Постанова № 25628439, 26.07.2012, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

26 липня 2012 р. № 2-а- 4236/12/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді - Горшкової О.О., при секретарі судового засідання - Чепурній Т.В.,

за участю представників сторін: позивач - Гусарова В.В., відповідач - Буряківський О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес - консалтінг плюс" до Західної міжрайонної Державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби про визнання дій неправомірними, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес-консалтінг плюс»звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Харкова, в якому просить суд визнати дії відповідача щодо відмови в видачі свідоцтва про перереєстрацію ТОВ «Бізнес-консалтінг плюс»як платника податку на додану вартість неправомірними; зобов'язати відповідача видати нове свідоцтво платника податку на додану вартість ТОВ «Бізнес-консалтінг плюс»у зв'язку із зміною місцезнаходження. В обґрунтування позовних вимог вказує, що у контролюючого органу не було встановлених законом підстав для відмови позивачу у видачі свідоцтва платника податку на додану вартість. Посилання ж відповідача, як на відмову у видачі свідоцтва на недостовірність зазначених у реєстраційних документах даних, а саме відсутність за місцезнаходженням є необґрунтованим, оскільки в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців не міститься жодних записоів про відсутність підприємства позивача за місцезнаходженням або про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу. В зв'язку з чим вважає, що дії податкового органу щодо відмови в видачі свідоцтва платника податку на додану вартість є неправомірними та незаконними.

Відповідач проти позову заперечував, пославшись на те, що контролюючим органом було правомірно відмовлено підприємству у видачі свідоцтва платника податку на додану вартість через зазначення у реєстраційних документах недостовірні дані, а саме відсутність підприємства за місцезнаходженням.

Ухвалою суду від 24.04.2012 року проведено заміну первинного відповідача -Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Харкова на правонаступника -Західну міжрайонну державну податкову інспекцію м. Харкова Харківської області Державної податкової служби (далі -Західна МДПІ).

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні в матеріалах справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню виходячи з такого.

Як було встановлено під час розгляду справи, що ТОВ «Бізнес-консалтінг плюс»пройшло передбачену законом процедуру державної реєстрації та перебуває на податковому обліку у Західній МДПІ.

27.10.2011 та від 01.11.2011 року ТОВ «Бізнес-консалтінг плюс»подано до відповідача заяву за формою 1-ПДВ про видачу свідоцтва платника податку на додану вартість.

Листом від 04.11.2011 року за № 11263/10/15-02-27 відповідач відмовив ТОВ «Бізнес-консалтінг плюс»в видачі свідоцтва платника податку на додану вартість, на підставі п.10 розділу ІІІ Положення про реєстрацію платника податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації від 22.12.2010 року № 978, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.12.2010 року за № 1400/18695 та було запропоновано надати нову реєстраційну заяву з достовірними даними.

Як вбачається з тексту відмови, перевіряючи достовірні дані та заповнені реквізити у наданих заявах від 27.10.2011 року та 01.11.2011 року відповідач керується розпорядженням ДПА у Харківській області від 07.04.2011 року № 81 та додатком 1- "Регламентом дії структурних підрозділів ОДПС по організації роботи щодо розгляду реєстраційних заяв платників ПДВ", згідно якого при зверненні було встановлено наступне, що підрозділом оподаткування юридичних осіб було направлено до відділу податкової міліції ДПІ у Жовтневому районі запит по підприємству ТОВ «Бізнес-консалтінг плюс»на встановлення місцезнаходження. Відділ податкової міліції, керуючись п. 4.2 Розділу IV "Дії підрозділів податкової міліції при отриманні запита на встановлення місцезнаходження платника податків"наказу ДПА у Харківській області від 17.05.2010 року № 336 "Про затвердження Положення про організацію взаємодії підрозділів ВПМ з іншими структурними підрозділами органів ДПС для встановлення місцезнаходження платників податків" після отримання запиту приймає рішення про організацію заходів із встановлення місцезнаходження платника податків, а саме здійснює вихід за його адресою. Після проведеної роботи по виходу за адресою, яка вказана заявках підприємства, підрозділ податкової міліції склав довідку № 1168/26-12 від 01.11.2011 року про те, що ТОВ «Бізнес-консалтінг плюс»не знаходиться за адресою: м. Харків, пров. Метизний буд. 5.

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів, які покладені суб'єктом владних повноважень в основу відмови у видачі свідоцтва платника податку на додану вартість на відповідність вимогам ч. 3 ст. 2 КАС України, суд дійшов висновку про наступне.

Суд зазначає, що з 01.01.2011 року порядок реєстрації платників податку на дадану вартість регламентується положеннями Податкового кодексу України (далі -ПК України)

Так, відповідно до п.п. 183.1 ст. 183 ПК України передбачено, що будь-яка особа, що підлягає обов'язковій реєстрації чи прийняла рішення про добровільну реєстрацію як платника податку, подає до органу державної податкової служби за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) реєстраційну заяву.

Відповідно до розділу 3 Положення про реєстрацію платника податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації від 22.12.2010 року № 978, зареєстрованого в Міністеррстві юстиції України 29.12.2010 року за № 1400/18695 (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин), реєстрація осіб платниками ПДВ, перереєстрація та заміна свідоцтв про таку реєстрацію проводяться шляхом внесення записів до Реєстру із формуванням за кожним таким записом окремого номера свідоцтва і визначення дати початку його дії та дати анулювання.

Будь-яка особа, що підлягає обов'язковій реєстрації чи прийняла рішення про добровільну реєстрацію як платника ПДВ, подає до податкового органу за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) реєстраційну заяву платника податку на додану вартість за формою N 1-ПДВ (додаток 1).

При реєстрації платника ПДВ обов'язково проводиться перевірка його реєстраційних даних з Єдиного банку даних про платників податку - юридичних осіб або Реєстру самозайнятих осіб. Дані реєстраційної заяви мають бути достовірними та відповідати відомостям Єдиного державного реєстру.

З метою перевірки достовірності даних про заявника податковий орган може звернутись до державного реєстратора за отриманням витягу з Єдиного державного реєстру.

Як було встановлено під час розгляду справи, контролюючий орган за отриманням витягу з Єдиного державного реєстру відносно позивача до державного реєстратора не звертався.

Якщо в заяві про реєстрацію не зазначені обов'язкові реквізити, надані недостовірні або неповні дані (крім розділу 15 такої заяви), її не скріплено печаткою заявника, не підписано заявником (для фізичних осіб), відповідальною особою заявника (для юридичних осіб) чи особою, яка має документально підтверджене повноваження щодо підпису реєстраційної заяви від особи, яка реєструється платником ПДВ, то протягом 10 робочих днів від дня отримання заяви податковий орган звертається до особи з письмовою пропозицією надати нову заяву про реєстрацію (із зазначенням підстав неприйняття попередньої).

Податковий орган відмовляє в реєстрації особи як платника ПДВ, якщо за результатами розгляду реєстраційної заяви та/або поданих документів встановлено, що особа не здійснює постачання товарів/послуг або не відповідає вимогам, визначеним статтею 180, пунктом 181.1 статті 181, пунктом 182.1 статті 182 та пунктом 183.7 статті 183 розділу V Кодексу (пункт 5 розділу I, пункти 3, 4, підпункт 5.1 пункту 5 розділу III Положення), або якщо існують обставини, які є підставою для анулювання реєстрації згідно із статтею 184 розділу V Кодексу (пункт 1 розділу V Положення).

Підпунктом 183.8. ст. 183 ПК України орган державної податкової служби відмовляє в реєстрації особи як платника податку, якщо за результатами розгляду реєстраційної заяви та/або поданих документів встановлено, що особа не здійснює постачання товарів/послуг або не відповідає вимогам, визначеним статтею 180, пунктом 181.1 статті 181, пунктом 182.1 статті 182 та пунктом 183.7 статті 183 цього Кодексу, або якщо існують обставини, які є підставою для анулювання реєстрації згідно із статтею 184 цього Кодексу.

Як встановлено під час розгляду справи, в обґрунтування підстави для відмови позивачу у видачі свідоцтва платника податку на додану вартість, контролюючий орган посилається на положення п.п. "ж"п. 184.1 ст. 184 ПК України.

Разом з тим, відповідно до п.п. "ж"п. 184.1 ст. 184 ПК України, зазначається, що анулювання реєстрації платника податку здійснюється якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців наявний запис про відсутність юридичної особи або фізичної особи за її місцезнаходженням (місцем проживання) або запис про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців"єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення органів державної влади, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

Позивачем до матеріалів справи надано довідку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб і фізичних осіб підприємців, згідно із якою вбачається, що станом на 21.03.2012 року відомості про юридичну особу ТОВ «Бізнес-консалтінг плюс»є підтвердженими, місцезнаходженням підприємства є АДРЕСА_1.

Крім того, до матеріалів справи надано копію укладеного між гр.. ОСОБА_3 (Орендодавець) та ТОВ «Бізнес-консалтінг плюс»(Орендар) договору оренди нежитлових приміщень №15-01-2012 від 30.12.2011 року, відповідно до умов якого Орендодавець надає, а Орендар приймає в строкове платне користування орендовані приміщення за адресою: АДРЕСА_1 (будинок літ. Б2, 2 поверх, кімната 2-8). Строк дії вказаного договору з 01.01.2012 року до 31.12.12 року. Факт передачі нежитлового приміщення підтверджується укладеним між сторонами Договору Актом здачі-приймання від 01.01.2012 року

З огляду на вище викладене, суд дійшов висновку про наявність у ТОВ «Бізнес-консалтінг плюс»права на отримання свідоцтва платника податку на додану вартість, а відтак відмова контролюючого органу у його видачі з посиланням на відсутність підприємства за місцезнаходженням є необґрунтованою та такою, що порушує права позивача як сумлінного платника податків.

Доказів наявності інших підстав для відмови у наданні свідоцтва платника податку на додану вартість відповідачем надано не було.

Також суд зазначає, що постановою Харківського окружного адміністративного суду від 12.03.2012 року по справі № 2а-1558/12/2070, залишеною без змін ухвалою колегії суддів Харківського апеляційного адміністративного суду від 16.05.2012 року, задоволено адміністративний позов ТОВ "Бізнес-консалтинг плюс" до ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова про визнання дій неправомірними, скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії. Визнано дії ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова щодо анулювання свідоцтва платника податків на додану вартість за №100291948, дата початку дії свідоцтва 08.07.2010 року, видане ТОВ "Бізнес-консалтінг плюс неправомірними. Скасовано рішення ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова від 31.01.2012 року за №9/15-02-36 про анулювання свідоцтва платника податку на додану вартість за №100291948, дата початку дії свідоцтва 08.07.2010 року, видане ТОВ "Бізнес-консалтінг плюс". Зобов'язано ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова вчинити дії щодо поновлення реєстрації ТОВ "Бізнес-консалтінг плюс" платником податку на додану вартість з дня скасування цієї реєстрації. Зобов'язано ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова вчинити дії щодо внесення до Реєстру платників податків на додану вартість запис про відміну анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ "Бізнес-консалтінг плюс" платником податку на додану вартість з дня скасування реєстрації.

Відповідно до ч.1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Відповідно до ч. 5 ст. 254 КАС України постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення.

Згідно ст.255 КАС України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

З огляду на зазначене суд дійшов висновку, що оскільки судовими рішеннями, які набрали законну силу, було визнано неправомірними дії контролюючого органу щодо анулювання свідоцтва платника податку на додану вартість ТОВ "Бізнес-консалтінг плюс", то підприємство правомірно перебуває на обліку як платник податку на додану вартість, та як наслідок має встановлене законом право на перереєстрацію як платник податку на додану вартість у зв'язку із зміною місцезнаходження.

Частиною 2 ст.19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оцінюючи дії відповідача на відповідність критеріям зазначеним в ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд дійшов до висновку, що відмова у видачі позивачу свідоцтва платника податку на додану вартість не ґрунтується на вимогах законодавства.

Частиною 2 ст.71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач, будучи суб'єктом владних повноважень та заперечуючи проти адміністративного позову не виконав покладений на нього ч.2 ст.71 КАС України обов'язок та не довів юридичної та фактичної обґрунтованості відмову у видачі позивачу свідоцтва платника податку на додану вартість, яка закріплена у листі від 04.11.2011 року за № 11263/10/15-02-27.

Суд зазначає, що з 07.11.2011 року порядок перереєстрації платників податку на додану вартість та заміни свідоцтв про реєстрацію платників податку на додану вартість визначений Положенням про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженим наказом Міністерства фінансів України 07.11.2011 N 1394 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 29.11. 2011 р. за N 1369/20107.

Так, згідно із Розділом ІV вище зазначеного Положення встановлено, що перереєстрація платника ПДВ проводиться та Свідоцтво підлягає заміні у разі виникнення змін у даних платника ПДВ, які стосуються коду ЄДРПОУ, податкового номера, який надається податковими органами, та/або найменування (прізвища, імені, по батькові), та/або місцезнаходження (місця проживання) платника ПДВ, і якщо зміни не пов'язані із припиненням платника ПДВ, крім випадків, визначених підпунктом 3.15.1 пункту 3.15 розділу III цього Положення. У разі зміни платником ПДВ місцезнаходження (місця проживання) або його переведення на обслуговування до іншого податкового органу зняття такого платника з обліку в одному податковому органі і взяття на облік в іншому здійснюються в порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби. (п.4.1) Для заміни Свідоцтва платник ПДВ зобов'язаний у двадцятиденний строк після виникнення змін подати до податкового органу, в якому перебуває на обліку, додаткову реєстраційну заяву з позначкою "Перереєстрація". До такої заяви мають бути додані Свідоцтво та всі засвідчені копії Свідоцтва. одатковий орган видає платнику ПДВ нове Свідоцтво (за новим номером) замість старого в такому самому порядку, як і при реєстрації. При цьому дата реєстрації платником ПДВ не змінюється, а датою початку дії нового Свідоцтва та датою анулювання старого Свідоцтва є останній день строку у 10 робочих днів від дня отримання додаткової реєстраційної заяви з позначкою "Перереєстрація". (п.4.2)

Згідно із п.п. 183.9 ст. 183 ПК України у разі відсутності підстав для відмови у реєстрації особи як платника податку орган державної податкової служби зобов'язаний видати заявнику або відправити поштою (з повідомленням про вручення) свідоцтво про реєстрацію такої особи як платника податку не пізніше наступного робочого дня після бажаного (запланованого) дня реєстрації платника податку, зазначеного у його заяві, або протягом 10 робочих днів від дати надходження реєстраційної заяви, якщо бажаний (запланований) день реєстрації у заяві не зазначено чи такий день настає раніше дати, що припадає на останній день строку, встановленого для реєстрації платника податку органом державної податкової служби. Якщо бажаний (запланований) день реєстрації, зазначений у заяві особи, настає після завершення 10 робочих днів від дати надходження реєстраційної заяви, орган державної податкової служби зобов'язаний видати заявнику або відправити поштою (з повідомленням про вручення) свідоцтво про реєстрацію такої особи як платника податку не пізніше бажаного (запланованого) дня реєстрації платника податку, зазначеного у його заяві.

Враховуючи наведене, заявлені позивачем також вимоги щодо зобов'язання відповідача видати свідоцтво платника податку на додану вартість, у зв'язку із зміною місцезнаходження, обґрунтованими та також підлягають задоволенню.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до положень ч. 1 ст. 94 КАС України.

На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ст.ст. 9, 11, 94, 128, 159, 160-163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес-консалтінг плюс»до Західної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби про визнання дій неправомірними -задовольнити.

Визнати неправомірними дії Західної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби щодо відмови в видачі свідоцтва про реєстрацію Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес-консалтінг плюс»як платника податку на додану вартість.

Зобов'язати Західну міжрайонну державну податкову інспекцію м. Харкова Харківської області Державної податкової служби видати свідоцтво платника податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес-консалтінг плюс», у зв'язку із зміною місцезнаходження.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес-консалтінг плюс»(код за 37093546, АДРЕСА_1) судовий збір в сумі 33 (тридцять три) грн. 00 коп.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги у 10-денний строк з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили у порядку, передбаченому ст. 254 КАС України.

Повний текст постанови виготовлено 31.07.2012 року.

Суддя Горшкова О.О.