Постанова № 25640931, 30.07.2012, Тернопільський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2-а/1970/2747/12

"30" липня 2012 р. м. Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд, в складі головуючого судді Осташа А.В. при секретарі Твердохліб Н.В.

за участю:

представника позивача - Самуляка М.Ю.;

представника відповідача - Васильчук І.Б., Саварина А.Л.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Тернополі адміністративну справу

за позовом товариства з додатковою відповідальністю «Галія»

до Тернопільської митниці

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача товариство з обмеженою відповідальністю екологічна компанія «Данко»

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Тернопільської митниці форми «Р»№ 43 від 19 червня 2012 року, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з додатковою відповідальністю «Галія»(далі по тексту -ТзДВ «Галія», або позивач) звернулося до адміністративного суду з позовом до Тернопільської митниці (далі по тексту -відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Тернопільської митниці форми «Р»№ 43 від 19 червня 2012 року.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю та просив їх задовольнити з мотивів викладених у позовній заяві.

Зокрема представник позивача зазначив, що податкове повідомлення-рішення форми «Р»від 19 червня 2012 р. №43, яким підприємству визначено податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій) за платежем: податок на додану вартість з товарів, увезених на територію України суб'єктами підприємницької діяльності на суму 9156,68 грн. є безпідставним та необґрунтованим, оскільки рішення не ґрунтуються на чинному законодавстві України.

В обґрунтування своєї позиції представник позивача зазначив, що у відповідності до п.17 ст.2 ЗУ «Про операції з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах», відходи чи брухт, що залишилися після зіпсуття давальницької сировини або готової продукції чи після переробки давальницької сировини, у разі їх реалізації на митній території України підлягають обкладенню ввізним митом, іншими податками та зборами, що справляються при ввезенні аналогічних відходів та брухту відповідно до законодавства. Сплата зазначених податків та зборів провадиться покупцем відходів чи брухту, який оформляє ввізну вантажну митну декларацію (без фактичного ввезення товару в Україну).

Посилання ж Тернопільської митниці, на те, що відходи переробки є продуктом переробки товару, який був ввезений на митну територію України, а отже є об'єктом оподаткування у разі їх реалізації на митній території зі справлянням усіх належних податків і зборів ТзДВ «Галія», як це передбачено статтею 236 МК України, не відповідає чинному законодавству України, зокрема вимогам спеціальної норми - п.17 ст.2 ЗУ «Про операції з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах», і призводить до подвійної сплати усіх належних платежів і зборів за один і той же продукт.

Представник позивача вважає, що вищезазначені обставини підтверджують відсутність порушення підприємством законодавства та підстав для застосування штрафних (фінансових) санкцій, тому просить позов задовольнити в повному обсязі.

Представник третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на стороні позивача у судове засідання не з'явився, про день, час, місце судового засідання повідомлявся судом належним чином - у відповідності до вимог ст. ст. 33, 35 КАС України. Про причини неявки третя особа суд не повідомила.

Отже, суд вважає що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення третьої особи належним чином про час і місце розгляду судової справи з його участю та реалізації ним прав судового захисту своїх прав та інтересів, тому можливо розглянути справу без участі представника третьої особи, відповідно до положень ст. 128 КАС України.

Представники відповідача, позовні вимоги не визнали, мотиви виклали в поданому суду письмовому запереченні.

Заперечення обґрунтовуються тим, що податкове повідомлення-рішення форми «Р»від 19 червня 2012 р. №43, яким підприємству визначено податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій) за платежем: податок на додану вартість з товарів, увезених на територію України суб'єктами підприємницької діяльності на суму 9156,68 грн. винесене правомірно, в порядку та з підстав визначених Податковим кодексом України.

Зокрема зазначили, що перевіркою було встановлено порушення вимог п.17 ст.2 ЗУ «Про операції з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах», у зв'язку з чим визначено суму грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій) за платежем: податок на додану вартість з товарів, увезених на територію України суб'єктами підприємницької діяльності на суму 9 156 грн. 68 коп.

Також представники відповідача зазначили, що до завершення строку переробки товарів продукти переробки товарів (в тому числі відходи переробки) підлягають митному оформленню в обраний декларантом митний режим. Що стосується відходів переробки, то вони згідно пункту 5.7. розділу V Порядку підлягають видаленню відповідно до законодавства, а не реалізації на митній території України згідно договору № 10 від 29.09.2010 р. предметом якого є купівля-продаж між ТзОВ Екологічна компанія «Данко»та ТзДВ «Галія»товару, який вказаний в специфікації.

Враховуючи те, що до завершення строку переробки товарів відходи переробки при їх реалізації на митній території України не були оформленні зі сплатою податків та зборів, відповідальність за це несе ТзДВ «Галія», оскільки зобов'язувалось згідно заяви на отримання дозволу на розміщення товарів у митний режим переробки на митній території України видалити відповідно до законодавства України відходи переробки.

Враховуючи викладене, представники Тернопільської митниці просили суд відмовити в задоволенні позову.

Крім пояснень представників сторін, судом також досліджені письмові докази, наявні у матеріалах справи, які надані позивачем та відповідачем.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення представників позивача, відповідача, дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що у задоволенні позову слід відмовити, з наступних підстав.

Судом встановлено, що 30 травня 2012 р. робочою групою Тернопільської митниці проведено планову документальну перевірку стану дотримання товариством з додатковою відповідальністю «Галія»законодавства України з питань митної справи за період 01.05.2009 р по 29.02.2012 р, за результатами якої складено акт від 30 травня 2012 р. №0005/2/403000000/0004594901.

В ході перевірки було встановлено, що в період з 29.09.2010 р. по 31.01.2011 р. товариство з додатковою відповідальнстю «Галія»при митному оформленні готової продукції згідно ВМД №403000007/2010/007277 від 30.09.2010 р., №403000007/2010/007995 від 25.10.2010 р., №403000007/2010/008174 від 29.10.2010 р., №403000007/2010/008363 від 05.11.2010 р., №403000007/2010/009945 від 17.12.2010 р., №403000007/2011/000306 від 17.01.2011 р., №403000007/2011/000808 від 31.01.2011 р. в підтвердження видалення відходів переробки надавалися договір з товариством з обмеженою відповідальністю Екологічна компанія «Данко»купівлі вторинної сировини № 10 від 29.09.2010 р., акти виконаних робіт про прийняття відходів виробництва між позивачем та ТзОВ Екологічна компанія «Данко», акти видалення непридатних для використання обрізів матерії верха, підкладки, прикладу, підписаних представниками позивача (головним інженером, інженером по організації виробництва, заступником головного бухгалтера) та затверджених директором ТзДВ «Галія»Рудчик Г.М.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом договору № 10 від 29.09.2010 р. є купівля ТзОВ Екологічна компанія «Данко»у ТзДВ «Галія»ганчір'я згідно специфікації № 1 до договору. Отже, згідно даного договору не виконуються умови щодо видалення відходів переробки відповідно до законодавства, а саме пункту 17 статті 2 Закону України «Про операції з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах»від 15 вересня 1995 року № 327/95-ВР та пункту 5.7 Порядку застосування митних режимів переробки на митній території України та переробки за межами митної території України, затвердженого наказом Державної митної служби України від 13.09.03 № 609, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 6 жовтня 2003р. за № 897/8218.

При перевірці бухгалтерських документів було встановлено, що згідно розхідних накладних від 29.09.2010 р. №00000493 та від 15.10.2010 р. №00000492 ТзДВ «Галія»було продано ТзОВ Екологічна компанія «Данко»відходи (ганчір'я) в кількості 70 кг. на суму 6,72 грн. Факт оплати ТзОВ Екологічна компанія «Данко»за отримані відходи підтверджується даними оборотно-сальдової відомості по рахунку 361.1 «Розрахунки з вітчизняними покупцями». За період з 29.09.2010 р. по 31.01.2011 р. згідно договору № 10 від 29.09.2010 р. та актів виконаних робіт ТзДВ «Галія»передавалися ТзОВ Екологічна компанія «Данко»аналогічні відходи переробки, які утворилися під час переробки давальницької сировини за наступними ВМД типу «ІМ 51»; №403000007/2010/006631 від 08.09.2010 р.; №403000007/2010/007327 від 01.10.2010 р.; №403000007/2010/007676 від 13.10.2010 р.; №403000007/2010/009044 від 24.11.2010 р.; №403000007/2010/009267 від 01.12.2010 р.; №403000007/2010/009740 від 14.12.2010 р.; №403000007/2010/009741 від 14.12.2010 р.; №403000007/2010/0010213 від 24.12.2010 р., що свідчить про порушення ТзДВ «Галія»пункту 17 статті 2 Закону України «Про операції з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах»від 15 вересня 1995 року № 327/95-ВР та пункту 5.7 Порядку застосування митних режимів переробки на митній території України та переробки за межами митної території України, затвердженого наказом Державної митної служби України від 13.09.03 р. № 609, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 6 жовтня 2003р. за № 897/8218.

Бухгалтерські документи, які б свідчили про утилізацію ТзОВ Екологічна компанія «Данко»даних відходів переробки у ТзДВ «Галія»відсутні.

На підставі вищезазначеного акта винесено податкове повідомлення-рішення форми «Р»від 16 червня 2012 року №43, яким підприємству визначено податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій) за платежем: податок на додану вартість з товарів, увезених на територію України суб'єктами підприємницької діяльності на суму 9156,68 грн.

Аналізуючи висновки Тернопільської митниці, що стали підставами для нарахування позивачу податкових зобов'язань за платежем: податок на додану вартість з товарів, увезених на територію України суб'єктами підприємницької діяльності, суд прийшов до переконання про їх правильність, обґрунтованість та правомірність виходячи з наступного:

Згідно Митного кодексу України на митні органи покладено виконання та контроль за додержанням законодавства України з питань митної справи.

Однією з форм митного контролю є перевірка системи звітності та обліку товарів, що переміщуються через митний кордон України, а також своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів, які відповідно до законів справляються при переміщенні товарів через митний кордон України (ст. 41 Митного кодексу України від 11.07.2002 року № 92-ІУ, чинного на момент проведення документальної перевірки) (надалі по тексту -Митний кодекс).

Статтею 60 Митного кодексу України встановлено, що перевірка системи звітності та обліку товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, - це проведення митними органами на підприємствах дій щодо встановлення відповідності документації про зазначені товари і транспортні засоби вимогам, встановленим цим Кодексом та іншими законами України.

Митним кодексом України (ст. 69) встановлено, що незалежно від закінчення операцій митного контролю, оформлення та пропуску товарів і транспортних засобів, митний контроль за ними може здійснюватися, якщо є достатні підстави вважати, що мають місце порушення законодавства України чи міжнародного договору України, укладеного в установленому законом порядку, контроль за виконанням яких покладено на митні органи.

Згідно статті 233 Митного кодексу України митні органи можуть проводити перевірку товарів, ввезених для переробки на митній території України, а також продуктів їх переробки у будь-якої особи, яка здійснює операції щодо переробки таких товарів.

Відповідно до статті 234 Митного кодексу - митні органи здійснюють контроль за обов'язковим обсягом виходу продуктів переробки, що утворюються в результаті переробки товарів на митній території України. Дані про обов'язковий обсяг виходу продуктів зазначаються в договорі (контракті) на переробку товарів на митній території України.

Пунктом 14 розділу І Порядку застосування митних режимів переробки на митній території України та переробки за межами митної території України, затвердженого наказом Державної митної служби України від 13.09.2003 р. №609, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 06.10.2003 р. за № 897/8218, (надалі по тексту - Порядок) визначено, що продукти переробки - товари, що утворюються внаслідок переробки товарів, розміщених у режимі переробки: товарна продукція, супутні продукти переробки, відходи переробки, залишки переробки.

Відповідно до пункту 5.4. розділу V Порядку продукти переробки до завершення строку переробки товарів підлягають митному оформленню в обраний декларантом митний режим залежно від умов зовнішньоекономічного договору та з додержанням вимог Митного кодексу України й інших нормативно-правових актів України з питань митної справи.

Отже, судом встановлено, що до завершення строку переробки товарів продукти переробки товарів (в тому числі відходи переробки) підлягають митному оформленню в обраний декларантом митний режим. Що стосується відходів переробки, то вони згідно пункту 5.7. розділу V Порядку підлягають видаленню відповідно до законодавства, а не реалізації на митній території України згідно договору № 10 від 29.09.2010 р. предметом якого є купівля-продаж між ТзОВ Екологічна компанія «Данко»та ТДВ «Галія»товару, який вказаний в специфікації.

Враховуючи те, що до завершення строку переробки товарів відходи переробки при їх реалізації на митній території України не були оформленні зі сплатою податків та зборів, відповідальність за це несе ТзДВ «Галія», оскільки зобов'язувалось згідно заяви на отримання дозволу на розміщення товарів у митний режим переробки на митній території України видалити відповідно до законодавства України відходи переробки.

Враховуючи те, що згідно підпункту 41.1.2 ст. 41 Податкового кодексу України митні органи визнано контролюючими щодо "...мита, акцизного податку, податку на додану вартість, інших податків, які відповідно до податкового законодавства справляються у разі ввезення (пересилання) товарів і предметів на митну територію України або територію спеціальної митної зони або вивезення (пересилання) товарів і предметів з митної території України або території спеціальної митної зони...".

Згідно частини першої статті 109 ПК України, податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів; та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Разом з тим, фінансова відповідальність за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, відповідно до частини другої статті 111 ПК України встановлюється та застосовується згідно з цим Кодексом та іншими законами.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що Тернопільською митницею зроблено правильні висновки, щодо порушення позивачем вимог Закону України «Про операції з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах», а тому суд приходить до переконання, що підстав для визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення форми «Р»№43 від 19 червня 2012 року, немає.

Враховуючи вищенаведене, суд, приходить до висновку, що позивачем не доведено правомірності обставин викладених в позовній заяві, а надані докази в повній мірі не підтверджують заявлених позовних вимог, а відтак вважає, що в задоволенні позову слід відмовити.

Відповідно до ст.94 КАС України, судові витрати понесені позивачем з Державного бюджету України не відшкодовуються.

Керуючись ст.ст. 69, 70, 71, 94, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позову товариства з додатковою відповідальністю «Галія»до Тернопільської митниці про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Тернопільської митниці форми «Р»№ 43 від 19 червня 2012 року, відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сипи після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, який ухвалив постанову. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу (оголошення вступної та резолютивної частини постанови), а також: прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 03 серпня 2012 року.

Головуючий суддя Осташ А. В.

копія вірна

Суддя Осташ А. В.