Рішення № 25621989, 08.08.2012, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.08.12 Справа№ 5015/2798/12

Господарський суд Львівської області у складі судді Р.Матвіїва, при секретарі судового засідання М.Скірі, розглянув справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Амако Україна», с. Проліски, Київська область;

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрокультура Захід», м. Львів;

про: стягнення 98 432 грн. 12 коп.

В судовому засіданні взяли участь представники:

позивача: Яків І.М. - представник на підставі довіреності № 55 від 01.08.2012 року;

відповідача: не з'явився.

Обставини розгляду справи: Ухвалою господарського суду від 09.07.2012 року порушено провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Амако Україна»до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрокультура Захід»про стягнення 98 432 грн. 12 коп. Розгляд справи призначено на 08.08.2012 року.

В судовому засідання 08.08.2012 року представник позивача позовні вимоги підтримав, наполягав на їх задоволенні з підстав, викладених у позовній заяві, подав завірені копії витягів з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Представник відповідача не з'явився, причини неявки не повідомив, подав відзив на позовну заяву. Відповідач належним чином повідомлений судом про час та місце судового розгляду справи, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

Представнику сторони, що брав участь в судовому засіданні, роз'яснено зміст ст. ст. 20, 22 Господарського процесуального кодексу України щодо його прав та обов'язків, зокрема про право заявляти відводи судді.

Справу розглянуто в порядку вимог ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними в ній матеріалами.

Від фіксації судового процесу технічними засобами представник позивача відмовися.

08.08.2012 року судом проголошено вступну та резолютивну частину рішення. Повне рішення складене та підписане 13.08.2012 року.

Суть спору: Спір між сторонами виник у зв'язку із невиконанням відповідачем грошових зобов'язань. Товариство з обмеженою відповідальністю «Амако Україна»(надалі по тексту рішення -позивач) звернулося з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрокультура Захід»(надалі по тексту рішення - відповідач) про стягнення грошових коштів в розмірі 98 432 грн. 12 коп.

Позивач в позовній заяві вказує, що між ним та відповідачем було укладено договір на поставку мінеральних добрив (надалі по тексту рішення -договір), на підставі якого позивач зобов'язався передати у власність відповідача товар, а відповідач зобов'язувався прийняти та оплатити вартість товару. Відповідач свої зобов'язання по оплаті товару за наведеним договором виконав частково. Станом на день вирішення спору, заборгованість відповідача перед позивачем становить 98 432 грн. 12 коп.

08.08.2012 року відповідач в судове засідання не з'явився, однак, направив відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги заперечує повністю з наступних підстав. Відповідач зазначив, що згідно специфікації до договору від 29.12.2010 року, постачальник взяв на себе зобов'язання щодо поставки карбаміду в біг-бегах в кількості 120 тон, +/- 10% на загальну суму 461 400,48 грн. Як вбачається з видаткових накладних № Т-000256/000703 від 31.03.2011 року, № Т-000255/000703 від 31.03.2011 року, № Т-000159/000703 від 16.03.2011 року, продавцем в порушення умов договору було поставлено більше товару, ніж передбачено в специфікації, а саме, було поставлено 168 тон, тоді як максимально допустима кількість товару згідно специфікації становила 132 тони. Також зазначив, що вартість 132 тон поставленого товару була повністю оплачена ним, що підтверджується документами, доданими до позовної заяви.

В процесі розгляду справи суд встановив наступне: 29.12.2010 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Амако Україна»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Агрокультура Захід»укладено договір на поставку мінеральних добрив № 2921/000703.

Згідно з п. 1.1 договору позивач зобов'язався передати у власність відповідача, а відповідач зобов'язався прийняти та оплатити вартість товару - продуктів хімічного виробництва.

Згідно з п. 1.3 договору, загальна кількість товарів, що підлягають поставці, їх часткове співвідношення (асортимент, номенклатура) за сортами, групами, підгрупами, видами, марками, типами, розмірами, пакуванням, умови поставки, ціна та порядок оплати товару визначаються специфікаціями, що є невід'ємними частинами даного договору.

Відповідно до умов договору, було укладено додаток № 1 до договору - специфікацію від 29.12.2010 року, згідно із якою позивач зобов'язався поставити відповідачу товар - 120 тон карбаміду на загальну суму 461 400 грн. 48 коп.

Пунктом 9.4 договору передбачено, що у разі, якщо постачальник передав покупцеві більшу кількість товару, ніж це встановлено специфікацією, покупець зобов'язаний оплатити додатково прийнятий товар в розмірі, що не перевищує відсоток, передбачений специфікацією, за ціною, встановленою для товару, прийнятого відповідно до специфікації.

На виконання умов договору та додатку № 1 позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 645 624 грн. 69 коп., з урахуванням ПДВ, про що свідчить видаткові накладні №Т-000159/000703 від 16.03.2011 року на суму 433 716 грн. 46 коп.; №Т-000255/000703 від 31.03.2011 року на суму 85 792 грн. 09 коп.; №Т-000256/000703 від 31.03.2011 року на суму 126 116 грн. 14 коп.

Факт поставки даного товару відповідно та на виконання наведеного вище договору підтверджується тим, що у всіх вищезазначених видаткових накладних є посилання на договір № 2921/000703 від 29.12.2010 року, а поставки відбувались в період дії даного договору.

Вищезазначені видаткові накладні на отримання товару підписані особисто директором товариства з обмеженою відповідальністю «Агрокультура Захід» та скріплені печаткою, та є належними доказами отримання товару відповідачем.

Відповідач свої зобов'язання по оплаті отриманого товару виконав частково та перерахував позивачу 547 192 грн. 57 коп., що підтверджується банківськими виписками від 30.12.2010 року та 17.03.2011 року.

Станом на день подання позовної заяви борг відповідача становить 98 432 грн. 12 коп.

В подальшому, з метою досудового врегулювання спору позивач звернувся до відповідача з вимогою № 2909 від 11.05.2012 року, в якій вимагав негайного погашення заборгованість, про що свідчать квитанція та повідомлення про вручення. Однак, вказана вимога відповідачем залишена без задоволення, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду за захистом порушених прав та просить суд стягнути з відповідача вище вказану суму заборгованості.

Дані факти матеріалами справи підтверджуються, сторонами не заперечувались та документарно не спростовувались.

Дослідивши представлені суду докази, заслухавши пояснення представника сторони, суд вважає позовні вимоги підставними, обґрунтованими та такими що підлягають до задоволення повністю з огляду на наступне:

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ст. 610 Цивільного кодексу України зазначає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Згідно з п. 9.4 договору, якщо постачальник передав покупцеві більшу кількість товару, ніж це встановлено специфікацією, покупець зобов'язаний повідомити про це постачальника, та зобов'язаний оплатити додатково прийнятий товар в розмірі, що не перевищує відсоток, передбачений специфікацією, за ціною, встановленою для товару, прийнятого відповідно до специфікації.

Вище судом встановлено, що на виконання умов договору та додатку № 1 позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 645 624 грн. 69 коп., з урахуванням ПДВ, про що свідчать видаткові накладні №Т-000159/000703 від 16.03.2011 року на суму 433 716 грн. 46 коп.; №Т-000255/000703 від 31.03.2011 року на суму 85 792 грн. 09 коп.; №Т-000256/000703 від 31.03.2011 року на суму 126 116 грн. 14 коп. Відповідач вартість товару оплатив частково, сплативши позивачеві 547 192 грн. 57 коп. Внаслідок наведеного несплаченим залишився борг в розмірі 98432 грн. 12 коп.

Суд вважає доводи відповідача, наведені у відзиві на позовну заяву, безпідставними, а позовну вимогу про стягнення боргу в розмірі 98432 грн. 12 коп. обгрунтованою та такою, що підлягає до задоволення, через наступне.

Відповідач стверджує, що оскільки він отримав від позивача 168 тон товару при максимально допустимій кількості товару в 132 тони, то позивачем в односторонньому порядку змінено умови договору щодо кількості продукції, яка поставляється.

Однак, відповідно п. 9.4 договору на поставку мінеральних добрив від 29.12.2010 року № 2921/000703, відповідач зобов'язаний оплатити додатково прийнятий товар в розмірі, що не перевищує відсоток, передбачений специфікацією, за ціною, встановленою для товару, прийнятого відповідно до специфікації.

Відповідач прийняв товар, що підтверджується підписами директора товариства з обмеженою відповідальністю «Агрокультура Захід»на видаткових накладних, які скріплені печаткою товариства, і в момент прийняття товару не міг не знати про обсяги, кількість та вартість прийнятих поставок. Відповідач факт отримання товару в повному обсязі не заперечував та документарно не спростовував. В матеріалах справи відсутні докази про те, що відповідач звертався до позивача з вимогою забрати товар, поставлений в надлишковій кількості, чи про те, що відповідач повернув позивачеві товар, поставлений у надлишковій кількості.

Також, в матеріалах справи відсутні докази направлення повідомлення постачальнику про отримання більшої кількості товару, що передбачено п. 9.4 договору.

Внаслідок наведеного, суд вважає за необхідне задоволити позовну вимогу про стягнення грошових коштів в розмірі 98 432 грн. 12 коп. за поставлений позивачем та прийнятий відповідачем товар.

Відповідно до ст. 629 Цивільного Кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно приписів ч. 2 ст. 530 Цивільного Кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Позивач пред'явив відповідачу вимогу щодо оплати заборгованості, проте відповідач станом на день подання позову свої зобов'язання не виконав.

Згідно зі ст. 525 Цивільного Кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Згідно із ст. 612 Цивільного Кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання, або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Внаслідок наведеного, суд вважає за необхідне захистити порушене цивільне право позивача та задоволити позовну вимогу про стягнення грошових коштів в розмірі 98 432 грн. 12 коп. на користь позивача.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покласти на відповідача.

Керуючись ст. ст. 525, 526, 530, 610, 612, 629, 692 Цивільного кодексу України, ст. ст. 33, 34, 43, 49, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -

в и р і ш и в :

Позов задоволити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрокультура Захід», 79015, м. Львів, вул. Героїв УПА, 72, корпус 1, поверх 4 (код ЄДРПОУ 35943510) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Амако Україна», 08322, Київська область, Бориспільський район, с. Проліски, вул. Броварська, 2 (код ЄДРПОУ 21665011) грошові кошти в розмірі 98 432 грн. 12 коп. та 1 968 грн. 64 коп. судового збору.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили, в порядку статті 116 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст. ст. 91 - 93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Р.Матвіїв