Постанова № 25627242, 16.07.2012, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 липня 2012 р. Справа № 2а/0470/7459/12 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - при секретарі судового засідання - без участі сторінВласенка Д.О. Пащенко В.І. розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності до Відділу державної виконавчої служби Нікопольського міськрайонного управління юстиції про визнання дій незаконними та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Дніпропетровське обласне відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності 07 липня 2012 року звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Відділу державної виконавчої служби Нікопольського міськрайонного управління юстиції та просило зобов'язати відповідача зняти арешт з окремого поточного рахунку № 26042137813 для зарахування страхових коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, який відкритий страхувальником - Державним підприємством «Нікопольський трубний завод» (код ЄДРПОУ 32289481).

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що у відділі державної виконавчої служби Нікопольського міськрайонного управління юстиції на виконанні знаходиться виконавче провадження про стягнення боргу з Державного підприємства «Нікопольський трубний завод». Постановою державного ВДВС Нікопольського міськрайонного управління юстиції 23.04.2012 накладений арешт на грошові кошти ДП «Нікопольський трубний завод», в тому числі і на окремий поточний рахунок по коштах Фонду № 26042137813 в АБ «Укргазбанк».

Сторони у судове засідання не з'явились повідомлялись належним чином, тому у відповідності до ст. 41 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (ст. 128 КАС України), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Представник позивача надав до суду клопотання про розгляд справи за його відсутності в порядку письмового провадження, уточнені позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Представник відповідача до суду не з'явився, подав до суду клопотання щодо визнання адміністративного позову з проханням розглядати справу в порядку письмового провадження, однак в обґрунтування клопотання зазначив, що Законом України «Про виконавче провадження», станом на теперішній час не вбачається підстав для самостійного прийняття рішення державним виконавцем про зняття арешту з коштів, які містяться на рахунку боржника, якщо виконавче провадження незавершене за заявою ДОВ Фонду з тимчасової втрати працездатності, який не є стороною у виконавчому провадженні.

За таких підстав суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами, оскільки судом вжито усіх заходів для повідомлення відповідача належним чином про розгляд судової справи.

Дослідивши матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

З матеріалів справи вбачається, що заступником начальника відділу державної виконавчої служби Нікопольського міськрайонного управління юстиції Кутовою Т.В., при примусовому виконанні зведеного виконавчого провадження № 20-01/2012, накладено арешт на грошові кошти Державного підприємства «Нікопольський трубний завод», код ЄДРПОУ 32289481, що містяться на рахунках: № 26042137813, 26008137813 в АБ «Укргазбанк», МФО 320478 /а.с. 5/.

Дійсно судом встановлено, що Державним підприємством «Нікопольський трубний завод» було відкрито окремий поточний рахунок № 26042137813 у Відділенні № 185/03 ПАТ АБ «Укргазбанк» МФО 320478 /а.с. 6/.

Виконавча дирекція Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності зверталася до Відділу державної виконавчої служби Нікопольського міськрайонного управління юстиції з листом вих. № 02-23-668 від 13.06.2012 про зняття арешту з поточного рахунку для зарахування страхових коштів Державного підприємства «Нікопольський трубний завод» /а.с. 8/.

Відділ державної виконавчої служби Нікопольського міськрайонного управління юстиції листом вих. № 29796 від 14.06.2012 повідомив, що відсутні підстави для зняття арешту з рахунку Державного підприємства «Нікопольський трубний завод» /а.с. 9/.

Відповідно до ч. 2 ст.21 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» № 2240-ІІІ від 18.01.2001, страхувальник-роботодавець відкриває окремий поточний рахунок для зарахування страхових коштів у банках у порядку, встановленому Національним банком України.

Страхувальник-роботодавець, який є бюджетною установою, відкриває окремий рахунок для зарахування страхових коштів у відповідному органі Державного казначейства України в порядку, встановленому Державним казначейством України.

Кошти Фонду, що надходять на зазначений рахунок, обліковуються на окремому субрахунку.

Страхові кошти, зараховані на окремий поточний рахунок у банку або на окремий рахунок у відповідному органі Державного казначейства України (далі - окремий рахунок), можуть бути використані страхувальником виключно на надання матеріального забезпечення та соціальних послуг застрахованим особам.

Страхові кошти, зараховані на окремий рахунок, не можуть бути спрямовані на задоволення вимог кредиторів, на стягнення на підставі виконавчих та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до закону.

У разі порушення провадження у справі про банкрутство страхувальника-роботодавця страхові кошти, зараховані на окремий рахунок, повертаються до районної, міжрайонної, міської виконавчої дирекції відділення Фонду, яка в подальшому забезпечує надання матеріального забезпечення застрахованим особам. Фінансування такого страхувальника виконавчою дирекцією відділення Фонду припиняється.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначає Закон України «Про виконавче провадження».

Згідно ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» № 606-XIV від 21.04.1999, виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

В силу ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець здійснює необхідні заходи щодо своєчасного і повного виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб і порядок, визначені виконавчим документом.

Відповідно до частин першої та другої ст. 52 Закону України «Про виконавче провадження» процедура звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації. Стягнення за виконавчими документами звертається, зокрема, на кошти боржника, у тому числі на рахунках в установах банків.

Положеннями статті 57 Закону України «Про виконавче провадження» визначено порядок накладення арешту та вилучення майна боржника. Зокрема, арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні в банках або інших фінансових установах; винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження; проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту.

Системний аналіз статей 52, 57 Закону України «Про виконавче провадження» дає підстави стверджувати, що накладення арешту на банківський рахунок є складовим елементом процесу виконавчого провадження, який застосовується органами державної виконавчої служби України для збереження та звернення стягнення на грошові кошти боржника за рішенням суду.

Разом з тим, за положеннями статті 21 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» страхові кошти, зараховані на окремий рахунок, не можуть бути спрямовані на задоволення вимог кредиторів, на стягнення на підставі виконавчих та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до закону.

Відповідно до вимог ст. 60 Закону України «Про виконавче провадження» особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

У разі прийняття судом рішення про зняття арешту з майна арешт з майна знімається за постановою державного виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. Копія постанови про зняття арешту з майна надсилається боржнику та органу (установі), якому була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно боржника.

З майна боржника може бути знято арешт за постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, якщо виявлено порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом. Копія постанови начальника відділу державної виконавчої служби про зняття арешту з майна боржника не пізніше наступного дня після її винесення надсилається сторонам та відповідному органу (установі) для зняття арешту.

У разі наявності письмового висновку експерта, суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв'язку із значним ступенем його зносу, пошкодженням або в разі якщо витрати, пов'язані із зверненням на таке майно стягнення, перевищують грошову суму, за яку воно може бути реалізовано, арешт з майна боржника може бути знято за постановою державного виконавця, що затверджується начальником відділу, якому він безпосередньо підпорядкований. Копії постанови державного виконавця про зняття арешту з майна надсилаються не пізніше наступного робочого дня після її винесення сторонам та відповідному органу (установі) для зняття арешту.

У всіх інших випадках незавершеного виконавчого провадження арешт з майна чи коштів може бути знятий за рішенням суду.

Зазначені у цій статті постанови можуть бути оскаржені сторонами в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до положень, закріплених ст. 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Таким чином, суд приходить до висновку, що арешт розрахункового рахунку № 26042137813 позивача приведе до того, що грошові кошти, які повинні бути використані страхувальником виключно на надання матеріального забезпечення та соціальних послуг застрахованим особам, будуть використані для інших потреб, що в свою чергу суперечить положенням ст. 21 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням».

Відповідно до ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 4-12, 41, 94, 128, 158-163, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності до Відділу державної виконавчої служби Нікопольського міськрайонного управління юстиції про визнання дій незаконними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити у повному обсязі.

Зобов'язати Відділ державної виконавчої служби Нікопольського міськрайонного управління юстиції зняти арешт з окремого поточного рахунку № 26042137813 для зарахування страхових коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, який відкритий страхувальником - Державним підприємством «Нікопольський трубний завод» (код ЄДРПОУ 32289481).

Судові витрати відносяться за рахунок Державного бюджету України.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Суддя Д.О. Власенко