Ухвала суду № 25654796, 14.08.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-921/12/1070 Головуючий у 1-й інстанції: Лапій С.М.

Суддя-доповідач: Мельничук В.П.

У Х В А Л А

Іменем України

"14" серпня 2012 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого-судді: Мельничука В.П.,

суддів: Оксененка О.М., Федотова І.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в залі суду апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Обухівському районі Київської області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 28 березня 2012 року у справі за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства «Київський картонно-паперовий комбінат»до Державної податкової інспекції в Обухівському районі Київської області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И Л А:

У лютому 2012 року Публічне акціонерне товариство «Київський картонно-паперовий комбінат»звернулося до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції в Обухівському районі Київської області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення. Свої вимоги мотивує тим, що спірне податкове повідомлення-рішення прийнято з порушенням норм чинного законодавства України, оскільки в його основу покладені хибні висновки проведеної перевірки позивача, під час якої не були досліджені первинні документи.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 28 березня 2012 року задоволено позов. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ в Обухівському районі Київської області від 17.11.2011 року № 0009942301/2234.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням Державна податкова інспекція в Обухівському районі Київської області подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нову про відмову у задоволенні даного позову.

До суду апеляційної інстанції всі особи, які беруть участь в справі не прибули, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду.

Статтею 128 КАС України встановлено наслідки неприбуття в судове засідання особи, яка бере участь в справі.

Згідно до ч. 6 зазначеної вище статті якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, але прибули не всі особи, які беруть участь в справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Підстави для проведення апеляційного розгляду справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами визначено ст. 197 КАС України.

За змістом ч. 1 вищезазначеної статті суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі: 1) відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь в справі, про розгляд справи за їх участю; 2) неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання; 3) подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які прийняті у порядку скороченого провадження за результатами розгляду справ, передбачених пунктами 1, 2 частини першої статті 183-2 цього Кодексу.

З огляду на викладене та враховуючи те, що справу можливо вирішити на основі наявних у ній доказів, а також те, що до суду апеляційної інстанції всі особи, які беруть участь в справі не прибули, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду, відсутні клопотання про розгляд справи за їх участю, колегія суддів ухвалила про апеляційний розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами відповідно до ч. 1 ст. 197 КАС України.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства України, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, оскаржувану постанову суду першої інстанції -без змін з наступних підстав.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, п. 1 ч. 1 ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ст. 195 КАС України рішення суду першої інстанції підлягає перегляду в апеляційному порядку в межах апеляційної скарги.

Судом першої інстанції було встановлено наступне.

Відповідачем проведено перевірку позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за травень 2011 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалась у періоді з 01.04.2011 року по 30.04.2011 року.

За результатами перевірки складено акт від 18.08.2011 року № 1250/2301/05509659, за змістом якого перевіркою встановлено порушення позивачем вимог п.198.6 ст. 198, п. 201.4, п. 201.10 ст. 201 Розділу V, п. 11 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України та безпідставно віднесено до складу податкового кредиту ПДВ у сумі 588911,00 грн. за квітень 2011 року, що призвело до завищення суми бюджетного відшкодування за травень 2011 року у сумі 588911,00 грн. та від'ємного значення у сумі 15000,00 грн.

Не погодившись з висновком вказаного вище акта позивач подав на нього заперечення.

ДПІ в Обухівському районі Київської області листом від 18.08.2011 року № 1250/2301/05509659 повідомила позивача про те, що підстав для перегляду висновків акту немає.

На підставі акту відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 05 вересня 2011 року № 0000822301/726 про завищення бюджетного відшкодування у розмірі 588911,00 грн. та визначено штрафну (фінансову) санкцію у розмірі 1,0 грн.

Вказане повідомлення-рішення оскаржено позивачем в адміністративному порядку.

За результатами розгляду первинної скарги позивача ДПА в Київській області прийняла рішення від 14.11.2011 року № 2936/8/25-017/309-1472, яким скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ в Обухівському районі від 05 вересня 2011 року № 0000822301/726 у частині зменшення суми завищення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за травень 2011 року в розмірі 14586,00 грн., а скаргу -частково задовольнила.

У зв'язку з цим ДПІ в Обухівському районі винесла податкове повідомлення-рішення від 17 листопада 2011 року № 0009942301/2234 щодо визначення суми завищення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за травень 2011 року у розмірі 574325,00 грн. та визначення штрафної фінансової санкції у розмірі 1,0 грн.

Рішенням Державної податкової служби України про результати розгляду повторної скарги від 25.01.2012 року № 625/6/10-2115 податкове повідомлення рішення ДПІ в Обухівському районі залишено без змін з урахуванням рішення ДПА в Київській області від 14.11.2011 року № 8936/10/25-017/309-1412, а скаргу позивача -без задоволення.

Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, що під час проведення перевірки позивача відповідачем не було досліджено оригіналів первинних документів, у зв'язку з чим зроблено хибні висновки про допущення позивачем порушень податкового законодавства України.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Судом першої інстанції було встановлено, що висновки відповідача в акті перевірки базуються на перевірці реєстрації податкових накладних в «Єдиному реєстрі податкових накладних».

Відповідачем встановлено порушення позивачем абзацу 8 п. 201.10 ст. 201 та п. 11 підрозділу 2 Розділу XX Податкового кодексу України по контрагенту ПП «Обухівміськвторресурси»за квітень 2011 року, а саме: податкова накладна від 15.04.2011 року № 210 на загальну суму 3445952,64 грн. в т.ч. ПДВ 588911,41 грн. не включена до Єдиного реєстру податкових накладних і саме це не дає право позивачу на включення сум ПДВ до податкового кредиту.

Позивачем на підставі укладеного з ПП «Обухівміськвторресурси»договору поставки від 30.12.2010 року № 1897/44/1210 у квітні 2011 року було отримано від ПП «Обухівміськвторресурси»згідно з видатковою накладною від 12.04.2011 року № РН-0000804 макулатури різних марок на суму 2960048,64 грн., в тому числі ПДВ 493341,44 грн., згідно з видатковою накладною від 15 квітня 2011 року № РН-0000856 макулатури різних марок на суму 485904,00 грн. з ПДВ. в тому числі ПДВ - 80894,00 грн.

Під час проведення перевірки зауважень у відповідача до первинних документів позивача не було.

При цьому судом першої інстанції було встановлено, що відповідачем під час перевірки не перевірялися оригінали податкових накладних ПП «Обухівміськвторресурси»№ 210 від 12.04.2011 року на загальну суму 2960048,64 грн. в тому числі ПДВ 493341,44 грн. та № 210 від 15.04.2011 року на загальну суму 485904,00 грн. в тому числі ПДВ 80984,00 грн.

Також було встановлено, що ПП «Обухівміськвторресурси»на початку квітня 2011 року встановлювало нову версію програмного забезпечення у зв'язку з набранням чинності з 01 квітня 2011 року Розділу III «Оподаткування прибутку підприємств»Податкового кодексу України. Під час переносу первинних документів з версії 7.7. на 8.2. сталося задвоювання номерів податкових накладних, а саме: наявність податкових накладних № 210 від 12.04.2011 року та № 210 від 15.04.2011 року.

ПП «Обухівміськвторесурси»в квітні 2011р. надало позивачу дві податкові накладні від 12.04.2011 року № 210 на загальну суму 2960048,64 грн. в т.ч. ПДВ 493341,44 грн. та від 15.04.2011 року № 210 на загальну суму 485904,00 грн. в т.ч. ПДВ 80984,00 грн.

Під час здійснення позапланової виїзної перевірки ревізором досліджувалось питання достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ.

Відповідно до п.4.2. Методичних рекомендацій щодо взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при організації та проведенні перевірок достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість (від'ємного значення податку на додану вартість), затверджених Наказом Державної податкової адміністрації України від 24.05.2011 року № 306 передбачено, що у ході документальної позапланової виїзної перевірки достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування ПДВ досліджуються результати перевірки з документуванням по контрагентах, зокрема, здійснюється аналіз податкових накладних та відповідних платіжних документів (платіжних доручень, чеків, транспортних квитків, готельних рахунків, рахунків на послуги зв'язку тощо), документів бухгалтерського та податкового обліку.

Пунктом 85.4 ст. 85 Податкового кодексу України передбачено, що при проведенні перевірок посадові особи органу державної податкової служби мають право отримувати у платників податків належним чином завірені копії первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, що свідчать про приховування (заниження) об'єктів оподаткування, несплату податків, зборів (обов'язкових платежів), порушення вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Судом першої інстанції було встановлено, що ревізором не витребовувались та не перевірялись податкові накладні, видані ПП «Обухівміськвторесурси»в квітні 2011 року, що призвело до хибного висновку щодо наявності порушень чинного законодавства з боку позивача.

Згідно з п.1 Порядку ведення реєстру виданих та отриманих податкових накладних, затвердженого Наказом ДПА України від 24.12.2010 року № 1002 виправлення помилки в Реєстрі здійснюється методом "сторно" за правилами, передбаченими для бухгалтерського обліку, у момент виявлення таких помилок. Коригування помилкових записів у Реєстрі не призводить до потреби формування нових (уточнюючих) реєстрів.

При цьому судом першої інстанції встановлено, що в даному випадку відомості реєстру не змінилися, вказане не призвело до завищення розміру податкового кредиту.

Відповідно до п. 11 підрозділу 2 Розділу XX Податкового кодексу України реєстрація податкових накладних платниками податку на додану вартість - продавцями в Єдиному реєстрі податкових накладних запроваджується для платників цього податку, у яких сума податку на додану вартість в одній податковій накладній становить понад 1 мільйон гривень -з 1 січня 2011 року; понад 500 тисяч гривень -з 1 квітня 2011 року; понад 100 тисяч гривень -з 1 липня 2011 року; понад 10 тисяч гривень -з 1 січня 2012 року.

До платників податку, для яких на дату виписки накладної цим підрозділом не впроваджено обов'язковість реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, не застосовуються норми абзаців восьмого і дев'ятого пункту 201.10 статті 201 цього Кодексу.

Оскільки ПП «Обухівміськвторресурси»були виписані податкові накладні з 01 квітня 2011 року на суму до 500 тисяч грн. ПДВ, то колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про те, що у ПП «Обухівміськвторресурси»не було обов'язку щодо реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, позивачем виконані вимоги ст. 198.201 Податкового кодексу України щодо законності формування податкового кредиту.

Крім цього, судом першої інстанції було встановлено, що ДПІ в Обухівському районі Київської області з 17.06.2011 року по 31.07.2011 року вже здійснювалась позапланова виїзна перевірка позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за квітень 2011 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з 01.03.2011 року по 31.03.2011 року, про що був складений акт від 07.07.2011 року № 1052/2301/05509659. Під час проведення даної перевірки здійснювалась перевірка правильності визначення податкового кредиту за квітень 2011 року, однак спірних порушень не було виявлено, оскільки всі податкові накладні у відповідності п. 11 підрозділу 2 розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України за квітень 2011 року були зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних.

За наведених обставин колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про обґрунтованість даного позову та наявність підстав для його задоволення.

Доводи апеляційної скарги спростовуються наведеним вище, а тому підстави для її задоволення відсутні.

За змістом ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим -ухвалене судом на підставі повного та всебічного з'ясування обставин в адміністративній справі, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 2, 159, 160, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Обухівському районі Київської області -залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 28 березня 2012 року -без змін.

Ухвала набирає законної сили через п?ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Мельничук В.П.

Судді: Оксененко О.М.

Федотов І.В.