Рішення № 25649416, 17.08.2012, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 липня 2012 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого-судді - Ларенка В.І.

-суддів: - Міненкової Н.О., Колтунової А.І.,

при секретарі: - Галушко Т.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Валківського районного суду Харківської області від 18 травня 2012 року по справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, ОСОБА_6, третя особа Державний реєстратор Валківської районної Державної адміністрації у Харківської області про визнання недійсним усного правочину відчуження ПСП «Огульчанське»як цілісного майнового комплексу, передачі 100% частки у статутному фонді ПСП «Огульчанське»,-

ВСТАНОВИЛА:

У квітні 2012 року позивач ОСОБА_4 звернувся у суд з позовом, в якому просив:

визнати недійсним усний правочин відчуження ПСП «Огульчанське», як цілісного майнового комплексу, укладений між ним та відповідачем ОСОБА_5 24 лютого 2010 року, своєї частки у статутному фонді ПСП «Огульчанське» у розмірі 100% , передачі всіх прав і обов'язків засновника ПСП «Огульчанське»ОСОБА_5, - як нікчемний правочин;

визнати недійсним письмовий правочин відчуження ПСП «Огульчанське», як цілісного майнового комплексу, укладеного між ОСОБА_5 та відповідачем ОСОБА_6 24 листопада 2010 року про передання ОСОБА_5 своєї частки у статутному фонді у розмірі 97%, як нікчемний правочин ;

застосувати правові наслідки недійсності правочину, укладеного між ним та ОСОБА_5, а саме зобов'язати державного реєстратора Валківської районної Державної адміністрації у Харківської області скасувати (вилучити ) з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців внесені щодо ПСП «Огульчанське» реєстраційні записи: - від 16.03.2010 року номер запису 14521050007000228, про державну реєстрацію змін до установочних документів юридичної особи; - від 16.03.2010 року номер запису 14521070008000228, внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов'язані зі змінами в установочних документах (зміна директора );

застосувати правові наслідки недійсності правочину, укладеного між ОСОБА_5 та ОСОБА_6 24 листопада 2010 року, а саме зобов'язати державного реєстратора скасувати (вилучити) з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців внесені щодо ПСП «Огульчанське»реєстраційні записи: - від 25.05.2010 року за № 14521070010000228 про внесення змін до відомостей про юридичну особу; - від 05.11.2010 року номер запису 14521050011000228, державна реєстрація змін до установочних документів юридичної особи.

В обґрунтування позовних вимог зазначав, що він був одноособовим засновником (власником) Приватного сільськогосподарського підприємства «Огульчанське», яке у 2009 році вирішив продати. Між ним та відповідачем ОСОБА_5 був укладений усний правочин, згідно якого він передав ОСОБА_5 100% частки у статутному капіталі ПСП «Огульчанське», а ОСОБА_5 мав сплатити за його майнові права на ПСП Огульчанське. Вважає, що між ними був укладений усний договір відчуження ПСП «Огульчанське», як цілісного майнового комплексу, передачі 100% частки у статутному фонді (капіталі) ПСП Огульчанське. Державним реєстратором були вчинені дій з внесення змін у відомості про юридичну особу до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, згідно яких відповідач ОСОБА_5 став єдиним засновником та власником ПСП «Огульчанське», а позивача було виключено із числа засновників підприємства. В свою чергу, відповідач ОСОБА_5 уклав з відповідачем ОСОБА_6 письмовий договір купівлі продажу частки у статутному фонді підприємства, в зв'язку з чим державним реєстратором також були внесені зміни до складу засновників підприємства і до складу засновників також було включено відповідача ОСОБА_6. Позивач вважає, що як усний правочин відчуження ПСП «Огульчанське»24 лютого 2010 року, що вчинений між ним та відповідачем ОСОБА_5 шляхом внесення державним реєстратором змін до відомостей про юридичну особу про склад засновників, так і письмова угода -договір передання ОСОБА_5 ОСОБА_6 своєї частки у статутному капіталі у розмірі 97 %, - є нікчемними правочинами, оскільки на думку позивача були недотриманні вимоги до форми угоди щодо обов'язкового нотаріального посвідчення правочинів.

Оскільки державним реєстратором були внесенні відповідні зміни до відомостей про юридичну особу і позивач втратив право власності на підприємство, він звернувся до суду із захистом і для відновлення порушених прав просить визнати недійсними нікчемні правочини.

У судовому засіданні суду першої інстанції представник позивача підтримав заявлені вимоги з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідачів заперечував проти задоволення позову, вказуючи на безпідставність заявлених вимог.

Позивач ОСОБА_4, відповідач ОСОБА_5, відповідач ОСОБА_6 та третя особа ОСОБА_8 участі в розгляді справи не приймали, належним чином були повідомлені про розгляд даної справи.

Рішенням Валківського районного суду Харківської області від 18 травня 2012 року в задоволенні позову відмовлено в повному обсязі.

Не погодившись з цим рішенням суду, в апеляційній скарзі позивач ОСОБА_4 просить його скасувати і ухвалити у справі нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, на невідповідність висновків суду обставинам справи та на неналежну правову оцінку наданим сторонами доказам. Зокрема вказує, що суд не вмотивував відмову всього обсягу позовних вимог, не врахував письмові докази укладення правочинів та докази їх фактичного вчинення.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційній скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Згідно ст. 303 ЦПК України апеляційний суд в апеляційному порядку перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції. Апеляційний суд досліджує докази, які судом першої інстанції були досліджені з порушенням встановленого порядку або в дослідженні яких було неправомірно відмовлено, а також нові докази, неподання яких до суду першої інстанції було зумовлено поважними причинами. Апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального або порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд виходив з того, що посилання позивача на вчинення 24.02.2010 року між ним та ОСОБА_5 правочину купівлі-продажу частки у статутному капіталі ПСП «Огульчанськ廴рунтується виключно на поясненнях самого позивача. Не може бути визнаний недійсним правочин який не вчинено. Щодо решти позовних вимог судом не мотивовано підстав для відмови.

Однак, погодитися з таким висновком суду не можна, оскільки суд дійшов його без повного та всебічного з'ясування прав та обов'язків сторін у даних правовідносинах, з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права.

Згідно ст. 191 ЦК України Підприємство є єдиним майновим комплексом, що використовується для здійснення підприємницької діяльності. До складу підприємства як єдиного майнового комплексу входять усі види майна, призначені для його діяльності, включаючи земельні ділянки, будівлі, споруди, устаткування, інвентар, сировину, продукцію, права вимоги, борги, а також право на торговельну марку або інше позначення та інші права, якщо інше не встановлено договором або законом. Підприємство як єдиний майновий комплекс є нерухомістю. Підприємство або його частина можуть бути об'єктом купівлі-продажу, застави, оренди та інших правочинів.

ПСП «Огульчанське»було та є господарським об'єктом, яке має у власності як рухоме, так і нерухоме майна, що складає єдиний виробничий комплекс, і відображено у звітах підприємства, довідці про наявність у власності підприємства техніки та обладнання, в статуті підприємства.

Згідно положень цивільного законодавства будь-які правочини відчуження нерухомості купівля-продаж, дарування тощо (ст. 657 ЦК, ст. 719 ЦК) укладаються в письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.

Згідно ст. 182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Таким чином, відповідно до чинного законодавства, відчуження (набуття) часток в статутному капіталі товариства (підприємства) є фактично відчуженням (набуттям) корпоративних прав щодо підприємства, як єдиного майнового комплексу, договір відчуження якого, підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації, що є беззастережним і обов'язковим.

Як вбачається з матеріалів справи 24.02.2010 року позивачем підписано заяву, посвідчену приватним нотаріусом Валківського районного нотаріального округу Харківської області Демяненко В.О. за реєстр. №194 на ім'я державного реєстратора, в якій громадянин ОСОБА_4 повідомляє, що виходе зі складу засновників ПСП «Огульчанське», ідентифікаційний код 30486854, та передає всі права і обов'язки належні позивачу, як засновнику ПСП «Огульчанське», громадянину ОСОБА_5; просить зареєструвати зміни до статуту ПСП «Огульчанське», що пов'язані із виходом позивача із складу засновників. Майнових претензій до підприємства та до громадянина ОСОБА_5 не має.

Як встановлено в ухвалі Харківського апеляційного адміністративного суду від 14 лютого 2012 року 24.02.2010року відповідачем ОСОБА_5 підписано заяву, посвідчену 24.02.2010 року приватним нотаріусом Валківського районного нотаріального округу Харківської області Демяненко В.О. за реєстр. № 196, на ім'я державного реєстратора наступного змісту: «я, громадянин ОСОБА_5 повідомляю, що входжу до складу засновників ПСП «Огульчанське», ідентифікаційний код 30486854, у зв'язку із передачею мені громадянином ОСОБА_4 всіх прав і обов'язків належних йому, як засновнику ПСП «Огульчанське», прохаю зареєструвати зміни до статуту ПСП «Огульчанське», що пов'язані із моїм входом у склад засновників. Майнових претензій до громадянина ОСОБА_4 не маю.»

З матеріалів справи вбачається, що державним реєстратором проведено державну реєстрацію змін у відомостях про юридичну особу згідно яких змінено склад засновників ПСП «Огульчанське». Станом на 16.05.2010 року єдиним засновником та власником ПСП «Огульчанське»є відповідач ОСОБА_5

Посилання представника відповідачів на те, що предметом розгляду окружного адміністративного суду було розгляд правомірності державного реєстратора та встановлено, що посилання позивача ОСОБА_4 на існування домовленості між ним та ОСОБА_5 про розрахунки за відступлені права та обов'язки учасника ґрунтуються лише на поясненнях самого позивача, - не може бути підставою для відмови в задоволенні позову. Адміністративний суд надавав правову оцінку дій державного реєстратора, як суб'єкта владних повноважень щодо внесення змін до відомостей про юридичну особу ПСП «Огульчанське»на підставі ст. 29 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців». Тобто в адміністративній справі предметом спору стосувався правомірності дій державного реєстратора як суб'єкта владних повноважень щодо дотримання порядку здійснення державної реєстрації змін про юридичну особу та її уставних документів. Чинним законодавством не передбачено у державного реєстратора повноважень на правову оцінку правочинів та наявних між сторонами цивільних правовідносин згідно поданих особою документів. В той час як адміністративний суд надав оцінку обставинам справи за позовом ОСОБА_4 до державного реєстратора, лише в межах вимог Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців». Тоді як в даному спорі по цієї цивільній справі позивач звернувся до суду за захистом своїх цивільних прав та інтересів в зв'язку із цивільними правовідносинами, що виникли між позивачем та відповідачами на підставі правочинів відчуження ПСП «Огульчанське»як цілісного майнового комплексу, передачі частки у статутному фонді (капіталі) підприємства. Судова колегія на підставі заявленого позову надає правову оцінку вчиненим правочинам щодо відчуження цілісного майнового комплексу, передачі частки у статутному фонді згідно вимог ст.ст. 203,208,209,215 ЦК України.

Згідно зі ст.11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст.202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво - чи багатосторонніми (договори). Одностороннім правочином є дія однієї сторони, яка може бути представлена однією або кількома особами. Односторонній правочин може створювати обов'язки лише для особи, яка його вчинила. Односторонній правочин може створювати обов'язки для інших осіб лише у випадках, встановлених законом, або за домовленістю з цими особами. Дво - чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін. До правовідносин, які виникли з односторонніх правочинів, застосовуються загальні положення про зобов'язання та про договори, якщо це не суперечить актам цивільного законодавства або суті одностороннього правочину.

Судом першої інстанції не врахував зазначені норми матеріального права та невірно визначив предмет спору, вказавши в мотивувальні частині рішення, що відповідач оспорює усний договір купівлі-продажу частки у статутному капіталі ПСП «Огульчанське», вчинений між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 24.02.2010 року. Проте з позовних вимог вбачається, що предметом спору є правочин відчуження частки у статутному капіталі ПСП «Огульчанське», укладений між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 24.02.2010 року.

Згідно зі ст.205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків. У випадках, встановлених договором або законом, воля сторони до вчинення правочину може виражатися мовчанням.

Якщо за правочином, для якого обов'язкова письмова форма, укладеним усно, одна із сторін вчинила дію, а друга підтвердила її вчинення, зокрема шляхом прийняття виконання, такий правочин у разі спору може бути визнаний судом дійсним (ч. 2 ст. 218 ЦК України.)

Згідно ст.210 ЦК України правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації.

Згідно ч.4 ст.334 ЦК України якщо договір про відчуження майна підлягає державній реєстрації, право власності у набувача виникає з моменту такої реєстрації.

Правовим наслідком недодержання вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору, відповідно до ч. 1 ст. 220 ЦК України, є його нікчемність. При розгляді спору про визнання правочину, який підлягає нотаріальному посвідченню, недійсним (встановлення нікчемності) факти його укладення, повного або часткового виконання однією із сторін можуть підтверджуватися тільки письмовими доказами, якщо інше не передбачено законодавством.

Враховуючи положення ст. 182, ст.210 ст.334 ЦК України судова колегія дійшла висновку, що момент державної реєстрації змін про юридичну особу фактично і підтверджує вчинення правочину, укладеного між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 24.02.2010 року. Про що свідчать письмові заяви позивача ОСОБА_4 та відповідача ОСОБА_5 від 24.02.2010 року. Отже, письмові докази в матеріалах справи підтверджують факт вчинення правочину відчуження ПСП «Огульчанске», як цілісного майнового комплексу, укладеного між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 24 лютого 2010 року про відчуження ОСОБА_4 своєї частки у статутному фонді (капіталі) ПСП «Огульчанське»у розмірі 100%, передачу всіх прав і обов'язків засновника ПСП «Огульчанське»громадянину ОСОБА_5 Тому висновок суду про відсутність в матеріалах справи доказів укладання оспорюваного правочину не відповідає фактичним обставинам даної справи.

Згідно п. 11. Постанови Пленуму Верховного суду України 18.12.2009 N 14 «Про судове рішення в цивільній справі» у мотивувальній частині рішення слід наводити дані про встановлені судом обставини, що мають значення для справи, їх юридичну оцінку та визначені відповідно до них правовідносини, а також оцінку всіх доказів, розрахунки, з яких суд виходив при задоволенні грошових та інших майнових вимог. Встановлюючи наявність або відсутність фактів, якими обґрунтовувалися вимоги чи заперечення, визнаючи одні та відхиляючи інші докази, суд має свої дії мотивувати та враховувати, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (частина четверта статті 60 ЦПК).

В супереч наведеному судом першої інстанції не була надана юридична оцінка договору передання частки в статутному фонді (капіталі) ПСП «Огульчанське», укладеного 04.11.2010 року між відповідачами ОСОБА_5 та ОСОБА_6, та не вказані мотиви для рішення суду в цій частині вимог позивача.

Як вбачається з матеріалів справи 04.11.2010р. між відповідачами ОСОБА_5 та ОСОБА_6 укладено письмовий договір, за яким ОСОБА_5 передав безоплатно ОСОБА_6 частку у статутному капіталі ПСП «Огульчанське»у розмірі 97% (970 грн.). Договір укладений в простій письмовій формі. Державним реєстратором 05.11.2010 року були внесені зміни до складу юридичної особи до складу засновників був включений ОСОБА_6

Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб і фізичних осіб - підприємців», що набрав чинності з 01.07.2004 р., встановлено (частина третя статті 29 в редакції станом на 05.11.2010 року), що для проведення державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи, пов'язаних зі зміною складу засновників (учасників) юридичної особи, крім документів, які передбачені частиною першою цієї статті, державному реєстратору додатково подається, зокрема нотаріально засвідчений договір про такий перехід чи передання.

Отже, згідно чинного законодавства договір купівлі-продажу корпоративних прав частки у статутному капіталі підприємства власником приватного підприємства іншій фізичній особі повинен бути нотаріально засвідчений. Всупереч наведеному суд першої інстанції не звернув увагу на те, що договір передання частки в статутному фонді (капіталі) ПСП «Огульчанське»у розмірі 97%, укладений між відповідачами ОСОБА_5 та ОСОБА_6 не відповідає вимогам закону про нотаріальне засвідчення договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.

Згідно ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Згідно ст. 220 ЦК України у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним. Якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.

Всупереч вимогам закону правочин відчуження 100 % частки у статутному фонді (капіталі) ПСП «Огульчанське», укладеного між позивачем та ОСОБА_5 24.02.2010 року, та правочин, укладений між ОСОБА_5 та ОСОБА_6 про передання 97% частки в статутному фонді (капіталі) ПСП «Огульчанське»від 04.11.2010 року укладені без нотаріального посвідчення, а тому відповідно до ч.1 ст.220, ч.2 ст.215 та ч.ст.216 цього Кодексу ці правочини є нікчемними та не створюють з моменту їх укладення будь-яких правових наслідків. Визнання таких правочинів недійсним судом не вимагається. Тому судова колегія відмовляє у задоволенні позовних вимог про визнання недійсними нікчемного правочину відчуження 100 % частки у статутному фонді (капіталі) ПСП «Огульчанське», укладеного між позивачем та ОСОБА_5 24.02.2010 року, та нікчемного правочину, укладений між ОСОБА_5 та ОСОБА_6 про передання 97% частки в статутному фонді (капіталі) ПСП «Огульчанське»від 04.11.2010р. в зв'язку, тим що їх нікчемність встановлена законом, а тому предмет спору в цій частині відсутній.

Згідно ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. Правові наслідки недійсності нікчемного правочину, які встановлені законом, не можуть змінюватися за домовленістю сторін. Вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути пред'явлена будь-якою заінтересованою особою. Суд може застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину з власної ініціативи.

Згідно п.5 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними»від 06.11.2009 р. N 9, відповідно до статей 215 та 216 ЦК суди розглядають справи за позовами: про визнання оспорюваного правочину недійсним і застосування наслідків його недійсності, про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину. Вимога про встановлення нікчемності правочину підлягає розгляду в разі наявності відповідного спору. Такий позов може пред'являтися окремо, без застосування наслідків недійсності нікчемного правочину. У цьому разі в резолютивній частині судового рішення суд вказує про нікчемність правочину або відмову в цьому. Вимога про застосування наслідків недійсності правочину може бути заявлена як одночасно з вимогою про визнання оспорюваного правочину недійсним, так і у вигляді самостійної вимоги в разі нікчемності правочину та наявності рішення суду про визнання правочину недійсним. Якщо позивач посилається на нікчемність правочину для обґрунтування іншої заявленої вимоги, суд не вправі посилатися на відсутність судового рішення про встановлення нікчемності правочину, а повинен дати оцінку таким доводам позивача. Відповідно до статей 215 та 216 ЦК вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним та про застосування наслідків його недійсності, а також вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути заявлена як однією зі сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину.

Всупереч вимогам закону відповідач ОСОБА_5 та ОСОБА_6 набули право власності на ПСП «Огульчанське»на підставі правочинів, які є нікчемними, та у зв'язку із цими правочиниами державним реєстратором були внесені відповідні зміни до відомостей про ПСП «Огульчанське», це порушує законні права та інтереси позивача, порушення яких передбачається і в майбутньому, з метою їх відновлення та захисту, судова колегія вважає за необхідним застосувати наслідки недійсності нікчемних правочинів, які заявлені позивачем. Оскільки рішення суду першої інстанції є неправильним, воно підлягає скасуванню відповідно до п.п.3,4 ч.1 ст.309 ЦПК України з ухваленням у справі нового рішення про задоволення позовних вимог про застосування наслідків недійсності нікчемних правочинів.

Керуючись п.2 ч.1 ст. ст. ст.307, п.п.3,4 ч.1 ст. 309, ст.ст. 313, 314 ч.2, 316, 317, 319 ЦПК України судова колегія , -

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити частково.

Рішення Валківського районного суду Харківської області від 18 травня 2012 року скасувати.

Ухвалити по справі нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_4 задовольнити частково.

Застосувати правові наслідки недійсності нікчемного правочину, укладеного між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 24 лютого 2010 , а саме:

- зобов'язати державного реєстратора Валківської районної Державної адміністрації Харківської області скасувати (вилучити) з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців внесені щодо ПСП Огульчанське реєстраційні записи від 16.03.2010 року номер запису 1 452 105 0007 000228, про державну реєстрацію змін до установчих документів юридичної особи; від 16.03.2010 року номер запису 1 452 107 0008 000228, внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов'язані зі змінами в установчих документах (зміна директора);

Застосувати правові наслідки недійсності нікчемного правочину, укладеного між ОСОБА_5 та ОСОБА_6 04 листопада 2010 а саме:

- зобов'язати державного реєстратора Валківської районної Державної адміністрації Харківської області скасувати (вилучити) з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців внесені щодо ПСП Огульчанське реєстраційні записи: від 25.05.2010 року номер запису 1 452 107 0010 000228 про внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов'язані зі змінами в установчих документах (зміна виду діяльності); від 05.11.2010 року номер запису 1 452 105 0011 000228, державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи.

В іншій частині позовних вимог про визнання недійсними правочинів як нікчемних відмовити.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий -

Судді -