Постанова № 25621484, 13.08.2012, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" серпня 2012 р. Справа № 5019/288/12

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого -судді Капацин Н.В. -доповідача у справісуддів :Бернацької Ж.О. Дерепи В.І.розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуМалого приватного підприємства "Вік-Експо" на постановуРівненського апеляційного господарського суду від 29.05.2012у справі№ 5019/288/12 господарського судуРівненської області за позовомМалого приватного підприємства "Вік-Експо" доОстрозької міської радипростягнення 508 537,05 грн.

за участю представників від:

позивача не з"явився, повідомлений належним чиномвідповідачівне з"явився, повідомлений належним чином

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Рівненської області від 04.04.2012 у справі № 5019/288/12, залишеним без змін постановою Рівненського апеляційного господарського від 29.05.2012, частково задоволено позовні вимоги Малого приватного підприємства "Вік-Експо" (Позивач) за позовом до Острозької міської ради (Відповідач), стягнуто з Відповідача на користь Позивача суму 485 000 грн. сплачену за договором купівлі-продажу від 22.04.2004, який згодом визнано недійсним. Відмовлено в позові в частині позовних вимог про стягнення збитків.

Задовольняючи частково позовні вимоги Малого приватного підприємства "Вік-Експо" суди попередніх інстанцій вказали на обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення суми 485 000 грн., яка згідно статті 216 Цивільного кодексу України підлягає поверненню Позивачеві у зв'язку з визнанням недійсним договору купівлі-продажу, за яким цю суму було перераховано Відповідачеві. Щодо стягнення збитків на суму 23 537,05 грн. місцевий господарський суд в позові відмовив посилаючись на відсутність складу цивільного правопорушення, що являється підставою цивільно-правової відповідальності. Аналогічні посилання містяться в постанові апеляційного господарського суду по даній справі.

Не погоджуючись із вказаними судовими актами в частині відмови в позові про стягнення збитків, Мале приватне підприємство "Вік-Експо" звернулося з касаційною скаргою, в якій просить Вищий господарський суд України скасувати частково рішення Господарського суду Рівненської області від 04.04.2012, постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 29.05.2012 у справі № 5019/288/12 та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги Малого приватного підприємства "Вік-Експо" про стягнення збитків на суму 13 242,65 грн.

В касаційній скарзі заявник вказує на те, що відповідно до частини 1 статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент його вчинення вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 Цивільного кодексу України, а підставою для визнання недійсним договору купівлі-продажу від 22.04.2004 є незаконний продаж будівлі Острозькою міською радою, яка відповідно до частини 2 статті 216 Цивільного кодексу України зобов'язана відшкодувати Позивачеві збитки.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги щодо дотримання судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Відповідно до статті 1117 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція перевіряє застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права на підставі встановлених фактичних обставин справи.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, 22.04.2004 між Острозькою міською радою (Продавець) і Малим приватним підприємством "Вік-Експо" (Покупець) укладено договір купівлі-продажу будівлі готелю "Вілія". На виконання умов цього договору Приватне підприємство "Вік-Експо" 22.04.204 перерахувало Острозькій міській раді 485 000 грн., а за актом передачі викупленого комунального майна від 26.04.204 Острозька міська рада передала Покупцеві будівлю готелю "Вілія" в місті Острозі Рівненської області.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 15.10.2010 у справі № 42/549т, залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 21.12.2010, задоволено позов Заступника прокурора Рівненської області в інтересах держави в особі Рівненської обласної державної адміністрації до Острозької міської ради, Малого приватного підприємства "Вік-Експо", Товариства з обмеженою відповідальністю "Славекс-Авто" за участю третіх осіб -Управління з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення Рівненської області, Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" в особі філії спеціалізованого зв'язку, Фонду державного майна України, Регіонального відділення Фонду державного майна України по Рівненській області, Кабінету Міністрів України, визнано недійсним договір купівлі-продажу від 22.04.2004, укладений між Острозькою міською радою та Малим приватним підприємством "Вік-Експо", будівлю готелю "Вілія" повернуто у державну власність та передано в оперативне управління Рівненської обласної державної адміністрації.

За позовом Малого приватного підприємства "Вік-Експо" у даній справі відповідно до статті 216 Цивільного кодексу України з Острозької міськради стягнуті грошові кошти, сплачені позивачем за будівлю готелю"Вілія" на суму 485 000 грн.

Рішенням місцевого та постановою апеляційного господарських судів по даній справі залишено без задоволення позовні вимоги Малого приватного підприємства "Вік-Експо" про стягнення з Острозької міської ради збитків на суму 23 537 грн. Згідно з позовною заявою збитками для Позивача є сума не отриманого прибутку у розмірі 13 242,65 грн. та стягнуті з Малого приватного підприємства "Вік-Експо" судові витрати на суму 10 294,40 грн. у справі № 5019/1499/11 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Славекс-Авто" до Малого приватного підприємства "Вік-Експо" про повернення останнім грошових коштів, сплачених за договором купівлі-продажу від 18.04.207, за яким Товариство з обмеженою відповідальністю "Славекс-Авто" купило у Малого приватного підприємства "Вік-Експо" будівлю готелю "Вілія", яка згодом за рішенням суду у справі № 42/549т повернута у державну власність.

У касаційній скарзі Мале приватне підприємство "Вік-Експо" наполягає на стягненні на його користь суми 13 242,65 грн., що становить збитки у вигляді не отриманого прибутку.

За доводами Позивача його збитки полягають в тому, що будівлю готелю "Вілія", придбану у Острозької міської ради за договором купівлі-продажу від 22.04.2004 за ціною 485 000 грн. він продав Товариству з обмеженою відповідальністю "Славекс-Авто" за договором купівлі-продажу від 18.04.2007 за ціною 498242,65 грн., а тому різниця у вартості проданого готелю склала 13 242,65 грн., що для Позивача визначалося як прибуток і який він втратив у зв'язку з визнанням судом недійсним договору купівлі-продажу від 22.04.2004.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог в частині стягнення збитків, суди попередніх інстанцій вказали на відсутність елементів складу цивільно-правової відповідальності при відшкодуванні шкоди, а саме: протиправної поведінки; шкоди; причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача шкоди та шкодою; вини.

Колегія суддів не погоджується з висновками судів щодо відмови в позові про стягнення збитків і вважає їх передчасними з огляду на наступне.

Статтею 22 Цивільного кодексу України встановлено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Згідно з частинами 2, 3 статті 216 Цивільного кодексу України, якщо у зв'язку із вчиненням недійсного правочину другій стороні або третій особі завдано збитків та моральної шкоди, вони підлягають відшкодуванню винною стороною. Правові наслідки передбачені частинами першою та другою цієї статті, застосовуються, якщо законом не встановлені особливі умови їх застосування або особливі правові наслідки окремих видів недійсних правочинів.

Нормами Цивільного і Господарського кодексів, що регулюють купівлю-продаж, не встановлені особливі умови відшкодування збитків, завданих у зв'язку із вчиненням недійсного договору купівлі-продажу, то такі збитки підлягають відшкодуванню на загальних засадах.

У відповідності до вимог статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим правам фізичної або юридичної особи, також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується особою, яка її завдала.

Частина 2 статті 216 Цивільного кодексу України встановлює, що у випадку, коли недійсність правочину призвела до заподіяння другій стороні або третій особі збитків (реальні збитки, упущена вигода), а визнанню правочину недійсним сприяла вина однієї із сторін, то на останню покладається додаткові негативні наслідки у вигляді відшкодування збитків у повному обсязі.

Разом з тим, вирішуючи даний спір по суті заявлених вимог, суди двох інстанцій не врахували, що частина 2 статті 216 Цивільного кодексу України, на яку посилається позивач обґрунтовуючи свої вимоги, визначає додаткові негативні наслідки для сторони, винної у недійсності правочину, що при певних умов супроводжують визначену частиною 1 статті 216 Цивільного кодексу України двосторонню реституцію, якою є повернення сторін недійсного правочину у первісний стан, який існував до його вчинення.

Порядок відшкодування збитків здійснюється за правилами статті 22 Цивільного кодексу України, відповідно до якої особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Важливим елементом доказування наявності шкоди є встановлення причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками потерпілої сторони. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які виникли у потерпілої особи, - наслідком такої протиправної поведінки.

Водночас відповідно до приписів статті 1173 Цивільного кодексу України шкода, завдана фізичні або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.

Судами попередніх інстанцій не досліджувалася належним чином наявність причинно-наслідкового зв'язку між неправомірними діями Острозької міськради при здійсненні нею своїх повноважень та завданою шкодою.

Наведене свідчить про неповне з'ясування судами обставин справи в частині позовних вимог про стягнення збитків у розмірі 23 537, 05 грн., що є підставою для передачі справи в цій частині на новий розгляд до суду першої інстанції.

При цьому колегія суддів зазначає, що суд касаційної інстанції не зв'язаний доводами касаційної скарги щодо порушення чи неправильного застосування нижчими судовими інстанціями норм матеріального і процесуального права та може встановлювати порушення чи неправильне застосування відповідних норм, на які було посилання в такій скарзі.

Відповідно рішення місцевого та постанова апеляційного господарських судів у справі № 5019/288/12 підлягають скасуванню в частині відмови в позові про стягнення збитків в повному обсязі.

Касаційна скарга Малого приватного підприємства "Вік-Експо" задовольняється частково, оскільки відповідно до частини 2 статті 111-7 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 1115 -1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Малого приватного підприємства "Вік-Експо" задовольнити частково.

Скасувати рішення господарського суду Рівненської області від 04.04.2012 та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 29.05.2012 у справі № 5019/288/12 в частині відмови в позові про стягнення збитків.

В цій частині справу № 5019/288/12 передати на новий розгляд до Господарського суду Рівненської області.

В іншій частині рішення Господарського суду Рівненської області від 04.04.2012 та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 29.05.2012 у справі № 5019/288/12 залишити без змін.

Головуючий - суддя Н.В. Капацин

Ж.О. Бернацька

Судді

В.І. Дерепа