Постанова № 25621491, 13.08.2012, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" серпня 2012 р. Справа № 5004/1653/11

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого -суддіКапацин Н.В. -доповідача у справісуддів :Бернацької Ж.О. Дерепи В.І.розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Пальміра Плюс"на постановуРівненського апеляційного господарського суду від 16.11.2011у справі № 5004/1653/11господарського судуВолинської області за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Пальміра Плюс"до Товариства з обмеженою відповідальністю "Західагротранс-Сервіс"простягнення 524 473,42 грн. за участю представників від: позивача Каштальян Л.М. (довір. від 02.07.2012р.)відповідача не з"явився, повідомлений належним чином

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Пальміра Плюс" (Позивач) звернулося до Господарського суду Волинської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Західагротранс-Сервіс" (Відповідач) про стягнення попередньої оплати за усним договором купівлі-продажу з нарахуванням 3% річних, інфляційних втрат за несвоєчасне повернення грошових коштів на загальну суму 524 473,42 грн. (з урахуванням заяви Позивача про зменшення позовних вимог).

Рішенням Господарського суду Волинської області від 28.09.2011р. у справі 5004/1653/11 позов задоволено, стягнуто з Відповідача на користь Позивача 520 000 грн. попередньої оплати, 2 080 грн. інфляційної складової боргу, 3% річних на суму 2 393,42 грн. На Відповідача покладено судові витрати у розмірі 5 480,73 грн.

Задовольняючи позовні вимоги місцевий господарський суд вказав на те, що в жовтні 2010 року Позивачем перераховані Відповідачеві грошові кошти за зернові культури, Відповідач зерно не поставив, 07.06.2011р. Позивач звернувся з вимогою про повернення коштів, відповідно до частини 2 статті 693, статті 1212 Цивільного кодексу України кошти підлягають поверненню з нарахуванням інфляційних втрат і 3% річних, передбачених частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 16.11.2011р. скасовано рішення місцевого господарського суду у справі № 5004/1653/11, прийнято нове рішення про відмову в позові.

Постанова суду апеляційної інстанції ґрунтується на тому, що в матеріалах справи відсутні докази того, що сторони погодили строк передачі товару Відповідачем, частина 2 статті 530 Цивільного кодексу України передбачає обов'язок боржника виконати зобов'язання у семиденний строк від дня пред"явлення вимоги, Позивач не звертався з вимогою поставити товар, а надіслав Відповідачеві вимогу про повернення грошових коштів, перерахованих в якості попередньої оплати за товар.

Не погоджуючись із вказаною постановою, Позивач звернувся з касаційною скаргою, в якій просить Вищий господарський суд України скасувати постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 16.11.2011р. у даній справі та залишити в силі рішення Господарського суду Волинської області від 28.09.2011р. у справі 5004/1653/11.

В касаційній скарзі заявник вказує на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги щодо дотримання судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 1117 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція перевіряє застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права на підставі встановлених фактичних обставин справи.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, ТОВ "Пальміра Плюс" платіжними дорученнями № 217 від 06.10.2010р., № 230 від 13.10.2010р., № 231 від 13.10.2010р. перерахувало Відповідачеві грошові кошти на загальну суму 520 000 грн. за зернові культури згідно рахунків №СФ-0000004 від 06.10.2010р., № СФ-0000007 від 13.10.2010р., № СФ-0000008 від 13.10.2010р.

Договір купівлі-продажу у письмовій формі між сторонами не укладався.

Разом з тим, частиною 1 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що цивільні права і обов"язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цивільними актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов"язки.

Тобто, між Позивачем і Відповідачем за правовою природою склалися відносини, які регулюються главою 54 Цивільного кодексу України "Купівля-продаж".

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і оплатити за нього певну грошову суму.

Позивачем виконано свій обов'язок, закріплений в законі про оплату грошових коштів, а Відповідачем товар не поставлено.

Частина 2 статті 530 Цивільного кодексу України передбачає, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.

Сторони не узгодили строки поставки зернових і матеріали справи не містять доказів звернення Позивача з вимогою до Відповідача про поставку товарів у певні строки.

Разом з тим, частина 2 статті 693 Цивільного кодексу України надає покупцеві право вибору, а саме: вимагати передачі оплаченого товару або вимагати повернення суми попередньої оплати.

07.06.2011р. Позивач звернувся до Відповідача з вимогою (лист № 211) про повернення грошових коштів на суму 520 000 грн. у термін, що не перевищує 30 календарних днів.

Тобто, на підставі пункту 2 статті 693 Цивільного кодексу України у Відповідача виник обов'язок по поверненню Позивачеві, сплачених ним коштів.

Крім того, стаття 1212 Цивільного кодексу України передбачає, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно.

Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала, в тому числі підлягає поверненню і виконане однією із сторін у зобов'язанні.

Договір купівлі-продажу за правовою природою кваліфікується як зустрічне виконання зобов'язання (ст. 655 Цивільного кодексу України), а частина 2 статті 538 ЦК України встановлює, що при зустрічному виконанні зобов'язання сторони повинні виконувати свої обов'язки одночасно, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту.

Умовами договору строки поставки товарів не визначені, але стаття 692 Цивільного кодексу України передбачає, що покупець має оплатити товар після його прийняття, а частина 2 статті 693 Цивільного кодексу України надає право покупцеві вимагати повернення попередньої оплати за товар, який не поставлений.

Таким чином, висновки суду апеляційної інстанції про відмову в позові не узгоджуються з нормами Цивільного кодексу України.

Тому, касаційна скарга ТОВ "Пальміра Плюс" підлягає задоволенню, а постанова Рівненського апеляційного господарського суду від 16.11.2011 по даній справі підлягає скасуванню.

Рішення Господарського суду Волинської області від 28.09.2011р. у справі № 5004/1653/11 залишається без змін.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 1115 -1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Пальміра Плюс" задовольнити.

Постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 16.11.2011 у справі № 5004/1653/11 скасувати.

Рішення Господарського суду Волинської області від 28.09.2011р. у справі № 5004/1653/11 залишити без змін.

Головуючий - суддя Н.В. Капацин

Судді Ж.О. Бернацька

В.І. Дерепа