Постанова № 25627241, 06.08.2012, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 липня 2012 р. Справа № 2а/0470/4087/12 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіБоженко Наталії Василієвни при секретаріЛуговій В.О. за участю: представників позивача представників відповідача представника третьої особи Бондаренко К.А., Іванової О.А. Федосової С.В., Скалецького В.А. Кухар Л.Т. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Обласного комунального підприємства культури «Дніпропетровський академічний театр опери та балету» до Державної фінансової інспекції в Дніпропетровській області, треті особи, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, приватне підприємство «Спецпромтехніка», приватне підприємство фірма «Мост», управління капітального будівництва Дніпропетровської обласної державної адміністрації про визнання протиправною та скасування в частині листа-вимогу від 01.03.2012 року №04-04-05-15/2695, -

ВСТАНОВИВ:

Обласне комунальне підприємство культури «Дніпропетровський академічний театр опери та балету» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної фінансової інспекції в Дніпропетровській області, в якому з урахуванням уточнень просить визнати протиправною та скасувати лист-вимогу Державної фінансової інспекції у Дніпропетровської області від 01.03.2012 року, № 04-04-05-15/2695 року «Про усунення порушень, виявлених ревізією в ОКПК «Дніпропетровський академічний театр опери та балету»: в частині 2 щодо відшкодування завищення вартості виконаних будівельних робіт у сумі 62 632 грн. 30 коп.; в частині 3 щодо відшкодування зайво використаних коштів в сумі 64 863 грн. 29 коп. внаслідок завищення потреби у бюджетних асигнуваннях; в частині 5 щодо відшкодування зайво виплачених коштів заробітної плати у сумі 10602 грн. 63 коп..

В обґрунтування позову зазначено, що позивач не погоджується з результатами перевірки та її наслідками, вважає вимогу про виявленні порушення безпідставною та такою, що не ґрунтується на законі, оскільки вимога, що оскаржується, прийнята на підставі висновків акту ревізії № 03.2-21-17 від 19.01.2012 року, в якому зазначені порушення, які є необґрунтованими, відповідно, вимога прийнята не обґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для її прийняття, у зв'язку чим є протиправною та підлягає скасуванню.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31 травня 2012 року у якості третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача було залучено приватне підприємство «Спецпромтехніка», приватне підприємство фірму «Мост» та управління капітального будівництва Дніпропетровської обласної державної адміністрації.

В судовому засіданні представник позивача посилаючись на обставини викладені в позовній заяві просив позов задовольнити, з підстав викладених в позовній заяві.

Представники відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнали у повному обсязі та просили у задоволенні позову відмовити, надали до суду письмові заперечення від 04.08.2011 року, які містяться в матеріалах справи, та пояснили, що висновки відповідача викладені в акті перевірки засновані на чинному законодавстві, а вимога є правомірною та обов'язковою для виконання відповідно до законодавства.

Представники третіх осіб ПП «Спецпромтехніка», ПП фірма «Мост» в судовому засіданні пояснили, що ними були вірно застосовані будівельні норми при виконанні ремонту покрівлі, оскільки запропоновані відповідачем будівельні норми не задовольняють переліку виконаних робіт. Представник ПП фірма «Мост» надав також письмову заяву.

Представник третьої особи управління капітального будівництва Дніпропетровської облдержадміністрації в судовому підтримала позовні вимоги позивача, надала письмові пояснення від 18.07.2012 року, які містяться в матеріалах справи, просила позов задовольнити.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази наявні в матеріалах справи, встановив наступне.

Обласне комунальне підприємство культури «Дніпропетровський академічний театр опери та балету» зареєстроване виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради.

Відповідно до п. 1.2.2.2 Плану контрольно-ревізійної роботи КРУ в Дніпропетровській області на IV квартал 2011 року на підставі направлення від 12.10.2011 р. № 1380-11, виданого начальником контрольно-ревізійного управління в Дніпропетровській області Качаном Р.В., головним контролером-ревізором КРУ в Дніпропетровській області Федособою С.В. проведено ревізію фінансово-господарської діяльності обласного комунального підприємства культури «Дніпропетровський академічний театр опери та балету» за період з 01.06.2008 р. по 31.12.2011р..

За наслідками перевірки було складено Акт №03.2-21-17 від 19.01.2012 року, яким виявлено ряд порушень, позивач підписав Акт із запереченнями. Не погоджуючись з висновками викладеними в Акті перевірки, ОКПК «Дніпропетровський академічний театр опери та балету» було направлено на адресу відповідача письмові заперечення по акту. В свою чергу Державною фінансовою інспекцією у Дніпропетровській області було направлено на адресу позивача висновок на заперечення № 04-04-05-15/2610 від 28.02.2012 року, які були отримані позивачем 29.02.2012 року, згідно вхідного штампу та реєстраційному номеру.

Згідно приписів Закону України «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні» від 26.01.1993 р. № 2939-XII (надалі - Закон України «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні»), відповідно до ч.ч. 1, 2, 5 ст. 2 якого головним завданням державної контрольно-ревізійної служби є здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяття зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності в міністерствах та інших органах виконавчої влади, в державних фондах, у бюджетних установах і у суб'єктів господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах і в організаціях, які отримують (отримували в періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів та державних фондів або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі підконтрольні установи), виконанням місцевих бюджетів, розроблення пропозицій ш усунення виявлених недоліків і порушень та запобігання їм у подальшому. Державний фінансовий контроль реалізується державною контрольно-ревізійною службою через проведення державного фінансового аудита, перевірки державних закупівель та інспектування. Інспектування здійснюється у формі ревізії та полягає у документальній і фактичній перевірці певного комплексу або окремих питань фінансово-господарської діяльності підконтрольної установи, яка повинна забезпечувати виявлення наявних фактів порушення законодавства, встановлення винних у їх допущенні посадових і матеріально відповідальних осіб. Результати ревізії викладаються в акті.

Відповідно до ч. 6 ст. 2 Закону України Закону України «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні» порядок проведення державною контрольно-ревізійною службою державного фінансового аудиту та інспектування встановлюється Кабінетом Міністрів України. Пунктом 35 Порядку проведення інспектування державною контрольно-ревізійною службою, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2006 року № 550, визначено, що виявлені допущені об'єктом контролю порушення законодавства, контроль за дотриманням якого віднесено до компетенції служби, фіксуються в констатуючій частині акта ревізії з обов'язковим посиланням на норми законів чи інших нормативно-правових актів, які порушено, та зазначенням винних у їх допущенні осіб. Згідно Порядку №550 акт ревізії - документ, який складається особами, що проводили ревізію, фіксує факт її проведення та результати. Заперечення, зауваження до акта ревізії (за їх наявності) та висновки на них є невід'ємною частиною акта.

Відповідно п.50 Порядку №550 за результатами проведеної ревізії у межах наданих прав контролюючі органи вживають заходів для забезпечення: притягнення до адміністративної, дисциплінарної та матеріальної відповідальності винних у допущенні порушень працівників об'єктів контролю.

Стаття 10 Закону України «Про державну контрольно-ревізійну службу» визначає права відповідача, а саме пред'являти керівникам та іншим службовим особам підконтрольних установ, що ревізуються, вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства з питань збереження і використання державної власності та фінансів, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства.

Стаття 15 Закону України «Про державну контрольно-ревізійну службу» встановлює, що законні вимоги службових осіб державної контрольно-ревізійної служби є обов'язковими для виконання службовими особами об'єктів, що ревізуються.

Відповідно до п. 46 Порядку №550 якщо вжитими в період ревізії заходами не забезпечено повне усунення виявлених порушень, контролюючим органом у строк не пізніше ніж 10 робочих днів після реєстрації акта ревізії, а у разі надходження заперечень (зауважень) до нього - не пізніше ніж 3 робочих дні після надіслання висновків на такі заперечення (зауваження) надсилається об'єкту контролю письмова вимога щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства із зазначенням строку зворотного інформування.

Як встановлено в судовому засіданні, у зв'язку з надходженням заперечень на акт перевірки, відповідачем винесено вимогу 01.03.2012 року за №04-04-05-15/2695 про усунення виявлених в ході ревізії порушень та 02.03.2012 року надіслано її на адресу позивача, що підтверджується журналом реєстрації розсилки простої вихідної кореспонденції (2012р) 1-29 та відомістю відправлень простої письмової кореспонденції від 02.03.2012 року. Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідачем вимога від 01.03.2012 року була направлена відповідно до Порядку №550, а отримання вимоги позивачем лише 30.03.2012 року, не є результатом незаконних дій відповідача.

Позивач оскаржує лист-вимогу Державної фінансової інспекції у Дніпропетровської області від 01.03.2012 року № 04-04-05-15/2695 року «Про усунення порушень, виявлених ревізією в ОКПК «Дніпропетровський академічний театр опери та балету» (надалі - Театр чи ОКПК «Дніпропетровський академічний театр опери та балету») в частині 2 щодо відшкодування завищення вартості виконаних будівельних робіт у сумі 62632 грн. 30 коп..

Так, відповідно до укладеного договору між Театром та Управлінням капітального будівництва Дніпропетровської облдержадміністрації від 14.07.2010 №1-ТН управління капітального будівництва Дніпропетровської облдержадміністрації (далі - УКБ ДОДА) виконує технічний нагляд по об'єкту: ОКПК «Дніпропетровський академічний театр опери та балету». Капітальний ремонт м'якої покрівлі. Згідно з п. 3 договору УКБ ДОДА забезпечує якісне ведення технічного нагляду відповідно до основних вимог технічного нагляду, а саме проводить перевірку наявності документів, які підтверджують якісні характеристики виробів, матеріалів та обладнання, що використовується під час будівництва об'єкта, проводить перевірку відповідності виконаних будівельно-монтажних робіт, конструкцій проектним рішенням, вимогам державних стандартів, норм і правил, технічних умов та інших нормативних документів тощо.

Згідно договору від 14.07.2010 року укладеного між ОКПК «Дніпропетровський академічний театр опери та балету» (Замовник) та ПП «Спецпромтехніка» (Підрядник), Підрядник виконує капітальний ремонт покрівлі, а Замовник зобов'язується прийняти виконану роботу та оплатити згідно представлених актів виконаних робіт (Ф-2).

Так, ревізією встановлено, що в п.7 Акта ф.№КБ-2в за вересень 2010 року №1 у складі робіт з улаштування покрівель рулонних з матеріалів, що наплавляються, із застосуванням газопламеневих пальників, Підрядником ПП «Спецпромтехніка» надлишково пред'явлено до оплати вартість ґрунтовки та вартість робіт з ґрунтування основи.

Відповідно до договору №1 від 14.10.2010 року про капітальний ремонт покрівлі укладеного між ОКПК «Дніпропетровський академічний театр опери та балету» (Замовник) та ПП фірма «Мост» (Підрядник), Підрядник виконує капітальний ремонт покрівлі, а Замовник зобов'язується прийняти виконану роботу та оплатити згідно представлених актів виконаних робіт (Ф-2).

Так, ревізією встановлено, що в п.5, п.6, п.22, п.23 Акта ф.№КБ-2в за листопад 2010 б/н у складі робіт з улаштування покрівель рулонних з матеріалів, що наплавляються, із застосуванням газопламеневих пальників, Підрядником ПП фірмою «Мост» надлишково пред'явлено до оплати вартість ґрунтовки та вартість робіт з ґрунтування основи.

Суд погоджується з позицією відповідача оскільки, улаштування асфальтової стяжки передбачено в пп.5-6 Акта ф.№КБ-2в за вересень 2010 року №1 та передбачено в пп.3-4 Акта ф.№КБ-2в за листопад 2010 року б/н, також відповідно до ДБН В.2.6-14-97 «Конструкції будівель та споруд. Покриття будівель та споруд» (далі - ДБН В.2.6-14-97), затверджені наказом Держбуду України від 01.10.99 г. №237, які є обов'язковими при проектуваннi покриттiв будинкiв i споруд промислового, цивiльного i сiльськогосподарського призначення улаштування рулонних покрівель на основі наплавлювальних руберойдів улаштування вирівнюючих стяжок з піщаного асфальтобетону необхідно здійснювати з обов'язковим прикотковуванням поверхні ручним котком, а ґрунтування поверхні асфальтових стяжок робити не слід (пункт 2.17 Підрозділу «Улаштування вирівнюючи стяжок» ДБН В.2.6-14-97 (том2).

Крім того, Пунктом 2.14 т.2 ДБН В.2.6-14-97 визначено, що улаштування вирівнюючих стяжок (незалежно від покрівельного покриття) необхідно здійснювати з урахуванням вимог 2.19, 2.20, 2.21, 2.22 та 2.23 ДБН В.2.6-14-97, т.1.

Так, згідно з п.2.22 т.1 ДБН В.2.6-14-97, улаштування вирівнюючої стяжки з піщаного асфальтобетону допускається в осінньо-зимовий період по монолітним та плитним утеплювачам, а згідно з п.2.23 т.1 ДБН В.2.6-14-97 ґрунтування повинно бути здійснено на поверхні основи з бетону або цементно-піщаного розчину, на якій передбачається локальна чи суцільна наклейка покрівельного килима. Так, що ґрунтування асфальтових стяжок не передбачено.

Вимоги п.2.17 т.2 ДБН В.2.6-14-97 щодо відсутності необхідності проведення ґрунтування асфальтових стяжок відноситься до вимог улаштування вирівнюючих стяжок, а не улаштування стяжок під звичайний руберойд, що не наплавляється.

При влаштуванні покрівельних килимів необхідно додержуватись вимог щодо влаштування вирівнюючих стяжок, які визначені в ДБН В.2.6-14-97.

Пунктом 2.23 т.2 ДБН В.2.6-14-97 визначено, що до влаштування основних шарів покрівельного килима повинні бути виконані підготовчі роботи, в тому числі й повторне чи додаткове ґрунтування поверхні. Зазначено, що обезпилювання поверхні слід виконувати безпосередньо перед нанесенням на основу ґрунтувальних сумішей, а обов'язкове повторне ґрунтування поверхні слід виконувати у випадках, коли період від попереднього ґрунтування перевищує 15 діб. Передбачено витрата ґрунтувальних сумішей (п. 2.23 ДБН В.2.6-14-95, т. 1) при повторному, як і при початковому нанесенні, та додаткове ґрунтування основи при влаштуванні покрівельного килима із наплавлених видів руберойду. Однак, в цьому пункті не зазначено, що таке ґрунтування відноситься до асфальтових стяжок. В даному випадку вимоги щодо повторного чи додаткового ґрунтування відносяться до тих поверхонь, на яких вимагається Державними будівельними нормами В.2.6-14-97 здійснювати ґрунтування (п.2.23 т.1 ДБН В.2.6-14-97).

Пунктом 1.9 «Вказівок щодо застосування ресурсних елементних кошторисних норм на ремонтно-будівельні роботи» ДБН Д.1.1-4-2000, затверджених наказом Держбуду України від 14.09.2000 року визначено, що норми на окремі види робіт і конструкції не охоплені збірниками, слід розробляти додатково і затверджувати в складі проекту (робочого) проекту у встановленому порядку.

Також, в п.9 Акта ф.№КБ-2в за листопад 2010 б/н Підрядником ПП фірмою «Мост» пред'явлено до оплати вартість робіт внаслідок застосування РЕКНр, а саме Р8-53-2 «Улаштування примикань висотою 400 мм з рулонних покрівельних матеріалів до бетонних стін і парапетів із застосуванням газопламеневих пальників».

В п.11 Акта ф.№КБ-2в за вересень 2010 року №1 Підрядником ПП «Спецпромтехніка» пред'явлено до оплати вартість робіт внаслідок застосування вищезазначеного РЕКНр - Р8-53-2. Однак, в Акті ф.№КБ-2в за вересень 2010 року №1 роботи з розбирання бортика не передбачені.

Так, підрядниками було застосовано норму Р8-53-2 на улаштування примикань, в той час як роботи виконувались на існуючій покрівлі, яка має борозни та бортики для улаштування фартуха та укладання рейок.

Норма Р8-47-2 відрізняється від норми Р8-53-2 наявністю робіт з розбирання існуючих примикань, очищення від сміття, бруду і пилу, ремонту цементної стяжки, бортика. Борозни та цементний бортик на існуючій покрівлі вже є від улаштування попереднього покрівельного покриття та наново не повинні виконуватись та враховуватись у вартості робіт.

Враховуючи вищевказане, вартість робіт із заміни примикань за нормою Р8-47-2 «Ремонт примикань висотою 400 мм з рулонних покрівельних матеріалів до бетонних стін і парапетів із застосуванням газопламеневих пальників» відповідає фактичному складу та технології робіт на існуючій покрівлі Театру, оскільки здійснювався саме ремонт покрівлі.

Щодо улаштування блискавко-захисту, суд зазначає наступне.

Актом перевірки встановлено та матеріалами справи підтверджено, що в п.16 Акта ф.№КБ-2в за вересень 2010 року №1 Підрядником ПП «Спецпромтехніка» пред'явлено до оплати вартість робіт з улаштування блискавкозахисту загальною довжиною 346 м. на покрівлі Театру внаслідок застосування РЕКН, а саме ЕЗ1-49-3 «Улаштування смуг заземлення на асфальтобетонному покритті при підсиленні покриттів, ПЗУ-21» за збірником 31 Аеродроми», який містить РЕКН на будівельні роботи, необхідні для визначення потреби у ресурсах при проведенні робіт з будівництва, реконструкції, розширення та технічного переозброєння аеродромів.

Так, відповідно до застосованої Підрядником ПП «Спецпромтехніка» РЕКН Е31-49-3 норма витрат матеріалів, що передбачені Е31-49-3, а саме «Окремі конструктивні елементи будівель та споруд [колони, балки, ферми, ригелі, стойки тощо] з наявністю гнутих профілів, середня маса збірної одиниці до 0,1 т. складає 0,21 т. на 1 м. улаштування смуг. Враховуючи норму витрат передбачених матеріалів, вага укладених смуг блискавкозахисту загальною довжиною 346 м. на покрівлі Театру має складати 72,66 т..

В акті перевірки встановлено, що відповідно до дефектного акта, складеного заступником генерального директора Сеславським Л.Й., перевіреного головним інженером ОСОБА_13 та затвердженого генеральним директором Театру Шароваровим О.В. від 07.07.2010 р., улаштування смуг заземлення визначено довжиною 150 м..

Відповідно до наданих до ревізії Акта засвідчення прихованих робіт від 15.09.2010р. на улаштування смуг заземлення на покрівлі та Технічного паспорту блискавкозахистного улаштування від 10.10.2010 р. блискавкозахистна сітка виконана зі сталевої полоси 40*4 мм. та з'єднана з контуром заземлення вертикальним тросом з оцинкованих проволок. Схема улаштування смуг заземлення не надана.

Відповідно до технічного звіту ТОВ «КАФА ЮШОН» 2011 року величина опору заземлюючих улаштувань, в тому числі й заземлюючого улаштування блискавкозахисту Театру, в результаті вимірів задовольняє нормам ПТЕЕС.

Суд приходить до висновку, оскільки витрати праці робітників-будівельників визначаються виходячи з умов виконання робіт, складу їх виконання та технології, то співставлення (управління) витрат праці робітників-будівельників, що задіяні під час улаштування смуг заземлення на асфальтобетонному покритті аеродромів з використанням конструктивних елементів вагою 0,21т. на 1 м., з витратами праці робітників-будівельників, що задіяні під час улаштування блискавкозахистної сітки виконаної зі сталевої полоси 40*4 мм на покрівлі, не є належним.

Щодо вартості робіт з перевезення сміття, суд зазначає наступне.

Відповідно до п.1.4. ДБН Д. 1.1-1-2000 №174 нормативними показниками є ресурсні елементні кошторисні норми. На підставі цих норм і поточних цін на трудові та матеріально-технічні ресурси визначаються прямі витрати у вартості будівництва.

Згідно з п.3.1.10 ДБН Д. 1.1-1-2000 №174 прямі витрати враховують у своєму складі заробітну плату робітників, вартість експлуатації будівельних машин і механізмів та матеріалів. Вони визначаються шляхом множення визначеної за ресурсними елементними кошторисними нормами кількості трудових і матеріально-технічних ресурсів, необхідних для виконання обсягів робіт, на відповідні поточні ціни цих ресурсів. Пунктом 3.3.10.1 ДБН Д.1.1-1-2000 №174 передбачено, що вартість прямих витрат при взаєморозрахунках за обсяги виконаних робіт визначається на підставі нормативних витрат трудових і матеріально-технічних ресурсів, виходячи з фізичних обсягів виконаних робіт та уточнених цін ресурсів, передбачених в договірній ціні.

Згідно з п.1 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» від 16.07.1999 року 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Тобто, всі витрати, що включаються до Актів ф.№КБ-2в, мають бути підтверджені первинними документами, однак такі первинні документи до ревізії та до суду наданні не були, а отже належних та допустимих доказів здійснення господарської операції не надано.

Таким чином, враховуючи встановлення під час ревізії та під час розгляду справи по суті завищення вартості виконаних будівельних робіт за Актом ф.№КБ-2в за вересень 2010 року №1 Підрядника ПП «Спецпромтехніка» та за Актом ф.№КБ-2в за листопад 2010 б/н Підрядника ПП фірми «Мост» вартість технагляду також завищена на суму 947,30 грн., згідно із розрахунком відповідача.

З урахуванням викладеного вище, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позову в частині скасування вимоги відповідача від 01.03.2012 року № 04-04-05-15/2695 щодо відшкодування завищення вартості виконаних будівельних робіт у сумі 62 632, 30 гривень.

Щодо, оскарження листа-вимоги Державної фінансової інспекції у Дніпропетровської області від 01.03.2012 року, № 04-04-05-15/2695 року «Про усунення порушень, виявлених ревізією в ОКПК «Дніпропетровський академічний театр опери та балету» в частині 3 щодо відшкодування зайво використаних коштів в сумі 64863 грн. 29 коп. внаслідок завищення потреби у бюджетних асигнуваннях суд зазначає наступне.

Статтею 2 Бюджетного кодексу України від 21.06.2001 року №2542-ІІІ (чинного на момент виникнення правовідносин) встановлено, що розпорядники бюджетних коштів - бюджетні установи в особі їх керівників, уповноважені на отримання бюджетних асигнувань, взяття бюджетних зобов'язань та здійснення видатків з бюджету.

Згідно статті 21 Бюджетного кодексу України кошти бюджету, які отримують фізичні та юридичні особи, що не мають статусу бюджетної установи (одержувачі бюджетних коштів), надаються їм лише через розпорядника бюджетних коштів.

Стаття 2 Бюджетного кодексу України від 08.07.2010 № 2456-VI містить визначення поняття одержувача бюджетних коштів, так одержувач бюджетних коштів - суб'єкт господарювання, громадська чи інша організація, яка не має статусу бюджетної установи, уповноважена розпорядником бюджетних коштів на здійснення заходів, передбачених бюджетною програмою, та отримує на їх виконання кошти бюджету. Аналогічне визначення міститься в п.8 «Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ», затв. постановою Кабінету Міністрів України № 228 від 28 лютого 2002 року (надалі - Порядок № 228).

Згідно з пунктом 9 Порядку № 228 одержувач використовує бюджетні кошти на підставі плану використання бюджетних коштів, що містить розподіл бюджетних асигнувань, затверджених у кошторисах відповідного розпорядника.

Судом встановлено, що Театр отримує кошти з обласного бюджету по КЕКВ 1310 «Субсидії та поточні трансферти підприємствам установам організаціям» відповідно до «Інструкції щодо застосування економічної класифікації видатків бюджету», затвердженої Наказом Державного казначейства України 25.11.2008 року № 495 (надалі - Інструкція) (чинна на момент виникнення спірних правовідносин). Ці кошти є фінансовою підтримкою театру на безповоротній основі для виконання своїх функцій.

Одним із напрямків є заробітна плата. Відповідно до Інструкції код 1110 «Оплата праці працівників бюджетних установ» включає оплату праці всіх працівників бюджетних установ (організацій), військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу (у тому числі відряджених до органів виконавчої влади та інших цивільних установ) згідно з установленими посадовими окладами, ставками або розцінками, матеріальну допомогу, у тому числі видатки на премії та інші види заохочень чи винагород (у грошовій та/або матеріальній формі). Ця категорія включає код видатків заробітної плати 1111: заробітну плату за встановленими посадовими окладами (тарифними ставками) або розцінками всіх штатних працівників; надбавка за вислугу років; доплата за ранг, надбавки та доплати обов'язкового характеру (оплата роботи в нічний час, за науковий ступень, за знання та використання іноземної мови тощо); надбавки, що носять заохочувальний характер; премії, які виплачуються як у грошовій, так і натуральній формі; матеріальну допомогу, допомогу на оздоровлення при наданні щорічної відпустки та в інших випадках за рішенням установи (організації) відповідно до законодавства; оплату праці працівників, які не перебувають у штаті установи (організації), за виконання робіт за договорами цивільно - правового характеру, укладаючи договір підряду (за винятком суб'єктів підприємницької діяльності).

Згідно з «Методичними рекомендаціями щодо організації матеріального стимулювання праці працівників підприємств і організацій» затверджених наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 29.01.2003 року, №23, матеріальне стимулювання праці - це засіб забезпечення матеріальних потреб працюючих у залежності від результату їх колективної та індивідуальної праці через систему законодавчих нормативних, економічних, соціальних та організаційних чинників і заходів, пов'язаних з виробництвом. Система матеріального стимулювання - сукупність основних та додаткових показників оцінки колективних та індивідуальних результатів праці, за якою працюючим здійснюються різні виплати заохочувального характеру понад основну заробітну плату з метою використання їх матеріальної зацікавленості для підвищення продуктивності, ефективності та конкурентоспроможності виробництва».

Спірна сума, входить у підсумок розрахунку «Доплати та надбавки стимулюючого характеру» загальною сумою 79900,00 грн., та є стимулюючою надбавкою, згідно з Методичними рекомендаціями щодо організації матеріального стимулювання праці працівників підприємства та організацій затверджених наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 29 січня 2003 року, №23.

Право позивача встановлювати конкретні розміри надбавок та доплат до них визначенні Наказом Міністерства культури і туризму України «Про упорядкування умов оплати праці працівників культури на основі Єдиної тарифної сітки» від 18.10.05 року № 745 та Постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2002 року №1298 «Про оплату праці працівників на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери».

Пунктом 34 Порядку № 228 визначено, що плани використання бюджетних коштів одержувачами затверджуються їх керівниками за погодженням з розпорядниками, через яких вони одержують бюджетні кошти.

Згідно листа № 8 від 14.01.2010 року, яке було направлено до головного розпорядника щодо отримання дозволу керівнику театру самостійно встановлювати види стимулюючих надбавок у межах суми, виділеної на ці надбавки, копія листа міститься в матеріалах справи, театр отримав необхідне погодження на такі дії.

З урахуванням викладеного вище, суд приходить до висновку, що кошти одержувачу виділялися головним розпорядником, та витрачались ним згідно плану використання, що був затверджений головним розпорядником, у межах КЕКВа, до розрахунку вносились відповідні зміни, нецільового використання бюджетних коштів не встановлено, таким чином завищення потреби у бюджетних асигнувань не відбувалось, тому вимога щодо відшкодування зайво використаних коштів внаслідок завищення потреби у бюджетних асигнуваннях є безпідставною та підлягає скасвуанню.

Також, позивач оскаржує лист-вимогу Державної фінансової інспекції у Дніпропетровської області від 01.03.2012 року, № 04-04-05-15/2695 року «Про усунення порушень, виявлених ревізією в ОКПК «Дніпропетровський академічний театр опери та балету» в частині 5 щодо відшкодування зайво виплачених коштів заробітної плати, що складається з: невірного встановленого тарифного розряду штампувальника квіткового відділу; сплати премії працівникам театру всупереч наказам.

Щодо невірного встановлення тарифного розряду штампувальника квіткового відділу, суд зазначає, що згідно посадової інструкції штампувальник квіткового відділу є матеріально відповідальною особою, яка несе відповідальність за невиконання чи неналежне виконання своїх обов'язків. Штампувальник квіткового відділу повинен мати середню освіту, мати стаж роботи на посаді штампувальника квиткового відділу концертної організації не менше 3 років.

Згідно основним термінам та поняттям, що застосовуються у сфері оплати праці, малокваліфіковані робітники повинні мати короткотермінову (1-3 місяці) підготовку на виробництві, незначний (до 3-х років) стаж роботи за набутою професією і виконувати прості за їх складністю роботи які тарифікуються 2-3 тарифними розрядами. Разом з тим, відповідно до Додатку 5 до наказу Міністерства культури і туризму України 18.10.2005 № 745 «Схема тарифних розрядів професій робітників, загальних для всіх бюджетних установ, закладів та організацій культури», робітники, які виконують малокваліфіковані роботи, що відповідають 1-3 тарифному розряду: водії: електро- та автовізка, транспортно-прибиральної машини і самохідних механізмів; єгер, копіювальник, контролер на контрольно-пропускному пункті, контролер технічного стану автомототранспортних засобів, взуттьовик із ремонту взуття, палітурник, перукар, помічник вихователя, садівник, тракторист, швачка та інші (пункт 2 Додатку). Однак посада штампувальника в цьому переліку відсутня.

Разом з тим, пунктом 6 цього ж Наказу встановлено, що оплата праці працівників, посади яких не визначені цим наказом, здійснюються відповідно до умов оплати праці аналогічних категорій працівників відповідних галузей бюджетної сфери. Пунктом 3 Наказу надано право керівникам місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, при яких створені централізовані бухгалтерії, керівникам бюджетних установ, закладів та організацій культури в межах фонду заробітної плати, затвердженого в кошторисах: установлювати працівникам цих установ, закладів та організацій конкретні розміри посадових окладів та доплат і надбавок до них.

На момент виникнення спірних правовідносин є чинним додаток № 5 «Схема тарифних розрядів окремих професій робітників, зайнятих на роботах із нормальними умовами праці, залежно від присвоєних кваліфікаційних розрядів» до наказу Міністерства оборони України №28 від 24.01.2006 року «Про впорядкування умов оплати праці працівників загальних (наскрізних) професій і посад бюджетних військових частин, закладів, установ та організацій Збройних сил України» посада штампувальника має 3 тарифний розряд та з урахуванням вкладених вище обставин, суд вважає, що позивачем було вірно встановлено тарифний розряд штампувальника квіткового відділу.

Стосовно висновків про зайве нарахування та виплату премій, суд зазначає наступне.

Пунктом 3 Наказу Міністерства культури та Туризму України «Про упорядкування умов оплати праці працівників культури на основі Єдиної тарифної сітки» від 18.10.05 року, зазначено про надане право керівникам місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, при яких створені централізовані бухгалтерії, керівникам бюджетних установ, закладів та організацій культури в межах фонду заробітної плати, затвердженого в кошторисах: установлювати працівникам цих установ, закладів організацій конкретні розміри посадових окладів та доплат і надбавок до них; надавати працівникам матеріальну допомогу, у тому числі на оздоровлення, у сумі не більше ніж один посадовий оклад на рік, крім матеріальної допомоги на поховання; затверджувати порядок і розміри преміювання працівників відповідно до їх особистого внеску в загальні результати роботи в межах коштів на оплату праці.

Преміювання керівників установ, закладів та організацій культури, їх заступників, установленням їм надбавок та доплат до посадових окладів, надання матеріальної допомоги здійснюється за рішенням органу вищого рівня у межах наявності коштів на оплату праці.

Таким чином, накази про преміювання керівного складу видаються наступного місяця управлінням культури і туризму за підсумками роботи керівників за місяць, що минув. Нарахування премії керівникам відбувається у місяці, у якому був отриманий наказ з управління культури і туризму.

З урахуванням вимог, статті 9 Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 року 996-XIV, судом встановлено, що суми, які відображені у розрахункових відомостях, співпадають з сумами, значеними у внутрішніх наказах театру, що були видані на виконання наказу управління культури і туризму про преміювання керівного складу, та відповідають сумам, які повинні бути нараховані в поточному місяці за попередній, що підтверджується наказами управління культури та туризму, наказами по Театру та розрахунково-платіжними відомостями, які містяться в матеріалах справи, таким чином лист-вимога в цій частині є неправомірним та підлягає скасуванню. Також, під час розгляду справи судом встановлено, що сума визначена в частині 5 листа-вимоги становить 10244, 27 гривень, зазначені обставини ніким із сторін не оспорюються.

Відповідно до частини 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і доведенні перед судом їх переконливості.

Частина 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України закріплює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

З урахуванням вищезазначеного, оцінюючи докази надані до суду у їх сукупності, з підстав викладених вище суд дійшов висновку, що лист-вимога №04-04-05-15/2695 від 01.03.2012 року підлягає частковому скасуванню, а позов частковому задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України. Виходячи з цього, суд також вважає за необхідне присудити з Державного бюджету України на користь Обласного комунального підприємства культури «Дніпропетровський академічний театр опери та балету» (код ЄДРПОУ 02226049) судові витрати у розмірі 1 843 (одна тисяча вісімсот сорок три) гривні 33 копійки.

Керуючись ст.ст. 11, 71, 86, 94, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Обласного комунального підприємства культури «Дніпропетровський академічний театр опери та балету» до Державної фінансової інспекції в Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування в частині листа-вимогу від 01.03.2012 року №04-04-05-15/2695 - задовольнити частково.

Визнати протиправною та скасувати лист-вимогу Державної фінансової інспекції в Дніпропетровській області від 01.03.2012 року №04-04-05-15/2695 «Про усунення порушень, виявлених ревізією в ОКПК «Дніпропетровський академічний театр опери та балету» в частині 3 щодо відшкодування зайво використаних коштів в сумі 64 863 (шістдесят чотири тисячі вісімсот шістдесят три) гривні 29 копійок внаслідок завищення потреби у бюджетних асигнуваннях та в частині 5 щодо відшкодування зайво виплачених коштів заробітної плати у сумі 10 244 (десять тисяч двісті сорок чотири) гривні 27 копійки.

В іншій частині відмовити.

Присудити з Державного бюджету України на користь Обласного комунального підприємства культури «Дніпропетровський академічний театр опери та балету» (код ЄДРПОУ 02226049) судові витрати у розмірі 1 843 (одна тисяча вісімсот сорок три) гривні 33 копійки.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 06.08.2012 року.

Суддя Н.В. Боженко