Постанова № 25640929, 18.06.2012, Тернопільський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2-а/1970/2125/12

"18" червня 2012 р. м. Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд, в складі головуючого судді Осташа А.В. при секретарі Твердохліб Н.В.

за участю:

представника позивача - Гафтко Н.Л.;

представника відповідача -не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Тернополі адміністративну справу

за позовом Тернопільського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів

до приватного малого підприємства «Імпульс»

про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені в загальній сумі 12 668,82 грн.,-

В С Т А Н О В И В :

Тернопільське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів (надалі по тексту -позивач, або Фонд) звернулося до суду з позовом про стягнення з приватного малого підприємства «Імпульс»(надалі по тексту -відповідач, або ПМП «Імпульс») адміністративно-господарські санкції в розмірі 12595,74 грн. та пені в розмірі 73,08 грн.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала повністю з мотивів викладених у позовній заяві та пояснила, що згідно з даними наданого відповідачем звіту про зайнятість інвалідів а 2011р., середньооблікова чисельність його штатних працівників облікового складу за рік складає 47 осіб, тобто відповідно до ч.1 ст.19 Закону, норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів становить 2. Даний норматив працевлаштування відповідачем не дотримано, виходячи із даних вказаних у звіті. Середньорічна заробітна плата складає 12595,74 грн. згідно з даними наданого відповідачем звіту про зайнятість інвалідів за 2011р. Таким чином, за 1 робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, відповідач до 15.04.2012р. повинен був самостійно сплатити адміністративно-господарські санкції у розмірі: 12595,74 грн. та за порушення терміну сплати адміністративно-господарських санкцій на 29 днів, він повинен сплатити пеню в розмірі 73,08 грн. враховуючи вищенаведене, просила позов задовольнити.

Відповідач явку повноважного представника по справі не забезпечив, хоча про день, час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином - у відповідності до вимог ст.ст. 33, 35 КАС України, як вбачається з поштового повідомлення про вручення.

Отже, суд вважає що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про час і місце розгляду судової справи з його участю та реалізації ним права судового захисту своїх прав та інтересів, тому можливо розглянути справу без участі відповідача, представника відповідача, відповідно до положень ст. 128 КАС України.

Крім пояснення представника позивача, судом досліджені письмові докази, наявні у матеріалах справи.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення представника позивача, дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає до задоволення, з наступних міркувань.

Статтею 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»(надалі по тексту -Закон) для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Згідно ст.20 вищезазначеного Закону, підприємства, установи, організації, у тому числі

підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі

підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається

в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю.

Згідно із ст. 18 Закону, підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме із листа центру зайнятості від 25.04.2012р. №04/50/2576, відповідач не виконав вимог ст. 18 Закону, а саме не інформував центр зайнятості про наявність вакансій для інвалідів у 2011 році.

Судом встановлено, що згідно з даними наданого відповідачем звіту про зайнятість інвалідів (Форма №10-ПІ) за 2011 р., середньооблікова чисельність його штатних працівників облікового складу за рік складає 47 осіб, тобто відповідно до ч.1 ст.19 Закону, норматив для працевлаштування інвалідів становить: 2. Даний норматив працевлаштування відповідачем не дотримано, як вбачається з матеріалів справи, а саме із даних вказаних у звіті.

Таким чином, за 1 робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, відповідач до 15.04.2012 р. повинен був самостійно сплатити адміністративно-господарські санкції у розмірі: 12595,74 грн.

Відповідно до ч.2 ст.20 вищезазначеного Закону, порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного

банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк. У зв'язку з тим, що відповідач порушив терміни сплати адміністративно-господарських санкцій на 29 днів, він повинен сплатити пеню в розмірі 73,08 грн.

Судом встановлено, що станом на день подання даного позову заборгованість відповідача перед Тернопільським обласним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів становить 12668,82 грн.

Сума заборгованості підтверджується дослідженими в судовому засіданні письмовими доказами, а саме: розрахунком заборгованості, копією звіту про зайнятість інвалідів за 2011 р., копією листа центру зайнятості.

Оскільки вказані вище суми відповідачем не сплачено, станом на момент подання даного позову у останнього утворилась заборгованість перед Тернопільським обласним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів у розмірі 12668,82 грн.

За наведених обставин, позовні вимоги підтверджені належними та допустимими доказами і підлягають до задоволення повністю.

Судові витрати по справі згідно ч.4 ст.94 КАС України з відповідача не стягуються.

Керуючись ст. ст. 94, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з приватного малого підприємства «Імпульс»(Тернопільська область, Тернопільський район, с. Острів, вул. Промислова. 7, код ЄДРПОУ 22603087) в користь Тернопільського обласного відділення фонду соціального захисту інвалідів 12 595, 74 грн. адміністративно-господарських санкцій та 73, 08 грн. - пені, які перерахувати на р/р №31216230700513, ГУДКС України в Тернопільській області, МФО 838012, код одержувача 38038156.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, який ухвалив постанову. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подасться протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу (оголошення вступної та резолютивної частини постанови), а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подасться протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 20 червня 2012 року.

Головуючий суддя Осташ А. В.

копія вірна

Суддя Осташ А. В.