Рішення № 25644858, 14.08.2012, Новомиргородський районний суд Кіровоградської області

Справа № 1115/2-240/2012

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 серпня 2012 рокум. Новомиргород

Новомиргородський районний суд Кіровоградської області у складі:

головуючого -судді ЩЕНЮЧЕНКА С.В.,

при секретареві ФЕДОРЕНКО О.В.,

за участю представника позивача УЩАПІВСЬКОГО Р.В., відповідача ОСОБА_2, його представника -адвоката ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АТП-2004» (далі -заявник, позивач, ТОВ «АТП-2004») до ОСОБА_2 (далі -відповідач, ОСОБА_2) про відшкодування шкоди в порядку регресу,

В С Т А Н О В И В :

У липні 2012 р. у Новомиргородський районний суд надійшла позовна заява ТОВ «АТП-2004»до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди в порядку регресу.

Заявник стверджує, що ОСОБА_2, який перебував з ТОВ «АТП-2004»у трудових відносинах, для виконання обов'язків водія позивачем був ввірений транспортний засіб КАМАЗ, який належить заявникові на праві власності.

29 грудня 2011 року о 22 годині відповідач, керуючи автомобілем КАМАЗ з причепом та рухаючись по вулиці Терешковій в місті Кіровограді в напрямку вулиці Жовтневої Революції, грубо порушив ПДР: під час руху по вулиці Терешкової після перехрестя з вулицею Дніпровською ОСОБА_2 проявив власну необережність, наближаючись до пішохідного переходу, позначеного дорожньою розміткою 1.14.1 «зебра»та дубльований дорожнім знаком 1.32 «Пішохідний перехід», не надав перевагу в русі пішоходу ОСОБА_5, який переходив проїжджу частину по пішохідному переході, та скоїв наїзд на нього.

В результаті дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_5 отримав тяжкі тілесні ушкодження.

За вироком Кіровського районного суду міста Кіровограда від 03 квітня 2012 року по справі № 1109/2274/2012 ОСОБА_2 був визнаний винним у скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, та засуджений до покарання у вигляді трьох років позбавлення волі з позбавленням права керування транспортними засобами строком на два роки. На підставі ст. ст. 75, 76 КК України відповідач був звільнений від відбуття покарання з випробуванням з іспитовим строком на три роки.

Крім того, вироком суду було частково задоволено цивільний позов ОСОБА_5, зокрема, з позивача стягнуто на його користь 40 тис. гривень моральної шкоди.

Позивач на виконання вироку суду перерахував потерпілому вище згадану суму.

Посилаючись на ст. ст. 134, 233 КЗпП України, ст. 1191 ЦК України, вимагає стягнути з ОСОБА_2 на користь ТОВ «АТП-2004»матеріальну шкоду в розмірі 40 тис. гривень.

У судовому засіданні представник позивача УЩАПІВСЬКИЙ Р.В. повністю підтримав позовні вимоги, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.

Погодився з пропозицією відповідача та його представника розстрочити стягнення у такий спосіб, щоб щомісячний платіж на відшкодування згаданої шкоди становив не менше 500 грн., але кінцевий термін сплати усього боргу закінчився не пізніше 31.12.2013 р.

Відповідач ОСОБА_2 та його представник -адвокат ОСОБА_3 визнали позов повністю.

Наслідки такої процесуальної дії, передбачені ст. ст. 130, 174 ЦПК України, тобто ухвалення рішення про задоволення позову, їм роз'яснені.

Заслухавши згадані пояснення та безпосередньо дослідивши докази в справі: оглянувши письмові докази та інші матеріали справи, суд вважає за необхідне задовольнити позов повністю із таких міркувань.

У судовому засіданні безспірно з'ясовано, що ОСОБА_2, який перебував з ТОВ «АТП-2004»у трудових відносинах, для виконання трудових обов'язків водія позивачем був ввірений транспортний засіб КАМАЗ-53215 реєстраційний номер НОМЕР_1, який належить заявникові на праві власності.

29 грудня 2011 року о 22 годині відповідач, керуючи автомобілем КАМАЗ-53215 з причепом та рухаючись по вулиці Терешковій в місті Кіровограді в напрямку вулиці Жовтневої Революції грубо порушив Правила дорожнього руху України, а саме:

п. 2.3. «Б», відповідно до якого водій повинен бути уважним та стежити за дорожньою обстановкою, щоб відповідно реагувати на зміни обстановки руху;

п. 2.3. «Д», не створювати загрози безпеці дорожнього руху;

п.12.3. -у разі виникнення небезпеки, яку події об'єктивно спроможний виявити, повинен негайно зменшити швидкість руху аж до зупинки транспортного засобу.

п. 18.1. -водій, що наближається до нерегульованого пішохідного переходу, на якому перебувають пішоходи, повинен зменшити швидкість або зупинитись, щоб дати дорогу пішоходам.

Так, під час руху по вулиці Терешкової після перехрестя з вулицею Дніпровською ОСОБА_2 проявив власну необережність, наближаючись до пішохідного переходу, позначеного дорожньою розміткою 1.14.1 «зебра»та дубльований дорожнім знаком 1.32 «Пішохідний перехід», не надав переваги в русі пішоходу ОСОБА_5, який переходив проїжджу частину по пішохідному переходу, та скоїв наїзд на нього.

В результаті дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_5 отримав тілесні ушкодження у вигляді: неповного травматичного висічення лівого передпліччя з розчавленням м'яких тканин та пошкодженням нервово-судинного пучка з ампутацією верхньої кінцівки на рівні третини лівого плеча, травматичного шоку 2 ступеню, закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, які відносяться за сукупністю до категорії тяжких тілесних ушкоджень.

За вироком Кіровського районного суду міста Кіровограда від 03 квітня 2012 року по справі № 1109/2274/2012 відповідач був визнаний винним у скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, та засуджений до покарання у вигляді трьох років позбавлення волі з позбавленням права керування транспортними засобами строком на два роки. На підставі ст. ст. 75, 76 КК України ОСОБА_2 був звільнений від відбуття покарання з випробуванням з іспитовим строком 3 роки.

Крім того, вироком суду було частково задоволено цивільний позов ОСОБА_5, зокрема з позивача стягнуто на його користь 40 тис. гривень моральної шкоди.

Позивачем вирок виконано -згідно платіжному дорученню № 293400136 від 16.05.2012 р. перераховано на рахунок ОСОБА_5 40 тис. гривень у рахунок відшкодування моральної шкоди.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 134 КЗпП України працівники несуть матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди, заподіяної з їх вини підприємству, установі, організації, коли шкоди завдано діями працівника, які мають ознаки діянь, переслідуваних у кримінальному порядку.

Згідно з ч. 1 ст. 1191 Цивільного кодексу України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування.

У відповідності до п. 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування шкоди, заподіяної підприємствам, установам, організаціям їх працівниками» від 29 грудня 1992 року № 14, право регресної вимоги до працівника виникає з часу виплати підприємством, організацією, установою сум третій особі і з цього ж часу обчислюється строк на пред'явлення регресного позову.

Як витікає з положень ЦПК України:

ч. 4 ст. 130 -при визнанні позову ухвалюється судове рішення в порядку, встановленому ст. 174 зазначеного Кодексу;

ч. 4 ст. 174 -у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

У даному випадку суд вважає, що визнання відповідачем позову не суперечить закону і не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

Окрім пояснень сторін, вище згадані обставини підтверджуються письмовими доказами у справі: витягом з наказу № 82-К від 10 листопада 2005 року, вироком Кіровоградського районного суду м. Кіровограда від 03 квітня 2012 року, платіжним дорученням від 16 травня 2012 року та іншими матеріалами.

Тому суд погоджується з обґрунтованістю вимог позивача про відшкодування шкоди в порядку регресу та узгодженою пропозицією сторін розстрочити виконання рішення у такий спосіб: щомісячний платіж на відшкодування згаданої шкоди повинен становити не менше 500 грн. з таким розрахунком, щоб кінцевий термін сплати усього боргу закінчився не пізніше 31.12.2013 року (ст. 217 ЦПК України).

Суд вважає, що відповідно до вимог ст. 4 Закону України "Про судовий збір", ст. ст. 79-80, 88 ЦПК України судовий збір у сумі 400 грн. підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Ураховуючи наведене, на підставі ст. ст. 134, 233 КЗпП України, ст. ст. 16, 23, 270, 275, 277, 280, 297, 1166-1167, 1187, 1191, 1193 ЦК України, керуючись ст. ст. 3, 8, 10, 208-215, 217, 223, 292, 294, 296 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «АТП-2004»до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди в порядку регресу задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АТП-2004»з перерахуванням на поточний рахунок 26000000085721 в ПрАТ «Укрсоцбанк», МФО 300023, код ЄДРПОУ 32967654 40 тис. грн. у рахунок відшкодування шкоди у порядку регресу, 400 грн. судових витрат у справі, а всього стягнути 40.400 (сорок тисяч чотириста) гривень.

Розстрочити виконання рішення таким чином: щомісячний платіж ОСОБА_2 на відшкодування згаданої шкоди повинен становити не менше 500 (п'ятисот) гривень з таким розрахунком, щоб кінцевий термін сплати усього боргу закінчився не пізніше 31 грудня 2013 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Апеляційна скарга подається апеляційному суду Кіровоградської області через Новомиргородський районний суд.

Суддя С. В. Щенюченко