Ухвала суду № 25641696, 26.07.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"26" липня 2012 р. м. Київ К-1711/10

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Федорова М.О.

суддів: Островича С.Е.

Степашка О.І.

секретар судового засідання Сесемко А.О.

за участю представників згідно журналу судового засіданні від 26.07.2012 (в матеріалах справи)

розглянувши касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя на постанову господарського суду Запорізької області від 19.11.2007 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 16.04.2009

у справі № 5/221/07-АП

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Торгівельна фірма

„Моліс"

до Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі

м. Запоріжжя

з участю: Прокуратури Запорізької області

про визнання нечинним податкового повідомлення - рішення

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Торгівельна фірма „Моліс"( правонаступник - Товариство з обмеженою відповідальністю „Торгівельна фірма „Петра") звернулось до господарського суду Запорізької області з позовом до Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення №0001992302/0/38376 від 29.08.2007.

Постановою господарського суду Запорізької області від 19.11.2007 позовні вимоги задоволено.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 16.04.2009 постанову господарського суду Запорізької області від 19.11.2007 залишено без змін.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції та ухвалою суду апеляційної інстанції Державна податкова інспекція у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя звернулась до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції, прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Касаційна скарга вмотивована тим, що судом першої та апеляційної інстанцій при вирішенні спору по даній справі порушено норми матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального права, юридичної оцінки обставин справи, розглянувши надані письмові докази в їх сукупності, Вищий адміністративний суд України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачем проведено виїзну планову перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період діяльності з 01.07.2006 по 31.03.2007 та складено акт №150/23-32756062 від 17.08.2007.

За результатами перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення - рішення №0001992302/0/38376 від 29.08.2007, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання за платежем податок на додану вартість у сумі 2724148 грн.: основний платіж 1362074 грн., штрафні санкції 1362074 грн.

Перевіркою встановлено, що згідно вантажно-митних декларацій №600020010/7/000027 від 15.02.2007, №600020010/7/000039 від 21.02.2007, поставка товару здійснюється на умовах РСА - Євпаторія - порт термінал, по інших ВМД - на умовах РСА - Одеса (Україна), тобто на митній території України.

Крім того, в гр. 31 „Вантажні місця" вантажних митних декларацій не вказано сорт товару та назву фірми - виробника; в гр. 34 „Код країни походження" зазначено - 000 (країна походження не відома), а в гр.. 31 „вантажні місця" країна походження -Україна.

Таким чином, вантажні митні декларації оформлені з порушенням вимог Інструкції про порядок заповнення вантажної митної декларації, затвердженої наказом Державної митної служби України №307 від 09.07.1997.

Порушення п. 6.1 пп. 6.2.1. п. 6.2 ст. 6 Закону України „Про податок на додану вартість", позивачем безпідставно застосовано нульову ставку з податку на додану вартість при включені до податкової декларації з податку на додану вартість за лютий 2007 року вартість реалізованого горіху, насіння гарбузового, та у березні 2007 року - вартість насіння гарбузового, насіння ріпаку, проса жовтого, у зв'язку з неналежним чином оформленими вантажними митними деклараціями, на загальну суму 6810367 грн., що призвело до зниження податку на додану вартість у розмірі 1362074 грн.: у лютому 2007 року 594266 грн.; у березні 2007 року 767808 грн.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що у 1 кварталі 2007 року позивач здійснював експорт сільськогосподарської продукції через комісіонерів.

За договором комісії, Комісіонер зобов'язується по дорученню Комітента за винагороду укласти угоди по продажу на експорт нерезиденту України товару згідно специфікацій.

Комісіонер відвантажив нерезиденту насіння гарбузове та ядра волоських горіхів згідно наступних ВМД: №600020010/7/000027 від 15.02.2007 на загальну суму 846885 грн.; №600020010/7/000039 від 21.02.2007 на загальну суму 418513, 70 грн.

Комісіонер перерахував Комітенту обумовлену договором комісії №К-3001 суму - 1 265 398, 70 грн.

Відповідно до п. 6.2 Закону України „Про податок на додану вартість" при експорті товарів та супутніх такому експорту послуг ставка податку становить "0" відсотків до бази оподаткування.

Відповідно до пп. 6.2.1 п. 6.2 ст. 6 Закону України „Про податок на додану вартість" за нульовою ставкою оподатковуються операції з поставки послуг, що складаються із робіт з рухомим майном, попередньо ввезеним на митну територію України для виконання таких робіт та вивезеним за межі митної території України платником, що виконував такі роботи, або одержувачем-нерезидентом.

Правовий аналіз зазначеної норми дає підстави для висновку, що необхідною та виключною умовою для застосування податку на додану вартість за нульовою ставкою є вивезення (експортування) товарів за межі митної території України, що має бути засвідчено належно оформленою митною вантажною декларацією.

Колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновком суду першої та апеляційної інстанції стосовно того, що вантажно митні декларації оформлені за чинними правилами, містять відмітки про фактичне вивезення товарів, оподатковуваних за нульовою ставкою, за межі митного кордону України.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, але при цьому може встановлювати порушення норм матеріального чи процесуального права, на які не було посилання в касаційній скарзі.

З огляду на вищевикладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя на постанову господарського суду Запорізької області від 19.11.2007 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 16.04.2009 у справі № 5/221/07-АП залишити без задоволення, а оскаржувані рішення залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя залишити без задоволення.

Постанову господарського суду Запорізької області від 19.11.2007 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 16.04.2009 у справі № 5/221/07-АП залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та порядку, передбачених статтями 236-2392 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий М.О. ФедоровСудді С.Е. Острович О.І. Степашко

Суддя М.О. Федоров