Ухвала суду № 25655467, 09.08.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-16993/11/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Кротюк О.В.

Суддя-доповідач: Хрімлі О.Г.

У Х В А Л А

Іменем України

"09" серпня 2012 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого суддів при секретарі Хрімлі О.Г., Ганечко О.М., Літвіної Н.М., Архіповій Л.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 15 березня 2012 року в адміністративній справі за позовом Приватного підприємства «Кася»до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва про скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И Л А :

Приватне підприємство «Кася»звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва про скасування податкових повідомлень-рішень від 22.08.2011 року № 0000572305 та № 0000542305.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 15 березня 2012 року адміністративний позов задоволений.

Не погоджуючись з ухваленою постановою, Державна податкова інспекція у Дніпровському районі м. Києва подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою у задоволенні адміністративного позову відмовити.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явились.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні -не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга необґрунтована та задоволенню не підлягає.

Суд першої інстанції всебічно, повно та об'єктивно розглянув справу, правильно встановив обставини, яким дав правильну правову оцінку і прийшов до обґрунтованого висновку про задоволення адміністративного позову.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ДПІ у Дніпровському районі міста Києва було проведено позапланову виїзну перевірку ПП «Кася»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.10 року по 31.12.10 року, за результатами якої складений акт від 05.08.11 року № 4105/23-522-32662781.

Актом перевірки встановлено заниження позивачем валових доходів за третій квартал 2010 року в сумі 3 839 165 гривень. Таке заниження відбулося внаслідок того, що податкова декларація позивача за третій квартал 2010 року не визнано як податкову та в АІС «Бест-Звіт», дана декларація вказана з нульовими показниками.

Крім того, встановлено порушення абзацу г) п.п.7.2.1. п.7.2. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», яке полягає у завищені підприємством за червень 2010 року згідно податкових накладних, виданих ТОВ «Негро 2000», які заповнені з порушенням встановленого порядку, а саме в полі індивідуальний податковий номер покупця вказано інший номер, який не є податковим номером позивача. Додатково донараховані зобов'язання з податку на додану вартість липень, серпень, вересень, жовтень 2010 року, оскільки декларації за вказані періоди не визнані податковою службою як податкова звітність і в АІС «Бест-Звіт»такі декларації вказані з нульовими показниками.

На підставі акту перевірки 22 серпня 2011 року Державною податковою інспекцією у Дніпровському районі м. Києва прийняті податкові повідомлення-рішення форми «Р»:

- № 0000542305, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств за основним платежем у розмірі 7 678, за штрафними (фінансовими) санкціями 1 919,50 грн.;

- № 0000572305, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем у розмірі 174 988,46 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 43 747,12 грн.

Перевіряючи обґрунтованість позовних вимог та їх відповідність чинному законодавству, колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З матеріалів справи вбачається, що постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 лютого 2011 року, залишеною в силі ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 30 червня 2011 року у справі 2а-18387/10/2670 визнано протиправними дії ДПІ у Дніпровському районі міста Києва з приводу неприйняття податкових декларацій ПП «Кася», визнано протиправними рішення про відмову в прийняті податкових декларацій з податку на додану вартість за липень, серпень, вересень та жовтень 2010 року, зобов'язано ДПІ прийняти податкові декларації.

Як вбачається з службової записки Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва № 65/28-016 від 15.02.2012 року, податкова декларація з податку на прибуток за період 9 місяців 2010 року визнана як податкова згідно судової постанови.

За таких обставин, суд першої інстанції вірно зазначив, що оскільки обставини, які слугували підставою для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, а саме невизнання податкової декларації на прибуток за 9 місяців 2010 року, та податку на додану вартість за липень, серпень, вересень, жовтень 2010 року усунуто в судовому порядку, тому підстави для нарахування податкових зобов'язань та штрафних санкцій відсутні.

Крім того, у відповідності до п.7.2.1., 7.2.3, 7.2.4. пункту 7.2 статті 7 Закону «Про податок на додану вартість», платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: а) порядковий номер податкової накладної; б) дату виписування податкової накладної; в) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ж) ціну поставки без врахування податку; з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). У разі коли частка товару (робіт, послуг) не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби України, та враховується у визначенні загальних податкових зобов'язань.

Платники податку повинні зберігати податкові накладні протягом строку, передбаченого законодавством для зобов'язань із сплати податків.

Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Положенням пункту 5 Наказу ДПА України «Про затвердження форми податкової накладної та порядку її заповнення»№ 165 від 30.05.1997 визначено, що податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж вказаною у пункті 2 даного Порядку.

Інших підстав та обставин для недійсності податкової накладної законодавством України не встановлено.

З акту перевірки вбачається, що товарність операцій по податковим накладним не заперечувалась, що також підтверджується договорами, актами прийому-передачі послуг, письмовими результатами послуг з контрагентом позивача - ТОВ «Негро 2000».

Суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що податкова накладна повинна бути оформлена з дотриманням вимог Закону України «Про податок на додану вартість».

Недоліки в заповненні податкових накладних, виявлені податковою інспекцією в результаті перевірки позивача, зокрема, невірно зазначений індивідуальний податковий номер покупця, не робили накладні недійсними, не свідчили про їх неналежність та недопустимість при формуванні позивачем податкового кредиту.

Крім того, посилання податкової інспекції на неправильне зазначення у податковій накладній номера свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість, є безпідставними, оскільки такий реквізит не міститься в переліку обов'язкових реквізитів податкової накладної, передбачених нормами зазначеного законодавчого акту.

Недотримання позивачем порядку, встановленого п.п. 7.2.6. п. 7.2. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», не є підставою для висновку про неправомірність віднесення понесених ним витрат до податкового кредиту та не свідчить про обґрунтованість рішення податкової інспекції, так як згідно з абзацом 2 п.п. 7.4.5. п. 7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» підставою для відповідальності платника податку є не підтвердження сум податку, включеного до податкового кредиту, на момент перевірки платника податку.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо обґрунтованості адміністративного позову та необхідності скасування оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Доводи апелянта спростовуються вищенаведеним, матеріалами справи та не відповідають вимогам чинного законодавства.

Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку про те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 41, 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И ЛА :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва - залишити без задоволення, постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 15 березня 2012 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Хрімлі О.Г.

Судді: Ганечко О.М.

Літвіна Н. М.