Ухвала суду № 25621982, 10.08.2012, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

УХВАЛА

10.08.12 Справа№ 5015/4353/11

Суддя господарського суду Львівської області В.М.Пазичев, розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом:Компанії "Хетвейв Хелленік Емерікен Телекомм"юнікейшенз Вейв Лімітед" (Hatwave Hellenic American Telecommunications Wave Limited) (м.Київ)до відповідача 1:Українсько-кіпрського спільного підприємства з іноземними інвестиціями у формі Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська хвиля" (м.Львів)до відповідача 2:Компанії "Ліфпрем Компані Лтд" (Лондон, Велика Британія)про:визнання права власності та витребування частки у статуному капіталі. Суддя: В.М. ПазичевПри секретарі:І.МалюшевськаПредставники:

від позивача:Пєсков В.Г.-представник, довіреність від 17.02.2011 року від відповідача 1:Лазор А.О.-представник, довіреність від 05.01.2012 року від відповідача 2:Лєнков Р.О.-представник, довіреність від 06.08.2012 року

Суть спору: На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов Компанії "Хетвейв Хелленік Емерікен Телекомм"юнікейшенз Вейв Лімітед" (Hatwave Hellenic American Telecommunications Wave Limited) (м.Київ) до Українсько-кіпрського спільного підприємства з іноземними інвестиціями у формі Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська хвиля" (м.Львів) та до Компанії "Ліфпрем Компані Лтд" (Лондон, Велика Британія) про визнання права власності та витребування частки у статутному капіталі.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 04.01.2012 року порушено провадження у справі і призначено до розгляду на 11.01.2012 року. Ухвалою від 11.01.2012 року розгляд справи відкладено до 18.01.2012 року, у зв'язку з неявкою представників відповідачів. Ухвалою від 18.01.2012 року розгляд справи відкладено до 07.08.2012 року, за клопотанням сторін, в зв'язку з тим, що нерезиденти, згідно Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах ( надалі-Конвенція), до якої приєдналася Україна, повинні бути повідомлені про розгляд судової справи за їх участю у відповідності до вимог цієї Конвенції.

Отже, відповідно до Положень ст. 3 Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах, орган влади чи судовий працівник, компетентний, відповідно до права запитуючої Держави, направляють Центральному Органу запитуваної Держави прохання згідно з формуляром, що додається до цієї Конвенції, без потреби легалізації або виконання інших аналогічних формальностей. До прохання додається документ, що підлягає врученню, або його копія. Прохання і документ надаються в двох примірниках.

Згідно інформаційного листа Вищого господарського суду України від 29.05.2009 року №01-08/315 «Про деякі питання, пов'язані із застосуванням Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах», інформацію стосовно держав, які є учасниками Конвенції ( 995 890 ), Центральних органів, визначених згідно зі статтею 2 Конвенції ( 995 890 ), адреси цих органів вміщено на веб-сайті Гаазької конференції з міжнародного приватного права http:/ /www.hcch.net.

Так, на вищенаведеному веб-сайті надано інформацію (Додаток 2) щодо центрального органу Великобританії (http://www.hcch.net/index en.php?act=authorities.details&aid=278):

The Senior Master

For the attention of the Foreign Process Section

Room E16

Royal Courts of Justice

Strand

LONDON WC2A2IX

Contact person:

Alvin Aubeeluck

Team Leader - Foreign Process Section

teІ: +44 207 947 6394

В інформаційному листі Вищого господарського суду України від 29.05.2009 року №01-08/315 зазначено, що особливості виконання Конвенції (995 890) визначено розділом VI Інструкції про порядок виконання міжнародних договорів з питань надання правової допомоги в цивільних справах щодо вручення документів, отримання доказів та визнання і виконання судових рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України Державної судової адміністрації України від 27.06.2008 року № 1092/5/54 (zO573-08).

Відповідне доручення про вручення документів за кордоном складається судом у формі прохання згідно з додатком до Інструкції ( z0573-08 ). Заповненню, з урахуванням приписів пунктів 6.2.1 і 6.2.2 Інструкції ( z0573-08 ), підлягають дві частини формуляра: "Прохання" і "Короткий виклад документа".

Якщо формуляр складається українською мовою, то його обов'язково необхідно супроводжувати перекладом французькою чи англійською мовами або мовою запитуваної держави.

Доручення щодо вручення документів за кордоном надсилаються безпосередньо до Центрального органу іноземної держави, визначеного запитуваною державою згідно зі статтею 2 Конвенції (995 890 ), або через Міністерство юстиції України.

Тому, про проведення судового засідання 07.08.2012 року сторони були повідомлені судом у відповідності до вимог Конвенції. В судовому засіданні 07.08.2012 року оголошено перерву до 10.08.2012 року, за клопотанням сторін.

Позивач вимог ухвали суду про порушення провадження у справі від 04.01.2012 року, про відкладення від 11.01.2012 року, від 18.01.2012 року, про оголошення перерви від 07.08.2012 року не виконав повністю, явку повноважного представника в судове засідання забезпечив.

18.01.2012 року за вх.№1166/12 позивач подав клопотання про долучення додаткових доказів до матеріалів справи.

07.08.2012 року за вх.№17282/12 позивач подав заяву про виконання вимог суду.

10.08.2012 року за вх.№17548/12 позивач подав заперечення на клопотання відповідачів про припинення провадження у справі.

Відповідач 1 вимог ухвали суду про порушення провадження у справі від 04.01.2012 року, про відкладення від 11.01.2012 року, від 18.01.2012 року, про оголошення перерви від 07.08.2012 року не виконав повністю, відзив на позов не представив, явку повноважного представника забезпечив.

06.01.2012 року за вх.№230/12 відповідач 1 подав клопотання про продовження строку розгляду справи понад термін, передбачений ст.69 ГПК України.

06.01.2012 року за вх.№229/12 відповідач 1 подав клопотання про відкладення розгляду справи.

17.01.2012 року за вх.№1126/12 відповідач 1 подав клопотання по справі.

18.01.2012 року за вх.№1197/12 відповідач 1 подав пояснення по справі.

06.08.2012 року за вх.№17189/12 відповідач 1 подав клопотання про припинення провадження у справі, оскільки, на думку відповідача 1, даний спір підсудний виключно спеціальному арбітражному суду -Лондонському Міжнародному Арбітражному суду.

В судовому засіданні 07.08.2012 року відповідач 1 подав клопотання про оголошення перерви в судовому засіданні. Присутні представники сторін підтримали заявлене клопотання.

09.08.2012 року за вх.№17537/12 відповідач 1 подав пояснення по справі, в якому вважає безпідставним посилання Компанії «Хетвейв Хелленік Емерікен Телекомм'юнікейшнз Вейв Лімітед»на те, що предметом даного спору є корпоративні відносини щодо управління Товариством, та його твердження, що, у зв'язку з цим, відсутні підстави для припинення провадження, оскільки даний спір виник саме із договору про заставу частки від 21.09.1999 року, який містить арбітражне застереження.

Відповідач 2 вимог ухвали суду про порушення провадження у справі від 04.01.2012 року, про відкладення від 11.01.2012 року, від 18.01.2012 року, про оголошення перерви від 07.08.2012 року не виконав повністю, відзив на позов не представив, явку повноважного представника забезпечив.

07.08.2012 року за вх.№17278/12 відповідач 2 подав клопотання про те, що підтримує клопотання відповідача 1 про припинення провадження у справі.

В судовому засіданні 07.08.2012 року представник відповідача 2 пояснив, що Компанія "Ліфпрем Компані Лтд" на дату звернення господарського суду Львівської області до центрального органу Великобританії - Королівського суду не перебувала в реєстрі у зв'язку з несвоєчасною сплатою обов'язкових платежів. Станом на 30 червня 2012 року, відповідно до заявки на адміністративне відновлення від 20 червня 2012 року, Компанія "Ліфпрем Компані Лтд" перебуває в реєстрі, що підтверджено сертифікатом Реєстраційної палати компаній Англії і Уельсу від 30 червня 2012 року.

Виносячи дану ухвалу суд виходив з наступного:

06.08.2012 року за вх.№ 17189/12 відповідач 1 подав клопотання про припинення провадження у справі на підставі ч.1.п.1 ст.80 ГПК України та п.1 ст.8 Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж».

В судовому засіданні 07.08.2012 року представники відповідача 1 та відповідача 2 дане клопотання підтримали.

Представник відповідача 1 зазначив, що, згідно п. (б) ч.14 Договору про заставу частки від 21.09.1999р., між Компанією «Хетвейв Хелленік Емерікен Телекомм'юнікейшнз Вейв Лімітед»(далі по тексту -Компанія «Хетвейв»), Українсько-кіпрським спільним підприємством з іноземними інвестиціями у формі ТОВ «Українська хвиля»(далі по тексту -СП ТзОВ «Українська хвиля») та Європейським банком реконструкції та розвитку (далі по тексту -ЄБРР), передбачено арбітражне застереження наступного змісту:

«Будь-які спори, суперечки або позови, що виникають у зв'язку з цим Договором або пов'язані з ним, а також факти його порушення, припинення дії або нечинності вирішуються арбітражним судом відповідно до Арбітражних правил UNCITRAL, що діють на цей час. Арбітражний розгляд проводитиме один арбітр, якого призначатиме Лондонський Міжнародний Арбітражний суд. Місцем проведення арбітражного розгляду буде м. Лондон (Англія)».

Згідно з Договором Уступки між Hughes Network Systems LLC та Компанією "Ліфпрем Компані Лтд" від 23 травня 2007 року до Компанії "Ліфпрем Компані Лтд" перейшли усі права, які передбачені та випливають з Угод із заборгованості та Договорів застав (в т.ч. відповідно до п.п. »п. »згідно «договору про заставу частки від 21.09.1999р.»).

До клопотання про припинення провадження у справі додано Договір про заставу частки між Компанією «Хетвейв Хелленік Емерікен Телекомм'юнікейшнз Вейв Лімітед», СП ТзОВ «Українська хвиля»та ЄБРР від 21.09.1999р. (в т.ч. з додатком Б «Договором про відступлення частки та передачу частки»), Договір уступки між ЄБРР та Г'юз нетворк системз від 19 грудня 2000 року, Договір відступлення права вимоги між Г'юз нетворк системз та Г'юз нетворк системз ЛЛС від 22 квітня 2005 року та Договір уступки між Г'юз нетворк системз ЛЛС та Компанією "Ліфпрем Компані Лтд" від 23 травня 2007 року.

У частині першій статті 7 Закону України "Про міжнародний комерційний арбітраж" арбітражна угода визначається як угода сторін про передачу до арбітражу всіх або певних спорів, які виникли або можуть виникнути між ними в зв'язку з будь-якими конкретними правовідносинами, незалежно від того, чи мають вони договірний характер чи ні. Арбітражна угода може бути укладена у вигляді арбітражного застереження в контракті або у вигляді окремої угоди.

Відповідно до п.1 ст.8 Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж», суд, до якого подано позов у питанні, що є предметом арбітражної угоди, повинен, якщо будь-яка із сторін попросить про це не пізніше подання своєї першої заяви щодо суті спору, припинити провадження у справі і направити сторони до арбітражу, якщо не визнає, що ця арбітражна угода є недійсною, втратила чинність або не може бути виконана.

У зазначених нормах національного законодавства втілені зобов'язання України за міжнародними договорами як сторони Конвенції про визнання і виконання іноземних арбітражних рішень (Нью-Йорк, 10 червня 1958 року) та Європейської конвенції про зовнішньоторговельний арбітраж (Женева, 21 квітня 1961 року).

Відповідно до статті 9 Конституції України, чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

За повідомленням Міністерства закордонних справ України (лист від 07.02.2000 року № 4.3/8-067-137) вказані Конвенції набули чинності для України, відповідно, 10 січня 1961 року та 7 січня 1964 року.

Пунктом 1 статті II Конвенції про визнання і виконання іноземних арбітражних рішень передбачено, що кожна з держав - учасниць визнає письмову угоду, за якою сторони зобов'язуються передавати до арбітражу всі або будь-які спори, що виникли між ними у зв'язку з будь-яким конкретним договірним чи іншим правовідношенням, об'єкт якого може бути предметом арбітражного розгляду. Згідно з пунктом 3 цієї статті, суд держави - учасниці, якщо до нього надійшов позов з питання, щодо якого сторони уклали арбітражну угоду, повинен, на прохання однієї з сторін, направити сторони до арбітражу, якщо не визначить, що така угода є недійсною, втратила чинність або не може бути виконана.

Як зазначено в пункті 1 статті IV Європейської конвенції про зовнішньоторговельний арбітраж, сторони арбітражної угоди можуть на свій розсуд передбачити передачу спорів на вирішення постійного арбітражного органу або на вирішення арбітражу в даній справі (арбітраж ad hoc). Згідно з пунктом 1 статті VI цієї Конвенції, відвід державного суду за непідсудністю, що ґрунтується на арбітражній угоді і заявлений в державному суді, в якому порушено справу однією зі сторін в арбітражній угоді, повинен бути заявлений під загрозою втрати права за пропуском строку до або в момент подання заперечень по суті позову в залежності від закону держави-учасниці.

Згідно ч.1, ч.2 ст. 21 ГПК України, сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути підприємства та організації, зазначені у статті 1 цього Кодексу. Позивачами є підприємства та організації, що подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу.

Згідно ч.1 ст.1 ГПК України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Як вбачається із позовної заяви, позов подано Компанією «Хетвейв»до СП ТзОВ «Українська хвиля»та Компанії "Ліфпрем Компані Лтд" про визнання права власності на 48,8% статутного капіталу СП ТзОВ «Українська хвиля»та витребування від Компанії "Ліфпрем Компані Лтд" на користь Компанії «Хетвейв»частку в розмірі 48,8% статутного капіталу СП ТзОВ «Українська хвиля». Позивач обґрунтовує свої вимоги тим, що не передавав 08.06.2007 року Компанії "Ліфпрем Компані Лтд" свою частку у статутному капіталі Української хвилі.

В судовому засіданні 07.08.2012 року представник позивача зазначив, що Компанію «Хетвейв»неправомірно було позбавлено частки у СП ТзОВ «Українська хвиля». Наголосив, що позивач не підписував Договір про відступлення та передачу частки та Акт приймання-передачі частки від 08.06.2007 року, угоду про арбітражне застереження із відповідачем 2 сторони Договору не підписували. Натомість Договір застави частки від 21.09.1999 року укладений між Компанією «Хетвейв», ЄБРР та СП ТзОВ «Українська хвиля».

Згідно ч.2 ст.35 ГПК України, факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Згідно ст. 115 ГПК України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Згідно рішення Господарського суду Львівської області від 27.01.2010 року у справі № 9/216 (29/117), яке залишено без змін Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 29.03.2010 року і Постановою Вищого господарського суду України від 17.03.2011 року, відмовлено в задоволенні позову Компанії «Хетвейв»до СП ТзОВ „Українська хвиля", третя особа: Компанія «Ліфпрем Компані ЛТД»про визнання недійсними рішень загальних зборів учасників СП ТзОВ «Українська хвиля»від 15.06.2007 року, встановлено факти, які не потребують доведення, а саме:

Відповідно до Кредитної Угоди від 10 грудня 1997 року, укладеної між Європейським Банком Реконструкції та Розвитку (European Bank for Rekonstruktion, and Development, далі за текстом - «ЄБРР») та СП ТзОВ «Українська Хвиля», із змінами та доповненнями (далі за тестом - Кредитна Угода), СП ТзОВ «Українська Хвиля»одержала у позику грошові кошти у межах 1 Траншу.

Відповідно до Документу про Гарантію 1 Траншу, який укладений між ЄБРР, Hughes Network Systems (далі за текстом - HNS) та Hellenic Telecommunications Organization S.A. (далі за текстом - ОТЕ), від 13 жовтня 1998 року (надалі «Гарантія 1 Траншу»), HNS (у пропорції 25%) та ОТЕ (у пропорції 75%) виступили гарантами своєчасного та повного погашення всіх сум позики 1 Траншу.

Як гарантію сплати та своєчасного виконання зобов'язань СП ТзОВ «Українська хвиля»перед ЄБРР були укладені ряд договорів застави (надалі - «Договори забезпечення»та «Договори застав»), в тому числі, Договір застави частки від 21 вересня 1999 року (надалі - Договір застави) частки Hatwave Hellenic American Telecommunications Wave Limited (Хетвейв Хелленік Емерікен Телекомм»юнікейшнз Вейв Лімітед) у статутному капіталі СП ТзОВ «Українська хвиля»(с.4 рішення Господарського суду Львівської області від 27.01.2010 року у справі № 9/216 (29/117)).

Компанія «Ліфпрем Компані ЛТД»листом від 29 травня 2007 року поставила вимогу перед СП ТзОВ «Українська хвиля»про негайне повернення боргу, згідно Кредитної Угоди, та повідомила про перебрання на себе прав та обов'язків учасників, частки яких перебувають у заставі, у зв'язку з невиконанням зобов»язань СП ТзОВ «Українська хвиля», згідно Кредитної Угоди від 10 грудня 1997 року.

08 червня 2007 року між СП ТзОВ «Українська хвиля»та Компанією «Ліфпрем Компані ЛТД»було укладено договір, який нотаріально посвідчений Приватним нотаріусом Дякович М.М. та зареєстрований в реєстрі за № 171 (надалі за текстом -Договір № 171).

Відповідно до п. 1 Договору № 171 від 8 червня 2007 року, сторони зазначили, що відповідно до Договору Уступки від 19 грудня 2000 року, Договору Уступки від 22 квітня 2005 року та Договору Уступки від 23 травня 2007 року, до Компанії з обмеженою відповідальністю «Ліфпрем компані Лтд»(відповідача-2 у справі) перейшли всі права та зобов'язання щодо застави частки у статутному фонді Українсько-кіпрського спільного підприємства з іноземними інвестиціями у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Українська Хвиля», яка належала Компанії «Хетвейв Гелленік Амерікен Телекомм»юнікейшенс Вейв Лімітед»(Hatwave Hellenic American Telecommunications Wave Limited) і, відповідно до Договору про заставу частки, укладеного 21 вересня 1999 року з відповідними додатками до нього, частка передана у безперервну заставу на користь Європейського Банку Реконструкції та Розвитку та його відповідних правонаступників, індосатів та призначених осіб.

08 червня 2007 року Компанія «Ліфпрем Компані ЛТД», як Заставодержатель частки позивача - Hatwave Hellenic American Telecommunications Wave Limited (Хетвейв Хелленік Емерікен Телекомм»юнікейшнз Вейв Лімітед) проставив дату та власні реквізити в Додатку В (Договір про відступлення та передачу частки та Акт приймання-передачі частки) до Договору застави частки від 21 вересня 1999 року, який був підписаний із своєї сторони та наданий позивачем Заставодержателю, відповідно до п. (б) ч. 2 Договору застави частки від 21 вересня 1999 року.

Компанія «Ліфпрем Компані ЛТД»надала СП ТзОВ «Українська хвиля»підписані Компанією «Ліфпрем Компані ЛТД»та Компанією Хетвейв, Договір про відступлення та передачу частки та Акт приймання-передачі частки, а СП ТзОВ «Українська хвиля», відповідно до п. 4 Договору № 171, здійснило всі необхідні дії для реєстрації Компанії «Ліфпрем Компані ЛТД», як учасника СП ТзОВ «Українська хвиля»з часткою 48,8 % статутного капіталу, яка належала позивачу (с.5-6 рішення Господарського суду Львівської області від 27.01.2010 року у справі № 9/216 (29/117)). Станом на 08 червня 2007 року (на момент проставлення дати та підписання Додатку В Договору про відступлення та передачу частки та Акту приймання-передачі частки) до Договору застави), саме Компанія «Ліфпрем Компані ЛТД»була правонаступником ЄБРР, а посилання на ЄБРР, включало посилання на правонаступника ЄБРР - Компанію Ліфпрем Компані ЛТД, що підтверджується документами, які містяться в матеріалах справи.

Документом, що підтверджує перехід частки учасника позивача до Компанії «Ліфпрем Компані ЛТД»є Договір про заставу частки, з додатками в тому числі Додаток В (це Договір про відступлення та передачу частки та Акт приймання-передачі частки від 08 червня 2007 року), а також Договір від 08 червня між СП ТзОВ «Українська хвиля»та Компанією «Ліфпрем Компані ЛТД», який посвідчений нотаріально Дякович М.М. приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу, який зареєстрований в реєстрі за №171»(с.7 рішення Господарського суду Львівської області від 27.01.2010 року у справі № 9/216 (29/117)).

В ході судового розгляду справи встановлено, що позовні вимоги заявлені у зв'язку з незаконним, на думку позивача, позбавленням його права на частку в статутному капіталі СП ТзОВ «Українська хвиля»із сторони Компанії «Ліфпрем Компані ЛТД».

Однак, як було заявлено в судовому засіданні та підтверджено оригіналами належних доказів, СП ТзОВ «Українська хвиля»володіє документами, які свідчать про законний перехід від позивача частки у статутному капіталі Українсько-кіпрського спільного підприємства з іноземними інвестиціями у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Українська хвиля»до Компанії «ЛІФПРЕМ КОМПАНІ ЛТД». Цими документами є: Кредитна угода між Українсько-кіпрським спільним підприємством з іноземними інвестиціями ТОВ «Українська хвиля»та Європейським банком реконструкції та розвитку від 10.12.1997 р.; Договір про заставу частки між HATWAVE HELLENIC AMERICAN TELECOMMUNICATIONS WAVE LTD, Українсько-кіпрським спільним підприємством з іноземними інвестиціями у формі ТОВ «Українська хвиля»та Європейським банком реконструкції та розвитку від 21.09.1999р. (в т.ч. з додатком Б «Договором про відступлення частки та передачу частки»); Документ про гарантію 1 траншу між HELLENIC TELECOMMUNICATIONS ORGANIZATION S.A. та HUGHES NETWORK SYSTEMS Inc, та EUROPEAN BANK FOR RECONSTRUCTION AND DEVELOPMENT від 13 жовтня 1998 року; Договір про підпорядкування між Європейським банком реконструкції та розвитку, HUGNES NETWORK SYSTEMS та Українсько-кіпрським спільним підприємством з іноземними інвестиціями у формі ТОВ «Українська хвиля»від 09.12.1998 р.; Договір уступки між Європейським банком реконструкції та розвитку та Г'ЮЗ НЕТВОРК СИСТЕМЗ від 19 грудня 2000 року; Договір відступлення права вимоги між Г'ЮЗ НЕТВОРК СИСТЕМЗ, ІНК. та Г'ЮЗ НЕТВОРК СИСТЕМЗ, ЛЛС від 22.04.2005 року.; Договір уступки між HUGNES NETWORK SYSTEMS LLC та LEAFPREM COMPANY LIMITED від 23 травня 2007 року.

Дані документи, зокрема, Договір про заставу частки між HATWAVE HELLENIC AMERICAN TELECOMMUNICATIONS WAVE LTD, Українсько-кіпрським спільним підприємством з іноземними інвестиціями у формі ТОВ «Українська хвиля»та Європейським банком реконструкції та розвитку від 21.09.1999 р., містять арбітражне застереження наступного змісту:

«Будь-які спори, суперечки або позови, що виникають у зв'язку з цим Договором або пов'язані з ним, а також факти його порушення, припинення дії або нечинності вирішуються арбітражним судом відповідно до Арбітражних правил UNCITRAL, що діють на цей час. Арбітражний розгляд проводитиме один арбітр, якого призначатиме Лондонський Міжнародний Арбітражний суд. Місцем проведення арбітражного розгляду буде м. Лондон (Англія)».

Згідно з Договором Уступки між HUGNES NETWORK SYSTEMS LLC та LEAFPREM COMPANY LIMITED від 23 травня 2007 року, до компанії LEAFPREM COMPANY LIMITED перейшли усі права, які передбачені та випливають з Угод із заборгованості та Договорів застав (в т.ч. відповідно до п.п. » п. »«договору про заставу частки від 21.09.1999р.»)

Таким чином, оспорювання позивачем правомірності переходу від позивача частки у статутному фонді Українсько-кіпрського спільного підприємства з іноземними інвестиціями у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Українська хвиля»до Компанії «ЛІФПРЕМ КОМПАНІ ЛТД»безпосередньо зачіпає питання правомірності набуття Компанією «ЛІФПРЕМ КОМПАНІ ЛТД»відповідних прав на частку позивача в силу, зокрема, Договору про заставу частки від 21.09.1999р., тобто позивач ставить під сумнів правомірність вказаного Договору про заставу частки від 21.09.1999р. і можливість для Компанії «ЛІФПРЕМ КОМПАНІ ЛТД»набувати за ним прав, про що свідчить даний спір.

Так як Компанія «ЛІФПРЕМ КОМПАНІ ЛТД»є також відповідачем у даній справі і вона пов'язана з умовами Договору про заставу частки від 21.09.1999р., в тому числі про арбітражне застереження наступного змісту: «Будь-які спори, суперечки або позови, що виникають у зв'язку з цим Договором або пов'язані з ним, а також факти його порушення, припинення дії або нечинності вирішуються арбітражним судом відповідно до Арбітражних правил UNCITRAL, що діють на цей час. Арбітражний розгляд проводитиме один арбітр, якого призначатиме Лондонський Міжнародний Арбітражний суд. Місцем проведення арбітражного розгляду буде м. Лондон (Англія)», то спір про правомірність набуття Компанією «ЛІФПРЕМ КОМПАНІ ЛТД»відповідних прав на частку позивача в силу, зокрема, Договору про заставу частки від 21.09.1999р., має бути вирішений згідно із цим арбітражним застереженням. До того ж, позивач, як і вказана Компанія, також є нерезидентами України.

В судовому засіданні 07.08.2012 року судом оглянуто оригінал Договору про заставу частки з додатками: Договір про відступлення та передачу частки та Акт приймання-передачі частки від 08 червня 2007 року, а також Договір від 08 червня між СП ТзОВ «Українська хвиля»та Компанією «Ліфпрем Компані ЛТД», який посвідчений нотаріально приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Дякович М.М. та зареєстрований в реєстрі за №171. Відповідно до п. (а) ч. 20 Договору застави частки від 21.09.1999 року: «20. Тлумачення. В цьому Договорі в усіх випадках, крім тих, коли інше вимагається контекстом: (а) посилання на Заставодавця та ЄБРР включатимуть посилання на правонаступників та Осіб, до яких перейшли права та обов'язки Заставодавця та ЄБРР, відповідно».

Отже, оскільки, позивач оспорює правомірність втрати ним частки у статутному капіталі Українсько-кіпрського спільного підприємства з іноземними інвестиціями у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Українська хвиля»та вимагає визнати право власності на частку та витребувати її з чужого незаконного володіння, то, відповідно до п.1 ст.8 Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж», суд, до якого подано позов у питанні, що є предметом арбітражної угоди, повинен, якщо будь-яка із сторін попросить про це не пізніше подання своєї першої заяви щодо суті спору, припинити провадження у справі і направити сторони до арбітражу, якщо не визнає, що ця арбітражна угода є недійсною, втратила чинність або не може бути виконана.

Тому, суд прийшов до висновку, що, оскільки даний спір пов'язаний з виконанням Договору про заставу частки від 21.09.1999 року, в якому було замінено одну із сторін на підставі договорів уступки, зобов'язання за спірним договором, у тому числі і умова стосовно розгляду спору Лондонським Міжнародним Арбітражним судом, не змінились. Аналогічна правова позиція міститься в Постанові Вищого господарського суду України від 17.04.2007 року у справі N30/302-06, щодо якої ухвалою Верховного Суду України від 14.06.2007 року відмовлено у порушенні касаційного провадження.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що на даний судовий спір поширюється дія арбітражного застереження, яке міститься в п. (б) ч.14 Договору про заставу частки від 21.09.1999 року.

Враховуючи, що позов подано у питанні, яке є предметом окремого арбітражного застереження (втрата позивачем права на частку у статутному фонді Українсько-кіпрського спільного підприємства з іноземними інвестиціями у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Українська хвиля»відбулась на підставі Договору про заставу частки від 21.09.1999р.), даний спір є підсудний виключно спеціальному арбітражному суду - Лондонському Міжнародному Арбітражному суду.

Як зазначено в п. 5 Роз'яснення Вищого господарського суду України № 04-5/608 від 31.05.2002 року «Про деякі питання практики розгляду справ за участю іноземних підприємств і організацій», господарським судам слід враховувати, що сторони зовнішньоекономічного договору мають право передбачити у ньому або шляхом укладення окремої угоди (арбітражна умова, арбітражне застереження) передачу спорів, що виникають з такого договору, на вирішення третейського суду (постійно діючого або створеного для вирішення конкретного спору - ad hoc). Ця домовленість повинна чітко визначати, який саме орган вирішення спорів обрали сторони: Міжнародний комерційний арбітражний суд, Морську арбітражну комісію при Торгово-промисловій палаті України або інший третейський суд в Україні чи за кордоном. Господарський суд може порушити провадження зі справи у випадку наявності у зовнішньоекономічному договорі арбітражної угоди, якщо визначить, що така угода є недійсною, втратила чинність або не може бути виконана (пункт 3 статті 2 Конвенції про визнання та виконання іноземних арбітражних рішень, Нью-Йорк, 1958). Названа норма узгоджується з вимогами статті 8 Закону України "Про міжнародний комерційний арбітраж", згідно з пунктом 1 якої суд, до якого подано позов з питання, що є предметом арбітражної угоди, повинен, якщо будь-яка із сторін просить про це не пізніше подання своєї першої заяви по суті спору, припинити провадження у справі і направити сторони до арбітражу, якщо не визнає, що ця арбітражна угода є недійсною, втратила чинність або не може бути виконана. Провадження у справі в цих випадках припиняється на підставі пункту 1 частини першої статті 80 ГПК.

Суду не надано доказів того, що арбітражна угода є недійсною, втратила чинність або не може бути виконана. Також суду не надано доказів того, що Договір про заставу частки від 21.09.1999 року, або будь який з договорів уступки прав визнаний недійсним повністю чи частково.

За таких обставин, спори такої категорії не підлягають вирішенню в господарських судах України.

Перевіривши зміст арбітражного застереження, його дійсність, чинність та можливість виконання сторонами суд прийшов до висновку про наявність підстав для припинення провадження у даній справі як такої, що підлягає розгляду судом, вказаним у арбітражному застереженні за поданим відповідачем 1 клопотанням (яке подано до початку розгляду даної справи по суті), яке повністю підтримано представником відповідача 2.

Відповідно до ч. 3 ст. 22 ГПК України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об"єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до ч.1 ст.80 ГПК України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо:

1) спір не підлягає вирішенню в господарських судах України;

1-1) відсутній предмет спору;

2) є рішення господарського суду або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішив господарський спір між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав;

4) позивач відмовився від позову і відмову прийнято господарським судом;

5) сторони уклали угоду про передачу даного спору на вирішення третейського суду;

6) підприємство чи організацію, які є сторонами, ліквідовано;

7) сторони уклали мирову угоду і вона затверджена господарським судом.

Враховуючи викладене, провадження у справі слід припинити на підставі пункту 1 частини 1 статті 80 ГПК України.

Згідно ч.3 ст.80 ГПК України, про припинення провадження у справі виноситься ухвала, в якій мають бути вирішені питання про розподіл між сторонами господарських витрат, про повернення державного мита з бюджету, а також можуть бути розв'язані питання про стягнення штрафів, передбачених у пунктах 4 і 5 частини другої статті 83 цього Кодексу.

У зв'язку з тим, що Закон України «Про судовий збір»набув чинності з 01.11.2011 року, а позивач подав позовну заяву до набрання чинності Законом України «Про судовий збір», то порядок розподілу судових витрат регулюються нормами Господарського процесуального кодексу України, що діяли на момент звернення з позовом.

Згідно ст. 45 ГПК України, позовні заяви, заяви про вжиття запобіжних заходів і заяви про оскарження рішень, ухвал, постанов господарського суду оплачуються державним митом, крім випадків, встановлених законодавством.

Відповідно до ст.46 ГПК України, державне мито сплачується чи стягується в доход державного бюджету України в порядку і розмірі, встановлених законодавством України.

Згідно ст. 47-1 ГПК України, розмір витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу визначається Кабінетом Міністрів України за поданням Вищого господарського суду України.

Згідно п. "а" ч.2 ст.3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито" № 7-93 від 21.01.1993 року, ставки державного мита встановлюються в таких розмірах: із заяв майнового характеру, що подаються до господарських судів - 1 відсоток ціни позову, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більше 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно ст.8 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито" № 7-93 від 21.01.1993 року, однією з підстав повернення держмита є припинення провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в господарському суді. Тому, судові витрати, слід повернути позивачу.

Як доказ сплати судових витрат, позивач подав платіжне доручення №11858 від 22.07.2011 року на суму 25 500,00 грн. про сплату державного мита, та платіжне доручення №11859 від 22.07.2011 року на суму 236,00 грн. про сплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Враховуючи викладене, у зв'язку з тим, що даний спір не підвідомчий господарським судам України, керуючись ст.ст. 1, 21, 22, 33, п.п. 1 ч. 1 ст. 80, 86 ГПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

1. Провадження у справі за позовом Компанії "Хетвейв Хелленік Емерікен Телекомм"юнікейшенз Вейв Лімітед" (Hatwave Hellenic American Telecommunications Wave Limited) (м.Київ) до Українсько-кіпрського спільного підприємства з іноземними інвестиціями у формі Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська хвиля" (м.Львів) та до Компанії "Ліфпрем Компані Лтд" (Лондон, Велика Британія) про визнання права власності та витребування частки у статутному капіталі -припинити.

2. Повернути з Державного бюджету України на користь Компанії «Хетвейв Хелленік Емерікен Телекомм'юнікейшнз Вейв Лімітед»(HATWAVE HELLENIC AMERICAN TELECOMMUNICATIONS WAVE LTD) (Арх.Макаріос 199, ІІІ Авеню, CY-3608, Лімассол, Республіка Кіпр) (199 Arch. Makarios III Avenue, CY-3608, Limassol, Republic of Cyprus) 25 500,00 грн. сплаченого державного мита та 236,00 грн. сплачених витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Суддя Пазичев В.М.