відповідач має податковий борг у сумі 3126900,93 грн., який складається з заборгованості:

- з податку на прибуток у розмірі 1528418,12 грн. у т.ч. пеня 12759,64 грн.

- з частини чистого прибутку (доходу) господарських організацій (держаних унітарних підприємств та їх об'єднань) у розмірі 1326090 грн. у т.ч. пеня 6979,59 грн.;

- з земельного податку юридичних осіб у розмірі 202862,56 грн. у т.ч. пеня 1153,71 грн.;

- зі збору за спеціальне використання води у розмірі 1499,91 грн. у т.ч. пеня 24,34 грн.;

- з екологічного податку у сумі 46727,01 грн. у т.ч. пеня 386,05 грн.

Дана обставина підтверджується актами звірення розрахунків, що підписані сторонами станом на 01.08.2012р., роздруківками зворотного боку карток особового рахунку відповідача із зазначених податків, копіями декларацій та розрахунків з цих податків.

Крім того, наявність податкового боргу з податку на прибуток, яка виникла на підставі декларації за № 47903 від 09.08.2011р., уточнюючого розрахунку №48881 від 11.08.2011р., у розмірі 440135,68грн.; з плати за землю за декларацією № 9000113582 від 27.01.2011 року, зобов'язання за якою склали 65527,01 грн.; з екологічного податку за декларацією №45907 від 28.07.2011р., зобов'язання за якою склали 10312,36 грн. та податковими повідомленнями-рішеннями № 0001981840/0 від 12.10.2011 року про застосування штрафу у розмірі 1400,00 грн., № 0002071840/0 від 13.10.2011р. про застосування штрафу у розмірі 1030,55 грн. підтверджується постановою Донецького окружного адміністративного суду від 12.12.2011 року у справі №2а/0570/21925/2011 (а.с. 20-21).

У зв'язку з виникненням податкового боргу відповідачеві була вручена податкова вимога № 393 від 18.05.2011р. (а.с. 31).

Крім того, позивачем 22.07.2011 року було прийняте рішення №3/24-013-4 про опис майна відповідача у податкову заставу та відповідно до ст.. 88, 89 Податкового кодексу України складені акти опису майна відповідача №18/24 від 19.10.2011р. (а.с. 18-19) та №2/19-113/30701383 від 18.06.2012 року (а.с. 146-19).

Реєстрація обтяжень за першим з наведених актів підтверджується витягом з державного реєстру обтяжень №35989026 від 11.05.2012р. (а.с. 105-106).

Доказів реєстрації обтяжень за другим з наведених актів позивачем не надано.

Позивач просить надати дозвіл на погашення усієї суми податкового боргу відповідача за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі згідно з наведеними актами опису.

Суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню виходячи з наступного.

П. 95.1. ст. 95 Податкового кодексу України (надалі - ПКУ) передбачено, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

З аналізу даної норми вбачається, що продаж зазначеного майна можливий у випадку недостатності коштів для погашення податкового боргу. Отже суд має встановити таку недостатність як обов'язкову умову задоволення даного позову.

Відповідно до ст.. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Статтею 72 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Доказами в адміністративному судочинстві у відповідності до ст. 69 КАС України є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

На пропозицію суду позивачем не було надано беззаперечних доказів на підтвердження відсутності коштів за усіма рахунками відповідача, зазначеними у довідці від 27.03.2012р. а також у касі підприємства (а.с. 7). Такими доказами могли бути зокрема виставлені на ці рахунки платіжні вимоги, повернуті банківськими установами без виконання у зв'язку з відсутністю коштів на рахунку у період часу, достатній для висновку про неможливість погашення боргу шляхом стягнення грошових коштів.

Відсутність належних доказів цього перешкоджає встановленню обставини недостатності коштів платника податків, що є обов'язковим для надання дозволу на продаж майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Крім того, відповідно до п. 95.3, 95.7 ст. 95 Податкового кодексу України підставою для прийняття органом державної податкової служби рішення про погашення усієї суми податкового боргу шляхом продажу на публічних торгах та/або через торгівельні організації є судове рішення щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Згідно з положеннями п. 89.3. ст. 83 ПКУ майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису.

Предметом даного спору є надання дозволу на погашення суми податкового боргу за рахунок майна відповідача, що знаходиться у податковій заставі відповідно до акту опису активів від 19.10.2011 року № 18/24. Ним, зокрема, описане нерухоме майно відповідача - будівля гуртожитку інв. №2601 (а.с.18).

В той самий час Прикінцевими положеннями Закону України «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків» встановлено, що з метою захисту житлових прав мешканців гуртожитків, недопущення їх виселення із займаних жилих приміщень, недопущення відчуження гуртожитків, які будувалися за державні кошти, установлений мораторій на відчуження (крім передачі у комунальну власність відповідних міських, селищних, сільських рад) гуртожитків, які перебувають у повному господарському віданні або оперативному управлінні підприємств, організацій, установ незалежно від форм власності, або увійшли до статутних фондів акціонерних чи колективних підприємств, створених у процесі приватизації чи корпоратизації, протягом строку реалізації державної програми передачі гуртожитків у власність територіальних громад, але не менше шести років з дня опублікування цього Закону.

Цей мораторій діє на відчуження у будь-який спосіб зазначених гуртожитків як цілісних майнових комплексів або їх окремих будівель, споруд, жилих та нежилих приміщень та іншого майна на користь фізичних чи юридичних осіб.

Частиною 2 пункту 89.3 статті 89 ПКУ визначено, що до акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу.

Відповідно до п. 87.2 ст. 87 ПКУ джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Зважаючи на встановлену наведеним вище Законом заборону відчуження гуртожитків, включення його до активів, на продаж яких позивач просить надати дозвіл є неправомірним.

Крім того, як зазначалося вище, підставою для прийняття органом державної податкової служби рішення про погашення усієї суми податкового боргу шляхом продажу на публічних торгах та/або через торгівельні організації є судове рішення щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі відповідно до актів опису майна.

Частиною 3 п.89.3 ст. 89 ПКУ встановлено, що акт опису майна, на яке поширюється право податкової застави, складається податковим керуючим у порядку та за формою, що затверджені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.

Така форма передбачена додатком 2 до Порядку застосування податкової застави органами державної податкової служби, який затверджено наказом Міністерства фінансів України від 11.10.2011 N 1273, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 23 листопада 2011 р. за N 1339/20077.

Судом встановлено, що складений позивачем акт опису майна позивача №2/19-113/30701383 від 18.06.2012 року не відповідає такій формі (а.с. 146-159). Зокрема замість граф «Найменування майна (з детальною характеристикою кожного предмета: вага, метраж, розмір, вид, колір, товарний знак, проба, виробнича марка, дата випуску, ступінь зносу тощо)», «Кількість», «Одиниця виміру», «Вартість, грн..» у даному акті наявні графи «Дебет витрат», «Дата введення в експлуатацію», «Балансова вартість», «Накопичений знос», «Залишкова вартість на кінець періоду».

Відсутність у вказаному акті опису графи «Вартість» спотворює зміст цього акту, який фактично містить відомості про декілька вартостей (балансову, остаточну). При цьому остаточна балансова вартість на кінець періоду значної частини активів відповідача не визначена або дорівнює нулю.

Відповідно до ч.2, 3 п. 89.2 ст.89 ПКУ у разі якщо балансова вартість майна, на яке поширюється податкова застава, є меншою ніж сума податкового боргу платника податків, право податкової застави поширюється на таке майно. У разі якщо балансова вартість майна не визначена, його опис здійснюється за результатами оцінки, яка проводиться відповідно до Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні".

Позивачем не надані докази проведення оцінки майна відповідача, балансова вартість якого не визначена, складений ним акт опису майна №2/19-113/30701383 від 18.06.2012 року не відповідає визначеній законодавством формі, що унеможливлює перевірку судом законності включення активів відповідача до податкової застави для надання дозволу на їх продаж.

Крім того, як вбачається з наказу Міністерства вугільної промисловості України від 18.04.2006 року № 260 діяльність Державного підприємства «Шахта № 17-17 БІС» припинено шляхом його ліквідації та створено комісію з ліквідації. З урахуванням наказу Міністерство вугільної промисловості України від 31.08.2011 року № 449 головою ліквідаційної комісії призначено Рожкова Станіслава Івановича (а.с. 67-70).

Статус відповідача «в стані припинення підприємницької діяльності» також зазначений у спеціальному витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців №140445129 від 14.06.2012р. (а.с.186-188).

Згідно з п. 97.1 ст. 97 Податкового кодексу України під ліквідацією платника податків розуміється ліквідація платника податків як юридичної особи або зупинення державної реєстрації фізичної особи - підприємця, внаслідок якої відбувається закриття їх рахунків та/або втрата їх статусу як платника податків відповідно до законодавства.

Підпунктом 97.2 статті 97 Податкового кодексу України встановлено, що у разі якщо власник або уповноважений ним орган приймає рішення про ліквідацію платника податків, не пов'язану з банкрутством, майно зазначеного платника податків використовується у черговості, визначеній відповідно до законів України. Аналогічні норми містилися у статті 12 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (що був чинним на час прийняття Мінвуглепромом України рішення про ліквідацію відповідача).

Відповідно до п.п. 97.4.1 п. 97.4 ст. 97 Податкового кодексу України особою, відповідальною за погашення грошових зобов'язань чи податкового боргу платника податків, який ліквідується, є ліквідаційна комісія або інший орган, що проводить ліквідацію згідно із законодавством України.

Таке відповідає статті 111 Цивільного кодексу України, якою передбачено, що у разі недостатності в юридичної особи, що ліквідується, коштів для задоволення вимог кредиторів ліквідаційна комісія (ліквідатор) організовує реалізацію майна юридичної особи.

З наведеного слідує, що особою, відповідальною за погашення податкового боргу, у тому числі шляхом реалізації майна боржника, є ліквідаційна комісія, а не податковий орган.

Таким чином, судом встановлені обмеження, які свідчать про інший порядок звернення стягнення на активи відповідача, що перешкоджає наданню дозволу позивачеві у спосіб, передбачений ст. 95 Податкового кодексу України.

Зважаючи на це позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 8 - 11, 158 163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позову Державної податкової інспекції у Кіровському районі м.Донецька Донецької області Державної податкової служби до Державного підприємства «Шахта № 17-17 «БІС» про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу у розмірі 3 126 900,93 грн. за рахунок майна відповідача, що перебуває у податковій заставі відповідно до акту опису активів від 19.10.2011 року № 18/24 та акту опису майна від 18.06.2012 року №2/19-113/30701383 відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її отримання апеляційної скарги.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги У випадку подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Вступна та резолютивна частина рішення проголошена у судовому засіданні 03 серпня 2012р. Постанова складена у повному обсязі 08 серпня 2012р.

Суддя Бєломєстнов О. Ю.