Ухвала суду № 25652582, 14.08.2012, Вінницький апеляційний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2270/3446/12

Головуючий у 1-й інстанції: Лабань Г.В.

Суддя-доповідач: Совгира Д. І.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 серпня 2012 року м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Совгири Д. І.

суддів: Білоуса О.В. Курка О. П.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Кам'янець-Подільської об'єднаної державної податкової інспекції Хмельницької області на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 18 червня 2012 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Кам'янець-Подільський комбікормовий завод" до Кам'янець-Подільської об'єднаної державної податкової інспекції Хмельницької області про скасування податкового повідомлення-рішення № 0000022343 від 17.01.2012 року, -

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Кам'янець-Подільський комбікормовий завод" звернулось до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до Кам'янець-Подільської об'єднаної державної податкової інспекції Хмельницької області про скасування податкового повідомлення-рішення № 0000022343 від 17.01.2012 року.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 18 червня 2012 року позов задоволено.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, Кам'янець-Подільська об'єднана державна податкова інспекція Хмельницької області подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати незаконну на її думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову, якою задовольнити позов. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на неповне з'ясування всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, незаконність, необґрунтованість та необ'єктивність оскаржуваного рішення, що є підставою для його скасування.

В засідання учасники процесу не з'явилися, будучи належним чином повідомленими, що не перешкоджає слуханню спірного питання відповідно до вимог частини 4 статті 196 КАС України.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні -не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін, виходячи з наступного.

Так, судом першої інстанції встановлено, що відповідно до п.п 20.1.4 п.20.1 ст.20, пп.78.1 п.78.1 ст.78, ст. 79, п.82.2 ст.82, ПК України на підставі наказу №3258 Кам'янець - Подільської ОДПІ від 23.12.2011 року проведено позапланову документальну виїзну перевірку товариство з обмеженою відповідальністю "Кам'янець - Подільський комбікормовий завод" з питань перевірки достовірності даних, що містяться в податковій декларації з податку на додану вартість за серпень 2011 року та щодо проведення взаєморозрахунків з ТОВ "Будпластполімер" у серпні 2011 року.

За результатами перевірки складено акт від 04.01.2012 року № 10/234/34422333. У акті перевірки вказано, що підприємством допущено порушення п.198.3 ст.198 ПК України, в результаті чого завищено суму податкового кредиту по декларації за серпень 2011 року на 81866,67 грн., та відповідно завищено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного періоду на 81866,67 грн.

На підставі акту перевірки Кам'янець - Подільською ОДПІ прийняте податкове повідомлення-рішення від 17.01.2012 № 0000022343 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 81867,00 грн.

Вказані податкові повідомлення - рішення оскаржені в адміністративному порядку. За результатами розгляду скарги прийнято рішення про відмову у задоволенні скарги.

Задовольняючи вищевказаний адміністративний позов суд першої інстанції дійшов висновку, що податковий орган під час перевірки та визначення податкових зобов'язань ТОВ "Кам'янець-Подільський комбікормовий завод" вийшов за межі повноважень та діяв не у спосіб, що передбачений законодавством України, а тому позовні вимоги є обґрунтованими, а тому суд з метою захисту прав та інтересів позивача, вважає, що позов слід задовольнити, шляхом визнання протиправним та скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції по суті спору, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до договору поставки №1904-2 від 19.04.2011 року ТОВ "Будпластполімер" зобов'язалось поставити позивачеві товар (монокальційфосфат кормовий, який використовується покупцем у виробничому процесі) (п.1.1 договору), кількість якого повинна відповідати кількості, вказаній в специфікаціях (п.2.2 договору), ціна якого за одиницю товару і загальна вартість вказується у специфікаціях (п.4.1 договору), а якість повинна відповідати діючим державним стандартам і підтверджуватись сертифікатом якості виробника (п.2.3 договору). Відповідно до умов договору поставки найменування, кількість і ціна окремої партії товару визначаються в специфікаціях, які укладаються сторонами, загальна сума договору становить 1500000,00 гривень (п.4.5 договору), супровідними документами на товар, що поставляється, є видаткова накладна та податкова накладна, сертифікат якості виробника, ветеринарний сертифікат (п.3.6 договору), датою поставки товару вважається дата підписання покупцем видаткової накладної постачальника на поставку товару (п.3.5 договору).

На виконання зазначеного договору поставки в серпні 2011 року ТОВ "Будпластполімер" поставило позивачеві монокальційфосфат кормовий на загальну суму 491200,00 грн., в тому числі ПДВ в сумі 81866,67 грн. (видаткова накладна №03/8-1 від 02.08.2011 року і податкова накладна №4від 02.02.2011 року, видаткова накладна №15/8-2 від 15.08.2011 року і податкова накладна №32 від 12.08.2011 року, видаткова накладна №23/8-2 від 23.08.2011 року і податкова накладна №44 від 23.08.2011 року).

На кожну партію поставленого товару позивач отримав від постачальника податкову накладну, видаткову накладну та товарно-транспорту накладну.

Перевезення товару до місцезнаходження позивача здійснювало ТОВ "Будпластполімер" за власний рахунок сторонніми особами. Зазначене підтверджується товарно-транспортними накладними № 0013308 від 23.08.2011 року, № 00035095 від 03.08.2011 року і № 0035212 від 15.08.2011 року, в яких зазначено найменування Перевізника, державні номерні знаки автомобілів, прізвище, ім'я по-батькові водія, найменування замовника, найменування вантажовідправника, найменування вантажоодержувача, назва продукції, її кількість та вартість, пункт наватаження та розвантаження.

На підставі довіреностей № 243/1 від 03.08.2011 року, №264/1 від 15.08.2011 року і № 274 від 23.08.2011 року, видача яких підтверджується журналом реєстрації довіреностей за 2011 рік від імені позивача товар отримували ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4

Після оприбуткування зазначеного товару в складському та бухгалтерському обліку з відображенням в оборотно-сальдових відомостях за серпень 2011 року, позивач оплатив його вартість шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок ТОВ "Будпластполімер", що підтверджується платіжними дорученнями № 3752 від 02.08.2011 року, № 3875 від 12.08.2011 року та № 3992 від 23.08.2011 року.

Позивач відобразив операції з поставки товарів у бухгалтерському та податковому обліку. Зазначене підтверджується наявними в матеріалах справ деклараціями з ПДВ позивача, а також рахунками-фактур, накладними та податковими накладними.

Стосовно висновків податкового органу щодо нікчемності господарських операцій колегія суддів вказати на лист Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва від 16 вересня 2011 року №7319, яким роз'яснено, що головною підставою вважати правочин нікчемним являється його недійсність, встановлена законом, а не актами податкової перевірки. Вказані ж в актах податкових органів недоліки, допущені суб'єктами господарювання при укладенні та виконанні договорів, не є підставою для визнання правочинів нікчемними, оскільки чинне законодавство не встановлює таких підстав нікчемності правочину.

При прийнятті рішення колегія суддів враховує позицію Вищого адміністративного суду, викладену в інформаційному листі № 742/11/13-11 від 06.05.2011р., в якому зазначено, що умовою для визнання недійсним правочину, який суперечить інтересам держави та суспільства, є встановлення умислу в діях осіб, що уклали такий правочин.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що податкове повідомлення - рішення відповідача № 0000022343 від 17.01.2012 року, є таким, що суперечить законодавству, тому його необхідно визнати неправомірним та скасувати

Відповідно до статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі вищевикладеного колегія суддів дійшла висновку про те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а відтак постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 18 червня 2012 року слід залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Кам'янець-Подільської об'єднаної державної податкової інспекції Хмельницької області, - залишити без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 18 червня 2012 року, - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. ст. 212, 254 КАС України.

Ухвала суду складена в повному обсязі 20 серпня 2012 року .

Головуючий суддя Совгира Д. І.

Судді Білоус О.В.

Курко О. П.