Постанова № 25640435, 15.08.2012, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 липня 2012 р. Справа № 2а/0470/5512/12 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Кальника В.В.

при секретарі судового засідання Петранцові О.Ю.

за участю представників:

позивача Андрощук Т.О., Домарацької М.С.

відповідача Шаповал В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Закритого акціонерного товариства «Нікопольський завод сталевих труб «ЮТіСТ»до Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Закрите акціонерне товариство «Нікопольський завод сталевих труб «ЮТіСТ»звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби з позовними вимогами про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 7 травня 2012 року №0000122210 та №0000112210.

У судовому засіданні 19 липня 2012 року суд усною ухвалою відмовив у задоволенні клопотання позивача про зупинення провадження у справі до розгляду Дніпропетровським апеляційним адміністративним судом справи №2а/0470/3668/12, оскільки позивачем не надано відповідних доказів в обґрунтування заявленого клопотання.

В обґрунтування позову зазначено наступне:

- наказ відповідача №279 від 12 березня 2012 року, на підставі якого проведено перевірку позивача, за наслідками якого винесено оскаржувані податкові повідомлення-рішення, визнано протиправним та скасовано постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 9 квітня 2012 року у справі №2а/0470/3668/12; складення акту на підставі скасованого наказу є незаконним;

- відповідач пропустив строк на апеляційне оскарження постанови від 9 квітня 2012 року у справі №2а/0470/3668/12, тому рішення є таким, що набрало законної сили;

- у відношенні ЗАТ «Нікопольський завод сталевих труб «ЮТіСТ»Господарським судом Дніпропетровської області порушено провадження у справі №Б38/180-10 про банкрутство, ухвалою від 18 січня 2011 року затверджено реєстр вимог кредиторів та постановою від 8 червня 2011 року позивача визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру; зазначене не враховано відповідачем під час винесення оскаржуваних рішень.

У судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали та просили задовольнити позов у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував, надав письмові заперечення проти позову, просив у задоволенні позову відмовити. В обґрунтування заперечень зазначено, що апеляційну скаргу податковою інспекцією направлено до суду із дотриманням строків, встановлених КАС України; посилання позивача щодо порушення процедури направлення акту перевірки є формальними та не можуть бути підставою для скасування податкових повідомлень-рішень, оскільки позивач допустив посадових осіб до проведення перевірки; з порушенням провадження у справі про банкрутство не завершується підприємницька діяльність боржника.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про наступне.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що 12 березня 2012 року головою Комісії з проведення реорганізації Нікопольської ОДПІ начальником Нікопольської ОДПІ Дніпропетровської області Державної податкової служби винесено наказ №279 про проведення документальної позапланової перевірки ЗАТ «Нікопольський завод сталевих труб «ЮТіСТ»з 15 березня 2012 року тривалістю 10 робочих днів. Підставою для проведення перевірки зазначено отримання Нікопольською ОДПІ постанови Господарського суду Дніпропетровській області від 8 червня 2011 року у справі №Б38/180-10 про визнання банкрутом ЗАТ «НЗСТ «ЮТіСТ».

Не погодившись із зазначеним наказом №279 від 12 березня 2012 року, позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом про його оскарження.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 9 квітня 2012 року у справі №2а/0470/3668/12 адміністративний позов ЗАТ «НЗСТ «ЮТіСТ»до Нікопольської ОДПІ Дніпропетровської області задоволено повністю, визнано протиправним та скасовано наказ №279 від 12 березня 2012 року.

Нікопольською ОДПІ супровідним листом за вих. №3551/10/22-115 від 18 квітня 2012 року на адресу ліквідатора ЗАТ «НЗСТ «ЮТіСТ»направлено акт від 18 квітня 2012 року за №150/221/30926951, складений за результатами проведеної перевірки.

ЗАТ «НЗСТ «ЮТіСТ» супровідним листом за вих. №477-12 від 28 квітня 2012 року повернуло відповідачу акт від 18 квітня 2012 року №150/221/30926951 на підставі того, що постанова Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 9 квітня 2012 року по справі №2а/0470/3668/12 станом на 28 квітня 2012 року набрала законної сили і з урахуванням цього складення податковим органом вказаного акту на підставі наказу №279 від 12 березня 2012 року є незаконним.

Нікопольською ОДПІ листом за вих. №5340/10/22-115 від 7 липня 2012 року направлено на адресу позивача податкові повідомлення-рішення від 7 травня 2012 року №0000122210 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку па додану вартість на суму 1 043 748,75 грн. та №0000112210 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток на суму 8 743 250,00 грн.

Вирішуючи позовні вимоги по суті, суд виходить із наступного.

Відповідно до частини 1 статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

Згідно із частиною 2 статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Тобто, якщо у судовому засіданні було проголошено вступну та резолютивну частини постанови, а повний текст виготовлено пізніше, то строк на подання апеляційної скарги обчислюється з дня отримання повного тексту постанови.

З матеріалів справи вбачається, що копію постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 9 квітня 2012 року у справі №2а/0470/3668/12 представником Нікопольській ОДПІ отримано 17 квітня 2012 року, про що свідчить відмітка штампу суду за підписом провідного спеціаліста на останній сторінці рішення та відмітка штампу вхідної кореспонденції Нікопольської ОДПІ на першій сторінці за вх. №3111/10 від 18 квітня 2012 року.

Крім того, ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 13 липня 2012 року відкрито апеляційне провадження у справі №2а/0470/3668/12, та зазначено, що апеляційну скаргу подано у строки, встановлені КАС України.

Також, суд вважає за необхідне зазначити, що статтею 81 Податкового кодексу України визначено умови та порядок допуску посадових осіб органів державної податкової служби до проведення документальних виїзних та фактичних перевірок.

Так, непред'явлення або не надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) документів, визначених цією статтею, або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб органу державної податкової служби до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

Позивач не скористався правом, визначеним статтею 81 ПК України, та, незважаючи на переконання у незаконності наказу №279 від 12 березня 2012 року, допустив посадових осіб Нікопольської ОДПІ до проведення перевірки.

Суд доходить висновку, що позивач в адміністративному позові не наводить доводів, які б свідчили про відсутність з його боку зафіксованих актом перевірки порушень вимог податкового законодавства та незаконність прийняття Нікопольською ОДПІ податкових повідомлень-рішень від 7 травня 2012 року №0000122210 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку па додану вартість на суму 1 043 748,75 грн. та №0000112210 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток на суму 8 743 250,00 грн.

При цьому, за умови факту вчинення з боку платника податків порушень податкового законодавства, формальні обставини, на які посилається позивач та процедурні порушення, які, на думку позивача, допустив відповідач при винесенні акту та податкових повідомлень-рішень, не впливають на правильність визначення Нікопольською ОДПІ податкових зобов'язань з податку на прибуток та з податку на додану вартість та не є виключною підставою для визнання їх протиправними та скасування.

Зазначене узгоджується з позицією Вищого адміністративного суду України, викладеною в ухвалі від 16 лютого 2011 року у справі №АЗ8/395-06.

Крім того, суд не бере до уваги посилання позивача на визнання його банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури з огляду на наступне.

Із порушенням провадження у справі про банкрутство не пов'язується завершення підприємницької діяльності боржника, він має право укладати договори та вчиняти інші правочини, у зв'язку з чим у нього виникають права та обов'язки, виконання яких забезпечується на загальних засадах. Такої ж позиції дотримується Вищий адміністративний суд України, що викладена в ухвалі від 5 квітня 2011 року у справі №К-23239/10.

Зокрема, актом перевірки від 18 квітня 2012 року №150/221/30926951, на підставі якого винесені оскаржувані податкові повідомлення-рішення, встановлено, що позивачем укладено договір про надання мультивалютної відновлювальної кредитної лінії №085/192-7. Згідно пункту 1.2 кредит надається Позичальнику на наступні цілі: погашення заборгованості за кредитами в АКБ «Райффайзен Банк Аваль»та поповнення обігових коштів для ведення фінансово-господарської діяльності. Строк дії договору згідно пунктів 1.1.1, 3.3.18 тривалістю до 22 червня 2012 року.

Таким чином, позивач, незважаючи на порушення провадження у справі про банкрутство, продовжує ведення фінансово-господарської діяльності підприємства, а податковий орган на виконання своїх обов'язків та повноважень, передбачених законодавством України, зобов'язаний перевіряти ведення підприємством фінансово-господарської діяльності.

Крім того, по суті порушень, викладених у акті перевірки, позивачем обґрунтування не наведені.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Позивачем не доведено протиправності оскаржуваних податкових повідомлень-рішень та не зазначено обґрунтованих підстав для їх скасування.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.

Керуючись статтями 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складений 24 липня 2012 року.

Суддя В.В. Кальник