Постанова № 25659315, 13.08.2012, Донецький окружний адміністративний суд

Україна ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 серпня 2012 р. Справа № 2а/0570/8612/2012

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 14:10

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Абдукадирової К.Е.

при секретарі Булизі В.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом прокурора Пролетарського району м. Донецька в інтересах Державної податкової інспекції у Пролетарському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби

до Державного відкритого акціонерного товариства «Трест Донецькшахтобуд»

про надання дозволу на погашення усієї суми боргу у розмірі 113 873,61 грн. за рахунок майна Державного відкритого акціонерного товариства «Трест Донецькшахтобуд»

за участю представників сторін:

від позивача: Соболєвої Ю.С. - за дов. від 07 травня 2012 року

від відповідача: не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Прокурор Пролетарського району м. Донецька звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом в інтересах Державної податкової інспекції у Пролетарському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби до Державного відкритого акціонерного товариства «Трест Донецькшахтобуд» про надання дозволу на погашення усієї суми боргу у розмірі 113 873,61 грн. за рахунок майна Державного відкритого акціонерного товариства «Трест Донецькшахтобуд».

Правовою підставою надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна представник позивача під час розгляду справи вважає норми ст.ст. 14, 20, 87 Податкового кодексу України. Зазначає, що податковий борг в сумі 113 873,61,00 грн. у відповідача виник на підставі самостійно визначеного податкового зобовязанн та податкових повідомлень-рішень по земельному податку. Позивачем на виконання рішення суду про стягнення коштів за податковим боргом були спрямовані в банк платіжні вимоги, які повернуті без виконання, що унеможливлює стягнути кошти за податковим боргом. Активи податника податків передані у податкову заставу. Тому просить позов задовольнити.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити.

Відповідач у судове засідання не з'явився. Відповідно до статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України повістка вручається під розписку. Повістка може бути вручена безпосередньо в суді. Суд може за згодою особи, яка бере участь у справі, видати їй повістку для вручення іншій особі, яка викликається до суду. Тобто, вважається, що юридична особа повідомлена про час та місце слухання справи, якщо судова повістка вручена під розписку. Оскільки в матеріалах справи наявна розписка про вручення відповідачу судової повістки, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача - Державного відкритого акціонерного товариства «Трест Донецькшахтобуд» належним чином про час і місце розгляду справи. За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача відповідно до положень статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України.

Вислухавши у судовому засіданні представника позивача, дослідивши та оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд встановив наступне.

Державне відкрите акціонерне товариство «Трест Донецькшахтобуд» зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Донецької міської ради 06.09.2001р. (арк. справи 12), включене до ЄДРПОУ за номером 00180568, перебуває на податковому обліку за неосновним місцем обліку в ДПІ у Пролетарському районі м. Донецька Донецької області ДПС.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», завданнями органів державної податкової служби, зокрема, є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством.

Відповідно до пунктів 1, 2, 11 статті 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів); забезпечують облік платників податків, інших платежів, правильність обчислення і своєчасність надходження цих податків, платежів, а також здійснюють реєстрацію фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів; подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Підпунктом 20.1.28. п. 20.1. ст. 20 Податкового кодексу України, який набрав чинності з 01.01.2011р., визначено, що органи державної податкової служби, окрім іншого, мають право стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом.

Порядок погашення податкового боргу визначений главою 9 Податкового кодексу України.

Статтею 95 Податкового кодексу України визначений перелік заходів направлених на погашення податкового боргу платника податків, що здійснюються податковим органом.

Пунктом 95.1. ст. 95 Податкового кодексу України передбачено, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Згідно із абз. 2 п. 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби, у свою чергу, звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Таким чином, позивач є органом державної влади, уповноваженим здійснювати функцію контролю за визначенням та сплатою платником податків, повноваження якого на звернення до суду із позовом про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі прямо передбачено законом.

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до пп. 16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до п. 54.1. ст. 54 Податкового кодексу України, який набрав чинності з 01.01.2011р., крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Відповідно до п. 57.1. ст. 57 цього Кодексу платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Підпунктом 14.1.175. п. 14.1. ст. 14 Кодексу встановлено, що суми грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання вважаються податковим боргом.

Відповідно до п. 286.2. ст. 286 Податкового кодексу України, платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Відповідачем до податкового органу було подано податкові розрахунки по земельному податку від 22.12.2010р. та від 28.01.2011, в яких самостійно обчислено податкове зобов'язання по земельному податку в сумі 3 757,11,00 грн. щомісячно (арк. справи 16 - 17).

Відповідно до п. 57.3. ст. 57 цього Кодексу у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Відповідно до п. 58.1. ст. 58 Податкового кодексу України, у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Згідно із п. 58.3. ст. 58 цього Кодексу, повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) юридичній особі, якщо його передано посадовій особі такої юридичної особи під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення.

Згідно з п. 58.3 ст. 58 Кодексу, у разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

Підпунктом 14.1.175. п. 14.1. ст. 14 Кодексу встановлено, що суми грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання вважаються податковим боргом.

Податковим органом (позивачем у справі) прийнято податкове повідомлення-рішення, яким нараховано штрафні санкції від 06.06.2011р. № 0000161501 на суму 170,00 грн.

У зв'язку з тим, що вказані суми податкового зобов'язання не були сплачені, за підприємством значиться борг перед бюджетом по земельному податку, який складає 113 873,61,00 грн. Сума заборгованості підтверджується позивачем зворотним боком облікової картки платника податків (арк. справи 21 - 25).

Приписами п. 95.1. ст. 95 Податкового кодексу України, встановлена черговість прийняття податковим органом заходів щодо погашення податкового боргу, а саме, першочергово податковим органом приймаються заходи зі стягнення коштів з платника податків, та лише у разі їх недостатності, податковий орган може приймати заходи щодо погашення податкового боргу за рахунок майна платника податків, в якого наявний податковий борг. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010р. № 1244 затверджений Порядок зміни початкової ціни продажу майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі, в рахунок погашення його податкового боргу та оприлюднення інформації про час та умови проведення відповідних торгів, який визначає механізм зміни початкової ціни продажу майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі (далі - майно), в рахунок погашення його податкового боргу та оприлюднення інформації про час та умови проведення відповідних торгів.

Пунктом 2 Порядку встановлено, що погашення усієї суми податкового боргу платника податків за рахунок його майна здійснюється за рішенням органу державної податкової служби, прийнятим з урахуванням вимог пункту 95.3 статті 95 Податкового кодексу України, яким передбачено право органу державної податкової служби звертатися до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Відповідно до п. 95.2 ст.95 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Відповідачу податковим органом була направлена податкова вимога від 31.01.2011р. № 1, яка вручена під розпис, що посвідчується підпис на її корінці (арк. справи 13). Згідно з п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Пунктами 88.1 - 88.2 ст. 88 Податкового кодексу України з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу. Право податкової застави виникає згідно з цим Кодексом та не потребує письмового оформлення.

Відповідно до п. 89.1 ст. 89 Податкового кодексу України право податкової застави виникає у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку.

Як передбачено п. 89.3 ст. 89 Податкового кодексу України, майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису. До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу. Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, яке пред'являється платнику податків, що має податковий борг.

Податковою інспекцією 19.04.2011р. складено акт опису майна № 5/10/24-013 (арк. справи 14) та зареєстровано право податкової застави 22.04.2011р., що підтверджується витягом про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна № 31169466 (арк. справи 15), що також є передумовою для погашення податкового боргу за рахунок майна платника податків.

Законодавець чітко визначив, що продаж майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі, як захід щодо погашення податкового боргу платника податків є виключною нормою та може застосовуватись податковим органом лише у разі недостатності коштів, які перебувають у власності платника податків.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 12.10.2011р. по справі № 2а/0570/15588/2011 задоволений позов прокурора Пролетарського району м. Донецька в інтересах Державної податкової інспекції у Пролетарському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби до Державного відкритого акціонерного товариства «Трест Донецькшахтобуд» про стягнення коштів з рахунків в банках в рахунок погашення податкового боргу.

На виконання даної постанови позивачем були спрямовані до банківських установ -Банк «Демарк», ПАТ «УкрСибБанк», ПАТ КБ «Промекономбанк», філія Донецьке обласне УП ВАТ Ощадбанк м. Донецье платіжні вимоги: від 27.02.2012р. № 3173, 3164, 3163, 3165, 3158, 3159, 3157, 3156, 3160, які повернуті банками без виконання у зв'язку із відсутністю коштів на банківських рахунках (арк. справи 38 - 55).

Тобто, у відповідача на момент звернення до суду з даним позовом відсутні кошти на розрахункових рахунках в банках, що унеможливлює здійснити стягнення коштів з рахунків платника податків у банках.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що позивачем обґрунтовано заявлено вимогу про надання дозволу на погашення податкового боргу в сумі 113 873,61,00 грн. за рахунок майна Державного відкритого акціонерного товариства «Трест Донецькшахтобуд».

Пунктом 38.1. ст. 38. Податкового кодексу України встановлено, що виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Доказів сплати заборгованості відповідач не надав.

Наявність заборгованості на час розгляду справи підтверджена податковим органом.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заявлених позивачем вимог про надання дозволу на погашення всієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов Прокурора Пролетарського району м. Донецька в інтересах Державної податкової інспекції у Пролетарському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби до Державного відкритого акціонерного товариства «Трест Донецькшахтобуд» про надання дозволу на погашення усієї суми боргу у розмірі 113 873,61 грн. за рахунок майна Державного відкритого акціонерного товариства «Трест Донецькшахтобуд» - задовольнити.

Надати дозвіл Державній податковій інспекції у Пролетарському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби на погашення усієї суми податкового боргу в розмірі 113 873,61грн. за рахунок його майна Державного відкритого акціонерного товариства «Трест Донецькшахтобуд».

Вступна та резолютивна частини постанови прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 13 серпня 2012 року. Постанова у повному обсязі складена 17 серпня 2012 року.

У разі подання апеляційної скарги, постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постановою за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі відкладення складання постанови у повному обсязі, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною 4 статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Абдукадирова К.Е.