Рішення № 25621565, 10.08.2012, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" серпня 2012 р. Справа № 5004/633/12

Господарський суд Волинської області, розглянувши матеріали по справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Союз-Хмельницький», м.Хмельницький

до Державного підприємства «Ківерцівське лісове господарство», м.Ківерці

про стягнення 12 827, 68 грн.

Суддя: Гончар М. М.

за участю представників сторін:

від позивача: н/з

від відповідача: Сидорук Р.В. (довіреність від 13.12.2011р. №15/11-1)

Відповідно до ст. 20 Господарського процесуального кодексу України роз'яснено право відводу судді. Відводу судді не заявлено. На підставі ст. 22 ГПК України роз'яснено процесуальні права та обов'язки сторін.

Клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу від представника відповідача не поступало.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «Агро-Союз-Хмельницький»звернулось з позовом до Державного підприємства «Ківерцівське лісове господарство»про стягнення 12 827, 68 грн., з них 11 551, 80 грн. -заборгованості згідно договору поставки №146, 95, 14 грн. -3% річних, 1157, 62 грн. -пені, 23, 12 грн. -втрат від інфляційного процесу.

Позивач в судове засідання свого представника не направив, вимоги ухвал суду від 30.05.2012 року та від 20.06.2012 року не виконав.

У судовому засіданні представник Державного підприємства «Ківерцівське лісове господарство»надав пояснення, що згідно платіжних доручень №206 від 30.01.2012р. на суму 2000 грн., №890 від 02.04.2012р. на суму 1 000 грн., №1127 від 13.06.2012р. на суму 4 000 грн., №1148 від 18.06.2012р. на суму 1551, 80 грн., №1167 від 19.06.2012р. на суму 3 000 грн. станом на 19.06.2012р. заборгованість ДП «Ківерцівське лісове господарство»перед ТзОВ «Агро-Союз-Хмельницький»погашена повністю. Тому позов підлягає припиненню в частині стягнення основного боргу. В частині стягнення 1 157, 62 грн. -пені позов є необґрунтованим та безпідставним, оскільки відповідно до ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Позивачем відповідно не вірно нараховано пеню на прострочену суму.

Заслухавши представника відповідача та дослідивши матеріали справи, господарський суд Волинської області,-

ВСТАНОВИВ:

01.07.2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Агро-Союз-Хмельницький»та Державним підприємством «Ківерцівське лісове господарство»укладено договір №146.

Згідно п.1.1. договору постачальник зобов'язується поставити, а покупець прийняти й оплатити продукцію в асортименті, кількості й за ціною, визначеними у рахунках та / або накладних , що є невід'ємною частиною даного договору.

П. 2.2. договору передбачено, що постачання продукції здійснюється партіями. На кожну партію продукції, що поставляється, постачальник (за своїм місцезнаходженням) надає покупцеві рахунок і накладну на продукцію, в яких вказується найменування, асортимент, кількість і ціна продукції.

Вся продукція, поставлена постачальником покупцеві в період дії цього договору, та/або сплачена покупцем в період дії цього договору, вважається продукцією, поставленою/оплаченою в порядку і на умовах, визначених цим договором.

Відповідно до п. 2.4. Строк поставки продукції -не пізніше дня виписки товарної накладної постачальником. Датою поставки продукції є дата виписки постачальником товарної накладної. Накладна вважається специфікацією до цього договору.

П. 3.1. договору встановлено, що покупець здійснює оплату за кожну партію продукції протягом 7 днів з дати поставки цієї партії продукції.

П. 5.3. договору передбачено, що за порушення строку оплати продукції, покупець сплачує постачальникові пеню в розмірі 0, 1 % від простроченої суми за кожний день прострочення.

Відповідно до даного договору позивач поставив відповідачу продукцію (запчастини) згідно накладних:

- №4160 від 02.07.2011р. за дорученням №193 від 01.07.2011р. на суму 2398, 01 грн.;

- №4405 від 11.07.2011р. на суму 377, 87 грн.;

- №4802 від 21.07.2011р. за дорученням №225 від 21.07.2011 на суму 131, 44 грн.;

- №4990 від 26.07.2011р. за дорученням №232 від 26.07.2011 на суму 1396, 12 грн.;

- №4999 від 26.07.2011р. за дорученням №232 від 26.07.2011р. на суму 495, 95 грн.;

- №5274 від 05.08.2011р. за дорученням №248 від 05.08.2011р. на суму 264, 48 грн.;

- № 5375 від 09.08.2011р. за дорученням №248 від 05.08.2011 на суму 1881. 82 грн.;

- №5435 від 10.08.2011р. на суму 944, 64 грн.;

- №5552 від 15.08.2011р. на суму 380, 32 грн.;

- №5591 від 16.08.2011р. на суму 228, 50 грн.;

- №5880 від 25.08.2011р. на суму 1 723, 92 грн.;

- №5885 від 25.08.2011р. на суму 81, 12 грн.;

- №5887 від 25.08.2011р. на суму 92, 75 грн.;

- №5907 від 26.08.2011р. на суму 311, 16 грн.;

- №6068 від 31.08.2011р. на суму 7 931, 14 грн.

Позивачем поставлено товару на загальну суму 18 639, 24 грн.

Відповідач частково оплатив поставлений товар відповідно до умов договору та на момент подачі позову до суду заборгованість відповідача перед позивачем становила 11 551, 80 грн.

Відповідачем погашена заборгованість згідно платіжних доручень №206 від 30.01.2012р. на суму 2000 грн., №890 від 02.04.2012р. на суму 1 000 грн. та після порушення провадження по даній справі №1127 від 13.06.2012р. на суму 4 000 грн., №1148 від 18.06.2012р. на суму 1551, 80 грн., №1167 від 19.06.2012р. на суму 3 000 грн. перед позивачем.

Відповідно до ст. 625 ЦК України відповідачу нараховані три відсотки річних у сумі 95, 14 грн. та інфляційні витрати у сумі 23,12 грн.

Ч.1 ст. 509 ЦК України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до статтей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов?язання повинно виконуватися належним чином та в установлений строк згідно з умовами договору та вимог цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов?язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. З цими нормами кореспондуються і приписи статті 193 Господарського кодексу України, що визначають загальні умови виконання господарських зобов?язань. Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб?єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов?язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов?язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до частини 1 статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов?язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов?язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов?язується прийняти товар сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно із ч.2 статті 712 Цивільного кодексу України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Ст. 655 ЦК України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

П. 1 ст. 692 ЦК України встановлено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

П.2 ст. 625 Цивільного кодексу України встановлено, якщо боржник, який прострочив виконання грошового зобов?язання, на вимогу кредитора зобов?язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки відповідачем належним чином не виконались умови договору до порушення провадження у справі, тому з нього відлягає стягненню три відсотки річних у сумі 95, 14 грн. та інфляційні витрати у сумі 23,12 грн.

В частині стягнення з відповідача пені у сумі 1 157, 62 грн. - позов залишається без розгляду, оскільки позивачем не виконані вимоги ухвали суду та не надано розрахунок суми пені в розмірі подвійної облікової ставки Нацбанку України.

Ч.1 ст. 49 ГПК України встановлено, що судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог та оскільки спір доведений до суду з вини відповідача (частина заборгованості сплачена після порушення провадження у справі) відповідно судовий збір з цієї заборгованості покладається також на відповідача.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 509, 525, 526, 625, 655, 692, 712 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173 Господарського кодексу України, ст.ст. 49, 82, 84 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Волинської області,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити в сумі 118, 26 грн.

2. Стягнути з державного підприємства «Ківерцівське лісове господарство»(м.Ківерці, Ківерцівський район, вул. Кузнєцова, 4, код ЄДРПОУ 00991551) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Союз-Хмельницький»(м.Хмельницький, вул. Чорновола, 155/1, код ЄДРПОУ 23838102) 23, 12 грн. -індексу інфляції, 95, 14 грн. -3 % річних, 1 087, 83 грн. в повернення судового збору.

3. В стягненні 1 157, 62 грн. пені позов - залишити без розгляду.

Суддя М. М. Гончар

Повне рішення

складено 10.08.12