Ухвала суду № 25653804, 09.08.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-6223/11/1070 Головуючий у 1-й інстанції: Харченко С.В.

Суддя-доповідач: Шелест С.Б.

У Х В А Л А

Іменем України

"09" серпня 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуюча суддя: Шелест С.Б.

Судді: Пилипенко О.Є., Романчук О.М.

За участю секретаря судового засідання: Гуменюк С.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Приватного підприємства «УКРЧАЙПРОМ»та Васильківської ОДПІ Київської області Державної податкової служби (правонаступник - Васильківської ОДПІ Київської області) на постанову Київського окружного адміністративного суду від 21.02.12р. у справі №2а-6223/11/1070 за позовом Приватного підприємства «УКРЧАЙПРОМ»до Васильківської ОДПІ Київської області ДПС (правонаступник - Васильківської ОДПІ Київської області) про визнання протиправними дій, недійсним податкового повідомлення -рішення та його скасування

В С Т А Н О В И В:

ПП «УКРЧАЙПРОМ»звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення -рішення № 0005021520 від 05.09.11р. та визнання протиправними дії, які полягають у проведенні камеральної перевірки.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 21.02.12р. адміністративний позов задоволено частково, а саме: визнано протиправним та скасоване податкове повідомлення - рішення Васильківської ОДПІ Київської області від 05.09.11р. № 0005021520 в частині визначення Приватному підприємству «Укрчайпром»податкового зобов`язання з орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності у розмірі 99 606, 53 грн., з яких: 39 842,61 грн. за основним платежем та 59 763,92 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

У задоволенні решти позовних -відмовлено.

Не погоджуючись з вказаною постановою у частині позовних вимог, у задоволенні яких судом першої інстанції було відмовлено, позивач подав апеляційну скаргу, у якій просить суд скасувати постанову в цій частині з мотивів порушення судом норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Свої вимоги апелянт мотивує тим, що судом першої інстанції безпідставно не взято до уваги те, що позивачем у повному обсязі було сплачено земельний податок на умовах договору оренди землі від 08.10.08р., а тому донарахування відповідачем грошового зобов'язання за новою нормативно-грошовою оцінкою земельної ділянки протиправне.

Не погоджуючись з вказаною постановою у частині позовних вимог, які судом першої інстанції було задоволено, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просить суд скасувати постанову в цій частині з мотивів порушення судом норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову повністю.

Представники апелянтів у судовому засіданні підтримали вимоги своїх апеляційних скарг.

Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, розглянувши матеріали справи та апеляційні скарги позивача та відповідача, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, Васильківською ОДПІ Київської області проведено камеральну перевірку Приватного підприємства «Укрчайпром»щодо поданої ним податкової декларації з орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності за 2011 рік, за результатами якої складено акт від 05.09.11р. № 3290.

Перевіркою встановлено, що позивачем було визначено базу оподаткування плати за землю за лютий - червень 2011 року ПП «Укрчайпром» за застарілою нормативною грошовою оцінкою земельної ділянки, що призвело до заниження податкового зобов`язання з орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності за вказаний вище період на суму 239055,66 грн.

На підставі акта перевірки, відповідачем прийнято податкове повідомлення - рішення від 05.09.11р. № 0005021520, яким позивачу збільшено суму податкового зобов`язання за платежем орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності на суму 298 819,58 грн., з яких: 239 055,66 грн. - за основним платежем та 59 763,92 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Задовольняючи адміністративний позов частково, суд першої інстанції виходив з того, що заниження позивачем суми грошового зобов'язання з орендної плати мало місце, оскільки останній розраховував розмір орендної плати за застарілою нормативно-грошовою оцінкою земельної ділянки, зокрема станом на 2008 рік. При цьому, судом першої інстанції при перевірці правильності визначення податковим органом суми грошового зобов'язання було виявлено математичну помилку, у зв'язку з чим позов був задоволений частково.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

В силу приписів підпункту 9.1.10 пункту 9.1 статті 9 та підпункту 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, плата за землю належить до загальнодержавних податків та справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Статтею 271 Податкового кодексу України визначено, що базою оподаткування з плати за землю є нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом; площа земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено.

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок для цілей оподаткування платою за землю - це капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений відповідно до законодавства центральним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів (підпункт 14.1.125 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України).

Правові засади проведення оцінки земель та професійної оціночної діяльності у сфері оцінки земель в Україні визначено Законом України «Про оцінку земель»від 11.12.2003 № 1378-IV (надалі - Закон №1378-IV).

Відповідно до ст. 13 Закону № 1378-IV, нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться, зокрема, для визначення розміру земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Статтею 15 Закону № 1378-IV передбачено, що підставою для проведення нормативної грошової оцінки земельних ділянок є рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок може проводитися також на підставі договору, який укладається заінтересованими особами в порядку, встановленому законом.

Статтею 23 зазначеного Закону визначено, що технічна документація з нормативної грошової оцінки земельних ділянок у межах населених пунктів затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою, за межами населених пунктів - районними радами. Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається відповідним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів.

Відповідно до пункту 288.7 статті 288 Податкового кодексу України, податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285 - 287 цього розділу.

Згідно з приписами пункту 286.2 статті 286 цього Кодексу, платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями.

Пунктом 287.3 статті 287 Податкового кодексу України передбачено, що податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Судом першої інстанції встановлено, що у лютому 2011 року позивачем подано до Васильківської ОДПІ Київської області податкову декларацію з орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності за 2011 рік (а.с. 38-40).

Згідно даних вказаної декларації та додатків до неї, об`єктом оподаткування орендною платою за земельні ділянки державної і комунальної власності визначено земельну ділянку площею 12.7982 га за цільовим призначенням будівництво та обслуговування майнового комплексу, що перебуває у користуванні ПП «Укрчайпром»відповідно до договору оренди землі від 08.10.08р., укладеного між позивачем та Дзвінківською сільською радою Васильківського району Київської області.

Так, сторонами договору визначено, що орендна плата за земельну ділянку становить 5 % від нормативної грошової оцінки земель (п. 4.1 Договору).

Згідно з пунктом 4.2 зазначеного договору, обчислення розміру орендної плати здійснюється з урахуванням щорічної індексації та уточнення грошової оцінки землі.

Станом на 2008 рік, тобто на момент укладення між позивачем та Дзвінківською сільською радою Васильківського району Київської області договору оренди землі, нормативна грошова оцінка вказаної вище земельної ділянки становила 1 497 207,67 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме: податкової декларації ПП «Укрчайпром»з орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності за 2011 рік, позивачем самостійно визначено річний розмір орендної плати за земельну ділянку, отриману у користування за договором оренди землі від 08.10.08р., у сумі 92 240,54 грн., що у свою чергу складає 7 686,71 грн. на місяць.

Згідно даних додатку 1 до вказаної декларації, розмір орендної плати визначено позивачем на підставі даних про нормативну грошову оцінку земельної ділянки станом на 2008 рік.

Податковим органом з метою контролю за правильністю визначення позивачем бази оподаткування вказаним податком проведено камеральну перевірку.

Судом першої інстанції вірно проаналізовано на підставі норм податкового законодавства наявність правових підстав для проведення камеральної перевірки, а відтак висновок суду першої інстанції про відмову у задоволенні позову в частині визнання протиправними дій відповідача щодо проведення такої перевірки -обґрунтований.

При проведенні камеральної перевірки, відповідачем використано інформацію стосовно нормативної грошової оцінки земельної ділянки, отриману від Управління Держкомзему у Васильківському районі Київської області.

Так, згідно з даними витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, виданого на виконання рішення Дзвінківської сільської ради Васильківського району Київської області від 19.02.2011 № 42 «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель сільських населених пунктів Дзвінківської сільської ради - с. Дзвінкове та с. Перевіз», нормативна грошова оцінка земельної ділянки площею 12.7982 га за цільовим призначенням будівництво та обслуговування майнового комплексу, що перебуває у користуванні позивача відповідно до умов договору оренди землі від 08.10.08р., укладеного між позивачем та Дзвінківською сільською радою Васильківського району Київської області, становить 11 407 035,66 грн. при коефіціенті індексації 1,0.

Відповідно до пункту 3 вказаного вище рішення органу місцевого самоврядування, нову технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель сільських населених пунктів введено в дію з 01.01.11р.

Зважаючи на те, що в силу приписів пункту 289.1 статті 289 Податкового кодексу України нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку та орендної плати, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що у разі зміни такої грошової оцінки, яка є базою оподаткування для плати за землю, одночасно змінюється і річна сума податкового зобов'язання з орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.

За таких обставин, висновки податкового органу про заниження позивачем бази оподаткування з орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності за 2011 рік з підстав використання даних щодо нормативної грошової оцінки земельної ділянки станом на 2008 рік колегія суддів вважає обґрунтованими.

Доводи апелянта-позивача про відсутність обов`язку розраховувати річний розмір орендної плати на підставі нормативної грошової оцінки земельної ділянки, введеної в дію з 01.01.2011, з посиланням на те, що сторонами договору оренди не вносилось жодних змін до договору з цього приводу, не заслуговують на увагу, оскільки умови договору оренди у відповідності до вимог Законів України «Про оренду землі», «Про оцінку земель» та Типового договору оренди землі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.03.2004 № 220 передбачають врахування при обчисленні розміру податку щорічної індексації та уточненої грошової оцінки.

При цьому, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про невірний розрахунок податкового зобов'язання з орендної плати за лютий -червень 2011 року на суму 39 842,61 грн.

Так, згідно з приписами пункту 288.5 статті 288 Податкового кодексу України, розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою: для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом; для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом. Крім того, річна сума платежу не може перевищувати: а) для земельних ділянок, наданих для розміщення, будівництва, обслуговування та експлуатації об'єктів енергетики, які виробляють електричну енергію з відновлюваних джерел енергії, включаючи технологічну інфраструктуру таких об'єктів (виробничі приміщення, бази, розподільчі пункти (пристрої), електричні підстанції, електричні мережі), - 3 відсотки нормативної грошової оцінки; б) для земельних ділянок, які перебувають у державній або комунальній власності та надані для будівництва та/або експлуатації аеродромів - чотирикратний розмір земельного податку, що встановлюється цим розділом; в) для інших земельних ділянок, наданих в оренду, - 12 відсотків нормативної грошової оцінки.

При цьому, статтею 274 цього Кодексу визначено, що ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки, за винятком земельних ділянок, зазначених у статтях 272, 273, 276 і 278 цього Кодексу.

Враховуючи, що згідно з умовами договору оренди землі від 08.10.2008, укладеного між позивачем та Дзвінківською сільською радою Васильківського району Київської області, орендна плата за земельну ділянку складає 5 % від нормативної грошової оцінки земель, що з 01.01.2011 становить 11407035 грн. 66 коп., а також те, що в силу приписів статті 288 Податкового кодексу України річна сума цього податку не може бути меншою трикратного розміру земельного податку (3 х (11407035 грн. 66 коп. х 1%) = 342211 грн. 08 коп.) та не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки (11407035 грн. 66 коп. х 12% = 1368844 грн. 28 коп.), суд першої інтонації дійшов вірного висновку, що річний розмір орендної плати позивача у 2011 році має становити 570351 грн. 78 коп. (11407035 грн. 66 коп. х 5% = 570351 грн. 78 коп.), що у свою чергу складає 47529 грн. 32 коп. на місяць (570351 грн. 78 коп. : 12 = 47529 грн. 32 коп.)

Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про правомірність донарахування податкового зобов`язання за період з лютого по червень 2011 року на суму 199213 грн. 05 коп. (39842 грн. 61 коп. х 5 місяців = 199213 грн. 05 коп.).

Апелянт-відповідач не зміг навести апеляційному суду підстав, за яких податковий орган дійшов висновку про заниження позивачем податкового зобов`язання з орендної плати за лютий- червень 2011 року на загальну суму 239055 грн. 66 коп.

Колегія суддів вважає також вірним висновок суду першої інстанції про те, що при визначенні податковим органом відповідальності за заниження суми податкового зобов`язання, останнім протиправно не враховано вимоги пункту 7 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення»Податкового кодексу України, відповідно до якого штрафні санкції за порушення податкового законодавства за період з 1 січня по 30 червня 2011 року застосовуються у розмірі не більше 1 гривні за кожне порушення.

Враховуючи, що заниження позивачем суми податкового зобов`язання з орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності вчинено позивачем у період з 01.01.2011 по 30.06.2011, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що розмір штрафних (фінансових) санкцій, визначений у податковому повідомленні-рішенні від 05.09.2011 № 3290/1520/32207330, не відповідає вимогам наведеної норми податкового законодавства. При цьому, судом першої інстанції вірно зазначено, що пунктом 7 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення»Податкового кодексу України встановлено не фіксований розмір штрафних санкцій, а лише їх граничний рівень (не більше 1 гривні за кожне порушення).

За наведених обставин та правових норм, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про часткове скасування податкового повідомлення-рішення.

Вірним також колегія вважає висновок суду першої інстанції про те, що дії відповідача по проведенню камеральної перевірки відповідають вимогам п.75.1.1.п.75.1. ст. 75, п.76.1.ст.76 Податкового кодексу України.

Вищевикладеним спростовуються доводи апеляційних скарг.

Приймаючи до уваги те, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, висновки суду доводами апелянтів не спростовані, колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення апеляційних скарг.

Керуючись ст.ст.195, 196, 200, 205, 206 КАС України, Київський апеляційний адміністративний суд

У Х В А Л И В:

апеляційну скаргу Васильківської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби (правонаступник - Васильківської ОДПІ Київської області) та Приватного підприємства «УКРЧАЙПРОМ»на постанову Київського окружного адміністративного суду від 21.02.12р. у справі №2а-6223/11/1070 - залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 21.02.12р. у справі №2а-6223/11/1070 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Шелест С.Б.

Судді: Пилипенко О.Є.

Романчук О.М