Ухвала суду № 25639173, 13.08.2012, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 221/2077/2012 Провадження № 22-ц/0290/2398/2012Головуючий в суді першої інстанції:Вохмінова О.С.Категорія: 57 Доповідач: Жданкін В. В.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.08.2012 м. ВінницяКолегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Вінницької області у складі:

Головуючого: Жданкіна В.В.

Суддів: Вовшка В. Денишенко Т.

При секретарі: Торбасюк О.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці апеляційну скаргу представника департаменту охорони здоров`я на рішення Староміського районного суду м. Вінниці від 04.07.2012 р. по справі за позовом ОСОБА_2 про поновлення на роботі, -

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до департаменту охорони здоров`я Вінницької міської ради, міської клінічної лікарні № 3 про визнання дій неправомірними, зобов`язання директора департаменту ОСОБА_3 поновити та допустити її до виконання посадових обов`язків на рівноцінній посаді заступника головного лікаря з поліклінічної роботи, зобов`язання головного лікаря МКЛ № 3 скасувати наказ від 12.03.2012 року про звільнення з посади заступника головного лікаря з поліклінічної роботи, зобов`язати головного лікаря виплатити посадовий оклад за січень березень 2012 року в сумі 6753, 80 грн., виплатити кошти за вимушений прогул з 12.03.2012 року. В судовому засіданні 03.07.2012 року позивачка уточнила і збільшила позовні вимоги, просила суд визнати неправомірними дії директора департаменту охорони здоров`я Вінницької міської ради ОСОБА_3 та головного лікаря МКЛ № 3 ОСОБА_4 щодо поновлення на попередній посаді заступника головного лікаря з поліклінічної роботи з 07.04.2011 року, стягнути з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 солідарно на користь МКЛ № 3 матеріальну шкоду в сумі 24 462, 46 грн. в зв`язку з оплатою лікарнею вимушеного прогулу ОСОБА_2 в період з 07.04.2011 року, а також з 12.03.2012 року, сплачених штрафів МКЛ № 3 за постановами ДВС в сумі 3910 грн.; просила зобов`язати головного лікаря МКЛ № 3 поновити її на посаді заступника головного лікаря з поліклінічної роботи та допустити до виконання обов`язків; скасувати наказ № 01 від 03.01.2012 року та № 62 від 03.02.2012 року як незаконні, скасувати наказ № 26-ВК від 12.03.2012 року по МКЛ № 3 про її звільнення; виплатити посадовий оклад за сучень-березень 2012 року в сумі 6753,80 грн. та кошти за вимушений прогул з 12.03.2012 року. Зобов`язати ОСОБА_3 сприяти поновленню та допущенню ОСОБА_2 до виконання посадових обов`язків на рівноцінній посаді заступника головного лікаря з поліклінічної роботи.

Ухвалою суду від 04.07.2012 року провадження в справі в частині визнання дій посадової особи - директора департаменту охорони здоров`я Вінницької міської ради ОСОБА_3 неправомірними, зобов`язання відшкодувати матеріальну шкоду і зобов`язання вчинення дій щодо сприяння поновлення та допущення ОСОБА_2 до виконання посадових обов`язків на рівноцінній посаді заступника головного лікаря з поліклінічної роботи закрито на підставі п. 1 ч. 1 ст. 205 ЦПК України.

Рішенням суду від 04.07.2012 р. ухвалено: позов ОСОБА_2 задовольнити частково.

Поновити ОСОБА_2 на посаді заступника головного лікаря з поліклінічної роботи в міській клінічній лікарні № 3.

Стягнути з міської клінічної лікарні № 3 на користь ОСОБА_2 середню заробітну плату за час вимушеного прогулу за період з 12.03.2012 року.

Стягнути з міської клінічної лікарні № 3 на користь ОСОБА_2 невипалчену заробітну плату за період з 03 січня 2012 року по 12 березня 2012 року із врахуванням проведних виплат.

Стягнути з міської клінічної лікарні № 3 на користь УДКСУ у м. Вінниці ( м. Вінниця ), 22030001 судовий збір в розмірі 214 (двісті чотирнадцять) грн. 60 коп. на р/р 31212206700005, код ЄДРПОУ 38054707, банк ГУ ДКСУ у Вінницькій області, МФО 802015, п. 1.1.

В решті позову - відмовити.

Рішення суду в частині поновлення на роботі та стягнення середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу за один місяць допустити до негайного виконання, відповідно до вимог ст. 367 ЦПК України.

В апеляційній скарзі представник відповідача просить рішення скасувати як незаконне та ухвалити нове, відмовивши у задоволенні позову.

Перевіривши законність і обгрунтованність рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід відхилити з наспупних підстав.

Суд повно з`ясував дійсні обставини справи, дав належну оцінку доказам, які надали сторони.

З матеріалів справи вбачається, що у зв`язку з виконанням рішення Староміського районного райсуду м. Вінниці від 15.09.2011 року та на підставі наказу № 01 головного лікаря міської клінічної лікарні № 3 від 03.01.2012 року, наказу головного лікаря № 62 від 03.02.2012 року ( а. с. 7, 8 ) ОСОБА_2 поновлена на посаді заступника головного лікаря з поліклінічної роботи міської лікарні № 3 з 07.04.2011 року.

Виконавче провадження з примусового виконання вказаного рішення суду було закінчено на підставі п. 8 ч. 1 ст. 49 ЗУ «Про виконавче провадження» як таке, що виконано реально, згідно постанови державного виконавця від 05.01.2012 року.

Посада заступника головного лікаря з поліклінічної роботи в МКЛ № 3 була введена в штатний розпис лікарні згідно наказу головного лікаря від 03.01.2012 року. Такі зміни до штатного розпису були затверджені директором департаменту охорони здоров`я ОСОБА_3 30.12.2011 року.

Зміни в штатний розпис були внесені головним лікарем та погоджені з департаментом охорони здоров`я в межах своїх повноважень, визначних п. 6.10 Статуту Вінницької міської клінічної лікарні № 3.

В зв`язку з наведеним твердження позивачки про незаконність наказів від 03.01.2012 року та 03.02.2012 року їх скасування, є безпідставними.

На підставі рішення Вінницької міської ради № 385 від 19.08.2011 року «Про затвердження програми реформування системи охорони здоров`я м. Вінниці на 2011-2012 рік І етап» ( а. с. 124 ), рішення № 386 від 19.08.2011 року «Про створення комунальних закладів «Центрів первинної медико-санітарної допомоги», а також наказу департаменту охорони здоров`я Вінницької міської ради № 245 від 07.10.2011 року «Про зміни в організації виробництва і праці в лікувально профілактичних закладах міста» було ліквідовано з 30.12.2011 року поліклінічні відділення лікарень та скорочено штат працівників поліклінік.

Крім того на виконання вказаних рішень та наказу, головним лікарем МКЛ № 3 11.10.2011 року було видано наказ № 212 про ліквідацію з 30.12.2011 року поліклінічного відділення МКЛ № 3 та попереджено про вивільнення з 30.12.2011 року працівників, чиї посади скорочуються ( в додатку № 1 ).

На підставі вищевказаних актів місцевого самоврядування судом встановлено, що у МКЛ № 3 відбулись скорочення штату працівників внаслідок змін в організації виробництва і праці.

Твердження позивача про реорганізацію поліклініки в Центр Первинної медико-санітарної допомоги не відповідає встановленим в судовому засіданні обставинам і не підтверджується належними і допустимими доказами.

Крім того, згідно Статуту комунального закладу «Центр первинної медико-санітарної допомоги № 4» новостворений центр є окремою юридичною особою, будь-яких відомостей щодо реорганізації міської клінічної лікарні № 3 (злиття, приєднання, поділу, перетворення виділення нових підприємств) не відбулося. Формолювання щодо створення центру на базі поліклінічного підрозділу МКЛ № 3 та дитячого поліклінічного підрозділу комунальної організації «Міська лікарня «Центр матері та дитини» слід розуміти як матеріальну базу.

Наказом № 01 від 03.01.2012 року із змінами від 03.02.2012 року ОСОБА_2 була попереджена про наступне звільнення з 05.03.2012 року в зв`язку із змінами в організації виробництва і праці (скорочення посади).

З даним наказом ОСОБА_2 була ознайомлена, про що вона не заперечила в судовому засіданні.

Наказом № 26-ВК від 12.03.2012 року ОСОБА_2, заступника головного лікаря з поліклінічної роботи, звільнено з 12.03.2012 року у зв`ячзку із скороченням штату працівників, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП України ( а. с. 9 ).

Звільнення було проведено за згодою профспілкового органу - первинної профспілкової організації міської клінічної лікарні № 3, що підтверджується протоколом № 4 від 17.02.2012 року.

Підстав для визнання згоди профспілкового комітету такою, що не має юридичного значення, немає. ОСОБА_2 була повідомлена про засідання профспілкового комітету 10.02.2012 року та 17.02.2012 року, але в присутності комісії відмовилась з`явитись на засідання, про що були складені відповідні акти.

Позивачка заперечила стосовно її повідомлення про засідання профкому, але належних доказів в підтвердження заперечень не надала.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП України передбачена можливість розірвання трудового договору власником або уповноваженим ним органом у разі змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

Відповідно до ч. 2 ст. 40 КЗпП України, звільнення з підстав, зазначених в п. 1, 2, 6 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.

Судом було встановлено, що станом на 12.03.2012 року було запропоновано позивачці через значно нижчу кваліфікацію, порівняно з тією, яку має і на яку заслуговує ОСОБА_2 Наявність такої посади підтверджується і штатними розписами станом на 03.01.2012 року та 23.05.2012 року.

Звільняючи ОСОБА_2, відповідач, в порушення вимог ч. 2 ст. 40 КЗпП України, не запропонував позивачу іншу роботу за наявності іншої вакантної посади, яку могла виконати ОСОБА_2 за своєю кваліфікацією і досвідом.

Таким чином позивачку звільнено з роботи з порушенням установленого законом порядку.

Позивачем пред`явлено позовні вимоги про поновлення на посаді заступника головного лікаря з поліклінічної роботи в МКЛ № 3, а в разі відсутності такої посади - поновлення на рівноцінній посаді заступника головного лікаря з поліклінічної роботи.

Згідно з штатного розпису станом на 23.05.2012 року рівноцінною за розміром окладу та функціональними обов`язками є посада заступника головного лікаря з медичної частини, яку з лютого 2011 року і по даний час обіймає ОСОБА_5

Відповідно до ч. 1 ст. 235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір, а тому позивачку необхідно поновити на роботі з моменту її звільнення.

Відповідно до ч. 2 ст. 235 КЗпП України, при винесенні рішення поновлення на роботі, орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рінення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи, але не більше як за один рік.

В зв`язку з цим підлягає стягненню з відповідача - міської клінічної лікарні 3 3 на користь ОСОБА_2 середня заробітна плата за час вимушеного прогулу з 12.03.2012 року.

Згідно довідки від 04.05.2012 року при звільненні з позивачкою було проведено розрахунок: оплечено листок працездатності за 6 днів 9 з 24.02.2012 року по 02.03.2012 року ) в сумі 764,52 грн. грн.; виплачено компенсацію за невикористану відпустку за 28 днів в сумі 2753,52 грн., вихідну допомогу в сумі 2817,32 грн., заробітну плату за 4 фактично відпрацьовані дні ( з 20.02.2012 року по 23.02.2012 року ) в сумі 554,92 грн. ( а. с. 56 ).

Позов в частині стягнення заробітної плати за період з 03.01.2012 року по 12.03.2012 року також підлягає задоволенню, але з врахуванням проведених виплат за вказаний період, оскільки належних доказів відсутності на роботі позивача в зазначений період не надано, крім того, ОСОБА_2 до дисциплінарної відповідальності за відсутність на робочому місці протягом тривалого часу, не притягувались.

Не підлягають задоволенню позовні вимоги ОСОБА_2 в частині солідарного стягнення матеріальної шкоди на користь МКЛ № 3 в зв`язку з оплатою вимушеного прогулу з 07.04.2011 року та з 12.03.2012 року, оскільки законом позивачу не надано право захищати права, свободи та інтереси МКЛ № 3 ( ст. 3 ЦПК України ).

Відсутні підстави для визнання неправомірними дій головного лікаря ОСОБА_4 щодо поновлення на попередній посаді заступника головного лікаря з поліклінічної роботи з 07.04.2011 року, оскільки видання наказу про поновлення було здійснено при примусовому виконанні рішення Староміського районного суду м. Вінниці Староміським відділом УВС. Постанова про закінчення виконавчого провадження сторонами не оскаржувалась.

З огляду на викладене колегія суддів вважає, що ухвалене судом рішення являється законним і обгрунтованим, а доводи апеляційної скарги необгрунтовані.

Керуючись ст. ст. 307, 308, 314, 315 ЦПК України колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу представника департаменту охорони здоров`я відхилити.

Рішення Староміського районного суду м. Вінниці від 04.07.2012 р. залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий: Судді: