Постанова № 25653071, 25.06.2012, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 червня 2012 року суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва Бець О.В., за участю прокурора Добрелі В.Ю., захисників ОСОБА_2, ОСОБА_3, за участю під час відеоконференцзв'язку обвинуваченого ОСОБА_4, розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві подання старшого слідчого в ОВС ГСУ МВС України Кошарської О.О. про продовження строку тримання під вартою до семи місяців обвинуваченого

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Лука, Житомирського району, Житомирської області, українця, громадянина України, одружений, має на утриманні неповнолітню дитину, 1995 р.н., працював директором ТОВ «Лізингова компанія Техбудлізинг», ТОВ «Регіон-Інвест», ТОВ «Грандінвестбуд-2006», зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимий,

ВСТАНОВИВ:

Старший слідчий в ОВС ГСУ МВС України Кошарська О.О., за погодженням із Заступником Генерального прокурора України Пришком А.Г., звернулася до Апеляційного суду міста Києва з поданням про продовження строку тримання під вартою до семи місяців ОСОБА_4, який обвинувачується у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст. 191 ч. 5, 28 ч. 3, 366 ч. 2 КК України, мотивуючи подання тим, що ОСОБА_4 обвинувачується, і в тому числі у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до дванадцяти років, підстав для зміни обвинуваченому запобіжного заходу немає, оскільки ОСОБА_4, перебуваючи на волі, може ухилятися від органів досудового слідства та суду, виконання процесуальних рішень та перешкоджати встановленню істини у кримінальній справі, зокрема, шляхом впливу на свідків.

При цьому, як вказує в поданні слідчий, у кримінальній справі № 24-300 необхідно отримати висновки призначених судово-почеркознавчих та судово-технічних експертиз документів, ознайомити обвинувачених з постановами про призначення експертиз та їх висновками, отримати дозвіл суду та вилучити в ПАТ АКБ «Київ» кредитні справи, призначити почеркознавчі експертизи, додаткові експертизи, прийняти рішення в порядку ст. 97 КПК України щодо інших епізодів видачі кредитів у ПАТ «АКБ Київ», провести огляд вилучених документів та приєднати їх в якості речових доказів, прийняти рішення в порядку ст. 97 КПК України щодо інших осіб, причетних до вчинення заволодіння коштами та розтрати заставного майна АКБ «Київ», додатково допитати обвинувачених та свідків, при необхідності провести очні ставки між ними, пред'явити обвинувачення в кінцевій редакції, виконати вимоги ст.ст. 218-220 КПК України, скласти обвинувальний висновок, і для виконання вказаних дій необхідний строк не менше трьох місяців.

Як вбачається з матеріалів подання, 27 лютого 2012 року ГСУ МВС України була порушена кримінальна справа №24-300, і в тому числі, відносно ОСОБА_4 за ознаками складу злочинів, передбачених ст.ст. 191 ч. 5, 28 ч. 3, 366 ч. 2, КК України.

28 лютого 2012 року ОСОБА_4 був затриманий в порядку ст. 115 КПК України.

29 лютого 2012 року ОСОБА_4 пред'явлено обвинувачення у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст. 191 ч. 5, 28 ч. 3, 366 ч. 2 КК України.

02 березня 2012 року Печерським районним судом міста Києва ОСОБА_4 був обраний запобіжний захід у вигляді взяття під варту.

23 квітня 2012 року Печерським районним судом міста Києва строк тримання під вартою ОСОБА_4 продовжений до чотирьох місяців, тобто до 28 червня2012 року.

29 травня 2012 року строк досудового слідства по кримінальній справі № 24-300 Заступником Генерального прокурора України продовжений до десяти місяців, тобто до 14 жовтня 2012 року.

Вивчивши матеріали кримінальної справи, вислухавши думку прокурора, який підтримав подання за викладених в ньому підстав та просив подання задовольнити, обвинуваченого ОСОБА_4 та його захисників, які заперечували проти задоволення подання та просили змінити ОСОБА_4 запобіжний захід на заставу, вважаю, що подання слідчого не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до роз'яснень, які містяться у Постанові Пленуму Верховного Суду України від 25 квітня 2003 року № 4 (з послідуючими змінами) «Про практику застосування запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та продовження строків тримання під вартою на стадіях дізнання і досудового слідства», питання про продовження строків тримання під вартою в порядку, передбаченому ст. 165-3 КПК України, вирішується суддями відповідно до вимог ст. 156 КПК України. При цьому звернуто увагу на обов'язковість дотримання передбаченої ст. 165-3 ч. 3 КПК України процедури розгляду подання слідчого чи прокурора про продовження строку тримання під вартою. Розглядаючи таке подання, суддя з'ясовує обставини, якими закон пов'язує можливість обрання цього запобіжного заходу (статті 148, 150, 155, 165-2 КПК України), а також умови, за яких продовження строку є можливим (ст. 156 КПК України).

При обґрунтуванні рішення про продовження строків тримання під вартою слід враховувати вимоги ст.ст. 148, 150 КПК України, ст.ст. 5, 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та положень, встановлених у рішеннях Європейського суду з прав людини щодо необхідності дотримання розумних строків тримання особи під вартою.

Існування обґрунтованої підозри у скоєнні особою злочину є необхідною умовою для законності подальшого тримання її під вартою, але з часом існування лише цієї умови вже є недостатнім обґрунтуванням для продовження тримання особи під вартою, що не враховано органом досудового слідства по даній кримінальній справі.

Крім цього, підхід Європейського суду з прав людини до розгляду доцільності продовження строків тримання особи під вартою як впродовж досудового розслідування, так і судового розгляду - ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи зменшуються ризики, які стали підставою для взяття особи під варту на початковій стадії розслідування. Відповідно, кожне наступне подання про продовження строку тримання під ватрою має містити детальне обґрунтування ризиків, що залишаються, та їх аналіз, як підстави для подальшого втручання у право особи на свободу.

Як вбачається з матеріалів справи, у поданні про продовження строку тримання обвинуваченого ОСОБА_4 під вартою орган досудового слідства не навів відповідного обґрунтування ризиків, посилаючись головним чином на первісні підстави взяття ОСОБА_4 під варту, та не розглядаючи можливість застосування будь-яких інших запобіжних заходів замість тримання під вартою, що є порушенням норм національного і міжнародного законодавства.

Будь-яких даних, які б свідчили про наявність обґрунтованих ризиків щодо можливості ухилення ОСОБА_4 від слідства та суду, перешкоджання встановленню істини у справі, у матеріалах кримінальної справи немає та у поданні не наведено, а сама лише тяжкість злочину, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_4, не є і не може бути самостійною підставою для продовження йому строку тримання під вартою, і повинна враховуватися разом з іншими обставинами, зазначеними у ст. 150 КПК України.

Мотивуючи подання про продовження ОСОБА_4 строку тримання під вартою до семи місяців, слідчий зазначив про необхідність проведення слідчих дій, які містяться і в поданні про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_4 до чотирьох місяців.

Отже, проаналізувавши зазначене, суд приходить до висновку, що інтенсивність діяльності, пов'язаної з розслідуванням кримінальної справи відносно ОСОБА_4 впливає на дотримання розумних строків його тримання під вартою та не може об'єктивно виправдати продовження судом зазначених строків. Також суд вважає, що подання слідчого не містить повноцінного обґрунтування того, що органи досудового слідства цілком виправдано з активною обумовленістю здійснюють тривале розслідування справи і не порушують право особи на судовий розгляд справи впродовж розумного строку, яке передбачене ст.ст. 5,6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини.

Слідчим в поданні не враховані також і дані про особу обвинуваченого ОСОБА_4, який раніше не судимий, має постійне місце проживання, цілком позитивно характеризується за місцем роботи і проживання, є особою похилого віку, має на утриманні неповнолітню дитину.

При цьому, трудовими колективами ТОВ «Євробуд-стандарт» та ТОВ «Регіон-інвест» прийнято рішення про взяття на поруки обвинуваченого ОСОБА_4

Крім того, ОСОБА_4 до обрання відносно нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою неодноразово викликався органами досудового слідства для допиту у якості свідка по даній кримінальній справі, та, при цьому, жодного разу не ухилявся від явки до слідчого, давав правдиві показання та сприяв встановленню істини у кримінальній справі.

З матеріалів, наданих суду, не вбачається, що по кримінальній справі №24-300 заявлений цивільний позов.

Таким чином, наведені дані свідчать про те, що подання слідчого про продовження строку тримання обвинуваченого ОСОБА_4 під вартою до семи місяців, не має належного обґрунтування доцільності продовження строків тримання ОСОБА_7 під вартою в контексті обставин зазначеної кримінальної справи, як цього вимагає національне та міжнародне законодавство.

За таких обставин, апеляційний суд вважає, що по справі відсутні достатні підстави для подальшого продовження строку тримання ОСОБА_4 під вартою до семи місяців, а тому у задоволенні подання слідчого необхідно відмовити.

В зв'язку з відсутністю підстав для продовження строку тримання під вартою, з урахуванням клопотань обвинуваченого, його сина - ОСОБА_8 та захисників ОСОБА_2, ОСОБА_3, суд приходить до висновку про можливість зміни ОСОБА_4 запобіжного заходу з тримання під вартою на заставу.

Однак, з урахуванням обставин справи, обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні особливо тяжкого злочину, суд, відповідно до вимог ст. 154-1 КПК України, вважає за необхідне застосувати заставу у розмірі сімнадцять тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить двісті вісімдесят дев'ять тисяч гривень.

В зв'язку зі зміною запобіжного заходу ОСОБА_4 на заставу та посиланням слідчого на намагання ОСОБА_4 впливати на визначених осіб, суд вважає за необхідне покласти на нього обов'язки, передбачені ст. 149-1 КПК України.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 149, 149-1, 154-1, 156, 165-3 КПК України,

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні подання старшого слідчого в ОВС ГСУ МВС України Кошарської О.О. про продовження строку тримання під вартою до семи місяців обвинуваченого ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, - відмовити.

Змінити ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженцю с. Лука, Житомирського району, Житомирської області, українцю, громадянину України, одружений, працював директором ТОВ «Лізингова компанія Техбудлізинг», ТОВ «Регіон-Інвест», ТОВ «Грандінвестбуд-2006», раніше не судимому, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1, запобіжний захід з тримання під вартою на заставу в розмірі сімнадцяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить двісті вісімдесят дев'ять тисяч гривень.

Зобов'язати ОСОБА_4 внести заставу не пізніше п'яти днів з дня обрання стосовно нього запобіжного заходу у вигляді застави на розрахунковий рахунок Апеляційного суду міста Києва: м. Київ, вул. Солом'янська, 2-А, код ЄДРПОУ суду 02894757, банк ГУ ДКС України в м. Києві, код ЄДРПОУ ГУ ДКСУ - 37993783, МФО - 820019, реєстраційний рахунок - 37314015000104, та надати документ, що це підтверджує посадовій особі або органу, в провадженні якого знаходиться кримінальна справа.

Звільнити ОСОБА_4 з-під варти.

Покласти на обвинуваченого ОСОБА_4 обов'язки, передбачені ст. 149-1 КПК України, а саме:

1) з'являтися на виклик до органу дізнання, досудового слідства, прокурора або суду, а в разі неможливості з'явитися через поважні причини - завчасно повідомляти про це посадову особу або орган, що здійснив виклик;

2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого або органу, у провадженні якого знаходиться кримінальна справа;

3) повідомляти службову особу або орган, у провадженні якого знаходиться кримінальна справа, про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

4) утримуватися від спілкування з ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22 або спілкуватися з ними з дотриманням визначених умов.

5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.

Роз'яснити ОСОБА_4, що невчинення зазначених дій у встановлений строк є підставою для розгляду питання про обрання у відношенні ОСОБА_4 іншого запобіжного заходу, а при порушенні інших покладених на нього обов'язків, передбачених ст. 149-1 КПК України, застава буде звернута в дохід держави, про що відібрати в нього розписку.

Контроль за виконанням постанови Апеляційного суду міста Києва покласти на Генеральну прокуратуру України.

Постанова суду є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Бець О.В.