Ухвала суду № 25623443, 13.08.2012, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

______________

Головуючий у 1-й інстанції: Токарева М.С.

Суддя-доповідач:Мацький Є.М.

УХВАЛА

іменем України

"13" серпня 2012 р. Справа № 0670/719/12

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегіі:

головуючого судді Мацького Є.М.

суддів: Євпак В.В.

Капустинського М.М.,

при секретарі Волянська О.В. ,

за участю представника апелянта,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Житомирі апеляційну скаргу Малинської об"єднаної державної податкової інспекції Житомирської області Державної податкової служби на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "22" травня 2012 р. у справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Пиво-безалкогольний комбінат "Радомишль" до Малинської об"єднаної державної податкової інспекції Житомирської області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000142301 від 07.10.2011р. ,

ВСТАНОВИВ:

В лютому 2012 року публічне акціонерне товариство "Пиво-безалкогольний комбінат "Радомишль" звернулося до суду з позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Радомишльського відділення Малинської об"єднаної державної податкової інспекції №0000142301 від 07.10.2011 року, яким ПАТ «Пиво-безалкогольний комбінат «Радомишль» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 87371,00 грн.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 22 травня 2012 року позовні вимоги задоволено.

Визнано податкове повідомлення-рішення Малинської об"єднаної державної податкової інспекції №0000142301 від 7 жовтня 2011року протиправним та скасовано.

В апеляційній скарзі Малинська ОДПІ просила скасувати постанову суду та прийняти нову про відмову в задоволенні позовних вимог.

Розглянувши справу та перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах, передбачених статтею 195 КАС України, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що у період з 15.09.2011 року по 19.09.2011 року Малинською ОДПІ проведено позапланову невиїзну перевірку ПАТ «Пиво-безалкогольний комбінат «Радомишль» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.03.2011 року по 31.03.2011 року, з 01.05.2011 року по 31.05.2011 року про що складено акт №163/23-10/05418365 від 26.09.2011 року.

Перевіркою встановлено порушення позивачем п.п.14.1.181 п.14.1 ст.14, п.187.1 ст.187, п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого підприємством завищено податковий кредит у березні 2011 року в сумі 87371,00 грн.

За результатами проведено перевірки Малинською ОДПІ (Радомишльське відділення) прийнято податкове повідомлення-рішення №0000142301 від 07.10.2011 року, яким позивачу збільшено суму податкового зобов»язання з податку на додану вартість у розмірі 87371,00грн.

В порядку адміністративного узгодження, позивачем подавалися до ДПА у Житомирській області та ДПА України скарги, які залишенні без задоволення, а податкове повідомлення-рішення - без змін.

В акті перевірки зафіксовано обставини, відповідно до яких протягом березня 2011 року ПАТ «Пиво-безалкогольний комбінат «Радомишль» отримувало від ТОВ "Промснаб" сировину та до складу податкового кредиту березня 2011 року віднесло суму ПДВ у розмірі 87371,00грн. з вартості придбаного товару.

Заперечуючи проти права позивача на включення зазначеної суми податку на додану вартість до складу податкового кредиту, відповідач вказує на те, що ТОВ "Промснаб" у періоді, який перевірявся, не мало необхідних основних засобів (складських приміщень, автотранспорту, обладнання, земельних ділянок, інше), виробничих потужностей, та інших необхідних умов для здійснення будь-якого виду діяльності. Крім того, відповідач у акті перевірки зазначає, що в ході перевірки не надано документів, що підтверджують факт транспортування товару (подорожні листи, товарно-транспортні накладні, листи відрядження водія, який здійснював транспортування товару), також не надано документи. Які підтверджують факт зберігання товару (договір зберігання, договір оренди приміщення).

З огляду на зазначені обставини відповідачем зроблено висновок, що господарська операція з придбання ТОВ «Промснаб» товару не спрямована на реальне настання правових наслідків, що обумовлені нею, вбачається проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди, з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції зазначив, що правовідносини, що виникають у зв'язку з формуванням платником податку на додану вартість податкового кредиту, регулюються ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VІ (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) (надалі - Кодекс).

Так, пп. "а" п. 198.1 ст. 198 Кодексу визначено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до п. 198.3 цієї ж статті податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Приписами п. 198.6 ст. 198 Кодексу передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Зміст наведених норм свідчить на користь того, що наявність господарських операцій з придбання товарів з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, є визначальною умовою для виникнення у платника податку права на формування податкового кредиту.

Обставини щодо фактичності здійснення господарської операції з придбання у ТОВ "Промснаб" сировини, на які платник податку посилається як на підставу виникнення у нього права на включення сплаченого ПДВ до податкового кредиту, відповідачем спростовані не були.

Так, зазначені обставини знайшли своє підтвердження у ході судового розгляду справи, під час якого було встановлено, що між позивачем (Покупець) та ТОВ "Промснаб" (Продавець) укладено договір поставки товару від 01.10.2009 року №1-10/09-1, за умовами якого Продавець продає, а покупець купує та оплачує на умовах та в порядку визначених даним договором, товар в асортименті та за цінами визначеними у специфікаціях, які є невід»ємною частиною даного договору. За змістом п. 5.1 договору поставка товару здійснюється автотранспортом за рахунок Покупця на підставі замовлення Покупця.

На виконання умов даного договору ТОВ "Промснаб" продано позивачу ароматизатори, концентрати, упаковочний матеріал та виписало у березні 2011 року податкові накладні з включенням до їх складу податку на додану вартість №3 від 30.03.2011 року у сумі 61000,12 грн. та №2 від 01.03.2011 року у сумі 26370,98грн. (а.с.10 -11), а також видаткові накладні (а.с.8-9).

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Таким чином Податковим кодексом України визначено, що нарахування податкового кредиту здійснюється лише на підставі податкової накладної, яка сама по собі є єдиною і достатньою підставою для нарахування податкового кредиту за умови її відповідності вимогам законодавства.

Сума податку на додану вартість у розмірі 87371,00 грн. включена до податкового кредиту позивача за березень 2011 року.

З таким висновком суду першої інстанції погоджується і колегія суддів.

Твердження апелянта про те, що у ТОВ «Промснаб» відсутні складські приміщення для зберігання проданого позивачу товару, заперечується наявними в матеріалах справи договорами відповідального зберігання та складського приміщення, відповідно до яких ТОВ «Промснаб» доручає ТОВ «Група компаній «Рідна марка», а останній приймає на себе зобов»язання надавати послуги по відповідальному зберіганню на складі за адресою: вул.Київська, 8, м.Вишневе, Київська область, а ВАТ «Київська обласна база матеріально-технісчного і сервісного забезпечення «Облагротехсервіс» (орендодавець) зобов»язується передати ТОВ «Група компаній «Рідна марка» (орендар) у тимчасове платне користування складське приміщення та рампу складу.

Крім того, в матеріалах справи наявні подорожні листи вантажного автомобіля, звіти про використання коштів, виданих на відрядження та під звіт, а також посвідчення про відрядження та накази про відрядження на водіїв (а.с.12-13,18-23), що підтверджує дійсність операцій з перевезення товару.

Таким чином, наведені обставини засвідчують спроможність ТОВ "Промснаб" бути постачальником сировини та упаковочного матеріалу для ПАТ «Пиво-безалкогольний комбінат «Радомишль».

При цьому, позивачем в підтвердження факту подальшого використання придбаного ароматизатору та концентрату в подальшій господарській діяльності підприємства, основними видами якої є виготовлення соків, було надано зведений звіт виробництва соків за березень 2011 року.

Крім того, суд не погоджується з твердженням апелянта про те, що факт отримання товару позивачем не підтверджується, так як відсутні товарно-транспортні накладні, оскільки, ПАТ "Пиво-безалкогольний комбінат «Радомишль»" здійснював вантажні перевезення власним автотранспортом. Відповідно до п. 2 Переліку документів, необхідних для здійснення перевезення вантажу автомобільним транспортом у внутрішньому сполученні" затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.02.2009 р. №207 - юридична особа, яка здійснює вантажні перевезення для власних потреб повинна мати наступні документи: накладна, яка підтверджує право власності на вантаж, посвідчення на право керування транспортним засобом, реєстраційний документ на транспортний засіб, талон про проходження державного технічного огляду, полі обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, дорожній лист. Товарно-транспортні накладні в цьому переліку відсутні. Правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом, затверджених Наказом Міністерства транспорту України №363 від 14.10.1997 р. передбачено обов'язковість товарно-транспортних накладних та подорожніх листів для перевізників, вантажовідправників та вантажоодержувачів, які є замовниками послуг з перевезень. Тобто норма вказаного положення Правил не поширюється на позивача, оскільки при перевезеннях використовувався власний автотранспорт, договір перевезення не укладався.

Крім того, наявність чи відсутність товарно-транспортних накладних є лише дотриманням чи порушенням правил перевезень автомобільним транспортом, які не пов'язані з дотриманням вимог податкового законодавства, а не підтвердженням факту придбання товарно-матеріальних цінностей.

Таким чином, колегія суддів вважає, що висновки апелянта щодо нікчемності укладених договорів та "сумнівності" податкового кредиту є помилковими та такими, що не підтверджуються обставинами справи.

Слід також відмітити, що Податковий кодекс України не ставить в залежність виникнення у платника податку на додану вартість права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання.

Загальним принципом юридичної відповідальності є вина в порушенні законодавчо встановленого імперативного правила поведінки. Закон не передбачає відповідальності за винні дії іншої особи.

Колегією суддів також враховується, що надані позивачем документи дають підстави для висновку про сплату підприємством сум податку на додану вартість в ціні придбання сировини у ТОВ "Промснаб", яке видало позивачу податкові накладні, маючи статус платника податку, що не спростовано відповідачем.

Отже, суд першої інстанції, виконавши всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевіривши обставини справи, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, постановив обґрунтоване рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в апеляційній скарзі не вбачається.

Керуючись ст.ст. 195,196,200,205,206,212,254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Малинської об"єднаної державної податкової інспекції Житомирської області Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "22" травня 2012 р. - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Є.М. Мацький

судді: В.В. Євпак М.М. Капустинський

Роздруковано та надіслано:

1- в справу

2 - позивачу Публічне акціонерне товариство "Пиво-безалкогольний комбінат "Радомишль" вул.Микгород, 71,м.Радомишль,Житомирська область,12201

3- відповідачу Малинська об"єднана державна податкова інспекція Житомирської області пл.Соборна, буд.10,Малин,Житомирська область,11601