Ухвала суду № 25654119, 09.08.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-14875/11/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Костенко Д.А.

Суддя-доповідач: Желтобрюх І.Л.

У Х В А Л А

Іменем України

"09" серпня 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючої-судді: Желтобрюх І.Л.,

суддів: Мамчура Я.С.

Шостака О.О.,

при секретарі: Акуленко Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м.Києва Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 09 квітня 2012 року у справі за адміністративним позовом Благодійного фонду «Апостола Михайла»до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва про скасування податкового повідомлення -рішення від 06.10.2011 року №0000842320, -

ВСТАНОВИВ:

Благодійний фонд «Апостола Михайла»звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва та просив скасувати податкове повідомлення -рішення від 06.10.2011 року №0000842320, яким йому було нараховано грошове зобов'язання з податку на прибуток підприємства у сумі 60 002 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 09 квітня 2012 року позов задоволено: скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва від 06.10.2011р. №0000842320.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову суду першої інстанції скасувати як таку, що прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити в повному обсязі. Вимоги апеляційної скарги вмотивовані тим, що жодних журналів, відомостей, інших документів, які дають змогу ідентифікувати кінцевих набувачів гуманітарної допомоги -фізичних осіб, надано не було, що унеможливлює перевірку цільового використання гуманітарної допомоги набувачами -фізичними особами, тому вважає, що вона використана не за цільовим призначенням. Крім того, позивач розповсюдив допомогу за межами м. Києва, у той час як Статутом передбачена діяльність у межах міста, -що, на думку податкового органу, теж свідчить про нецільове використання гуманітарної допомоги.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, які з'явилися у судове засідання, вивчивши матеріали справи, дослідивши й проаналізувавши доводи апеляційної скарги і докази на їх підтвердження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції, підставою для грошового нарахування стало встановлене в ході перевірки та зафіксоване в акті від 23.09.2011р. №440/1-23-20-37120134 порушення позивачем пп. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», яке полягає у невключенні до бази оподаткування доходу від безоплатно отриманих товарів - гуманітарної допомоги на загальну суму 232543 грн. Ця сума, як вважає відповідач, використана позивачем не за цільовим призначенням, а тому згідно із ст. 6 Закону України «Про гуманітарну допомогу»є його доходом.

Згідно з актом, перевіркою встановлено, що за період з 23.06.2010р. по 30.06.2011р. позивач отримав 9 гуманітарних вантажів вагою (нетто) -103284 кг, митна вартість яких згідно ВМД склала -463552,49 грн. Вказані вантажі визнано гуманітарною допомогою походженням з США згідно відповідних дарчих документів. Використання вказаної гуманітарної допомоги здійснено шляхом передачі предметів гуманітарної допомоги набувачам - юридичним особам.

За висновками перевірки дане порушення призвело до заниження податку на прибуток на 56246 грн., у т.ч.: за ІІІ квартал 2010р. -1441 грн., за IV квартал 2010р. -13581 грн., за І квартал 2011р. -19482 грн., за ІІ квартал 2011р. -21742 грн. Згідно розрахунку штраф у розмірі 3756 грн. складається із суми штрафів за ІІІ квартал 2010р. -360 грн., за IV квартал 2010р. -3395 грн., за І та ІІ квартал 2011р. -1 грн.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що вказані в додатку №3 благодійні організації офіційно визначені набувачами гуманітарної допомоги згідно поданих ними листів-заявок, планів розподілу одержувачем гуманітарної допомоги, які враховані спеціально уповноваженим державним органом з питань гуманітарної допомоги - Комісією з питань гуманітарної допомоги при Кабінеті Міністрів України при визнанні вантажів із США гуманітарною допомогою згідно ст. 11 Закону України «Про гуманітарну допомогу», -а тому надання її цим організаціям є цільовим використанням отриманої гуманітарної допомоги. Судом також встановлено, що надання допомоги здійснено в територіальних межах міста Києва. Крім того, суд дійшов висновку, що підстав вважати нецільовою роздачу позивачем допомоги ва гою 21700 кг. на суму 79902 грн., одержаної від інших благодійних організацій, під час благодійних акцій на користь різних фізичних осіб підстав теж немає, -оскільки в даному випадку позивач є набувачем гуманітарної допомоги, а вимоги про здійснення ідентифікації фізичних осіб -отримувачів гуманітарної допомоги законодавством не встановлено.

Колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції, та перевіряючи правильність встановлення обставин справи судом першої інстанції, та його висновків, виходить з наступного.

Частиною 1 ст. 6 Закону України «Про гуманітарну допомогу»передбачено, що гуманітарна допомога у вигляді виконання робіт, надання послуг, у грошовій або натуральній формі (крім підакцизних товарів), яка надається, ввозиться, пересилається в Україну, звільняється від оподаткування.

Згідно з пп. 197.1.15 п. 197.1 ст.197 р. V Податкового кодексу України, звільняються від оподаткування ПДВ операції з надання благодійної допомоги, зокрема безоплатне постачання товарів/послуг благодійним організаціям, утвореним і зареєстрованим відповідно до законодавства, а також надання такої допомоги благодійними організаціями набувачам (суб'єктам) благодійної допомоги відповідно до законодавства про благодійництво та благодійні організації.

Під безоплатним постачанням розуміється постачання товарів/послуг благодійним організаціям та набувачам благодійної допомоги без будь-якої грошової, матеріальної або інших видів компенсації. У разі недотримання умов, визначених цим підпунктом, такі операції оподатковуються на загальних підставах.

Таким чином, гуманітарна допомога є доходом платника лише в тому випадку, якщо її було використано (у т.ч. безоплатно надано) платником податків не за цільовим призначенням.

Також, не підлягають звільненню від оподаткування операції з надання благодійної допомоги у вигляді зазначених у р. VI ПКУ підакцизних товарів, цінних паперів (крім наданих ендавментів, зазначених у р. IV ПКУ), нематеріальних активів і товарів/послуг, призначених для використання в господарській діяльності.

Як встановлено судом першої інстанції, частина одержаної позивачем із США гуманітарної допомоги на суму 152641,30 грн. передана її набувачам - іншим благодійним організаціям згідно переліку, вказаного у додатку №3 до акта передачі гуманітарної допомоги.

Допомогу вагою 21700 кг на суму 79902 грн., одержану від інших благодійних організацій, позивачем було роздано під часблаго дійних акцій на користь різних фізичних осіб (інваліди, пенсіонери, громадяни похилого віку, підлітки, багатодітні сім'ї, члени церков, миряни, діти-сироти, ветерани війни та праці, безпритульні та ін. категорії нужденних).

При цьому, Законами України «Про благодійництво та благодійні організації»та «Про гуманітарну допомогу»не встановлено обов'язку донора гуманітарної допомоги ведення персонального обліку фізичних осіб, яким вона була надана. Більше того, законодавчо не встановлено і обов'язку контролю за цільовим використанням набувачами грошової допомоги -фізичними особами, тому передача предметів допомоги на благодійних акціях не потребувала збору і використання відомостей про таких фізичних осіб.

Що стосується передачі гуманітарної допомоги благодійним організаціям, -облік її фактичної передачі позивачем проведено шляхом складення додатку №3 до акту переліку, а передача відбувалась в територіальних межах міста Києва, що також спростовує доводи апелянта про порушення умов використання гуманітарної допомоги, за яких вона може вважатись доходом позивача.

Крім того, перевіряючим органом не було встановлено фактів отримання позивачем будь -якої компенсації за надану гуманітарну допомогу зі сторони отримувачів такої допомоги.

Таким чином, апелянтом не доведено фактів використання позивачем гуманітарної допомоги не за її цільовим призначенням.

За наведених обставин, судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для його скасування немає.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 195, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд -

УХВАЛИВ :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м.Києва Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду від 09 квітня 2012 року -без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Желтобрюх І.Л.

Судді: Мамчур Я.С

Шостак О.О.