Постанова № 25628788, 14.08.2012, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" серпня 2012 р. Справа № 5023/10404/11

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Ткаченко Н.Г. - головуючого, Коробенка Г.П., Куровського С.В. - доповідача, за участю: представників ТОВ "Сіел Форс" -Семенець С.В., ПАТ "ПУМБ" -Шило Н.Є., розглянувши у відкритому судовому засіданнікасаційну скаргуПублічного акціонерного товариства "Перший український міжнародний банк"на постановуХарківського апеляційного господарського суду від 04.04.2012та постановугосподарського суду Харківської області від 03.01.2012у справі№5023/10404/11 господарського суду Харківської областіза заявоюТовариства з обмеженою відповідальністю "Сіел Форс"провизнання банкрутом,

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Сіел Форс" звернулось до господарського суду з заявою у порядку статті 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" про порушення справи про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Сіел Форс".

Постановою господарського суду Харківської області від 03.01.2012 у справі №5023/10404/11 (суддя: Усатий В.О.) визнано Товариство з обмеженою відповідальністю "Сіел Форс" банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру; призначено ліквідатором банкрута голову ліквідаційної комісії Антіпова О.В.; зобов'язано ліквідатора виконати вимоги Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 04.04.2012 (судді: Здоровко Л.М., Плахов О.В., Шутенко І.А.) постанову місцевого господарського суду залишено без змін.

В касаційній скарзі ПАТ "Перший український міжнародний банк" просить скасувати постанови судів попередніх судових інстанцій, провадження у справі припинити, посилаючись на порушення судами попередніх судових інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю -доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів прийшла до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 17.08.2011 загальними зборами учасників ТОВ "Сіел Форс" прийняті наступні рішення: припинити ТОВ "Сіел Форс" у зв'язку з ліквідацією; створити ліквідаційну комісію у складі голови комісії Антіпова О.В.; строк проведення ліквідаційної процедури встановлено не менше ніж 2 місяці з дати публікації повідомлення про ліквідацію у спеціалізованому друкованому засобі масової інформації; строк для претензій кредиторів встановлено два місяці з дати публікації повідомлення про ліквідацію у спеціалізованому друкованому засобі масової інформації; ліквідаційній комісії прийняти на себе повноваження щодо управління справами товариства і почати роботу, керуючись встановленим порядком та строками проведення ліквідаційної процедури (т.1, а.с.32).

Провадження у справі про банкрутство Товариство з обмеженою відповідальністю "Сіел Форс" порушене господарським судом Харківської області на підставі ст.51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Постанова господарського суду першої інстанції мотивована наведеними рішеннями загальних зборів учасників ТОВ "Сіел Форс" та тим, що матеріали справи підтверджують безспірність грошових вимог кредиторів, неспроможність боржника виконати свої зобов'язання перед ними у встановлений Законом строк і тим, що ліквідаційна комісія боржника діяла з дотриманням вимог чинного законодавства, а саме ст.51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст.ст.105, 110, 111 ЦК України та ч.5 ст.60 ГК України

Харківський апеляційний господарський суд погодився з висновками господарського суду першої інстанції та залишив постанову господарського суду Харківської області від 03.01.2012 без змін.

Але з такими висновками суду першої та апеляційної інстанції погодитись не можна.

Згідно ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до чинного законодавства рішення суду є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності -на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.

Оскаржувані постанови суду першої та апеляційної інстанції зазначеним вище вимогам не відповідають.

Відповідно до ч.1 ст.5 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Згідно ст. 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", якщо вартості майна боржника - юридичної особи, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів, така юридична особа ліквідується в порядку, передбаченому цим Законом. Відповідне правило передбачено ч. 3 ст. 110 ЦК України, яка містить загальні положення про ліквідацію юридичної особи.

Спрощена процедура банкрутства, що передбачена ст. 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" , випливає з процедури добровільної ліквідації юридичної особи, тобто ліквідації юридичної особи за рішенням її учасників (власників) або органу, уповноваженого на це установчими документами. У зв'язку з чим необхідними передумовами для звернення із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство боржника в порядку ст. 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" є дотримання вимог цивільного та господарського законодавства щодо добровільної ліквідації юридичної особи.

Господарськими судами попередніх інстанцій не було належним чином досліджено питання щодо виконання головою ліквідаційної комісії ТОВ "Сіел Форс" всіх вимог чинного законодавства, передбачених на випадок банкрутства юридичної особи на підставі ст.51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Згідно ч.3 ст.110 ЦК України, якщо вартість майна юридичної особи є недостатньою для задоволення вимог кредиторів, юридична особа ліквідується в порядку, встановленому законом про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом.

Відповідно до вимог ч.1 ст.111 ЦК України ліквідаційна комісія після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами складає проміжний ліквідаційний баланс, який містить відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується перелік пред'явлених кредиторами вимог, а також про результати їх розгляду. Проміжний ліквідаційний баланс затверджується учасниками юридичної особи або органом, який прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи.

Згідно ч.5 ст.60 ГК України, яка регулює загальний порядок ліквідації суб'єкта господарювання, ліквідаційна комісія оцінює наявне майно суб'єкта господарювання, який ліквідується і розраховується з кредиторами, складає ліквідаційний баланс та подає його власнику або органу, який призначив ліквідаційну комісію. Достовірність та повнота ліквідаційного балансу повинні бути перевірені у встановленому законодавством порядку.

Відповідно до абз. 4 ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" суб'єкт господарської діяльності може бути визнаний банкрутом тільки в разі встановлення господарським судом його неспроможності відновити свою платоспроможність та задовольнити визнані судом вимоги кредиторів не інакше як через застосування ліквідаційної процедури.

Тому, при винесені постанови про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури, суд в обов'язковому порядку повинен врахувати вищенаведені вимоги закону та з'ясувати актив і пасив боржника.

При розгляді судом першої інстанції заяви ліквідатора про визнання ТОВ "Сіел Форс" банкрутом, суду належало з'ясувати, чи мало ТОВ "Сіел Форс", станом на день прийняття рішення його засновником про ліквідацію, недостатньо грошових коштів та іншого ліквідаційного майна для здійснення розрахунків з кредиторами та чи виконані всі вимоги закону щодо здійснення процедури ліквідації.

В оскаржуваній постанові суду першої інстанції від 03.01.2012 відсутні дані про розмір кредиторської та дебіторської заборгованості, відомості про фінансово-майновий стан ТОВ "Сіел Форс".

В матеріалах справи відсутні дані щодо направлення головою ліквідаційною комісії повідомлення до органів державної податкової служби.

Таким чином, господарський суд першої інстанції передчасно, без належного дослідження всіх обставин справи, повної та всебічної перевірки зібраних у справі доказів, на підставі ст.51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", визнав боржника банкрутом.

Крім того, ТОВ "Сіел Форс" при зверненні до господарського суду Харківської області із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство до заяви додало копії документів, які підтверджують кредиторські вимоги, зокрема копію простого векселя, копію протесту про неоплату векселя, копію виконавчого напису нотаріуса, тощо, наведені копії належним чином засвідчені не були. Однак, наведені документи повинні бути подані до суду в оригіналі або належним чином засвідчених копіях разом із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство.

На зазначені обставини суд апеляційної інстанції уваги не звернув і не дав їм ніякою оцінки, і не перевірив обставин щодо обгрунтованості порушення провадження у справі про банкрутство ТОВ "Сіел Форс".

За таких обставин, постанову Харківського апеляційного господарського суду від 04.04.2012 та постанову господарського суду Харківської області від 03.01.2012 у справі про банкрутство ТОВ "Сіел Форс" не можна визнати як такі, що відповідають фактичним обставинам справи і вимогам закону, а тому вони підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 1117 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Під час нового розгляду справи, суду слід врахувати вище викладене, більш повно та всебічно перевірити дійсні обставини справи, дати належну оцінку зібраним по справі доказам, доводам та запереченням сторін і в залежності від встановленого та вимог закону постановити законне та обґрунтоване рішення.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119 - 11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Перший український міжнародний банк" задовольнити частково.

Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 04.04.2012 та постанову господарського суду Харківської області від 03.01.2012 у справі №5023/10404/11 скасувати.

Справу №5023/10404/11 направити на новий розгляд до господарського суду Харківської області.

Головуючий Ткаченко Н.Г.

Судді Коробенко Г.П.

Куровський С.В.