Рішення № 25635194, 14.08.2012, Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)

Справа №22ц/0590/8046/2012 Головуючий в 1 інстанції Моцний О.С.

Категорія 24 Доповідач Пономарьова О.М.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 серпня 2012 року Апеляційний суд Донецької області в складі:

головуючого судді Пономарьової О.М.,

суддів Шигірта Ф.С., Соломахи Л.І.,

при секретарі Яменко А.Г.,

за участю

представника позивача Стоянової С.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку

апеляційну скаргу Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» на рішення Селидівського міського суду Донецької області від 20 червня 2012 року по цивільній справі за позовом Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за надану теплову енергію, -

в с т а н о в и в :

В квітні 2012 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідача і зазначав, що він виробляє теплову енергію для забезпечення споживачів послугами централізованого опалення. Відповідач є споживачем послуг з теплопостачання, зареєстрований та мешкає в квартирі за адресою: АДРЕСА_1, але в період з січня 2004 року по 01 березня 2012 року не здійснював належну оплату та заборгував за отриману теплову енергію кошти на суму 14032 грн. 60 коп., яка складається з наступного: 10537,41 грн. - заборгованість; 2642,76 грн. - індекс інфляції; 852,43 грн. - 3% річних. Позивач просив стягнути з відповідача заборгованість за отриману теплову енергію та судові витрати.

Рішенням Селидівського міського суду Донецької області від 20 червня 2012 року в задоволенні позовних вимог Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за надану теплову енергію відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач Обласне комунальне підприємство «Донецьктеплокомуненерго» просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення, оскільки суд першої інстанції зробив висновки, які не відповідають обставинам справи, допустив порушення норм матеріального та процесуального закону, в порушення вимог ст. 257 ЦК України визнав, що борг відповідача за послуги теплопостачання за весь період, починаючи з 2004 року по лютий 2012 ріку знаходиться за межами строку позовної давності.

В судовому засіданні апеляційної інстанції представник позивача Стоянова С.Г. підтримала доводи апеляційної скарги і просила її задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання апеляційної інстанції не з'явився, про час та місце судового розгляду повідомлений належним чином, подав клопотання про розгляд справи у його відсутність.

Апеляційний суд вважає можливим розглядати справу у відсутність відповідача, оскільки відповідно до вимог ст. 305 ч. 2 ЦПК України неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення представника позивача, дослідивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що наявний борг за послуги теплопостачання у розмірі 14032.60 грн. за період 2004 - 2012 років знаходиться за межами строку позовної давності про застосування якого в судовому засіданні заявив відповідач.

Проте з таким висновком суду повністю погодитись не можна.

Суд першої інстанції правильно виходив з того, що правовідносини, що виникли між сторонами, регулюються спеціальними законами, а саме: Законом України «Про житлово-комунальні послуги», «Про теплопостачання».

Відповідно до ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов'язаний: оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Статтями 20, 21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначені обов'язки споживача та виконавця житлово-комунальних послуг. Зокрема, обов'язковим є укладення договору на надання житлово-комунальних послуг, підготовленого виконавцем на основі типового договору, а також оплата житлово-комунальних послуг у строки, встановлені договором або законом, а обов'язком виконавця - надання послуг вчасно та відповідної якості згідно із законодавством та умовами договору, а також підготовка та укладення зі споживачем договору про надання житлово-комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов його виконання згідно з типовим договором.

Необхідність укладення договору на надання житлово-комунальних послуг передбачена законом і його укладення визначено як обов'язок, а не право сторін..

Сама по собі відсутність письмового договору між сторонами не може бути підставою для відмови в позові про стягнення заборгованості за фактично надані послуги.

Судом першої інстанції встановлено і це вбачається з матеріалів справи, що відповідач ОСОБА_2 зареєстрований та мешкає в квартирі за адресою: АДРЕСА_1, і є споживачем послуг з теплопостачання, але в період з січня 2004 року по 01 березня 2012 року не здійснював належну оплату та відповідно до рахунку № НОМЕР_1 має заборгованість за отриману теплову енергію в сумі 14032 грн. 60 коп., яка складається з наступного: 10537,41 грн. - заборгованість; 2642,76 грн. - індекс інфляції; 852,43 грн. -3% річних.

Суд першої інстанції правильно виходив з того, що відповідно до вимог ст.ст. 256, 257 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу; загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно з вимогами ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

З позовом до суду позивач звернувся 3 квітня 2012 року і просив стягнути з відповідача заборгованість за період з 1 січня 2004 року по 1 березня 2012 року. Суд, з урахуванням заяви відповідача, правильно зробив висновки про те, що такі вимоги позивача виходять за межі строку позовної давності.

Проте, суд першої інстанції в порушення вимог матеріального не вирішив питання про стягнення з відповідача заборгованості за надані позивачем послуги в межах трирічного строку з березня 2009 року по 1 березня 2012 року.

Таким чином, судом першої інстанції неправильно були застосовані правила позовної давності і відмовлено в задоволенні позовних вимог, що відповідно до вимог ст. 309 ч. 1 п.4 ЦПК України є підставою для скасування рішення суду та ухвалення нового рішення.

Виходячи з наданого позивачем розрахунку, розмір заборгованості за надану теплову енергію за період з 1 березня 2009 року по 1 березня 2012 року складає 5660 грн. 23 коп., інфляційне збільшення (індекс 1,232) за цей період з вказаної суми склало 1313,27 грн., три відсотки річних - 509,42 грн. Вказані суми підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Крім того, відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України на користь позивача належить стягнути з відповідача понесені судові витрати в розмірі 214,60 грн.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 313, 314, 316 ЦПК України, апеляційний суд, -

в и р і ш и в :

Апеляційну скаргу Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» - задовольнити частково.

Рішення Селидівського міського суду Донецької області від 20 червня 2012 року скасувати та ухвалити нове.

Позовні вимоги Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» частково задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» (розрахунковий рахунок 26001969969237, МФО 335537, ЄДРПОУ 26221744 в філії ПАТ «ПУМБ» в м. Донецьк) заборгованість за надану теплову енергію за період з 1 березня 2009 року по 1 березня 2012 року в розмірі 5660 (п'ять тисяч шістсот шістдесят) грн. 23 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» (розрахунковий рахунок 26001709155704, МФО 380805, ЄДРПОУ 03337119 в ДОД ПАТ «Райфайзен банк Аваль») інфляційне збільшення у розмірі 1313 (одна тисяча триста тринадцять) грн. 13 коп., 3% річних в розмірі 509 (п'ятсот дев'ять) грн. 42 коп. та понесені судові витрати в розмірі 214 (двісті чотирнадцять) грн. 60 коп.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення.

Рішення може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий: О.М.Пономарьова

Судді: Л.І.Соломаха

Ф.С.Шигірт