Рішення № 25650365, 10.08.2012, Апеляційний суд Закарпатської області

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

10.08.2012 м. Ужгород

Колегія суддів судової палати в цивільних справах

апеляційного суду Закарпатської області у складі:

головуючої - Боднар О.В.

суддів - Кеміня М.П., Ігнатюка Б.Ю.

при секретарі - Сідей І.І.

з участю - представників сторін Олексика В.В., ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за апеляційною скаргою ПАТ КБ «ПриватБанк» на рішення Рахівського районного суду від 22 березня 2012 року справу за позовом ПАТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення осіб, -

в с т а н о в и л а :

У жовтні 2011 року ПАТ КБ «ПриватБанк» звернулось в суд з позовом до ОСОБА_3, в якому, посилаючись на порушення відповідачкою зобов'язань за кредитним договором та забезпечення цих зобов'язань договором іпотеки, просило:

1) в рахунок погашення заборгованості в розмірі 292105,95 грн. звернути стягнення на будинок та земельну ділянку, розташовані за адресою: АДРЕСА_1 шляхом продажу вказаного предмету іпотеки з укладенням від імені відповідача договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, кадастрового номеру земельної ділянки, дублікатів правовстановлюючих документів на нерухомість, з можливістю здійснення всіх передбачених нормативно-правовими актами дій, необхідних для продажу предмету іпотеки;

2) виселити відповідачку та інших осіб, які зареєстровані та/або проживають у житловому будинку зі зняттям з реєстраційного обліку в органі МВС України, до повноважень якого входять питання громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб, компетенція якого територіально поширюється на адресу вказаного будинку.

Рішенням суду у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду, відповідач ПАТ КБ «ПриватБанк» подало апеляційну скаргу, в якій просить це рішення скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову, у зв'язку з порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Розглянувши доводи скарги та перевіривши матеріали справи, апеляційний суд визнав, що скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем порушено порядок звернення стягнення на предмет іпотеки, передбачений ст.ст.12, 35, 39 ЗУ «Про іпотеку», а виселенням відповідача та інших осіб, які проживають у житловому будинку, порушуються права малолітніх дітей.

Проте такий висновок суду не відповідає фактичним обставинам справи та нормам матеріального права.

Відповідно до укладеного договору №MKRWGA00000170 від 17.07.2006 року ОСОБА_3 отримала кредитні кошти на строк з 17.07.2006 року по 16.07.2010 року включно, у вигляді відновлювальної кредитної лінії у розмірі 72 579 грн., а також у розмірі 3528,28 грн. на сплату страхових платежів. В порушення умов договору ОСОБА_3 зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконала. У зв'язку з цим, за кредитним договором відповідачка станом на 23.09.2011 року має заборгованість у сумі 292105,95 грн., яка складається з:

- 69003,08 - заборгованість за кредитом;

- 118734,62 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом;

- 5204,21 - заборгованість по комісії за користування кредитом;

- 99164,04 - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за кредитом.

В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором 26 липня 2006 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_3 укладено договір іпотеки № MKRWGA00000170. Згідно договору вказаного договору відповідач надала в іпотеку нерухоме майно, а саме будинок, загальною площею 61,59 кв.м., який розташований за адресою - АДРЕСА_1. Майно належить відподачці на підставі договору дарування.

Відповідно до ст.12 ЗУ «Про іпотеку» у разі порушення іпотекодавцем обов'язків, встановлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов'язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки.

У відповідності до ст.6 ЗУ «Про іпотеку» якщо будівля (споруда), що передається в іпотеку, розташована на земельній ділянці, яка належить іпотекодавцю на праві власності, така будівля (споруда) підлягає передачі в іпотеку разом із земельною ділянкою, на якій вона розташована.

Однак, договором іпотеки № MKRWGA00000170 від 26 липня 2006 року передано в заставу тільки будинок за номером АДРЕСА_1 Земельна ділянка, на якій розташований будинок, у заставу передана не була, дані про те, що ця земельна ділянка належить відповідачці на праві власності в матеріалах справи відсутні, а тому позовна вимога про звернення стягнення на земельну ділянку за вказаною адресою задоволенню не підлягає.

Посилання суду першої інстанції на те, що позивач не дотримався положень ст. 35 ЗУ «Про іпотеку», згідно з яким у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення, спростовується матеріалами справи, а саме листом керівника напрямку операційно-правової роботи ПАТ КБ «ПриватБанк» Янсона Є.В. №30.1.0.0/2-425 від 25.08.2011 року (а.с.7), надіслання якого підтверджується реєстром відправлення замовних листів від 21 вересня 2011 року (а.с.8).

В судовому засіданні відповідач ОСОБА_3 та її представник ОСОБА_2 заявили про застовування строку спеціальної позовної давності нарахування пені.

Стеттею 258 ЦК України, передбачається, що до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується позовна давність в один рік.

Тому, у відповідності до наданого суду розрахунку заборгованості (а.с.5-7) сума пені в даному позові нараховується за період з вересня 2010 року по вересень 2011 року і складає 57701, 26 грн.

Не підлягає до задоволенню вимога позивача про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом укладення від імені відповідача договору-куплівлі продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, оскільки статтею 38 ЗУ «Про іпотеку» передбачено, що дії щодо продажу предмета іпотеки та укладання договору купівлі-продажу здійснюються іпотекодержателем від свого імені, на підставі іпотечного договору, який містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, що передбачає право іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки, без необхідності отримання для цього будь-якого окремого уповноваження іпотекодавця.

У своєму рішенні суд першої інстанції зазначив, що позивачем не надано суду жодних доказів отримання дозволу органу опіки і піклування на укладення іпотечного договору і таким чином порушено права малолітніх дітей відповідачки.

Отримання дозволу органу опіки і піклування входить до обов'язків батьків неповнолітніх дітей.

Ст.203 ЦК України встановлено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину. Частиною 6 вказаної норми права передбачено, що правочин, який вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

У відповідності до довідки виконкому Великобичківської селищної ради (а.с.47) у будинку АДРЕСА_1 зареєстровано 3-є неповнолітніх дітей:

- ОСОБА_5 (ІНФОРМАЦІЯ_1 р.н.),

- ОСОБА_6 (ІНФОРМАЦІЯ_2 р.н.),

- ОСОБА_7 (ІНФОРМАЦІЯ_3 р.н.).

Як вбачається з свідоцтв про народження зазначених дітей (а.с.51,54,55), відповідачка ОСОБА_3 не є матір'ю цих дітей, а тому уклала іпотечний договір у відповідності до норм чинного законодавства та права власності на спірний будинок. Крім того, договір іпотеки у даній справі є дійсним і його положення не є предметом спору та даного судового розгляду.

Стаття 40 ЗУ «Про іпотеку» передбачає, що звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення є підставою для виселення всіх мешканців.

У відповідності до ч.3 ст.109 ЖК України звернення стягнення на передане в іпотеку жиле приміщення є підставою для виселення всіх громадян, що мешкають у ньому, за винятками, встановленими законом. Після прийняття кредитором рішення про звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення шляхом позасудового врегулювання на підставі договору всі мешканці зобов'язані на письмову вимогу іпотекодержателя або нового власника добровільно звільнити житловий будинок чи житлове приміщення протягом одного місяця з дня отримання цієї вимоги, якщо сторонами не погоджено більший строк. Якщо громадяни не звільняють жиле приміщення у встановлений або інший погоджений сторонами строк добровільно, їх примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду.

Проте, заявлена у справі позовна вимога про виселення всіх громадян, що мешкають у спірному житловому будинку, підлягає задоволенню тільки в частині виселення відповідачки ОСОБА_3, оскільки інші особи, що проживають у будинку залучені до справи не були і участі у ній не приймали.

Відповідно до пп.3 і 4 ч.1 ст.309 ЦПК України невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення судом норм матеріального і процесуального права є підставами для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 307, 309, 316 ЦПК України, ст.ст. 199, 200 СК України, колегія суддів, -

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу ПАТ КБ «ПриватБанк» задовольнити частково.

Рішення Рахівського районного суду від 22 березня 2012 року скасувати.

Позов ПАТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення осіб задовольнити частково.

В рахунок погашення заборгованості в розмірі 250643,17 грн. (69003,08 - заборгованість за кредитом; 118734,62 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 5204,21 - заборгованість по комісії за користування кредитом; 57701, 26 - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за кредитом) звернути стягнення на будинок, загальною площею 61,59 кв.м, який розташований за адресою: АДРЕСА_1, шляхом продажу вказаного предмету іпотеки (на підставі договору іпотеки № MKRWGA00000170 від 26.07.2006 року) ПУБЛІЧНИМ АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» (49094, м.Дніпропетровськ, вул.Набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 14360570) шляхом укладення договору купівлі-продажу від свого імені з іншою особою покупцем, з встановленням ціни продажу предмета іпотеки на підставі оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності, на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна.

Виселити ОСОБА_3 з житлового будинку (предмет іпотеки), розташованого за адресою: АДРЕСА_1 без надання іншого жилого приміщення зі зняттям з реєстраційного обліку у органі МВС України, до повноважень якого входять питання громадянства, міграції та реєстрації фізичних осіб, компетенції якого поширюється на адресу вказаного будинку.

Стягнути з відповідача ОСОБА_3 судові витрати: судовий збір у розмірі 1708,50 грн. та витрати на ІТЗ 120 грн.

В решті позову відмовити.

Рішення набирає законної сил из моменту проголошення.

Рішення може бути оскаржено у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

С у д д і:

Кемінь М.П. Боднар О.В. Ігнатюк Б.Ю.