Ухвала суду № 25623217, 31.07.2012, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 липня 2012 р.Справа № 2а-4948/11/2170

Категорія:8.2.1Головуючий в 1 інстанції: Попов В.Ф.

Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого: Градовського Ю.М.

суддів: Вербицької Н.В.,

Кравченка К.В.

при секретарі: Абилгазіновій К.С.

розглянувши в відкритому судовому засіданні апеляційні скарги ТОВ "Агрохолдинг" та ДПІ у м.Херсоні Херсонської області ДПС на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 22 березня 2012р. по справі за позовом ТОВ "Агрохолдинг" до ДПІ у м. Херсоні Херсонської області ДПС про визнання нечинним податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И Л А:

У жовтні 2011р. ТОВ "Агрохолдинг" звернулось в суд із позовом до ДПІ у м.Херсоні Херсонської області ДПС про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що спірні рішення прийняті на підставі акту перевірки, у зв'язку з перевірками постачальників позивача за базами даних, без проведення будь-яких документальних перевірок. На думку позивача, платник податку на додану вартість при формуванні податкового кредиту не зобов'язаний враховувати стан нарахування та сплати ПДВ до бюджету постачальниками товарів (робіт, послуг). Позивач стверджує, що виконав всі умови для формування податкового кредиту та бюджетного відшкодування у 2010р.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 22 березня 2012р. позов задоволено частково, скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у м.Херсоні від 27 вересня 2011р. №0002450700.

Відмовдено у визнанні нечинними податкових повідомлень-рішень ДПІ у м.Херсоні від 27 вересня 2011р. №№0002430700 та 0002440700.

В апеляційній скарзі ТОВ "Агрохолдинг»просить постанову скасувати, ухвалити нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги, посилаючись на порушення норм права. В апеляційній скарзі ДПІ у м.Херсоні Херсонської області ДПС просить постанову скасувати, ухвалити нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення норм права.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційних скарг, пояснення на них, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційних скарг, колегія суддів дійшла до висновку про залишення скарг без задоволення, постанову суду без змін.

За правилами ст.200КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Задовольняючи частково адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що на підставі акту перевірки від 7 вересня 2011р. за №3173\07-0\32808496 перерахунку сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість у зменшенні податкових зобов'язань з податку на додану вартість за серпень 2010р. (а.с.14-19). Податковими органами прийняті податкові повідомлення-рішення від 27.09.2011р. за №0002430700, за №0002440700, за №0002450700. Підставою для прийняття спірних податкових повідомлень-рішень стало завищення заявлених сум бюджетного відшкодування з ПДВ за серпень 2010р. на 913929грн., заниження суми бюджетного відшкодування ПДВ у березні -липні 2010р. на суму 680032грн., а також завищення податкового кредиту за травень, липень, серпень 2010р. на суму 241383грн.

Враховуючи, що позивач надав докази правомірності формування податкового кредиту на суму 241383грн. суд вважав необхідним податкове повідомлення-рішення на визначену суму скасувати. В той же час, платник податку не довів правомірність заниження суми бюджетного відшкодування з ПДВ за березень-липень 2010р. на суму 680032грн. та завищення заявлених сум бюджетного відшкодування з ПДВ за серпень 2010р. на 913929грн. у зв'язку з чим, суд у задоволенні цих вимог відмовив.

Вирішуючи спір судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно та об'єктивно дослідив обставини по справі, надані докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Так, судом встановлено, підтверджено матеріалами справи і не спростовано сторонами, що оспорюванні податкові повідомлення-рішення прийняті на підставі акту від 7.09.2011р. №3173/07-0/32809496 (далі акт перевірки), складеного за наслідками документальної позапланової перевірки позивача з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість у зменшенні податкових зобов`язань з податку на додану вартість наступних періодів за серпень 2010 р.

Перевірко встановлено та підтверджено податковою звітністю платника податку, ТОВ "Агрохолдинг" при складанні декларації з ПДВ за серпень 2010р. задекларувало бюджетне відшкодування з податку на додану вартість, яке мало бути спрямоване на зменшення податкових зобов`язань з ПДВ наступних податкових періодів у сумі 913929,00грн. За додатком №2 до декларації, заявлена сума бюджетного відшкодування виникла у зв`язку із сплатою від`ємного значення з ПДВ, що утворилось у період з лютого по липень 2010р.

Відповідно до акту перевірки позивачем фактична сплата податку на додану вартість постачальникам товарів (робіт, послуг) у сумі 680032,00грн. проведена у податкових періодах, які передують серпню 2010р. і тому позивач зобов`язаний був декларувати бюджетне відшкодування у цих податкових періодах.

Іншою обставиною зменшення бюджетного відшкодування серпня 2010р. було виключення із складу податкового кредиту податку на додану вартість, сформованого внаслідок господарських відносин з контрагентами, по яким не встановлено факту надмірної сплати податку до бюджету.

З`ясовуючи усі обставини по справі, судова колегія вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано звернув увагу на те, що висновки акту перевірки з цього питання є необґрунтованими та не відповідають податковому повідомленню-рішенню від 27.09.2011 р. № 0002450700.

Спірним податковим повідомленням-рішенням позивачу зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість на 241383,00 грн., в тому числі: за травень 2010 р. на 164 785,00 грн.; за липень 2010 р. на 69 679,00 грн.; за серпень 2010 р. на 6 919,00 грн.

Відповідно до акту перевірки податковим органом зроблено висновок про завищення суми податкового кредиту на 260603,00грн., а саме: по декларації за травень 2010р. на 164785,00грн.; по декларації за липень 2010 р. на 88 899,00 грн.; по декларації за серпень 2010 р. на 6 919,00грн.

Таким чином, висновок про завищення позивачем суми податкового кредиту за липень 2010р. не відповідають рішенню про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість за цей же період, ці обставини не змогли спростувати в судовому засіданні податкові органи.

Згідно обставин, викладених на аркуші 7 акту перевірки (а.с.17), податковим органом встановлено наявність розбіжностей у податковій звітності за травень, липень та серпень 2010р. з такими контрагентами як ПП "Серпень 2003", ПП "Трансагрогрупп", ТОВ "Про Контрол", ПП "ВТФ "Агростандарт", ПП "КФ "Пандора".

За даними відповідача ПП "Серпень 2003", ПП "Трансагрогрупп" не відображають свої податкові зобов`язання від поставки товарів позивачеві у сумі 80 233,07грн. та 84522,18грн. у податковій звітності, їх податкову звітність за травень 2010р. визнано недійсною, крім того, ПП "Трансагрогрупп" визнано банкрутом.

В свою чергу ПП "КФ "Пандора" не відобразило свої податкові зобовязання від поставки товарів позивачеві у сумі 14 616,53 грн. у податковій звітності (податкову звітність за липень 2010 р. не надано до органів ДПС), має стан "16" припинено (ліквідовано, закрито), знято з обліку 03.03.2011 р.

Крім того, ТОВ "Про Контрол" не відобразив у податковій звітності зобов`язання з поставки товарів позивачеві у сумі 10 175,19 грн. через невірно вказаний у декларації з ПДВ індивідуальний податковий номер позивача.

ПП ВТФ "Агростандарт" не відобразив зобов`язання з поставки товарів позивачеві у сумі 51567,67грн. у декларації з ПДВ (податкову звітність за липень 2010р. визнано недійсною).

Судом першої інстанції встановлено, що ПП "Серпень 2003", ПП "Трансагрогрупп", ПП "ВТФ "Агростандарт" фактично у деклараціях з ПДВ відобразили продаж товарів позивачеві, але податковими органами за місцем реєстрації цих постачальників декларації з ПДВ не визнані як податкова звітність через не заповнення всіх обов`язкових реквізитів під час складання податкової звітності.

Як зазначив відповідач, не декларування постачальниками товарів (робіт, послуг) податкових зобов`язань з такого продажу позбавляє платника ПДВ - отримувача цих товарів (робіт, послуг) права на віднесення цього ПДВ до податкового кредиту і, як наслідок, бюджетного відшкодування з ПДВ через відсутність фактичної сплати податку до бюджету.

В акті перевірки податкові органи зазначили, що постачальниками позивача в липні 2010р. було ПП "Югтрансагро", а в серпні ПП "Тас Агротранс", за господарськими операціями з якими до податкового кредиту позивачем було включено ПДВ в сумі 22715,00грн. та в сумі 6 919,23 грн. (а. с. 10).

По цим контрагентам податковим органом також визнано недійсною податкову звітність та не встановлено факту надмірної сплати податку позивачем.

Суд першої інстанції зазначив, що у тому разі, якщо враховувати суми ПДВ за господарськими операціями з усіма зазначеними вище контрагентами, то загальна сума не буде відповідати висновку, зробленому в акті перевірки, щодо завищення суми податкового кредиту та податковому повідомленню-рішенню №0002450700 про зменшення розміру від`ємного значення суми ПДВ, які, в свою чергу, також не відповідають один одному.

Через наведені вище порушення Закону України від 3.04.1997р. №168/97-ВР "Про податок на додану вартість" (далі - Закон №168/97-ВР) позивач, на думку відповідача, завищив бюджетне відшкодування у серпні 2010р. на 913 929,00 грн., занизив його розмір за березень 2010 року на 289 грн., за квітень 2010 року на 12 609 грн., за травень 2010 року на 191 526 грн., за червень 2010 року на 272 397 грн. та за липень 2010 року на 203 211 грн., а також надмірно задекларував від`ємне значення з ПДВ у декларації з ПДВ за травень 2010 р. у сумі 164 785 грн., за липень 2010 р. у сумі 69 679 грн. та за серпень 2010 р. у сумі 6 919 грн., а не своєчасне декларування належного бюджетного відшкодування призвело до заниження його розміру за березень 2010 р. на 289 грн., за квітень 2010 року на 12 609 грн., за травень 2010 року на 191 526 грн. за червень 2010 р. на 272 397 грн. та за липень 2010 р. на 203211грн. Крім того, у зв`язку з тим, що позивач скористався заявленим бюджетним відшкодуванням у сумі 913929грн. за податковим повідомленням рішенням № 0002430700 до нього було застосовано штрафні санкції у сумі 58 474грн.

Судом встановлено, що позивач, декларуючи бюджетне відшкодування з ПДВ у серпні 2009о. у сумі 913 929грн., до його складу включив від`ємне значення, отримане від складання декларацій з ПДВ за період з лютого по червень 2010р., для визначення якого було використано ПДВ, фактично сплачений постачальникам товарів (робіт, послуг) постачальникам цих товарів (робіт послуг) у цих же податкових періодах.

Відповідно до пп. 7.7.1, 7.7.2 п. 7.7 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду. Якщо у наступному податковому періоді сума зобов`язань має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг).

За змістом пп. 7.7.7. п. 7.7 ст. 7 Закону №168/97-ВР податковий орган має провести перевірку заявленої до бюджетного відшкодування суми ПДВ. Якщо за наслідками документальної невиїзної (камеральної) або позапланової виїзної перевірки (документальної) податковий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий податковий орган у разі заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування щодо суми, визначеної податковим органом унаслідок таких перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого заниження та підстави для її вирахування. У цьому випадку вважається, що платник податку добровільно відмовляється від отримання такої суми заниження як бюджетного відшкодування та враховує її згідно з підпунктом 7.7.3 цього пункту у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів.

За п. 5.1 ст. 5 Закону України від 21.12.2000р. №2181-ІІІ "Про порядок погашення зобов`язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами" податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку. Якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок. Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо такі уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені. Форма уточнюючих розрахунків визначається у порядку, встановленому для податкових декларацій.

Порядок складання декларації з ПДВ та форма такої декларації визначалась наказом ДПА України від 30.05.1997 р. № 166, зареєстрованим в Мінюсті України від 09.07.1997р. за №250/2054. Відповідно до структури декларації з ПДВ, визначеної наказом №166, платникові податку надавалось можливість виправляти помилки щодо декларування показників попередніх податкових періодів, які стосувались декларування податкових зобов`язань та податкового кредиту. Виправлення у поточній податковій звітності помилок, які стосуються декларування бюджетного відшкодування наказом №166 не передбачалось. На думку суду, така можливість виключалась і положеннями Закону №168/97-ВР, оскільки дата виникнення права та обов`язку декларування бюджетного відшкодування з ПДВ прямо залежали від дати фактичної сплати податкового кредиту, який приймав участь у визначенні цього відшкодування.

За таких обставин, платник податку не міг декларувати бюджетне відшкодування з ПДВ у інших податкових періодах, ніж у тих, на які припадає право на декларування цього відшкодування, а виявлені помилки при його декларування мав виправляти виключно шляхом надання уточнюючих розрахунків за попередні податкові періоди або шляхом надання нових декларацій за ці періоди у порядку, встановленому ДПА України.

Судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов висновку, що через недотримання позивачем порядку декларування бюджетного відшкодування, передбаченого Законом Закону №168/97-ВР та Наказом №166, є правомірним зменшення позивачеві бюджетного відшкодування податковим повідомленням-рішенням від 27.09.2011р. №0002430700 за серпень 2010р. на 913929грн. та застосування штрафних санкцій у сумі 58474грн. у зв`язку з отриманням цього бюджетного відшкодування.

Разом з тим, суд не може погодиться з висновками відповідача стосовно завищення податкового кредиту позивача у травні серпні 2010 року по відносинам з ПП "Серпень 2003", ПП "Трансагрогрупп", ТОВ "Про Контрол", ПП "ВТФ "Агростандарт", ПП "КФ "Пандора" на загальну суму 241383,00 грн. та завищення у зв`язку з цим позивачем від`ємного значення з ПДВ за травень 2010р. на 164785грн., за липень 2010р. на 59679грн. та за серпень 2010р. на 6919грн.

За приписами Закону №168/97-ВР до податкового кредиту платника податку відносяться суми сплаченого (нарахованого) податку на додану вартість у результаті придбання товарів (робіт, послуг), використаних у власній господарській діяльності цього платника податку в межах його оподатковуваних операцій, та підтверджені належним чином складеними податковими накладними, інших обмежень в частині формування податкового кредиту законодавством не передбачається.

Як встановлено судом першої інстанції, господарські відносини позивача з названими контрагентами у травні-серпні 2010р. були підтверджені податковим накладними, а придбані товари використані для отримання доходу в межах оподатковуваних операцій позивача, зазначене не спростоване відповідачем при проведенні перевірки та в ході судового розгляду справи. Недекларування зобов`язань у податковій звітності переліченими вище постачальниками товарів (робіт, послуг) відбулось не з вини позивача, а у зв`язку з діями податкових органів, які виразились у неприйнятті їх податкових декларацій, у яких відображені господарські відносини з позивачем. Відповідач не надав суду доказів про те, що обставини за яких було не прийнято податкову звітність контрагентів позивача не були ними усунуті в подальшому чи оскаржені до суду.

Суд вважає, що позивач виконав всі умови для належного документування податкового кредиту у травні-липні 2010р. і під час формування податкового кредиту та складання декларації з ПДВ за травень-серпень 2010р. не міг передбачити невизнання податкової звітності постачальників податковими органами.

Виходячи з наведеного, позивач у разі фактичної сплати ПДВ постачальникам має право включати цей ПДВ до розрахунків розміру бюджетного відшкодування з ПДВ до тих податкових періодів, на які припадає право на декларування цього відшкодування.

Судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що відповідач при визначенні розміру заниженого бюджетного відшкодування за березень-липень 2010р. на суму 680032грн. за податковим повідомленням-рішенням №0002440700 не врахував права позивача на податковий кредит та бюджетне відшкодування, які виникли за наслідками господарських відносин ПП "Серпень 2003", ПП "Трансагрогрупп", ТОВ "Про Контрол", ПП "ВТФ "Агростандарт", ПП "КФ "Пандора", і тому правомірно дійшов до висновку про протиправність податкового повідомлення-рішення №0002450700, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за операціями з вказаними контрагентами.

При таких обставинах, судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що прийняте 27.09.2011р. податкове повідомлення-рішення №0002450700 про завищення від'ємного значення податку на додану вартість є протиправним та підлягає скасуванню. В той же час, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що прийняті податкові повідомлення-рішення за №0002430700 та №0002440700 є правомірними, оскільки прийняті виходячи із порушень, які були допущені платником податку.

В доводах апеляційної скарги апелянт посилається на неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. На думку судової колегії, викладені у скарзі доводи не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи по суті.

За таких обставин, судова колегія вважає, що постанова суду постановлена з додержанням норм процесуального та матеріального права, а тому не вбачає підстав для її скасування.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.198,200,206КАС України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційні скарги ТОВ "Агрохолдинг" та ДПІ у м.Херсоні Херсонської області ДПС -залишити без задоволення..

Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 22 березня 2012р. - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: Ю.М. Градовський

Судді: Н.В. Вербицька

К.В. Кравченко