Ухвала суду № 25623214, 31.07.2012, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 липня 2012 р.Справа № 2а-377/12/2170

Категорія:8.2.6Головуючий в 1 інстанції: Хом'якова В.В.

Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого: Градовського Ю.М.

суддів: Вербицької Н.В.,

Кравченка К.В.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ДПІ у м.Херсоні Херсонської області ДПС на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 28 березня 2012р. по справі за позовом Дочірнього підприємства "Херсонський облавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" до ДПІ у м.Херсоні Херсонської області ДПС про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И Л А:

У січні 2012р. Дочірне підприємство "Херсонський облавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" звернулось в суд із позовом до ДПІ у м.Херсоні Херсонської області ДПС про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що ДПІ у м.Херсоні проведено позапланову невиїзну перевірку ДП «Херсонський облавтодор»ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 1 квітня 2010р. по 31 березня 2011р., про що складено акт перевірки від 31 грудня 201р. Позивач вважає висновки ДПІ про нікчемність правочинів суперечать чинному законодавству, дійсним обставинам справи та матеріалам перевірки.

На підставі акту перевірки ДПІ були прийняті податкові повідомлення - рішення від 12.12.2011:- №0000462301 про збільшення ДП "Херсонський облавтодор" суми грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на суму 233 214грн. та застосування штрафної санкції 58303,50грн., -№0000422301 про збільшення ДП "Херсонський облавтодор" суми грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток на суму 291517,50 грн. та застосування штрафної санкції 72 879,37 грн.

Вказані рішення позивач вважає недійсними з моменту їх прийняття, а тому посилаючись на вказані обставини просить позов задовольнити.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 28 березня 2012р. позов задоволено, визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення ДПІ у м.Херсоні від 12 січня 2012р. № №0000462301, 0000422301.

Зобов'язано відшкодувати з Державного бюджету на користь ДП "Херсонський облавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (73036, вул. Поповича, 23, м. Херсон, код ЄДРПОУ 31918234) витрати по сплаті судового збору в сумі 2 146 (дві тисячі сто сорок шість) грн..

В апеляційній скарзі апелянт просить постанову скасувати, ухвалити нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити, посилаючись на порушення норм права.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку про залишення скарги без задоволення, постанови суду без змін, з наступних підстав.

За правилами ст.200КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що ДПІ у м.Херсоні проведено позапланову невиїзну перевірку ДП «Херсонський облавтодор»ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 1 квітня 2010р. по 31 березня 2011р., про що складено акт перевірки від 31 грудня 2011р. На підставі акту перевірки ДПІ були прийняті податкові повідомлення-рішення від 12.12.2011р. за №0000462301 про збільшення ДП "Херсонський облавтодор" суми грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на суму 233214грн. та застосування штрафної санкції 58303,50грн., за №0000422301 про збільшення ДП "Херсонський облавтодор" суми грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток на суму 291517,50грн. та застосування штрафної санкції 72879,37грн. Враховуючи, що підприємство надало відповідні бухгалтерські документи, які спростовують висновки податкових органів, суд вважав можливим скасувати спірні податкові повідомлення-рішення.

Вирішуючи спір судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно та об'єктивно дослідив обставини по справі, надані докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Так, судом встановлено, підтверджено матеріалами справи і не спростовано сторонами, що Виконавчим комітетом Херсонської міської ради 15 травня 2002р. здійснено державну реєстрацію ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", що підтверджується довідкою серії АА096500 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (а.с.27).

ДПІ у м.Херсоні Херсонської області ДПС було проведено позапланову невиїзну перевірку ДП «Херсонський Облавтодор»ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 1 квітня 2010р. по 31 березня 2011р., про що складено акт перевірки від 31 грудня 2011р. На підставі акту перевірки ДПІ були прийняті податкові повідомлення-рішення від 12.12.2011р. за №0000462301 про збільшення ДП "Херсонський облавтодор" суми грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на суму 233 214 грн. та застосування штрафної санкції 58 303,50грн., та за №0000422301 про збільшення ДП "Херсонський облавтодор" суми грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток на суму 291 517,50грн. та застосування штрафної санкції 72 879,37грн.

Підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення за №0000462301 про збільшення ДП "Херсонський облавтодор" суми грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на суму 233 214грн. та застосування штрафної санкції 58 303,50грн. було не встановлення факту руху товару по ланцюгу постачальника ТОВ «Трансмультіторг»- ПВКФ «Маркет»до позивача, оскільки виявлена відсутність поставок товарів. Отже вказані договори є нікчемними.

Підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення за №0000422301 про збільшення ДП "Херсонський облавтодор" суми грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток на суму 291517,50грн. та застосування штрафної санкції 72879,37грн. стало неправомірне включення позивачем до складу валових витрат вартість матеріалів (бітум, мазут) на суму 1166070.0грн. за операціями по взаємовідносинам з постачальниками, які вчинені без мети настання реальних правових наслідків та документальне оформлення таких операцій , внаслідок чого такі витрати є непідтвердженими для врахування у податковому обліку.

Крім того, податкові органи в акті перевірки посилаються на нікчемність правочинів між ПВКФ "Маркет" та ДП "Херсонський облавтодор" відповідно до ч. 1,2 ст. 215, ч. 1,5 ст. 203, ст.216 ЦК України, в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 291 517,50 грн., порушення п. 1.6, п. 1.7 ст. 1, п. 3.1.1. п. 3.1. ст. З, п. 4.1 ст. 4, п. 6.4 ст. 6, п.п. 7.2.3, п.п. 7.2.6 п. 7.2, п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.5 п. 7.4 Закону України "Про податок на додану вартість", в результаті чого занижено податок на додану вартість, який підлягає сплаті в бюджет в періоді, що перевірявся, на загальну суму 233 214 грн.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції виходив з наступного.

За правилами п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті. Пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону про оподаткування прибутку визначено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку. Порядок визначення суми податку на додану вартість, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України, визначені виключно Законом України "Про податок на додану вартість" від 03.04.97 № 168/97-ВР (надалі Закон № 168/97). Сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. В силу вимог підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" (у редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Підпунктом 7.2.4 пункту 7.2 статті 7 Закону № 168/97 передбачено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку на додану вартість. Не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними..

Виходячи із зазначених норм податкового законодавства, підставою для зменшення платником об'єкта оподаткування (податкових зобов'язань) з податку на прибуток на суму вартості придбаного товару, а з податку на додану вартість - на суму цього податку, нараховану на вартість товару, є факт реального придбання товару та безпосередній зв'язок витрат на оплату вартості товару з господарською діяльністю платника податків, що передбачає використання у власній господарській діяльності придбаних товарів або ж призначення останніх для такого використання, наявність у продавців товарів, робіт (послуг), які видавали податкові накладні, спеціальної податкової правосуб'єктності; віднесення до складу податкового кредиту лише сум податку, сплачених (нарахованих) у зв'язку з придбанням товарів (послуг), що підлягають використанню у господарській діяльності платника податку.

Згідно ст.9 Закону України від 16.07.99 №996 "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. В акті перевірки не зазначено факту відсутності документального підтвердження правочинів купівлі-продажу товару позивачем у ПВКФ "Маркет". ДПІ не має заперечень до документів, на підставі яких позивач відніс витрати по придбанню бітуму та мазуту до валових витрат. ДПІ в акті перевірки не посилається на невідповідність вимогам законодавству податкових накладних, за якими позивач формував податковий кредит, не вказує на неправильність складання позивачем податкових декларацій, а також не посилається на відсутність фактичної сплати позивачем у складі ціни товарів сум ПДВ, які увійшли до задекларованого позивачем податкового кредиту. Аналіз наданих позивачем податкових накладних, декларацій та зміст акту перевірки свідчить про дотримання позивачем спеціальних вимог щодо документального підтвердження сум валових витрат та податкового кредиту за періоди, які були предметом перевірки. Крім того, позивач надав докази відпуску придбаної продукції своїм структурним підрозділам.

Виходячи із акту перевірки ПВКФ "Маркет" вказане підприємство не заперечує факту поставки бітуму та мазуту позивачу, операцію продажу відобразило в податковій звітності. Дана фірма є діючим суб'єктом господарювання, зареєстровано в ЄДРПОУ, є платником податків, в тому числі ПДВ. Податковою інспекцією не встановлено факту несплати ПДВ при придбання позивачем товару у даного постачальника.

Посилання відповідача про відсутність факту руху товару від постачальника позивача ПВКФ "Маркет" спростовуються наданими документами, а також виходячи з того, що згідно Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.97 №363 основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля. Згідно пункту 11.5 Правил №363 товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом Замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Замовник (вантажовідправник) засвідчує всі екземпляри товарно-транспортної накладної підписом і при необхідності печаткою (штампом). Після прийняття вантажу згідно з товарно-транспортною накладною водій (експедитор) підписує всі її екземпляри, перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у Замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби й печаткою або штампом), передається Перевізнику (п. 11.6, 11.7 Правил № 363). Згідно наявних в матеріалах справи товарно-транспортних накладних на перевезення позивачу товару замовником транспорту була ПВКФ "Маркет", перевізниками - інші господарюючі суб'єкти. Дані ТТН не містять в собі порушення Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, заповнені відповідно до вимог чинного законодавства, містять в собі повну інформацію щодо перевізника, вантажоотримувача, виду транспорту, товару, вартість товару та послуг, підписи та печатки сторін накладної, що дає змогу ідентифікувати осіб, які брали участь у господарських операціях. До того ж товарно-транспортні накладні не відносяться до первинних бухгалтерських документів.

Виходячи з наведеного та з урахування фактичних обставин по справі, судова колегія вважає, що суд правомірно дійшов до висновку, що господарські операції, вчинені позивачем, не викликають сумніву у їх реальності та відповідності дійсному економічному змісту, ДП "Херсонський облавтодор" не допущено порушень вимог діючого законодавства під час формування податкового кредиту та включенню витрат по операціям з ПВКФ "Маркет" до складу валових витрат.

Що стосується нікчемних угод, суд першої інстанції виходив з наступного.

За правилами ст.204ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

В статті 234ЦК України визначено, що фіктивний є правочин, який вчинений без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Фіктивний правочин визнається судом недійсним. А тому право визнання недійсності правочину надано тільки суду, а не податковим органам.

При таких обставинах, судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що нікчемність укладених угод ні ким не доведена.

За правилами ч.1 ст.71 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

За таких обстави, судова колегія вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано вирішив, що висновки податкових органів щодо нікчемності укладених правочинів не можуть бути підставою для винесення податковими органами повідомлень-рішень та застосування штрафних (фінансових) санкцій, оскільки відповідно до вимог чинного законодавства така прерогатива належить виключно суду. Щодо господарських відносин з ПВКФ "Маркет", то позивачем доведено, що на момент вчинення поставок ДП "Херсонський облавтодор" та його постачальник були платниками ПДВ, претензій до правоздатності і дієздатності юридичних осіб, які були сторонами правочину не виникло, не було й претензій до правового статусу сторін цього договору як платників ПДВ.

В доводах апеляційної скарги апелянт посилається на неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. На думку судової колегії, викладені у скарзі доводи не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи по суті.

За таких обставин, судова колегія вважає, що постанова суду постановлена з додержанням норм процесуального та матеріального права, а тому не вбачає підстав для її скасування.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.198,200,206КАС України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ДПІ у м.Херсоні Херсонської області ДПС - відхилити.

Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 28 березня 2012р. - залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які брали участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: Ю.М. Градовський

Судді: Н.В. Вербицька

К.В. Кравченко